Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/1824/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 21.08.2017. Зареєстровано: 21.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.08.2017.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Кримінальне провадження № 712/1824/16-к 
		1-кп/703/25/17 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		21 серпня 2017 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
		   головуючого-судді     ОСОБА_1  
		   за секретаря судовиз засідань ОСОБА_2 
		   з участю прокурорів     ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		    спеціаліста ОСОБА_6 
		 захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		 та обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміли кримінальне провадження №12015250000000406 про обвинувачення 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця та мешканця АДРЕСА_1 фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , громадянина України, з вищою юридичною освітою, на момент інкримінованих дій працюючого начальником юридичного відділу ГУ Держгеокадастру у Черкаські області, на час розгляду проваження працюючий менеджером ТОВ «Консалтингова група партнери», такого що перебуває у цивільному шлюбі, має двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого; 
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_3 , громадянина України, з вищою освітою, працюючого директором ПП «ГАЗ СЕРВІС 2005», інваліда І групи, на момент інкримінованих дій депутата Смілянської міської ради Черкаської області VI скликання, одруженого, раніше не судимого
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України, - 
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_9 обвинувачується в тому, що він, діючи умисно та використовуючи своє службове становище, протягом жовтня 2015 року під час особистих зустрічей із ОСОБА_11 , який представляє за довіреністю інтереси фермерського господарства «Агрофірма «Базис», які відбувались поблизу приміщення ГУ Держгеокадастру в Черкаській області по вул. Смілянській, 131 в м. Черкаси, підбурював останнього, шляхом висунення умови про необхідність надання неправомірної вигоди в сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області ОСОБА_12 за видачу ним наказу та нотаріально завіреного доручення на ім`я начальника відділу Держгеокадастру в Христинівському районі щодо внесення змін до договору оренди в частині продовження до 15 років строку оренди земельних ділянок державної форми власності, які орендує фермерське господарство «Агрофірма «Базис» в адміністративних межах Христинівського району Черкаської області загальною площею 75га, наголошуючи, що лише таким способом можливо продовжити строки дії договорів оренди земельних ділянок.
		Схиливши ОСОБА_13 до надання неправомірної вигоди в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області ОСОБА_12 в сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США, та, отримавши від нього згоду на вчинення вказаних дій, доводячи свій злочинний умисел до кінця, висунув ОСОБА_14 умову щодо необхідності надання неправомірної вигоди виключно через третю особу - ОСОБА_10 та виключно в іноземній валюті - доларах США.
		В подальшому ОСОБА_15 , виконуючи поставлену ОСОБА_9 умову щодо необхідності надання неправомірної вигоди ОСОБА_12 через ОСОБА_10 , 21 жовтня 2015 року, приблизно о 13 годині 20 хвилин під час особистої зустрічі із ОСОБА_10 в гаражному приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , передав останньому неправомірну вигоду в сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США, що станом на 21 жовтня 2015 року згідно з офіційним курсом валют Національного банку України еквівалентно 329 833 грн., для подальшої передачі їх в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області ОСОБА_12 за видачу ним наказу та нотаріально завіреного доручення на ім`я начальника відділу Держгеокадастру в Христинівському районі щодо внесення змін до договору оренди в частині продовження до 15 років строку оренди земельних ділянок державної форми власності, які орендує фермерське господарство «Агрофірма «Базис» в адміністративних межах Христинівського району Черкаської області загальною площею 75 га..
		 
		ОСОБА_10 обвинувачується в тому, що він, діючи умисно, протягом жовтня 2015 року під час особистих зустрічей із ОСОБА_11 , який представляє за довіреністю інтереси фермерського господарства «Агрофірма «Базис», представившись йому довіреною особою службових осіб Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, підбурював останнього шляхом переконання у необхідності надання неправомірної вигоди в сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області ОСОБА_12 за видачу ним наказу та нотаріально завіреного доручення на ім`я начальника відділу Держгеокадастру в Христинівському районі щодо внесення змін до договору оренди в частині продовження до 15 років строку оренди земельних ділянок державної форми власності, які орендує фермерське господарство «Агрофірма «Базис» в адміністративних межах Христинівського району Черкаської області загальною площею 75га, запевняючи, що лише таким способом можливо продовжити строки дії договорів оренди земельних ділянок. При цьому передача грошових коштів в сумі 15 000 (п`ятнадцяти тисяч) доларів США неправомірної вигоди ОСОБА_12 повинна була відбутися виключно через ОСОБА_10 до видачі відповідних документів ОСОБА_16 .
		Схиливши ОСОБА_13 до надання неправомірної вигоди в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області ОСОБА_12 в сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США, та, отримавши від нього згоду на вчинення вказаних дій, ОСОБА_10 21 жовтня 2015 року, приблизно о 13 годині 20 хвилин, за попередньою домовленістю з ОСОБА_11 , зустрівся з ним в м. Сміла Черкаської області поблизу магазину «Україна» і в подальшому на автомобілі «Мерседес-Віто», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , привіз ОСОБА_13 до свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , де, завівши ОСОБА_13 в гаражне приміщення вказаного домоволодіння, одержав від нього грошові кошти в сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США, що станом на 21 жовтня 2015 року згідно з офіційним курсом валют Національного банку України еквівалентно 329 833 грн., для подальшої передачі їх в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області ОСОБА_12 за видачу ним наказу та нотаріально завіреного доручення на ім`я начальника відділу Держгеокадастру в Христинівському районі щодо внесення змін до договору оренди в частині продовження до 15 років строку оренди земельних ділянок державної форми власності, які орендує фермерське господарство «Агрофірма «Базис» в адміністративних межах Христинівського району Черкаської області загальною площею 75 га.
		Дії обох обвинувачених, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , органом досудового слідства кваліфіковані як підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду чи в інтересах третьої особи, будь - якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за що передбачена відповідальність відповідно до вимог ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, на такій кваліфікації наполягало і обвинувачення під час судового розгляду.
		Як на підтвердження винуватості ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у скоєнні інкримінованих їм злочинів, орган досудового слідства та сторона обвинувачення посилається на такі докази:
		- показання свідка ОСОБА_13 , який під час судового розгляду розповів, що його товариш ОСОБА_17 , який є керівником фермерського господарства «Агрофірма «Базис» попросив його допомогти оформити внесення змін до договору оренди в частині продовження до 15 років строку оренди земельних ділянок державної форми власності, які орендує фермерське господарство «Агрофірма «Базис» в адміністративних межах Христинівського району Черкаської області загальною площею 75 га. Коли він займався оформленням відповідного питання, саме ОСОБА_9 повідомив йому про необхідність сплати 15000 доларів США начальнику ГУ ДЗА Мірзоєву за прискорення вирішення відповідного питання. ОСОБА_9 надав ОСОБА_18 папірець з номером телефону Сенатора як особи, яка буде вирішувати всі подальші питання щодо предмету їхніх розмов. У свою чергу Сенатор повідомив, що вирішить відповідне питання, погоджувався із сумою, раніше озвученою ОСОБА_19 , та запевняв, що усе вирішиться і щоб ОСОБА_18 не переживав з цього приводу
		- показання допитаного судом в якості свідка ОСОБА_20 , про те, що він будучи працівником національної поліції, здійснював оперативний супровід даного кримінального провадження. Від обвинувачених поступила вимога щодо надання 15000 доларів США, та оскільки таких коштів у розпорядженні управління не було, то прокурором була надана вказівка на виготовлення імітаційних засобів, у відповідній кількості. Загалом були виготовлені 150 купюр для слідчої дії та 3 купюри як експериментальні зразки. Здійснивши перерахування та помічення 150 купюр, він випадково поклав до пакету і ті три експериментальні зразки, саме тому їх кількість виявилась більшою. Також він був під час ОПМ в гаражному приміщенні ОСОБА_10 , та бачив, як у металевому сейфі було виявлено і вилучено відповідний пакет із імітованими коштами. 
		- показання допитаного судом в якості свідка ОСОБА_21 , про те, що він будучи залученим понятим до участі в ряді слідчих дій, проведених в межах даного кримінального провадження, повністю підтверджує ті обставини, що викладені у протоколах таких дій, оскільки був особисто під час них присутній;
		- дані протоколу прийняття заяви від ОСОБА_13 про вчинене кримінальне правопорушення від 28.09.2015 (а.п.212, т.1);
		- дані протоколу спеціального слідчого експерименту від 21.10.2015, яким проведено огляд та помітка несправжніх (імітаційних) засобів, що візуально мають ознаки доларів США номіналом 100 доларів серією КВ 46279860 І, загальною кількість 150 шт, та після упакування в канцелярський полімерний пакет, перев`язавши двома резинками червоного кольору, передано ОСОБА_22 (а.п. 25-34, т.2);
		- дані протоколу огляду місця події від 21.10.2015 року, яким у гаражному приміщенні, що належить ОСОБА_10 виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з купюрами номіналом по 100 доларів США в кількості 153 шт. а також змиви з рук ОСОБА_10 (а.п.213-216, т.1);
		- дані висновку експерта №2/1805/н від 18 грудня 2015 року, в якому вказано, що:
		1). На тампонах, якими проводили змиви з рук ОСОБА_10  нашарування СХР не виявлено. 
		2). На сто п`ятдесят трьох купюрах (імітаційні грошові купюри) номіналом 100 доларів США кожна за №КВ46279860 І В2  виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має люменісценцію жовтого кольору;
		3). На пакеті (файлі) з полімерного матеріалу, двох резинках червоного кольору - виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має люмінесценцію жовтого кольору.
		4). Спеціальні хімічні речовини, які мають люмінесценцію жовтого кольору, виявлені на сто п`ятдесяти трьох купюрах (імітаційні грошові купюри) номіналом 100 доларів США кожна за №КВ46279860 І В2, на пакеті (файлі) з полімерного матеріалу, двох резинках червоного кольору, - мають спільну родову належність зі спеціальною хімічною речовиною, яка надана на експертизу в якості порівняльного зразка на аркуші паперу (т.2, а.п.134-140);
		- дані заяви ОСОБА_10 , якою він надав добровільну згоду на проведення огляду місця події у власності гаражному приміщенні (т.1 а.п. 217)
		- дані протоколів затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину та обшуку затриманої особи від 21 жовтня 2015 року, відповідно до яких ОСОБА_10 одразу після проведення огляду місця події було затримано та під час його обшуку вилучено мобільний телефон із абонентським номером № НОМЕР_2 (а.п.223-228 т.1)
		- дані протоколу огляду предметів від 23 жовтня 2015, відповідно до якого слідчим оглянуто вилучений у ОСОБА_10 телефон, де виявлено телефонні номери абонента ОСОБА_23 та абонента за назвою «75 га», номер телефону якого співпадає з номером ОСОБА_13 (а.п. 10-18, т.2)
		- дані записки виданої ОСОБА_22 , з номером телефону НОМЕР_2 та іменем ОСОБА_24 , яку з його слів йому передав ОСОБА_9 (а.с.178)
		- дані копії договору про оренду земельної ділянки від 1.06.2006 року та договору та про внесення нього змін від 18.08.2010 року, відповідно до яких між ФГ «Агрофірма «Базис» та Христинівською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 74,55 га. (т.2 а.с.145-147) 
		- дані протоколів про результати аудіо-, відеоконтролю особи з додатками від 26.10.2015 (а.п.37-78, т.2);
		- дані протоколів про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з додатками від 26.10.2015 (а.п.79-92, т.2);
		- дані протоколу про результати спостереження за особою з додатком від 26.10.2015 (а.п.93-96, т.2);
		- дані протоколу про результати контролю за вчиненням злочину (т.2 а.п.97-105);
		- дані протоколів огляду речових доказів від 15 та 16 лютого 2016 року (т.2 а.п.125-130, 144-145, 179).
		Крім цього, за клопотанням прокурора, в судовому засіданні, із залученням спеціаліста суд дослідив відео- та аудіо- записи, які містяться на спеціальних носіях (флеш-картах та DVD дисках), що зберігаються у паперових конвертах із відмітками (т.2 а.п.180, 181). 
		За своїм змістом, відео- та аудіо- файли відображають події та обставини, суть перебігу яких відображено в досліджених судом протоколах про результати аудіо-, відео контролю, про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, про результати спостереження за особою та про результати контролю за вчиненням злочину із додатками до них. 
		Але, всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувачення, оскільки частина із них здобута з грубим порушенням норм чинного процесуального законодавства, а інші - як самі по собі, так і в сукупності - не підтверджують прямо чи опосередковано існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті. Тому суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення вину як ОСОБА_9 так і ОСОБА_10 у вчиненні кожним із них підбурювання до кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України не довела.
		Так, обвинувачений ОСОБА_9 категорично заперечував свою причетність до інкримінованих йому злочинних дій передбачених ч.4 ст. 27, ч.3 ст.369 КК України. Надав суду показання, що станом на 2015 рік, він працював начальником юридичного відділу ГУ Держгеокадастру у Черкаські області, та наглядно був знайомий з ОСОБА_22 , який звернувся до нього із проханням допомогти правильно скласти заяву до Держгеокадастру щодо якогось договору по землі у Хрестиніському районі. З пояснень ОСОБА_22 було складно зрозуміти якого змісту заява йому потрібна, декілька раз він до нього підходив, приносив якісь документи, та кожного разу вони мали некоректний зміст, на що кожного разу він йому вказував. Потім той просив, щоб він йому написав відповідну заяву, на що він відмовився. Всі ці незрозумілі розмови ОСОБА_22 , під час яких він не завжди поводив себе адекватно, зокрема називав якісь суми, посилався на якісь прізвища, вже почали його дратувати, тому він рекомендував ОСОБА_22 звернутись до людини яка розуміється на оформленні таких документів, та зможе допомогти йому. Згадавши, що нещодавно хтось із відвідувачів залишив у нього на столі папірець із телефоном людини, яка допомагала в оформленні документів, він передав цей папірець ОСОБА_22 , та порадив у подальшому спілкуватись із ним. Що то була за людина він не знає, чи спілкувався ОСОБА_22 з ним йому не відомо. Він особисто з ним не зв`язувався, та єдиною метою, для чого передав ОСОБА_22 номер телефону того чоловіка, було бажання припинити це надокучливе спілкування із ОСОБА_22 .. Самого ОСОБА_10 він раніше не знав, та побачив його вперше вже після отримання обвинувального акту у цьому проваджені.
		Обвинувачений ОСОБА_10 також категорично заперечував свою причетність до інкримінованих йому злочинних дій передбачених ч.4 ст. 27, ч.3 ст.369 КК України. Надав суду показання, що в жовтні 2015 року йому на мобільний телефон зателефонував раніше незнайомий ОСОБА_22 , який представившись представникам якоїсь аграрної фірми попрохав допомогти з оформленням документації по оренді землі. Також сказав, що йому рекомендував звернутись до нього ОСОБА_25 . В місті Сміла, де він живе, у нього є друг ОСОБА_26 , який не має жодного відношення до обвинуваченого ОСОБА_9 , та сприйнявши ОСОБА_22 , за знайомого свого друга, він вирішив погодитись на його пропозицію щодо виконання роботи по оформленню документів. Зауважив, що в той час внаслідок ряду тяжких хвороб він переніс складні операції, серед яких пересадка кісного мозку, у зв`язку з чим гостро потребував грошей, а тому брався за будь-яку роботу. Поспілкувавшись із ОСОБА_22 в м. Черкаси з приводу обсягу роботи, та дізнавшись що йому необхідно продовжити договір оренди землі площею 75 га, при цьому маючи особисту практику у оформленні договорів по землям, та розуміючи процедуру оформлення відповідних документів, він вирішив, що зможе допомогти ОСОБА_22 , склавши всі необхідні документи та подавши їх до уповноважених осіб. Також його влаштувала і сума коштів, які ОСОБА_22 пообіцяв заплатити за роботу, а саме 15 000 доларів США, зазначену суму ОСОБА_22 сам назвав. При другій зустрічі, яка відбувалась 21 жовтня 2015 року у м.Сміла, ОСОБА_22 повинен був передати йому документи на землю які у нього є, і обговорити подробиці. Разом з цим він в цей день запускав опалення по місту Сміла, та мав дуже багато організаційних розмов по телефону. Зустрівшись із ОСОБА_22 він поїхав до себе додому, де зайшов в гараж, подивитися на свою собаку, яка того дня була хвороблива, та поїхали назад. Що ОСОБА_22 і куди саме поклав в гаражі, він не бачив, але дорогою назад сказав йому, що роботу зробить приблизно за два тижні, та що йому нема чого хвилюватись. Жодного разу він не казав ОСОБА_22 , та не давав йому розуміти що отримані від нього кошти будуть передані будь-кому. Ні до яких незаконних дій він ОСОБА_22 не спонукав, а лише хотів виконати свою роботу по оформленню документів, при цьому чітко назвав терміни виконання такої роботи. Щодо наявності в його телефоні контакту із номером телефону ОСОБА_27 , то він у нього там записаний з часу коли років п`ять тому, він познайомився з ним під час оформлення якихось документів, та з того часу з ним взагалі не спілкувався.
		Аналізуючи показання обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час судового розгляду, суд приходить до висновку, що вони є послідовними, правдивими, узгоджуються між собою та в цілому із сукупністю інших доказів досліджених судом, оцінку достовірності та допустимості, яких буде наведено нижче.
		Допитана в судовому засіданні, за клопотанням сторони захисту, свідок ОСОБА_28  показала, що станом на 2015 рік, вона працювала в ГУ Держгеокадастру в Черкаській області, та до неї двічі підходив ОСОБА_22 , який хотів оформити якісь договори щодо земель в інтересах якоїсь аграрної фірми. Як вона пам`ятає, він на той час ще не звернувся із відповідними документами, лише були усні розмови як це правильно зробить. Вона на особистому прийому йому розповіла процедуру, та коли наступного разу він знову почав розпитувати теж саме, то порадила звернутись до юриста.
		Статтею 91 КПК України на слідчого та прокурора покладено обов`язок доведення вини у вчиненні кримінального правопорушення
		Згідно ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі ж сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Відповідно до ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведеності у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (п. 45), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
		Оцінюючи допустимість зібраних під час досудового розслідування доказів, суд звертає увагу на те, що згідно з даними витягу з кримінального провадження №12015250000000406 (т.1 а.с.209) 28 вересня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів, які містять дані про протиправну діяльність службових осіб органу державної влади, які вимагають неправомірну вигоду від фізичної особи за вирішення питань, що входять до їх компетенції. На переконання суду це не свідчить про факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо вчинення кримінального правопорушення саме ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , чи то ними обома в інтересах в.о. начальника ГУ Держгеокадастру в Черкаській області ОСОБА_27 ..
		Крім того, з витягу вбачається, що відповідні службові особи неправомірну вигоду вимагають від фізичної особи, тоді як із заяви про вчинення злочину ОСОБА_22 від 28.09.2015 року, йдеться про вимагання неправомірної вигоди у нього як представника юридичної особи, а саме фермерського господарства «Агрофірма «Базис».
		Тобто, на переконання суду, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні фактично було розпочато, та щодо обвинувачених проведено ряд слідчих дій без внесення відомостей до ЄРДР щодо протиправної діяльності ОСОБА_9 і ОСОБА_10 чи то їх обох в інтересах в.о. начальника ГУ Держгеокадастру в Черкаській області ОСОБА_27 по відношенню до ОСОБА_22 , як представника юридичної особи, що значною мірою впливає на допустимість доказів, які у подальшому отримані в межах даного кримінального провадження в ході негласних слідчих дій
		Згідно частини 3 ст. 246 КПК України рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках передбачених цим кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.
		Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_9 та ОСОБА_10 надано протоколи від 26 жовтня 2015 року, складені старшим оперуповноваженим УПЗСЕ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_20 на підставі доручення заступника начальника відділу СУ УМВС України в Черкаській області Харченко за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій в межах кримінального провадження №12015250000000406 від 28 вересня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, а саме: про результати аудіо-, відеоконтролю особи зі стенограмою, з обставинами особистої зустрічі ОСОБА_22 зі ОСОБА_9 5 жовтня 2015 року; про результати аудіо-, відеоконтролю особи зі стенограмою, з обставинами особистої зустрічі ОСОБА_22 зі ОСОБА_9 6 жовтня 2015 року; про результати аудіо контролю особи зі стенограмою, зі змістом розмови ОСОБА_22 зі ОСОБА_10 13 жовтня 2015 року; про результати аудіо-, відео контролю особи зі стенограмою, з обставинами особистої зустрічі ОСОБА_22 зі ОСОБА_10 15 жовтня 2015 року в м. Черкаси; про результати аудіо-, відео контролю особи зі стенограмою та фототаблицею, з обставинами особистої зустрічі ОСОБА_22 зі ОСОБА_10 21 жовтня 2015 року в м. Сміла; зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж, зокрема з мобільного телефону НОМЕР_3 ОСОБА_9 , в якому зафіксовано його розмови з ОСОБА_18 від 05.10.2015, 13.10.2015, 15.10.2015,19.10.2015, 21.10.2015 року; зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж, зокрема з мобільного телефону НОМЕР_2 ОСОБА_10 в якому зафіксовано його розмови з ОСОБА_18 від 15.10.2015, 20.10.2015, 21.10.2015 року; результату спостереження за ОСОБА_10 21.10.2015 року із фототаблицею. 
		Перелічені негласні слідчі дії, як свідчать дані згаданих протоколів, а також дані листа Апеляційного суду Черкаської області (т.2 а.п.193) проводилися на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду черкаської області ОСОБА_29 №2463т від 29.09.2015 та ухвал слідчого судді Апеляційного суду черкаської області ОСОБА_30 №2547т та №2548т від 9.10.2015 року.
		Також, на підтвердження винуватості ОСОБА_9 та ОСОБА_10 надано протокол від 26 жовтня 2015 року, складений старшим оперуповноваженим УПЗСЕ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_20 на підставі доручення заступника начальника відділу СУ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_31 на підставі постанов прокурора відділу управління прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій в межах кримінального провадження №12015250000000406 від 28 вересня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, а саме про результат контролю за вчиненням злочину в якому наведено обставини подій в період з 5 по 21 жовтня 2015 року.;
		Таким чином, стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в період часу з 5 по 21 жовтня 2015 року проводилися негласні слідчі дії, фактично в межах іншого кримінального провадження, де заявником є фізична особа, а не представник юридичної особи, тоді як даних про внесення у відповідний період відомостей до ЄРДР щодо вчинення кримінальних правопорушень саме ОСОБА_9 та ОСОБА_10 по відношенню до представника юридичної особи ФГ «Агрофірма «Базис», суду не надано, що є істотним порушенням вимог процесуального закону, зокрема ст.214 КПК України, згідно з якою, не допускається здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення.
		При цьому, в розпорядження суду не надано жодного доказу, який би спростовував висновок суду про те, що негласні слідчі дії стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 проводились в межах іншого кримінального провадження, а тому результати таких негласних слідчих дій не можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні. 
		Так, відповідно до ст.257 КПК України, якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.
		Разом з тим, у даному кримінальному провадженні положення ст. 257 КПК України виконані не були, а тому відомості, що містяться у зазначених вище протоколах від 26 жовтня 2015 року за результатами проведення негласних слідчих ( розшукових) дій, в силу ст. 87 КПК України суд визнає недопустими доказами, з огляду на те, що вони отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та Законами України, міжнародними договори, згода на обов`язковість, яких надана Верховною радою України. 
		Крім того, аналізуючи надані прокурором як докази обвинувачення протоколи від 26 жовтня 2015 року за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які, як свідчать дані відповідних протоколів, проводилися на підставі ухвал слідчих суддів Апеляційного суду Черкаської області, суд приходить до наступного.
		Як повідомив в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 декілька раз йому вручали засоби контролю, з якими він зустрічався в м. Черкаси та в м. Сміла з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
		Разом з тим, прокурором не долучено до матеріалів кримінального провадження процесуальні документи, які б підтверджували факт вручення ОСОБА_22 засобів аудіо-, відеоконтролю, а так само не надано відомості щодо підстав залучення саме ОСОБА_22 до участі в проведенні таких негласних слідчих дій. 
		Більше того, як зазначено вище, негласні слідчі дії аудіо-, відеоконтролю стосовно ОСОБА_19 та Сенатора проведено на підставі ухвал слідчих суддів Апеляційного суду Черкаської області. Однак стороною обвинувачення всупереч положенням ст. 92 КПК України, якою регламентовано обов`язок доказування, не доведено допустимість даних, що містяться у вказаних протоколах, як доказів обвинувачення ОСОБА_19 і Сенатора, тоді як сторона захисту піддавала сумніву наявність такої ухвали слідчого судді.
		В свою чергу судова палата у кримінальних справах ВСУ, своєю постановою у справі №671/463/15-к від 6 березня 2017 року, висловила правову позицію, щодо невідкриття матеріалів сторонами одна одній в порядку статті 290 КПК після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду Відповідно до вказаної правової позиції, відкриттю, окрім протоколів, у яких зафіксовано хід та результати проведення певних дій, в обов`язковому порядку підлягають і матеріали, які є правовою підставою проведення таких дій(зокрема ухвали слідчих суддів), та їх не відкриття є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими як докази.
		Таким чином, суд визнає дані, що містяться у протоколах за результатами проведення всіх негласних слідчих дій, недопустимими доказами, оскільки вони отримані з порушенням порядку передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України.
		Надаючи оцінку іншим доказам, наданим прокурором на підтвердження вини обвинувачених, судом встановлено, і це об`єктивно підтверджується показаннями допитаного судом свідка ОСОБА_22 , що саме цей свідок перший звертався як до ОСОБА_9 , так і до ОСОБА_10 з проханням допомогти в оформленні документів на продовження до 15 років строку оренди земельних ділянок державної форми власності, які орендує фермерське господарство «Агрофірма «Базис» в адміністративних межах Христинівського району Черкаської області загальною площею 75га,. 
		При цьому, крім заяви свідка ОСОБА_22 стороною обвинувачення суду не надано жодних відомостей, які б підтверджували наявність у правоохоронних органів конкретних та об`єктивних підстав вважати, що як ОСОБА_9 , так і ОСОБА_10 задіяні у корупційних схемах з будь-якою службовою особою, яка займає відповідальне становище в ГУ Держгеокадастру в Черкаській області, та уповноважена вирішувати відповідне питання, та зокрема із ОСОБА_27 , в інтересах якого, за версією сторони обвинувачення, діяли обвинувачені підбурюючи ОСОБА_22 до надання неправомірної вигоди. 
		Сторона обвинувачення, наполягає, що таких висновків правоохоронні органи дійшли виходячи із змісту заяви ОСОБА_13 від 28.09.2015 про вимагання у нього неправомірної вигоди службовими особами ГУ Держгеокадастру в Черкаській області, при цьому жодних доказів про наявність у ОСОБА_22 повноважень діяти в інтересах фермерського господарства «Агрофірми «Базис», стороною обвинувачення суду не надано.
		Оцінюючи в якості доказу заяву ОСОБА_22 , про вчинення злочину (т.1 а.п. 212) суд враховує ту обставину, що заявник вказує, що він, в інтересах фермерського господарства «Агрофірми «Базис» звернувся до службових осіб ГУ Держгеокадастру, у відповідь на що йому висунули вимогу в наданні їм неправомірної вигоди 15 000 доларів США. При цьому як під час звернення із відповідною заявою ОСОБА_22 , так і під час надання прокурором доказів суду, не додано довіреності фермерського господарства «Агрофірми «Базис» на ім`я ОСОБА_22 , а також не додано заяви останнього з якою він нібито звернувся до службових осіб ГУ Держгеокадастру. В свою чергу заява ОСОБА_22 до правоохоронних органів оформлена у формі проколу про її прийняття, обставини викладені друкованим текстом, що вказує на процес написання тексту заяви працівниками правоохоронних органів. Всі наведені обставини, у поєднанні із показаннями свідка ОСОБА_22 , про те, що він має активну громадську позицію, та раніше неодноразово залучався працівниками правоохоронних органів до подібних процесуальних дій, дають суду підстави вважати, що свідок ОСОБА_22 є агентом правоохоронних органів, та систематично виконує їх доручення.
		Разом з тим, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 12 жовтня 2012р. у справі «Веселов та інші проти Російської Федерації», встановлено, що якщо доказ є результатом негласної операції, органи влади повинні бути готовими продемонструвати, що у них були обґрунтовані причини для організації негласної операції. Наявність конкретних та об`єктивних підстав є обов`язковою умовою для здійснення негласних операцій. 
		Крім того, оцінюючи обставини ініціювання початку розслідування даного кримінального провадження, суд враховує, що при постановленні рішення у справі "Ванян проти Росії", ЄСПЛ констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв`язку з тим, що в цій справі мав місце факт оперативної закупівлі в наслідок підбурювання. Хоча відповідний оперативно-розшуковий захід провела приватна особа, організували та контролювали його здійснення правоохоронні органи.
		Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (рішення у справі "Тейксейра де Кастро проти Португалії"). 
		Постановляючи зазначене рішення у справі "Тейксейра де Кастро проти Португалії", ЄСПЛ дійшов висновку, що працівники поліції не обмежилися "пасивним розслідуванням протиправної діяльності п. Тейксейра де Кастро, а вплинули на нього, підбуривши до вчинення злочину". Він установив, що їхні дії вийшли за межі функцій негласних агентів, оскільки вони спровокували злочин і не було підстав вважати, що його було б вчинено без їхнього втручання (п. 39). 
		Аналогічні обставини встановлені під час проведення судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .. Зокрема, як вбачається з показань свідка ОСОБА_22 , йому необхідно було вирішити питання про продовження договорів оренди для його знайомого керівника фермерського господарства, та він почав звертатись до працівників ГУ Держгеокадастру в Черкаській області ОСОБА_28 та ОСОБА_9 із проханням допомогти вирішити це питання. При цьому факт офіційного звернення ОСОБА_22 за вирішенням відповідного питання до ГУ Держгеокадастру в Черкаській області під час судового розгляду не знайшов свого підтвердження. 
		Як обвинувачений ОСОБА_9 , так і свідок ОСОБА_28 , надаючи показання суду зауважили, що ОСОБА_22 , неодноразово приходив до них на прийом та просив роз`яснити процедуру звернення із відповідною заявою, та отримавши вичерпну консультацію не виконував відповідних рекомендацій, а повторно звертався за роз`ясненнями незрозумілого змісту. 
		Так, досліджуючи надані прокурором на підтвердження вини обвинувачених ОСОБА_19 та Сенатора протоколи аудіо- та відео контролю, які хоча судом і визнані недопустимим доказом, проте містять обставини, які виправдовують обвинувачених, зокрема у жодному із протоколів не зафіксовано обставин, за яких би хтось із обвинувачених називав ОСОБА_18 будь-яку суму коштів, та повідомляв про необхідність передати їх будь-кому. Натомість сам ОСОБА_22 регулярно говорить про такі обставини, при цьому ОСОБА_9 у такій ситуації, вказує що не розуміє про що йде мова, а Сенатор, постійно говорить про те, що він сам вирішить всі питання, та на зауваження ОСОБА_18 про необхідність вирішувати питання з кимось іншим, повідомляє, що це його не стосується, що об`єктивно вказує на їх небажання підтримувати спілкування відповідного змісту.
		Крім того, стороною обвинувачення не надано жодних прямих доказів на підтвердження того, що дані особи знайомі між собою, так само як і будь-яких відомостей про обставини їх спілкування щодо питання про вирішення якого звернувся ОСОБА_18 , як між собою так і кожного з них із в.о. начальника ГУ Держгеокадастру в Черкаській області ОСОБА_27 .. Також стороною обвинувачення не надано будь-яких даних щодо імовірної причетності даних осіб до корупційних правопорушень.
		Таким чином, виходячи з наведеного, та правової позиції Європейського суду з прав людини, обставини встановлені судом вказують на провокацію з боку працівників правоохоронних органів, шляхом залучення агента поліції, який підбурюючи повинен був спровокувати будь-кого із працівників ГУ Держгеокадастру в Черкаській області до вчинення дій, що мають ознаки злочину передбаченого ст. 369 КК України.
		За таких обставин, суд вважає показання свідка ОСОБА_22 , та інші докази отримані за його активної участі, щодо обставин його схиляння кожним із обвинувачених до надання неправомірної вигоди в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області ОСОБА_12 в сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США, є такими, що здобуті з внаслідок провокації, тобто з порушенням норм Закону, а тому вони є не допустимим доказом, та не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.
		Оцінюючи належність та допустимість доказів, отриманих в результаті огляду місця події від 21.10.2015 року, що проводився у гаражному приміщенні належному ОСОБА_10 суд виходить із наступного:
		Як вбачається з матеріалів, наданих прокурором, відповідний огляд місця події було проведено безпосередньо після події передачі ОСОБА_18 коштів ОСОБА_10 , та проникнення слідчого до відповідного гаражного приміщення належного ОСОБА_10 , відбулось за його добровільною письмовою згодою.
		Разом з тим, сторона захисту наполягала, на тому, що процедура відповідної слідчої дії за своїм змістом фактично є обшуком гаражного приміщення, на який відсутній дозвіл слідчого судді, тобто з порушенням визначеного законом порядку.
		Судом об`єктивно встановлено, що ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 жовтня 2015 року надано дозвіл на проведення обшуку у житлі ОСОБА_10 за адресою АДРЕСА_3 (т.1 а.п.222), проте дозволу на проведення обшуку у інших приміщеннях належних ОСОБА_10 , зокрема гаражному, за вказаною адресою, слідчим суддею не надавалось.
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 233 КПК слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому ст. 255 цього Кодексу.
		Надаючи визначення процесуальній дії, що відбулась 21 жовтня 2015 року, суд вважає безпідставними твердження прокурора, про те, що така дія не є обшуком, оскільки є оглядом місця події. Так, під час відповідної процесуальної дії, слідчий пройшов у приміщення гаражу, здійснив відшукання полімерного пакету з імітаційними засобами, зовні схожими на банкноти доларів США, у тому місці, на яке раніше вказав ОСОБА_22 , після чого з`ясовували у ОСОБА_10 , чи не перебувають у відповідному приміщенні будь-які речовини та предмети, обіг яких заборонено законом, тобто фактично було здійснено обшук відповідного приміщення. Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст. 237 КПК України, огляд житла чи іншого володіння особи, здійснюється згідно з правилами, передбаченими законом для обшуку.
		В свою чергу ВССУ, своєю ухвалою від 20 серпня 2015 року, справа № 5-1735км15 висловив правову позицію, щодо застосування судами норм КПК, що регламентують відповідні слідчі дії, у якій зазначив, відсутність у матеріалах кримінального провадження відомостей про звернення слідчого чи прокурора до суду за наданням дозволу слідчого судді на обшук приміщення наступного дня, після проведення огляду такого приміщення, який за тих обставин був невідкладним, унеможливлює використання протоколу такого огляду як доказу під час прийняття процесуального рішення та посилання на нього під час ухвалення судового рішення.
		Надаючи оцінку допустимості відповідного доказу, суд застосовує концепцію ЄСПЛ «плодів отруєного дерева», тобто оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. Суд вважає, що як сам протокол огляду місця події, так і докази, які вилучені під час його проведення, так само як і висновки експерта, здійснені за результатами дослідження відповідних доказів є недопустимими доказами, оскільки процедура отримання таких доказів, була проведена із порушенням вимог Закону, а тому такі докази не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.
		Оцінюючи допустимість та належність в якості доказу обвинувачення обставини, що містяться у протоколі спеціального слідчого експерименту від 21 жовтня 2015 року яким оглянуто, помічено та вручено несправжні (імітаційні) засоби які візуально мають ознаки доларів США номіналом 100 доларів серією КВ 46279860 І, загальною кількість 150 шт, суд враховує, що як свідчать матеріали справи, такі ж несправжні (імітаційні) засоби, але вже у кількості 153 штуки було вилучено в ході огляду місця події, в гаражному приміщенні за місцем проживання ОСОБА_32 по АДРЕСА_3 . За таких обставин враховуючи, що як встановлено судом, проведення огляду місця події та отримані за його результатом докази є недопустимими, то самі по собі обставини вручення відповідних імітаційних засобів не несуть ніякого доказового значення, отже є неналежними та не враховуються судом.
		Крім того, суду не надано жодних даних про законність та кількість виготовлення відповідних імітацінийх засобів, з огляду на це, суд визнає недопустимими доказами дані, що містяться у протоколі згаданої слідчої дії, а також несправжні (імітаційні) засоби які візуально мають ознаки доларів США номіналом 100 доларів серією КВ 46279860 І, загальною кількість 153 шт, оскільки вони отримані в поза процесуальний спосіб. 
		За змістом досліджених судом протоколу затримання та обшук особи підозрюваної у вчиненні злочину від 21 жовтня 2015 року, відповідно до яких у ОСОБА_10 вилучено мобільний телефон із абонентським номером № НОМЕР_2 ; протоколу огляду предметів від 23 жовтня 2015, яким під час огляду вказаного телефону виявлено телефонні номери абонента ОСОБА_23 та абонента за назвою «75 га», номер телефону якого співпадає з номером ОСОБА_13 а також записки виданої ОСОБА_22 , з номером телефону НОМЕР_2 та іменем ОСОБА_24 , яку з його слів йому передав ОСОБА_9 , суд приходить до висновку, про неналежність таких доказів, оскільки вони самі по собі жодним чином не підтверджують обставин висунутого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачення. 
		Зокрема ОСОБА_10 не заперечував, що вилучений телефон належить йому, та у відповідному телефоні записані номери ОСОБА_27 , з яким він не спілкувався більше п`яти років а також ОСОБА_22 , з назвою 75га. Так, судом встановлено, що ОСОБА_22 перший зателефонував ОСОБА_10 , та при особистому спілкуванні повідомив, що потребує допомоги по оформленню договору оренди земельної ділянки площею 75га, дана обставина не заперечується і Сенатором, тому запис номеру телефону ОСОБА_22 із відповідною назвою так само, як і факт наявності в телефонному довіднику Сенатора номеру телефону ОСОБА_33 , із зазначенням його імені та по батькові, жодним чином не доводить обставин пред`явленого обвинувачення.
		Також суд не приймає в якості належного доказу копії договору про оренду земельної ділянки від 1.06.2006 року та договору та про внесення до нього змін від 18.08.2010 року, відповідно до яких між ФГ «Агрофірма «Базис» та Христинівською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 74,55 га., які надані слідству керівником відповідного ФГ Осадчим, оскільки такі докази жодним чином не підтверджують обставин викладених в обвинуваченні, зокрема не доводять факту звернення відповідного ФГ до ГУ Держгеокадастру в Черкаській області, так само як не підтверджують і повноважень ОСОБА_22 на такі звернення. Саме ж по собі існування відповідних договорів, не стосуються обставин, що підлягають доказуванню в межах даного кримінального провадження згідно з вимогами ст. 91 КПК України, отже є неналежними доказами.
		Також суд надає оцінку і наданому прокурором в якості доказу папірцю, із написаним від руки номером телефону ОСОБА_10 , та підписом «Микола». Зокрема, даний доказ було приєднано до матеріалів кримінального провадження, як такий що видано ОСОБА_22 під час допиту 15.02.2016 року. Разом з тим, за версією обвинувачення відповідний лист паперу був переданий ОСОБА_34 ще у жовтні 2015 року, проте ні протоколу вилучення відповідного доказу, ні жодного доказу на підтвердження походження такого доказу, та належності його ОСОБА_19 , стороною обвинувачення не надано. За таких обставин, відповідний доказ не має доказового значення.
		Будь-яких інших доказів вини ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у вчиненні кожним із них кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України стороною обвинувачення надано не було. 
		Клопотань щодо дослідження будь-яких інших доказів та допиту свідків від учасників кримінального провадження не надійшло.
		Враховуючи ті обставини, що суд обмежений у праві збору доказів вини обвинувачених за власною ініціативою та при розгляді справи не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити і створював в ході розгляду справи всі необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних прав та обов`язків, зобов`язаний розглянути справу і постановити законне і обґрунтоване рішення на підставі наданих суду доказів.
		Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши всі докази, надані як стороною обвинувачення так і стороною захисту в їх сукупності, приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних, допустимих та належних доказів того, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 здійснювали підбурювання ОСОБА_22 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду чи в інтересах третьої особи, будь - якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за що передбачена відповідальність відповідно до вимог ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, а тому суд дійшов висновку про необхідність виправдання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у зв`язку з недоведеністю їх причетності до вчинення кримінального правопорушення у якому вони обвинувачуються.
		Що стосується клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_7  про ухвалення судом окремої постанови, з метою організації перевірки та притягнення до відповідальності за ст.199, 370 КК України, відносно ОСОБА_22 та працівників ГУМВС України в Черкаській області, які причетні до провокації надання неправомірної вигоди та виготовлення фальшивих валютних коштів, то таке клопотання не підлягає задоволенню, оскільки можливість ухвалення відповідної постанови була врегульована ст.278 КПК України (1960 року) який наразі втратив чинність, в свою чергу вимоги діючого КПК України не передбачають можливості ухвалення окремої постанови судом. Разом з тим, захисник, за наявності у нього достатніх підстав стверджувати про вчинення відповідного кримінального правопорушення, не позбавлений можливості самостійно звернутись до особи, уповноваженої на внесення відомостей до ЄРДР із відповідною заявою.
		Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертиз стягненню з обвинувачених не підлягають у зв`язку з їх виправданням, тому їх слід віднести на рахунок держави.
		Строк запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_10 обраного ухвалою апеляційного суду на час досудового розслідування, - закінчився, та під час судового розгляду жодного запобіжного заходу йому обрано не було.
		Запобіжний захід у вигляді застави обраний ОСОБА_9 так само як і арешт накладений ухвалою слідчого судді на майно ОСОБА_10 після набрання вироком законної сили підлягають скасуванню.
		Долю речових доказів по справі слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
		Керуючись ст. 369-371, 374 КПК України, суд,- 
		у х в а л и в:
		ОСОБА_9 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю, що ним вчинене дане кримінальне правопорушення.
		ОСОБА_10 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю, що ним вчинене дане кримінальне правопорушення.
		 
		Запобіжний захід ОСОБА_9 у вигляді застави, який, відповідно до ухвали слідчого судді від 15 січня 2016 року, становить 110240 гривень, по набранню вироком законної сили - скасувати.
		Заставу у розмірі 110240 гривень, внесену згідно квитанції від 19 січня 2016 року №27, після набрання вироком законної сили, повернути за належністю заставодавцю ОСОБА_35 .
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 жовтня 2015 року на майно ОСОБА_10 , а саме на:
		- житловий будинок АДРЕСА_4 ;
		- земельну ділянку за адресою АДРЕСА_3 кадастровий номер 7110500000:001:0226;
		- грошові кошти  200 Євро
		по набранню вироком законної сили  скасувати, знявши заборону по відчуженню вказаного майна та повернувши ОСОБА_10 вилучені у нього грошові кошти в розмірі 200 Євро.
		Речові докази: 
		- смартфон «Huavei» - залишити ОСОБА_10 за належністю; карти пам`яті та оптичні диски, аркуш паперу з рукописним написом  залишити при матеріалах судової справи; поліетиленові пакети, дві гумові резинки червоного кольору, 153 імітаційні грошові купюри, марлеві тампони, фрагмент газетного аркушу, що поміщені до спеціального пакету експертної служби №2308501 та зберігаються в камері зберігання речових доказів СУ УМВС України в Черкаській області  знищити.
		Процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 891грн. 83 коп. віднести на рахунок держави.
		 
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області через міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.  
		Головуючий:                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...