Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/7522/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); купівлі - продажу; поставки товарів, робіт, послуг.
Надіслано для оприлюднення: 21.08.2017. Зареєстровано: 22.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.08.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08.08.2017Справа №910/7522/17
		За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАММЕР МАРКЕТ»
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса»
		про розірвання договору
		 
		Суддя  М.М. Якименко
		 
		Представники сторін:
		від позивача: Марушевський Д.Л. - за довіреністю від 10.01.2017 року;
		від відповідача: Трещов А.О. - за довіреністю від 01.10.2016 року.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАММЕР МАРКЕТ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" про розірвання договору.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що в продовж 3 (трьох) років відповідач не реалізує товар, який переданий позивачем відповідачу на підставі Договору №230614/1, в зв'язку з чим позивач не має змоги отримати прибуток, що є наслідком істотного порушення умов Договору.
		З цих підстав, позивач просив задовольнити позов та:
		1) Розірвати Договір №230614/1 від 23.06.2014 року укладений між ТОВ «ХАММЕР МАРКЕТ» та ТОВ «ДІЄСА»;
		2) Застосувати наслідки розірвання Договору №230614/1 від 23.06.2014 року та зобов'язати ТОВ «ДІЄСА» (код за ЄДРПОУ 36483471) повернути нереалізований товар «Засіб для видалення накипу в каво машинах 0,5 л. 323050161» в кількості 553 (п'ятсот п'ятдесят три) одиниці ТОВ «ХАММЕР МАРКЕТ» (код за ЄДРПОУ 37174897) на адресу: м. Київ, проспект Відрадний, 95Г, офіс 413.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2017 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 07.06.2017 року.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 року розгляд справи відкладено на 11.07.17 року.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2017 року розгляд справи відкладено на 25.07.2017 року.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 року розгляд справи відкладено на 08.08.2017 року.
		08.08.2017 року через канцелярію Господарського суду міста Києва представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог, згідно якої просив суд:
		1) Розірвати Договір №230614/1 від 23.06.2014 року укладений між ТОВ «ХАММЕР МАРКЕТ» та ТОВ «ДІЄСА»;
		2) Застосувати наслідки розірвання Договору №230614/1 від 23.06.2014 року та зобов'язати ТОВ "ДІЄСА" (код за ЄДРПОУ 36483471) повернути весь нереалізований товар "Засіб для видалення накипу в каво машинах 0,5 л 323050161" на користь ТОВ "ХАММЕР МАРКЕТ" (код за ЄДРПОУ 37174897).
		В судовому засіданні 08.08.2017 року представники позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, представник відповідача подав відзив на позовну заяву та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 08.08.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		23.06.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАММЕР МАРКЕТ» (далі по тексту - позивач, постачальник, ТОВ «ХАММЕР МАРКЕТ») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дієса» (далі по тексту - відповідач, покупець, ТОВ «Дієса») укладено Договір №230614/1 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця товари народного споживання, а саме електропобутові товари (побутові холодильники, морозильники, машини і прилади для механізації побутових робіт, побутових пристроїв для очищення, зволоження, кондиціонування повітря, електроосвітлювальної арматури і електроламп, електронагрівальних приладів, провідникових виробів і т.д. і т.п.), телерадіотовари (електропрогравачі, звукозаписна, для відеозапису та відтворення зображення і звуку, носіїв для запису звук , Платівок, телевізійних приймачів, частин, вузлів, а також деталей і приладдя до них і т.д. і т.п.), комп'ютерну техніку (комп'ютерна техніка та її комплектуючі, носії інформації, чистячи засоби), далі за текстом - « товар », а Покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити його на умовах, визначених цим Договором.
		Відповідно до п. 2.1. Договору товар поставляється партіями. Номенклатура партії Товару, його кількість і ціна встановлюється за погодженням Сторін на підставі заявки Покупця на поставку відповідної партії Товару, далі - «Заявка», і вказуються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) і/або в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на Товар , які є специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України.
		Згідно з п. 3.5. Договору (в редакції додаткової угоди від 13.06.2014 року) покупець оплачує кожну партію фактично прийнятого Товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту реалізації товару роздрібному споживачу, але в будь-якому випадку, не раніше дати отримання повного комплекту документів на Товар (партію Товару), зазначеного в п.2.9 цього Договору. Форма оплати - безготівковий розрахунок.
		Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди від 13.06.2014 до Договору покупець не рідше двох разів на місяць (станом на середину місяця і станом на кінець місяця) інформує Постачальника про хід реалізації Товару роздрібному споживачу шляхом направлення відповідної інформації по факсу або електронною поштою.
		Згідно з п. 9.2. Договору договір може бути достроково розірваний за згодою сторін.
		Суд звертає увагу, що відповідачем не надано жодного доказу виконання п. 3 Додаткової угоди від 13.06.2014 до Договору.
		11.09.2014 року на виконання умов Договору позивачем доставлено та передано, а відповідачем прийнято товар на суму 24 825,60 грн., що підтверджується підписаною між сторонами видатковою накладною №ХМРМ552 від 11.09.2014 року (копія видаткової накладної наявна в матеріалах справи).
		Станом на момент подачі  позову до суду (11.05.2017р.) відповідач розрахувався за товар частково в розмірі 1 938,81 грн., залишок не реалізованого товару становить 22 886,79 грн.
		Листом вих. №04/01 від 04.01.2017 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією про розірвання Договору, однак вказаний лист залишений відповідачем без відповіді.
		Під час розгляду справи відповідачем також частково оплачено вартість реалізованого товару в розмірі 12 905,62 грн. (платіжне доручення №197545 від 11.07.2017р.), тому залишок не реалізованого товару становить 14 844,43 грн.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок дій (бездіяльності) відповідача, позивач вже третій рік не може отримати дохід від продажу поставленого Товару, в той час як за зазначений період закупівельна ціна поставленого Товару суттєво виросла, так як Товар передавався під реалізацію за курсом 11,87 грн./1 $, а на даний час курс 24,30 грн./1$.
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
		Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
		За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
		Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
		Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.
		Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).
		Згідно з ч.. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний.
		Приписами частин 2, 3 та 4 ст. 188 ГК України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
		Суд звертає увагу, що на момент укладення Договору позивач не очікував довгострокової реалізації товару зі сторони відповідача, товар на суму 24 825,60 грн. передано відповідачу 11.09.2014р., а станом на 11.07.2017 року (через 2 роки і 10 місяців) відповідачем реалізовано товар позивача на суму 14 844,43 грн., 
		Зі змісту самого Договору випливає, що обов'язок з реалізації товару був покладений виключно на Відповідача, тобто Відповідач мав своїми силами реалізувати товар та, отримавши свій дохід, розрахуватись з Позивачем. Відповідно ризик не реалізації товару був покладений на Відповідача, як на виконавця зазначеної дії.
		За умови, якщо би Позивач знав, що товар відповідачем буде реалізовуватися довготривалий час, то даний Договір не був би укладений. Для Позивача строк реалізації товару, який триває вже 2 роки і 10 місяців є істотною обставиною, знаючи про яку він би не уклав відповідного Договору.
		На момент розгляду справи, укладений Договір втратив будь-яку рентабельність для Постачальника, так як сума заборгованості через два роки і сім місяців після поставки повністю нівелювалася інфляцією, зростанням курсу валюти та постійним ростом цін зі сторони виробників продукції, як наслідок, дохідна маржа відсутня.
		З врахуванням вищевикладеного суді дійшов до висновку, що позивачем доведено істотну зміну обставин з якими ст. 651 та 652 ЦК України пов'язує розірвання договору в судовому порядку.
		Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання Договору №230614/1 від 23.06.2014 року - є нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
		Щодо позовних вимог про застосувати наслідки розірвання Договору та зобов'язання ТОВ "ДІЄСА" повернути весь нереалізований товар «Засіб для видалення накипу в каво машинах 0,5л. 323050161» на користь ТОВ "ХАММЕР МАРКЕТ", суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 4 ст. 652 ЦК України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
		У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. (ч. 2 ст. 653ЦК України).
		Згідно з ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Як вбачається з матеріалів справи товар на суму 24 825,60 грн. передано відповідачу 11.09.2014р., а станом на 11.07.2017 року відповідачем реалізовано товар позивача на суму 14 844,43 грн., а тому в відповідача залишається нереалізований товар на суму 9 981,17 грн., в зв'язку з чим після розірвання судом договору у відповідача відсутнє зобов'язання щодо реалізації товару позивача на вказану суму, а тому позовні вимоги про повернення позивачу нереалізованого товару підлягають задоволенню.
		Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .
		Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва,  -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Розірвати Договір №23014/1 від 23.06.2014 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дієса» (03150, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, будинок 45; код ЄДРПОУ 36483471) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАММЕР МАРКЕТ» (03061, м. Київ, ПРОСПЕКТ ВІДРАДНИЙ, будинок 95-Г, офіс 413; код ЄДРПОУ 37174897).
		3. Застосувати наслідки розірвання Договору №23014/1 від 23.06.2014 року та зобов'язати Товариством з обмеженою відповідальністю «Дієса» (03150, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, будинок 45; код ЄДРПОУ 36483471) повернути весь нереалізований товар «Засіб для видалення накипу в каво машинах 0,5 л. 323050161» Товариству з обмеженою відповідальністю «ХАММЕР МАРКЕТ» (03061, м. Київ, ПРОСПЕКТ ВІДРАДНИЙ, будинок 95-Г, офіс 413; код ЄДРПОУ 37174897).
		4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» (03150, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, будинок 45; код ЄДРПОУ 36483471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАММЕР МАРКЕТ» (03061, м. Київ, ПРОСПЕКТ ВІДРАДНИЙ, будинок 95-Г, офіс 413; код ЄДРПОУ 37174897) 1 6000 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. - судового збору.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Суддя                                                                                                            Якименко М.М.
		 
		 
		Дата складання (підписання) повного тексту  рішення: 21.08.2017 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...