Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 703/4219/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі.
Надіслано для оприлюднення: 22.08.2017. Зареєстровано: 22.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 28.08.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                                                      Справа № 703/4219/16-ц  
		                                                                                                                                  2/703/287/17 
		            
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 серпня 2017 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
		     
		головуючого судді               Васильківської Т.В.
		 
		секретар судових засідань          Кочеткова І.В. 
		                                                                                                            
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла  цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «ВодГео» виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди
		встановив:
		28 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до КП «ВодГео» виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області, в якому просить: визнати незаконним пункт 5 наказу директора Комунального підприємства «ВодГео» Смілянської міської ради Черкаської області №39-к від 31 жовтня 2016 року про його звільнення з посади начальника відділу збуту в зв'язку із скороченням штату працівників; поновити його на роботі на посаді начальника відділу збуту Комунального підприємства «ВодГео» Смілянської міської ради Черкаської області; стягнути з Комунального підприємства «ВодГео» Смілянської міської ради на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 листопада 2016 року до дня поновлення на роботі; стягнути з Комунального підприємства «ВодГео» Смілянської міської ради на його користь компенсацію за заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 10000 (десять) гривень; стягнути з Комунального підприємства «ВодГео» Смілянської міської ради на його користь понесені ним судові витрати на правову допомогу адвоката, які будуть надані під час судового засідання; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення його на роботі і стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць. 
		Свої позовні вимоги мотивує тим, що наказом директора КП «ВодГео» №13-к від 10 вересня 2012 року його було прийнято на посаду начальника відділу договірного абонентського відділу. Після цього назва зазначеного відділу неодноразово змінювалася та змінювалася назва його посади. Остання назва відділу «Відділ збуту», а посада на якій він працював мала назву «Начальник відділу збуту». 19 квітня 2016 року його було обрано секретарем первинної профспілкової організації даного підприємства, тобто він являється членом виборного органу. З 01 вересня по 07 вересня 2016 року він перебував на лікарняному. 31 жовтня 2016 року пунктом 5 наказу директора КП «ВодГео» за №39-к його звільнено з посади начальника відділу збуту у зв'язку із скороченням штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України. Вважає що його звільнення відбулося незаконно, оскільки про його вивільнення він дізнався тільки 13 жовтня 2016 року на засіданні первинної професійної спілки президії КП «ВодГео» із порядку денного, що засідання проводиться в зв'язку з розглядом подання директора ПК «ВодГео» від 12 жовтня 2016 року про надання згоди на розірвання трудового договору з працівниками підприємства у зв'язку із скороченням чисельності працівників підприємства. З даного подання йому стало відомо, що в ньому зазначено і його прізвище. На даному засіданні він був присутній тільки через те, що являється секретарем професійної спілки підприємства. Про те, що посада «начальника відділу збуту», на якій він працює буде скорочена і він буде вивільнений з роботи 31 жовтня 2016 року, його персонально ніхто не попереджав. За два місяці до вивільнення працівників новий штатний розпис, який мав діяти з 01 листопада 2016 року не був діючим і за новим штатним розписом осади працівників, які підлягали вивільненню у зв'язку із внесенням змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників, не пропонувалися. Згідно штатного розпису по КП «ВодГео», який мав вступити в дію з 01 листопада 2016 року «Відділ збуту» має нову назву «Відділ реалізації послуг та збору доходів». В даному штатному розписі посада начальника цього відділу має назву «Начальник відділу реалізації послуг та збору доходів». З 01 листопада 2016 року на дану посаду прийнято іншу особу, а по новому штатному розпису посада «Начальника відділу реалізації послуг та збору доходів» йому не запропонована, або інша посада. Інші працівники «Відділу збуту» були автоматично переведені на новий штатний розпис. Оскільки, з 19 квітня 2016 року і по день його звільнення за ініціативою роботодавця, він являвся членом виборного органу первинної профспілкової організації працівників КП «ВодГео», а тому таке звільнення мало бути погоджене в обов'язковому порядку з вищим виборним органом або об'єднання професійних спілок, яким в м. Сміла є координаційна рада професійних спілок м. Сміла. 
		Крім цього, він у жовтні 2015 року обраний депутатом Смілянської міської ради Черкаської області та на даний час здійснює свої повноваження як депутат, в зв'язку з чим на нього поширюється ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад». Будучи депутатом Смілянської міської ради від одночасно працював і на КП «ВодГео». Відповідно до ч.3 ст.33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради може бути звільнений з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу від займаної посади, виключений з навчального закладу за умови його попередження в порядку, встановленому законом. Про таке попередження відповідний власник або уповноважена ним орган письмово повідомляє не менш ніж за 15 днів відповідну місцеву раду. Оскільки він не був попереджений про наступне його вивільнення з роботи в порядку, який передбачено законом, то директор КП «ВодГео» відповідно до зазначеного закону не мав підстав вивільнити його з роботи.
		Також, в нього на утриманні перебувають двоє малолітніх дітей, а дружина не працює в зв'язку з доглядом за дитиною до трьох років, а тому він мав переважне право на залишення його на роботі. 
		Вважає, що під час його звільнення з роботи КП «ВодГео» порушено норми трудового законодавства України, а тому таке звільнення є неправомірним. Крім того, оскільки його звільнено з роботи за ініціативою роботодавця з грубим порушенням трудового законодавства, він вимушено з вини роботодавця не виконував роботу в КП «ВодГео», а тому за час вимушеного прогулу з даного підприємства на його користь необхідно стягнути середній заробіток з 01 листопада 2016 року по день його поновлення на роботі. 
		Внаслідок його незаконного звільнення з роботи, йому завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що він безпідставно був позбавлений права на отримання заробітку, внаслідок чого був змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя та сім'ї. Він був єдиним в сім'ї, хто працював і забезпечував матеріально, адже на утриманні має двох малолітніх дочок, а його дружина не працює. В нього постійні хвилювання про те, як матеріально забезпечити свою сім'ю. Незаконне звільнення його з роботи з грубим порушенням трудового законодавства принизило його гідність та ділову репутацію як перед працівниками КП «ВодГео», так і серед депутатів Смілянської міської ради. Завдану моральну шкоду оцінює в 10000 гривень. 
		Позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Холодняк В.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з наведених в позові підстав.
		Представник відповідача Комунального підприємства «ВодГео» виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області - Філатов С.М. в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_2 працював на посаді началькниа відділу збуту КП «ВодГео» Смілянської міської ради Черкаської області. Пунктом 5 наказу директора КП «ВодГео» за №39-к ОСОБА_2 звільнено з посади майстра служби водопостачання у зв'язку з скороченням штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України. З метою забезпечення гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою ІІІ-А КЗпП України КП «ВодГео» направив позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення про наступне скорочення чисельності працівників КП «ВодГео», в якому зазначив, що з 01 листопада 2016 року посада начальника відділу збуту, на якій працює позивач, скорочується. Окрім цього, в повідомленні зазначалось, що станом на 01 вересня 2016 року на підприємстві існує вакантна посада слюсаря з ремонту технологічних установок 4-го розряду служби водопостачання та посада слюсаря з ремонту технологічних установок 4-го розряду служби водовідведення, які можуть бути запропоновані позивачу. Також, станом на 01 вересня 2016 року на підприємстві існує вакантна посада економіста провідного, яка може бути запропонована позивачу, але дана посада буде скорочена з 01 листопада 2016 року. Зазначене повідомлення на КП «ВодГео» повернулося 06 жовтня 2016 року у зв'язку з закінченням терміну зберігання. ОСОБА_2 Закон не встановлює, в якій формі, спосіб та порядок працівник повинен бути персонально попереджений про наступне звільнення. 
		13 жовтня 2016 року відбулося засідання профспілкової президії КП «ВодГео» за участю голови профкому ОСОБА_6, секретаря профкому ОСОБА_2, інших членів профкому, на якому були присутні директор КП «ВодГео» ОСОБА_7 та інспектор з кадрів КП «ВодГео» ОСОБА_8 Під час проведення засідання ОСОБА_2 були запропоновані вакантні посади на КП «ВодГео», однак останній від них відмовився.  
		Листом №1078 від 20 жовтня 2016 року КП «ВодГео» повідомив голову координаційної ради профспілок м. Сміла про надання згоди на скорочення начальника відділу збуту ОСОБА_2, який являється членом профспілкового комітету КП «ВодГео». Листом №30 від 331 жовтня 2016 року КП «ВодГео» повідомлено, що постановою Ради профспілкових комітетів галузі від 25 жовтня 2016 року дана згода на скорочення посади начальника відділу зубуту ОСОБА_2. 
		Частина 3 статті 33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» не містить ніяких положень, а тим більше не ставить в залежність КП «ВодГео» на звільнення працівникам, в тому числі депутата місцевої ради, лише після отримання на це згоди місцевої ради. Непопередження Смілянської міської ради про наступне звільнення депутата з роботи не має наслідком поновлення ОСОБА_2 на посаді. 
		01 листопада 2016 року на Кп «ВодГео» був введений новий Штатний розпис, в якому посада «Начальник відділу збуту» відсутня, а отже скорочена. Абзацом 4 п.19 постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» встановлено, що судам слід мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування). Питання самостійно визначити свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис, переведення працівника на іншу роботу є компетенцією керівника підприємства.
		При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховуються вимоги розумності і справедливості. Згідно Штатного розпису КП «ВодГео» станом на 01.05.2016р. посадовий оклад ОСОБА_2 становить 4209,00 грн. Позовна заява подана до суду 28 листопада 2016 року, тобто між звільненням та поданням позову до суду пройшло менше місяця, а точніше 28 календарних днів. ОСОБА_2 за період, що минув з дня звільнення до дня подачі позову до суду, не зміг би заробити на підприємстві стільки грошей, скільки просить відшкодувати як завдану моральну шкоду. ОСОБА_2 лише констатує факт про нібито завдану моральну шкоду, яка сама по собі не може бути беззаперечною підставою для її відшкодування без доведеності її заподіяння та наявного причинного зв'язку між діями роботодавця та наслідками. Вважає, що звільнення ОСОБА_2 відбулося з дотриманням вимог чинного трудового законодавства України, а тому просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 надала суду покази, що вона являється головою ради Смілянського міського комітету профспілки працівників житлово - комунального господарства, місцевої промисловості побутового обслуговування населення Центрального Комітету профспілки працівників житлово - комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення. 25 жовтня 2016 року відбулося засідання ради профспілки, на якому зокрема вирішувалося лист директора КП «ВодГео» щодо надання згоди на скорочення начальника відділу збуту КП «ВодГео» ОСОБА_2, який являється членом профспілкового комітету вказаного підприємства. В ході проведення засідання, більшістю голосів, радою профспілкових комітетів прийнято рішення про погодження звільнення ОСОБА_2 з займаної посади та надано відповідну згоду. На засідання ради профспілкових комітетів вона особисто не запрошувала ОСОБА_2 Питання щодо відкладення засідання через неявку ОСОБА_2 на засідання не ставилося. Штатний розпис КП «ВодГео» на засідання ради профспілкових комітетів не надавався. Про те, що ОСОБА_2 пропонувались інші посади на КП «ВодГео» їй відомо з протоколу засідання первинної проспілкової комісії. Відповідно до даного протоколу ОСОБА_2 були запропоновані посади на КП «ВодГео» згідно штатного розпису, що діяв на момент засідання профспілкової комісії. За новим штатним розписом ОСОБА_2 посади не пропонувались. Соціальний стан ОСОБА_2 на засідання ради профспілкових комітетів не розглядався.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надала суду покази, що вона є головою профспілкової організації працівників КП «ВодГео». Секретарем даної профспілкової організації був ОСОБА_2 13 жовтня 2016 року відбулося засідання профспілкової президії КП «ВодГео» на якому було розглянуто подання директора КП «ВодГео» про надання згоди на розірвання трудового договору з начальником відділу збуту ОСОБА_2. На момент проведення засідання в неї документа, що підтверджував попередження ОСОБА_2 про вивільнення з посади, не було. Як повідомив ОСОБА_2 під час засідання, такого повідомлення він не отримував. Новий штатний розпис КП «ВодГео» на момент проведення засідання ще не був затверджений. Про наявність в новому штатному розписі КП «ВодГео» посади в новому відділі їй було відомо. Про наявність чи відсутність пільг у ОСОБА_2 вона питала у представника відділу кадрів КП «ВодГео», який був присутній під час проведення засідання. В ході проведення засідання профспілкової президії ОСОБА_2 було запропоновано вакантні на підприємстві посади, однак ОСОБА_2 від них відмовився. Більшістю голосів членів профкому було прийнято рішення про надання директору КП «ВодГео» згоди на звільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу збуту. Та як ОСОБА_2 є членом профкому, то на його звільнення повинна дати згоду і міська профспілкова організація. Як потім їй стало відомо начальником нового відділу на КП «ВодГео» став Деревінський, який до цього на підприємстві не працював.   
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надав суду покази, що він в 2016 році працював інспектором з кадрів Комунального підприємства «ВодГео» Смілянської міської ради Черкаської області. В серпні 2016 року були внесені зміни у штатний розпис КП «ВодГео», в зв'язку з чим на підприємстві скорочувалася посада начальник відділу збуту та інші посади, про що директором КП «ВодГео» був виданий відповідний наказ. Відповідно до даного наказу відділ кадрів мав повідомити працівників підприємства, які перебувають на посадах, що підлягають скороченню, за два місяці до вивільнення працівників. Так як станом на 01 вересня 2016 року ОСОБА_2 перебував у відпустці, то він по телефону повідомив ОСОБА_2 про необхідність явки до відділу кадрів КП «ВодГео» для ознайомлення з наказом директора КП «ВодГео» про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників, та повідомив про подальше його звільнення з посади начальника відділу збуту. В зазначений день ОСОБА_2 не з'явився, та в подальшому по телефону повідомив, що перебуває на лікарняному. В зв'язку з неявкою ОСОБА_2 до відділу кадрів КП «ВодГео», повідомлення про наступне скорочення чисельності працівників КП «ВодГео» ОСОБА_2 було направлено поштою на адресу зазначену в карті особистого обліку працівника. Йому не відомо чи отримав ОСОБА_2 вказане повідомлення. Повторне попередження працівника про звільнення законодавством не передбачено. В жовтні 2016 року проводилося засідання профспілкової президії КП «ВодГео», на якому було надано згоду на звільнення ОСОБА_2 з посади начальника збуту КП «ВодГео». В зв'язку з чим на КП «ВодГео» відбулися зміни в штатному розписі йому не відомо.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 надав суду покази, що він в 2016 році працював юрисконсультом КП «ВодГео» Смілянської міської ради Черкаської області. Йому відомо, що 01 листопада 2016 року проводилося звільнення працівників КП «ВодГео», на підставі наказу директора КП «ВодГео» про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників. Серед посад, які підлягали скороченню, була посада начальника відділу збуту. 01 вересня 2016 року він чув, що ОСОБА_8 - інспектор з кадрів КП «ВодГео», спілкувався з ОСОБА_2. В ході розмови ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_2 про необхідність прибути до відділу кадрів КП «ВодГео» для отримання повідомлення про наступне скорочення чисельності працівників КП «ВодГео», та повідомив про подальше його звільнення з посади начальника відділу збуту. В цей же день, він чув, що ОСОБА_8 знову розмовляв по телефону з ОСОБА_2 і останній повідомив, що перебуває на лікарняному. Після цього ОСОБА_8 поштою направив ОСОБА_2 повідомлення про наступне скорочення чисельності працівників КП «ВодГео». Чи повторно повідомляли ОСОБА_2 в письмовому вигляді він не знає. Також йому не відомо чи повідомлялася Смілянська міська рада про звільнення ОСОБА_2, так як останній є депутатом даної ради. Причини скорочення працівників на КП «ВодГео» йому невідомі, так як це рішення приймає адміністрація КП «ВодГео». Після введення в дію нового штатного розпису два відділи, відділ збуту та відділ маретинку та реклами, об'єднані в один. 
		Врахувавши пояснення сторін та свідків, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.
		Судом встановлено, що ОСОБА_2 - позивач по справі, 10 вересня 2012 року наказом №13-к від 10 вересня 2016 року, прийнятий на посаду начальника відділу ДНВ Комунального підприємства «ВодГео», що підтверджується копією трудової книжки виданої на ім'я ОСОБА_2 (а.с.11).
		Відповідно до пояснень наданих позивачем, відділ ДНВ (договірний абонентський відділ) КП «ВодГео» неодноразово змінював свою назву, останньою з яких є відділ збуту КП «ВодГео», в зв'язку з чим і змінено назву його посади - начальник відділу збуту. Даний факт відповідачем не заперечується, а тому відповідно до ч.1 ст.61 ЦКП України доказуванню не підлягає. 
		Згідно до пункту 5 наказу директора Комунального підприємства «ВодГео» Смілянської міської ради Черкаської області №39-к від 31 жовтня 2016 року ОСОБА_2 звільнено з посади начальника відділу збуту в зв'язку зі скороченням штату працівників з 31 жовтня 2016 року (а.с.19).
		Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6.11.1992р. "Про практику розгляду судами трудових спорів" п.19- розглядаючи трудові спори , пов"язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов"язані з"ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, проте що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.
		Відповідно штатного розпису по Комунальному підприємству «ВодГео» з 01 травня 2016 року наявна одна посада начальника відділу збуту (а.с.17-18).
		12 серпня 2016 року директором Комунального підприємства «ВодГео» Смілянської міської ради Черкаської області ОСОБА_7 видано наказ №147 «По особовому складу», яким було затверджено та введено в дію з 01 листопада 2016 року штатний розпис КП «ВодГео» (а.с.102).
		Згідно штатного розпису по Комунальному підприємству «ВодГео», який введений в дію з 01 листопада 2016 року, посада начальника відділу збуту - відсутнє(а.с.27-30).
		29 серпня 2016 року директором Комунального підприємства «ВодГео» Смілянської міської ради Черкаської області ОСОБА_7 видано наказ №126-К «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників», відповідно до якого з 01 листопада 2016 року скорочувалися посади та виводилися із штатного розпису на КП «ВодГео», серед яких посада начальника відділу збуту (а.с.63).
		Пунктом 5 наказу №39-к від 31 жовтня 2016 року «По особовому складу про припинення трудового договору» виданого директором Комунального підприємства «ВодГео» Смілянської міської ради Черкаської області ОСОБА_7 на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, ОСОБА_2 звільнено з посади начальника відділу збуту, в зв'язку зі скороченням штату працівників з 31 жовтня 2016 року.
		Як передбачено п.1 ч.1 ст.40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства, або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Розірвання трудового договору з вказаних підстав допускається при дотриманні власником положень законодавства, зокрема:
		- якщо неможливо перевести працівника на іншу роботу за його згодою (ч.2 ст.40 КЗпП);
		- наявності згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), членом якої є працівник (ч.1 ст.43 КЗпП). У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ч.5 ст.43 КЗпП);
		- врахувавши переважне право на залишення на роботі (ст.42, ч.2 ст.49-2 КЗпП);
		- про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці (ч. 1 ст. 49-2 КЗпП).
		На думку суду, під час звільнення ОСОБА_2 - позивача по справі, Комунальним підприємством «ВодГео» Смілянської міської ради Черкаської області частково дотримані вищевказані норми чинного трудового законодавства.
		Згідно ч.3 ст.41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок).
		Відповідно до протоколу засідання профспілкової президії КП «ВодГео» від 19 квітня 2016 року за результатами голосування ОСОБА_2 обрано секретарем профспілки (а.с.13).
		12 жовтня 2016 року директор КП «ВодГео» Смілянської міської ради Черкаської області ОСОБА_7 звернувся до голови профспілкової організації КП «ВодГео» з поданням про надання згоди на розірвання трудового договору з працівниками КП «ВодГео», серед яких зазначено прізвище ОСОБА_2 - начальник ВЗ (а.с.14).
		За результатами засідання профспілкової президії КП «ВодГео» від 13 жовтня 2016 року, на якому був присутній ОСОБА_2, шляхом голосування, більшістю голосів, було прийнято рішення та надано згоду на розірвання трудового договору між КП «ВодГео» та начальником відділу збуту КП «ВодГео» ОСОБА_2 (а.с.15-16).
		20 жовтня 2016 року директор КП «ВодГео» Смілянської міської ради Черкаської області ОСОБА_7 звернувся до координаційної ради профспілок м. Сміла з листом №1078 про надання згоди на скорочення начальника відділу збуту ОСОБА_2, який являється членом профспілкового комітету КП «ВодГео». (а.с.43) 
		Листом №30 від 31 жовтня 2016 року голови ради Смілянського міського комітету профспілки працівників житлово - комунального господарства, місцевої промисловості побутового обслуговування населення Центрального Комітету профспілки працівників житлово - комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення ОСОБА_9 адресованого директору КП «ВодГео» ОСОБА_7, надана згода на скорочення посади начальника відділу збуту ОСОБА_2 (а.с.44). 
		Таким чином, судом достовірно встановлено, що відповідачем під час звільнення ОСОБА_2 дотримано вимоги ч.1 та ч.5 ст.49 КЗпП України, в зв'язку з чим, доводи позивача та його представника щодо його звільнення без погодження з вищим виборним органом або об'єднання професійних спілок, яким в м. Сміла є координаційна рада професійних спілок м. Сміла. 
		Також, суд не може прийняти до уваги доводи позивача та його представника, що ОСОБА_2 не було запропоновано переведення на іншу роботу та не запропоновано посаду «Начальник відділу реалізації послуг та зборів доходів», яка вводилася новим штатним розписом КП «ВодГео».
		Частиною 3 ст.49-2 КЗпП України передбачено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
		Так, у протоколі засідання профспілкової президії КП «ВодГео» від 13 жовтня 2016 року зазначено, що: «ОСОБА_8: на сьогоднішній день посада слюсар тех../уст. 4 розряду служби водопостачання вже занята, а посада слюсар тех../уст. 4 розряду служби водовідведення є, інших посад немає. По новому штатному розкладу посади не пропонуємо, тому що він вступає в силу з 01 листопада 2016 року. ОСОБА_2: відмовляюсь від запропонованої посади слюсаря» (а.с.15-16). 
		Крім цього, факт пропонування КП «ВодГео» ОСОБА_2 посади слюсар тех../уст. 4 розряду служби водовідведення, так само як і факт його відмови від запропонованої роботи підтверджується показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_6 
		Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 01 квітня 2015 року у справі №6-40цс15, яка згідно зі ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України, «Частиною другою статті 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. 
		Згідно із частинами першою та третьою статті 492 цього Кодексу про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
		Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 492 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
		При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.
		Оскільки обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 492 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
		Вжиття роботодавцем заходів для працевлаштування працівника на іншому підприємстві чи після розірвання з працівником трудового договору відповідно до вимог частини другої статті 40, частини третьої статті 492 КЗпП України не є обов'язком роботодавця».
		Таким чином, судом достовірно встановлено, що КП «ВодГео» запропонував ОСОБА_2 наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду слюсар тех../уст. 4 розряду служби водовідведення, та обґрунтовано не запропонував посаду «Начальник відділу реалізації послуг та зборів доходів», так як такої на час звільнення ОСОБА_2 на КП «ВодГео» не було.
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що КП «ВодГео» під час звільнення ОСОБА_2 дотримано вимоги ч.3 ст.49-2 КЗпП України.
		Відповідно до ч.1 ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
		Згідно п.1 та 2 ч.2 ст.42 КЗпП України при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком.
		На думку суду, безпідставними є твердження позивача та його представника про порушення права позивача на пріоритетне залишення його на роботі із посиланням на ст. 42 КЗпП України, як працівника, що має на двох утриманців, та його родина немає інших працівників з самостійним заробітком, оскільки за зміст ст. 42 КЗпП України, переважне право залишитись на роботі має визначатись у випадку скорочення чисельності штату працівників, які займають однакові посади, разом з тим, у даному випадку було скорочено одну посаду, та звільнено відповідно одного працівника, тому положенням про переважне право залишитись на роботі застосуванню у даному випадку не підлягає.
		Також, суд не приймає до уваги твердження позивача та його представника про те, що КП «ВодГео» не отримано згоди Смілянської міської ради на вивільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу збуту КП «ВодГео», так як останній являється депутатом вказаної міської ради, оскільки листом №2269/01-01-52 від 22 грудня 2016 року за підписом секретаря Смілянської міської ради Черкаської області ОСОБА_11 повідомлено адвоката Холодняка В.М. про те, що звільнення депутата дозволено вчиняти без дозволу місцевої ради, а лише з письмовим повідомленням (а.с.112).
		Відповідно до ч.1 ст. 49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
		Дана норма КЗпП не передбачає конкретного виду персонального попередження працівника про наступне його вивільнення, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що таке повідомлення може мати як усний, так і письмовий вигляд.
		Під час судового засідання свідок ОСОБА_8 надав суд покази, що 01 вересня 2016 року він по телефону повідомив ОСОБА_2 про необхідність явки до відділу кадрів КП «ВодГео» для ознайомлення з наказом директора КП «ВодГео» про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників, та повідомив про подальше його звільнення з посади начальника відділу збуту. 
		Такі покази свідка стороною позивача не спростовані, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили про їх недостовірність, надані свідком, який перебував під присягою, та підтверджуються показами свідка ОСОБА_10, який чув вказану телефонну розмову та підтвердив це під присягою в судовому засіданні, а тому суд вважає покази свідка ОСОБА_8 є такими, що відповідають дійсності та мають бути враховані судом.
		Крім того, на адресу ОСОБА_2 вул. Технічна 23 м. Сміла, яка зазначена в його особовій картці як місце проживання за державною реєстрацією (а.с.129), 02 вересня 2016 року направлено повідомлення про наступне скорочення численності працівників КП «ВодГео», відповідно до якого ОСОБА_2 повідомлялось про скорочення посади начальника відділу збуту КП «ВодГео» та запропоновані вакантні посади (а.с.36-38).
		Доказів, які б підтверджували факт повідомлення ОСОБА_2 КП «ВодГео» про зміну свого проживання та надання підприємству нової адреси проживання, стороною позивача не надано. 
		Враховуючи, що за штатним розписом по Комунальному підприємству «ВодГео» з 01 травня 2016 року наявна лише одна посада начальника відділу збуту, тому суд приходить до висновку, що повідомленням про скорочення чисельності працівників КП «ВодГео», а саме посади начальника відділу збуту, ОСОБА_2 повідомлено про подальше його вивільнення з займаної посади.
		Таким чином, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2 повідомлено про його подальше вивільнення з посади начальника збуту КП «ВодГео» 01 вересня 2016 року, тобто з запізненням на два дні.
		На підставі викладено, суд не приймає до уваги доводи позивача ОСОБА_2 та його представника про те, що позивач не було повідомлено про його подальше звільнення та про те, що він про можливе звільнення довідався лише 13 жовтня 2016 року, під час засідання профспілкової президії КП «ВодГео».
		Відповідно до листка непрацездатності серії АГФ №803597 виданого ДЗ «Відділкова лікарня Т.Шевченка ДП «Одеська залізниця» 01 вересня 2016 року ОСОБА_2 з 01 вересня 2016 року по 07 вересня 2016 року перебував на лікарняному (а.с.12).
		Підпунктом 6 пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6.11.1992р. "Про практику розгляду судами трудових спорів" в усіх випадках звільнення за п.1 ст.40 КЗпП провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою III-А КЗпП. Чинне законодавство не передбачає виключення із строку попередження працівника про наступне звільнення (не менш ніж за 2 місяці) часу знаходження його у відпустці або тимчасової непрацездатності. При недодержанні строку попередження працівника про звільнення, якщо він не підлягає поновленню на роботі з інших підстав, суд змінює дату його звільнення, зарахувавши строк попередження, протягом якого він працював.
		Судом хоча і встановлено, що КП «ВодГео» під час попередження ОСОБА_2 недодержано визначений ч.1 ст. 49-2 КЗпП строк не пізніше за два місяці про наступне його вивільнення, однак інших підстав поновлення на роботі ОСОБА_2 суд не вбачає.
		Оскільки суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання незаконним пункт 5 наказу директора Комунального підприємства «ВодГео» Смілянської міської ради Черкаської області №39-к від 31 жовтня 2016 року про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу збуту в зв'язку із скороченням штату працівників та поновлення його на роботі на посаді начальника відділу збуту Комунального підприємства «ВодГео» Смілянської міської ради Черкаської області, тому вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які є похідними від вимоги про поновлення на роботі, також не підлягають задоволенню.
		Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини щодо порушення роботодавцем трудових прав працівника, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що підтверджень вимог про наявність підстав для заявленого відшкодування моральної шкоди відсутні, а у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
		Згідно ст. 88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати, за надання правової допомоги, слід віднести на його рахунок.
		Керуючись ст. 10, 59, 60, 88, 209, 213, 215, 218, п.4 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, -
		вирішив:
		В задоволенні позову ОСОБА_2 до Комунального підприємства «ВодГео» виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. 
		Рішення набирає законної сили  після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.      
		Повного текст рішення виготовлено 22 серпня 2017 року. 
		Головуючий                                    Т.В. Васильківська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...