Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/1133/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 18.08.2017. Зареєстровано: 19.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 22.08.2017.
Дата набрання законної сили: 12.12.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м   У к р а ї н и
		 
		14 серпня 2017 р.Р і в н е                817/1133/1709год. 55хв.
		 
		Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Ковальчук Г.М та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
		позивача: ОСОБА_1,
		відповідача: представник Максимчук В.П.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, 
		 
		В С Т АН О В И В:
		 
		Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,8 га за межами населеного пункту на території Новоукраїнської сільської ради для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності відповідно до вимог ст.118 Земельного Кодексу України. Однак, відповідач своїм листом відмовив у задоволенні клопотання з посиланням, як вказує позивач, на положення Стратегії удосконалення  управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки зазначена відповідачем у листі підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, на його думку, суперечить вимогам Земельного кодексу України, в зв'язку з чим звернувся до суду з позовом.
		Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
		Представник відповідача подав до суду письмові заперечення в обґрунтування яких зазначив, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» відповідачем прийнято наказ №292 від 21.06.2017, яким затверджено Перелік земельних ділянок, які можуть бути передані громадянам у власність у ІІІ кварталі 2017 року. Даний Перелік опубліковано на веб-сайті відповідача. Відповідно до вказаної Постанови КМУ відповідач зобов'язаний надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції. Оскільки земельна ділянка площею 0,8 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новоукраїнської сільської ради Рівненського району Рівненської області, відсутня у Переліку, то відмова позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є правомірною та обґрунтованою. З наведених підстав в задоволенні адміністративного позову просив відмовити повністю.
		В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні письмовим запереченням.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, суд виходить з такого:
		06.06.2017 позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,8 га за межами населеного пункту на території  Новоукраїнської сільської ради для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності відповідно до вимог ст.118 Земельного Кодексу України.
		04.07.2017 листом №О-2630/0-5731/0/6-17 відповідач відмовив позивачу в задоволенні клопотання, посилаючись на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 затверджено Стратегію удосконалення  управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, якою визначено механізм передачі у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення Держгеокадастром та його територіальними органами. Відповідно до Стратегії затверджено Перелік земельних ділянок, які можуть бути передані громадянам у власність у ІІІ кварталі 2017 року.  Крім того, відповідач у відмові вказав, що пріоритет у наданні дозволів на розроблення документації із землеустрою та передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації надається учасникам антитерористичної операції.
		Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.
		Згідно з частиною другою статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		Відповідно до пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.
		Частиною шостою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. 
		Згідно із частиною сьомою статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
		Таким чином, частина сьома статті 118 ЗК України визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства і розширеному тлумаченню не підлягає.
		Разом з тим, у своєму рішенні щодо відмови позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,8 га за межами населеного пункту на території Новоукраїнської сільської ради для ведення особистого селянського господарства, відповідач вказав підставу для відмови, яка не передбачена ч.7 ст.118 ЗК України. Отже, зазначене рішення винесене відповідачем всупереч вказаної норми законодавства, тобто не на підставі закону України, а відтак дії відповідача щодо винесення оскаржуваного рішення та рішення є протиправними.
		З врахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області №О-2630/0-5731/0/6-17 від 04.07.2017 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 0,8 гектара, яка розташована за межами населеного пункту на території Новоукраїнської сільської ради для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності; зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області прийняти рішення в порядку встановленому ч.7 ст.118 Земельного кодексу України щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 0,8 гектара, яка розташована за межами населеного пункту на території Новоукраїнської сільської ради для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності належить до задоволення.
		Згідно з нормою частини 1 статті 267 КАС України, суд,  який ухвалив судове рішення в адміністративній справі має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
		Зважаючи, що суб'єкт владних повноважень неправомірно відмовив у задоволенні клопотання позивача та перешкоджає йому у реалізації законодавчо наданого права, суд уважає за необхідне встановити відповідачу строк подання звіту про виконання постанови - один місяць з дня набрання рішення суду законної сили.
		Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі. 
		Керуючись ст.ст. 160-163, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В  И В:
		 
		Адміністративний позов задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області №О-2630/0-5731/0/6-17 від 04.07.2017 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 0,8 гектара, яка розташована за межами населеного пункту на території Новоукраїнської сільської ради для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності.
		Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області прийняти рішення в порядку встановленому ч.7 ст.118 Земельного кодексу України щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 0,8 гектара, яка розташована за межами населеного пункту на території Новоукраїнської сільської ради для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності.
		Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області подати суду звіт про виконання рішення суду у строк - один місяць з дня набрання чинності постанови Рівненського окружного адміністративного суду. 
		Присудити на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області судовий збір у розмірі 1280,00 грн. 
		Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду. 
		Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 
		Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
		 
		 
		 
		Суддя                                              Комшелюк Т.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...