Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6/265 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Інший.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.11.2009. Забезпечено надання загального доступу: 03.12.2009.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14
		 
			ПОСТАНОВА
			ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
			 
				19.11.2009                                                                                           № 6/265
				Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
				головуючого:          Отрюха Б.В.
				суддів:           
				при секретарі:           
				За участю представників:
				За участю представників:
				Від Прокуратури м.Києва: Бондарева А.М.,
				Від Прокуратури Шевченківського району м.Києва: Темченко І.В. 
				від позивача 1: Предоляк Н.Ю.
				від позивача 2: представник не з”явився 
				від відповідача 1: представник не з”явився
				від відповідача 2: представник не з”явився
				від третьої особи: представник не з”явився 
				 
				розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступник прокурора м.Києва 
				на рішення Господарського суду м.Києва від 23.07.2009 
				у справі № 6/265 (суддя 
				за позовом                               Прокурор Шевченківського району м.Києва 
				до                                                   Державне комплексне торговельне підприємство "Хрещатик" 
				                                                  ТОВ "Е1-Інвест" 
				третя особа позивача           Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву 
				третя особа відповідача           
				про                                                   визнання недійсним договору та зобов"язання повернути в натурі одержане за договором
				 
				ВСТАНОВИВ:
				До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом прокурор Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України та Державного підприємства “Агроспецсервіс” до Державного комплексного торговельного підприємства “Хрещатик” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Е1-Інвест” про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.01.2006 р., укладеного між відповідачами, а саме: комплексу будівель, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Польова, 12 (прохідна (літ. А), площею 22,9 кв. м.; гараж (літера Б) площею 718,9 кв. м.; виробничо-ремонтний корпус (літ. В) площею 502,7 кв. м.; гаражі (літера Г) площею 574,1 кв. м.; гаражі (літ. Д) площею 60,8 кв. м., а всього загальною площею 1879,4 кв. м.); зобов’язання відповідачів повернути один одному в натурі одержане за спірним договором.
				 
					Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.07.2009 року у справі №6/265 (суддя Ковтун С.А.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
					 
					Не погодившись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора м.Києва звернувся з апеляційним поданням, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповністю з»ясовано обставини, що мають значення для справи.
					В обґрунтування апеляційного подання Заступник прокурора м.Києва посилається на те, що суд при прийнятті рішення не врахував, що продаж майна Державним комплексним торговельним підприємством “Хрещатик” мав місце з порушенням господарської компетенції. Зокрема, як зазначає прокурор, придбане майно є окремим індивідуально визначеним майном, та відноситься до об’єктів групи А як будівлі, споруди та нежилі приміщення, а тому його (майна) відчуження повинно відбуватись шляхом здійснення приватизаційної процедури, передбаченої Законом України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”. Оскільки продавцем даного майна повинні виступати органи приватизації, ДКТП “Хрещатик”, укладаючи спірний договір, порушило господарську компетенцію. 
					Також прокурор вважає, що мало місце фіктивне застосування конкурентного способу продажу майна, оскільки відсутній протокол засідання конкурсної комісії з продажу нерухомого майна ДКТП “Хрещатик” № 8 від 10.01.2006 р. та положення “Про умови та порядок проведення конкурсу з визначення покупців нерухомого майна, що є державною власністю”, а ціна договору визначена необґрунтовано.
					Нормативно обґрунтовуючи вимоги прокурор посилається на ст. 228 ЦК України.
					В судове засідання не з”явилися представник позивача 2, представники відповідачів та третьої особи, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи, що до апеляційного подання не додано нових доказів, колегія вважає можливим розгляд справи у відсутності осіб, що не з”явилися.
					 
						Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне.
						 
							25.01.2006 р. між ДКТП “Хрещатик” (продавцем) та ТОВ “Е1-Інвест” (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого продавець зобов’язався передати, а покупець прийняти та оплатити відповідно до вимог договору комплекс будівель, що знаходяться в господарському віданні ДКТП “Хрещатик”, та розташовані за адресою: м. Київ, вул. Польова, буд. № 12, а саме: прохідна (літ. А), площею 22,9 кв. м.; гараж (літера Б) площею 718,9 кв. м.; виробничо-ремонтний корпус (літ. В) площею 502,7 кв. м.; гаражі (літера Г) площею 574,1 кв. м.; гаражі (літ. Д) площею 60,8 кв. м., а всього загальною площею 1879,4 кв. м. (далі –майно).
							На момент укладення Договору майно було державною власністю, що підтверджується довідкою-характеристикою від. 06.01.2006 р. № 113935 та знаходилось у господарському віданні ДКТП “Хрещатик”.
							Згідно з п. 1.1. цього договору продаж нерухомого майна здійснювалась у відпо відності до Протоколу засідання конкурсної комісії з продажу нерухомого майна ДКТП «Хрещатик» № 8 від 10.01.06.
							Відповідно до п. 1.2. договору купівлі-продажу нерухомого майна воно належить Державі Україна на підставі Свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ № 734864, вида ного Головним управлінням комунальної власності м. Києва 30.11.05 на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 30.11.05 за № 1670-В, зареєс трованого 16.12.05 у реєстровій книзі № 25з-120 за реєстраційним № 1167 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти неру хомого майна.
							Як зазначається в договорі ціна реалізації нерухомості складає 1 166 666, 67 грн., а з урахуванням ПДВ, - 1 400 000, 00 грн.
							Підставою для здійснення купівлі-продажу нерухомого майна в договорі визначе но Статут ДКТП «Хрещатик.
							Таким чином, нерухоме майно, що є предметом зазначеного договору купівлі-продажу, належало на праві господарського відання ДКТП «Хрещатик», яке відносить ся до категорії державних комерційних підприємств і перебуває в управлінні Мінагрополітики України.
							Згідно з наказом Мінагрополітики України від 05.09.06р. за № 490 розпочато процедуру ліквідації ДКТП «Хрещатик», а його правонаступником визначено Державне підприємство «Агроспецсервіс».
							Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної правоздатності.
							Згідно зі ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, незаконне заволодіння майном юридичної особи. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
							Стаття 207 ГК України встановлює, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
							Відповідно до вимог ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
							Пунктом 4.4. Статуту ДКТП «Хрещатик», затвердженого розпорядженням Мінагрополітики України 22.12.05 за № 67, зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 26.12.05р., встановлено, що майно державного підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підпри ємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту. 
							Пунктом 5.1.3. Статуту підприємству надано право укладати будь-які дого вори, що направлені на виникнення, припинення та зміну прав та обов'язків з дотри манням вимог чинного законодавства.
							Відповідно до ст. 136 ЦК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
							Згідно зі ст. 37 Закону України «Про власність», здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства.
							У відповідності до вимог ст. 66 ГК України реалізація майнових прав підприємства здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законодавчими актами України. 
							Стаття 67 ГК України встановлює, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобовязань, що не суперечать законодавству України. 
							Відповідно до ч. 5 ст. 75 ГК України відчужувати, віддавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить, і, як правило, на конкурентних засадах. 
							Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 145 ГК України зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом. Правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону.
							Отже, аналіз наведених положень ГК України та інших нормативно-правових актів в їх сукупності свідчить про очевидну різницю між повноваженнями власника державного майна і державного комерційного підприємства. Ці ж норми чинного законодавства дозволяють зробити висновок про нетотожність повноважень і статусу органу, до сфери управління якого входить підприємство, і власника державного майна.
							Такий висновок знаходить своє підтвердження в Законі України «Про управління об'єктами державної власності», відповідно до якого суб'єктами управління об'єктами державної власності є ряд державних органів, серед яких Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, міністерства та інші органи виконавчої влади (уповноважені органи управління) тощо.
							Відповідно до ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна» повноваженнями і статусом власника державного майна наділені державні органи приватизації. Саме ці органи здійснюють державну політику в сфері приватизації, у межах своєї компетенції вони здійснюють, зокрема, повноваження власника державного майна у процесі приватизації; виступають орендодавцем майна, що перебуває у державній власності, згідно з законодавством; продають майно, що перебуває у державній власності, в процесі його приватизації; затверджують плани приватизації майна, що перебуває у державній власності, розробляють проекти державних програм приватизації і подають їх на затвердження Верховній Раді України; укладають угоди щодо проведення підготовки об'єктів до приватизації та їх продажу; укладають договори на проведення незалежної оцінки майна в процесі його приватизації тощо.
							Узгоджується такий висновок також і з положеннями ст. 4 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», згідно якої продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у загальнодержавній та комунальній власності, є відповідно Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.
							Таким чином, попередня згода Мінагрополітики України на відчуження майнових об'єктів ДКТП «Хрещатик», викладена в листі Міністра аграрної полі тики України від 01.12.05 за № 37-24-1-13/18707 має юридичне значення лише за умови дотримання інших вимог чинного законодавства, що регламентує відчу ження державного майна, в тому числі і законодавства з питань приватизації.
							Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного майна» при ватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній влас ності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юри дичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону.
							Стаття 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» встановлює, що об'єктами малої приватизації є окреме індивідуально визначене майно.
							Державною програмою приватизації (затверджена Законом України від 18.05.00) визначено групи об'єктів, що підлягають приватизації. Серед них об'єкти групи А, до яких, зокрема, віднесені будівлі, споруди та нежилі приміщення.
							Вищевказаними нормативно-правовими актами встановлено порядок підготовки підприємств до приватизації, визначення ціни об'єктів приватизації, способи та порядок приватизації тощо. Ними ж встановлено права покупця майна ініціювати включення відповідного майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.
							Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі № 14-рп від 13.12.00р. положення ч. 5 ст. 7 Закону України „Про приватизацію невеликих дер жавних підприємств (малу приватизацію)" слід розуміти так, що органи при ватизації зобов'язані розглянути подані покупцями заяви та, у разі відсутності встановлених цим Законом підстав для відмови у приватизації, включити державне майно до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або прийняти рішення про відмову в приватизації.
							Таким чином, продане державне майно, що є предметом оспорюваного дого вору, відповідно до закону віднесено до об'єктів групи А, як будівля (споруда, не жиле приміщення). Згідно з чинним законодавством з питань приватизації таке відчуження повинно відбуватись шляхом здійснення приватизаційної процедури, передбаченої вищезазначеними актами законодавства. При цьому продавцями цього майнового об'єкту, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», повинно виступити Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, а кошти, одержані від приватизації державного майна, зараховані до Державного бюджету України в повному обсязі (ст. 23 Закону України «Про приватизацію»).
							Наведені вимоги чинного законодавства та обставини справи безперечно сві дчать про те, що правовідносини, які виникли під час відчуження державного майна, що знаходилось у господарському віданні ДКТП «Хрещатик» повинні були регулюватись законодавством з питань приватизації. ДКТП «Хрещатик» здійснило відчуження цього державного майна з порушенням своєї господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
							Щодо процедури відчуження, то слід зазначити наступне.
							Згідно з п. 1.1. оспорюваного договору продаж нерухомого майна здійснюва вся у відповідності до Протоколу засідання конкурсної комісії з продажу нерухо мого майна ДКТП «Хрещатик» № 8 від 10.01.06р.
							Як встановлено судом наказом генерального директора ДКТП «Хрещатик» від 13.10.05 за № 118-а затверджено Положення «Про умови та порядок проведення конкурсу з ви значення покупців нерухомого майна, що є державною власністю», сформована конку рсна комісія, головою якої призначений генеральний директор ДКТП «Хрещатик» Мошинський Р.В., що діяв від імені цього підприємства, укладаючи оспорюваний договір.
							Відповідно до п. 1 цього наказу зазначене Положення додається до нього. Разом з тим, як зазначає прокурор, в справах ДКТП «Хрещатик» відсутнє Положення «Про умови та порядок проведення конкурсу з визначення покупців нерухомого майна, що є державною власністю».
							Відсутній у справах підприємства також Протокол засідання конкурсної ко місії з продажу нерухомого майна ДКТП «Хрещатик» № 8 від 10.01.06, хоча є в на явності наказ генерального директора ДКТП «Хрещатик» від 10.01.06 за № 5 «Про за твердження результатів конкурсу з продажу нерухомого майна», п. 1 якого, результати конкурсу, визначені в Протоколі № 8, затверджені.
							Наведені обставини свідчать про фіктивність застосування в даному випадку конкурентного способу відчуження державного майна та про порушення встано вленого чинним законодавством порядку такого відчуження.
							Як вже зазначалось, ціна реалізації нерухомості складає 1 166 666, 67 грн., а з урахуванням ПДВ - 1 400 000, 00 грн.
							Будь-які обгрунтовання саме такої ціни реалізації нерухомості, що є предметом оспорюваного договору, відповідними методиками і нормативами відсутні.
							Таким чином, на думку колегії, договір купівлі-продажу нерухомого майна від від 25.01.06 між ДКТП «Хрещатик» і ТОВ «ЕІ-Інвест» - комплексу будівель, розташованих за ад ресою: м. Київ, вул. Польова, 12, загальною площею 1879, 40 кв. м., що належить Державі Україна на праві державної власності, повинен бути визнаний недійсним з моменту його укладення як такий, що не відповідає вимогам чинного законодавства, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, у вигляді ухилення від перерахування коштів, отриманих в результаті відчуження майна до Державного бюджету України, порушує публічний порядок, укладений одним з учасників господарських відносин з порушенням господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
							 
								Колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції та доводами відповідача, виходячи з наступного.
								Відмовляючи в позові суд першої інстанції обґрунтував свої висновки, посилаючись на ст..75 ГК України та ст.141 ГК України, однак приписами ст. 145 ГК України передбачено зміну правового режиму майна суб’єкта господарювання, заснованого на державній власності, шляхом приватизації майна державного підприємства відповідно до закону. Разом з тим, судом проігноровано той факт, що власником майна рішення про зміну правового режиму спірних об”єктів нерухомості ДКТП “Хрещатик” не приймалося.
								Із матеріалів інвентаризаційної справи, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що об”єкти нерухомого майна (механічні майстерні, прохідні пункти, гаражі для автомобілів) є капітальними будівлями, обладнані опаленням, водопроводом, каналізацією та електроосвітлюванням та знаходяться на земельній ділянці по вул.. Польовій, 12 в м.Києві.
								Крім того, судом не надано належної оцінки тому, що згідно з наказом Міністерства аграрної політики України № 413 від 27.12.2002 р. “Про реорганізацію державних підприємств Мінагрополітики” реорганізовано шляхом приєднання до ДКТП “Хрещатик” на правах структурного підрозділу ДП “Агролізинг”, до основних засобів якого належало нерухоме майно, загальною площею 1879,40 кв.м., яке розташоване по вул.. Польовій,12 у м.Києві.
								Згідно листа Міністерства аграрної політики України від 27.01.2007 № 37-11-3-15/1241, об”єкти нерухомості, розташовані по вул.. Польовій,12 у м.Києві відносяться до цілісного майнового комплексу.
								Отже, викладене свідчить про те, що вилучення основних засобів Філії №2 “Агролізинг” ДКТП “Хрещатик” виключає можливість її подальшого існування, ведення певної господарської діяльності, отримання прибутку, тощо. 
								          Таким чином, доводи відповідача 2 та висновки суду спростовуються наведеними вище обставинами.
								Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
								 
									Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія вважає, що висновки, викладені у рішенні Господарського суду не відпровідають фактичним обставинам справи, рішення є необгрунтованим, у зв”язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційне подання - задоволенню; позовні вимоги – задоволенню із застосуванням двосторонньої реституції.
									Судові витрати підлягають стягненню за рахунок відповідачів.
									 
										Керуючись ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд, -
										 
											ПОСТАНОВИВ:
											Апеляційне подання Заступника Прокурора м.Києва на рішення Господарського суду м.Києва від 23.07.09р. у справі № 6/265 задовольнити.
											Рішення Господарського суду м.Києва від 23.07.2009р. у справі № 6/265 скасувати.
											Позов задовольнити.
											Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу нерухомого майна від 25.01.2006 року між ДКТП “Хрещатик” і ТОВ “Е1-Інвест” – комплекс будівель, розташованих за адресою: м.Київ, вул. Польова,12, а саме: прохідна (літ. А), площею 22,90 кв.м.; гараж (літ Б) площею 718,90 кв.м; виробничо-ремонтний корпус (літ. В) площею 502,70 кв.м; гаражі (літ Г) площею 574,10 кв.м; гаражі (літ Д) площею 60,80 кв.м, а всього загальною площею 1879,40 кв.м.
											Застосувати реституцію.
											В порядку реституції зобов”язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Е1-Інвест” ”(м.Київ, пр-т Перемоги,136, код ЄДРПОУ 33943613) повернути у державну власність, а саме: Державному комплексному торговельному підприємству “Хрещатик”(01001,м.Київ, вул.. Хрещатик,24, код 21583968) комплекс будівель, розташованих за адресою: м.Київ, вул. Польова,12, а саме: прохідна (літ. А), площею 22,90 кв.м.; гараж (літ Б) площею 718,90 кв.м; виробничо-ремонтний корпус (літ. В) площею 502,70 кв.м; гаражі (літ Г) площею 574,10 кв.м; гаражі (літ Д) площею 60,80 кв.м, а всього загальною площею 1879,40 кв.м.
											В порядку реституції зобов”язати Державне комплексне торговельне підприємство “Хрещатик”(01001,м.Київ, вул.. Хрещатик,24, код 21583968) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Е1-Інвест”(м.Київ, пр-т Перемоги,136, код ЄДРПОУ 33943613) 1265659,00 грн., перерахованих по платіжному дорученню №4 від 25.01.2006 року.
											Видати накази.
											Стягнути з Державного комплексного торговельного підприємства “Хрещатик”(01001,м.Київ, вул.. Хрещатик,24, код 21583968) в дохід держави державне мито за подачу позову в сумі 6 370,79 грн.(6328,29+42,50), державне мито за подання апеляційної скарги в сумі 3185,39 грн.
											Видати наказ.
											Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Е1-Інвест” (м.Київ, пр-т Перемоги,136, код ЄДРПОУ 33943613) в дохід держави державне мито за подачу позову в сумі 6 370,79 грн.(6328,29+42,50), державне мито за подання апеляційної скарги в сумі 3185,39 грн.
											Видати наказ.
											Стягнути з Державного комплексного торговельного підприємства “Хрещатик”(01001,м.Київ, вул.. Хрещатик,24, код 21583968) на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр”(01021, м.Київ, вул..Лепська,185, код 34614292) 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
											Видати наказ.
											Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Е1-Інвест” (м.Київ, пр-т Перемоги,136, код ЄДРПОУ 33943613) на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр”(01021, м.Київ, вул..Лепська,185, код 34614292)” 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
											Видати наказ.
											Видачу наказів доручити Господарському суду м.Києва.
											Матеріали справи повернути Господарському суду м.Києва.
											 
												Головуючий суддя                                                                       
												 
													Судді

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...