Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 800/583/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 19.08.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		1 серпня 2017 року                                                                                        м. Київ 
		Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: 
		 
		головуючого Волкова О.Ф.,  суддів:Гуменюка В.І., Канигіної Г.В., Ковтюк Є.І.,-
		розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_5 до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) про визнання дій неправомірними, 
		в с т а н о в и л а: 
		У жовтні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до ВРЮ, в якому просив визнати протиправними дії ВРЮ з відмови йому в ознайомленні з матеріалами дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_7., відкритої ухвалою ВРЮ від 14 липня 2016 року № 1368/0/15-16 на підставі заяви позивача, поданої ним до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції 11 грудня 2014 року.
		На обґрунтування позову ОСОБА_5 зазначив, що спірне рішення постановлено судом з порушенням принципів змагальності та рівності сторін. 
		На обґрунтування порушення своїх прав, свобод або інтересів при вирішенні питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_7. заявник ОСОБА_5 послався на те, що за правилами пункту 12 статті 95 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-IV «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-IV) розгляд дисциплінарної справи стосовно судді має відбуватися на засадах змагальності. Відповідно до пункту 3.1 Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень пункту 20 частини першої статті 106, частини першої статті 11113 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 126 Конституції України засада рівності усіх учасників процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. 
		Крім цього, позивач вказав на невідповідність прийнятого відповідачем - 
		рішення практиці Європейського суду з прав людини (далі  ЄСПЛ) у трактуванні принципу змагальності (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87) та рівності. <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1>Вищий адміністративний суд України ухвалою від 2 листопада 2016 року відмовив у відкритті провадження у справі. 
		Ухвалюючи таке рішення, Вищий адміністративний суд України виходив із того, що частиною першою статті 99 Закону № 2453-IV передбачено, що суддя місцевого чи апеляційного суду може оскаржити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до ВРЮ або Вищого адміністративного суду України не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання поштою копії рішення.
		Таким чином, право на оскарження рішення, дій ВРЮ, що здійснює дисциплінарне провадження, мають лише суб'єкти останнього в порядку, передбаченому законом. Громадяни, які не є суб'єктами дисциплінарного провадження щодо суддів, не мають права оскаржувати дії та рішення визначених законом органів (у цьому випадку - ВРЮ) за результатами такого провадження. 
		Оскільки позивач не є суб'єктом дисциплінарного провадження у розумінні положень Закону № 2453-IV, то його адміністративна процесуальна діяльність у відносинах вирішення питання дисциплінарної відповідальності судді обмежена. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що зазначену адміністративну справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. 
		Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява ОСОБА_5 не підлягає задоволенню з таких підстав. 
		Порядок дисциплінарного провадження щодо судді врегульовано: пунктом 3 частини першої статті 131 Конституції України, статтями 83-89, 113, 114 Закону № 2453-VI, статтями 3, 37-44 Закону України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР «Про Вищу раду юстиції».
		Відповідно до статті 92 Закону № 2453-VI суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. 
		Згідно зі статтею 93 зазначеного Закону дисциплінарне провадження щодо судді - це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді. Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти. 
		Водночас спеціальний порядок дисциплінарного провадження щодо суддів має забезпечувати їх незалежність від незаконного стороннього впливу. 
		Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		Частиною першою статті 99 Закону № 2453-VI передбачено, що суддя місцевого чи апеляційного суду може оскаржити рішення ВККС про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до ВРЮ або Вищого адміністративного суду України не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання поштою копії рішення.
		Таким чином, на відміну від реалізації особою своїх прав у відносинах, врегульованих Законом України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян», порушення адміністративної справи має передумовою обставини, визначені, зокрема, частиною першою статті 6 КАС. Право на оскарження рішення ВРЮ, що здійснює дисциплінарне провадження, мають лише суб'єкти останнього в порядку, передбаченому законом. Громадяни, які не є суб'єктами дисциплінарного провадження щодо суддів, не мають права оскаржувати рішення визначених законом органів (у цьому випадку - ВРЮ) за результатами такого провадження.
		Таку правову позицію колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України висловила, зокрема, у справах №№21-901во08, 21-211а14. 
		Разом з тим наказом голови ВРЮ від 22 вересня 2015 року № 23/0/1-15 затверджено Перелік відомостей, що становлять службову інформацію у Вищій раді юстиції, у пункті 10 якого зазначено, що до таких відомостей належать, зокрема, відомості що містяться у матеріалах щодо оскарження рішень про притягнення (та про відмову у притягненні) до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів. 
		Що стосується доводів заявника про порушення Вищим адміністративним судом України його права на справедливий суд у розумінні положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року № ETS № 005, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція), то зазначеною нормою передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Таким чином, дія положень статті 6 Конвенції поширюється на забезпечення прав особи, яка безпосередньо є стороною у справі та чиї права або законні інтереси може бути порушено під час розгляду справи.
		Оскільки ОСОБА_5 не є суб'єктом дисциплінарного провадження у справі, про перегляд якої подано заяву, то його посилання на порушення статті 6 Конвенції є безпідставними.
		Таким чином, у задоволенні заяви ОСОБА_5 слід відмовити. 
		Ураховуючи наведене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України 
		п о с т а н о в и л а: 
		У задоволенні заяви ОСОБА_5 відмовити. 
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Головуючий                        О.Ф. Волков  Судді:В.І. Гуменюк Г.В. Канигіна   Є.І. Ковтюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...