Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 211/3845/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 23.08.2017. Зареєстровано: 23.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 30.08.2017.
Дата набрання законної сили: 23.11.2017
Результат оскарження 23.11.2017 Апеляційний суд Дніпропетровської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 211/3845/16-к
		                                1-кп/214/213/17 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 серпня 2017 року                                     м. Кривий Ріг
		Колегія Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді         ОСОБА_1 ,
		суддів                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю: 
		секретаря             ОСОБА_4 , 
		прокурорів             ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		потерпілої             ОСОБА_8 ,
		захисників             ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		обвинуваченого         ОСОБА_12 ,
		спеціаліста             ОСОБА_13 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кривий Ріг кримінальне провадження №12016040230000406 щодо
		ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Водяне Софіївського району, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, одруженого, який має на утриманні трьох малолітніх дітей: сина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньок  ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та Діану, ІНФОРМАЦІЯ_4 , має професійно-технічну освіту, працював охоронцем в ПП «ТОКА ПАРИТЕТ», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , згідно Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 та на час вчинення кримінального правопорушення раніше не судимого, засудженого 17.11.2016 Довгинцівським районним судом м. Кривого рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 121 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України,
		ВСТАНОВИЛА:
		04.07.2016 близько 18.15 ОСОБА_12 та його дружина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після спільного вживання алкогольних напоїв повернулися до місця свого мешкання  в квартиру АДРЕСА_3 , де знаходилася їх малолітня донька ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
		Знаходячись в приміщенні кухні вказаної квартири, між ОСОБА_12 та його дружиною ОСОБА_8 на ґрунті побутового пияцтва виникла сварка, під час якої, в присутності доньки ОСОБА_16 , завдав дружині два удари кулаками в обличчя та дротом від кип`ятильника наніс останній численних ударів по голові, тулубу та кінцівкам.
		Намагаючись заступитись за ОСОБА_8 , малолітня ОСОБА_16 , прохала батька припинити побиття матері. 
		Поведінка ОСОБА_16 викликала у ОСОБА_12 особисту неприязнь до дитини та умисел на спричинення їй тяжких тілесних ушкоджень із вказаних мотивів.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_12 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в приміщенні кухні, вказаної квартири близько 18.20 умисно, зі значною силою, завдав доньці, яка стояла звернутою до нього обличчям, правою та лівою рукою не менше двох ударів в обличчя, від чого малолітня ОСОБА_16 , невстоявши на ногах, впала спиною на підлогу. Після цього ОСОБА_12 підняв дитину з підлоги на руки та переніс її до приміщення вітальні даної квартири, де кинув спиною на диван, з якого малолітня ОСОБА_16 тут же підвелася на підлогу.
		Відчуваючи загострення почуття особистої неприязні до своєї малолітньої доньки, у наслідок агресії, викликаної станом алкогольного сп`яніння, у ОСОБА_12 раптово виник умисел на заподіяння малолітній ОСОБА_16 смерті із вказаних мотивів.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_12 , знаходячись в приміщенні вітальні вказаної квартири, близько 18.25 умисно, зі значною силою, завдав дитині, яка стояла звернутою до нього обличчям, один удар лівим кулаком в голову  життєвоважливий орган людини, від чого остання впала спиною на підлогу та продовжувала лежати, коли ОСОБА_12 умисно завдавав доньці не менше 14 ударів босими ногами в ділянки голови, тулуба та кінцівок. Далі ОСОБА_12 схопив своєю лівою рукою малолітню ОСОБА_16 за передню ділянку шиї  життєвоважливий орган людини, та, відірвавши її в такий спосіб від підлоги, близько 18.30 почав зі значною силою кистю лівої руки, умисно здавлювати останній органи шиї, перекриваючи їй доступ кисню до органів дихання, після чого зі значною силою кинув малолітню ОСОБА_16 спиною на підлогу.
		Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_12 , близько 18.32 ще двічі, взявши малолітню ОСОБА_16 лівою рукою за передню ділянку шиї, відірвавши її в такий спосіб від підлоги, умисно здавлюючи їй органи шиї кистю лівої руки та, перекриваючи їй доступ кисню до органів дихання, зі значною силою кидав ОСОБА_16 спиною на підлогу кімнати.
		04.07.2016 від завданих ОСОБА_12 ударів в ділянку голови та тулубу малолітня ОСОБА_16 впала спиною на підлогу кімнати квартири АДРЕСА_3 , де від отриманих тілесних ушкоджень померла.
		Згідно висновків судово-медичної експертизи трупу №1254 від 25.07.2016 та додаткової судово-медичної експертизи №1254/1 (додатковий) від 01.08.2016, на тілі малолітньої потерпілої ОСОБА_16 виявлено такі ушкодження: червоно-синюшних синців лівої вушної раковини, лівої лобово-скроневої області, лівої щоки, лобової області зліва, правої надбрівної області, верхньої повіки правого ока, правої виличної області, правої щоки, передньо-зовнішньої поверхні області правого плечового суглобу, задньо-зовнішньої поверхні верхніх третин правого плеча, задньої поверхні області правого ліктьового суглобу, задньо-внутрішньої поверхні верхньої третини лівого передпліччя, передніх поверхонь області проекції великих крил клубових кісток, задньо-верхньої поверхні області правого плечового суглобу, зовнішніх квадрантів правої сідниці, передньо-зовнішніх поверхонь області проекції колінних суглобів, передніх поверхонь правої гомілки, зовнішньої поверхні нижньої третини правого передпліччя, внутрішньої поверхні області правого променево-зап`ясткового суглобу, тильної поверхні та п`ястно-фалангового суглобу 5 пальця правої кисті, тильної поверхні проксимального між фалангового суглобу 4 пальця лівої кисті, внутрішньої поверхні середньої третини лівого плеча, сідниць; саден лівої щоки, діафрагми роту, правої щоки, нижньої повіки правого ока біля зовнішнього кута, крововиливів в м`яких покровах голови тім`яно-потиличних областей, лівої лобово-скроневої області та правий скроневий м`яз, під м`якими мозковими оболонками випуклих поверхонь тім`яних та лобових часток, передньо- бічних поверхонь шиї в проекції пластинок щитовидного хряща, під плеврою та в тканині легень, кореня брижі, заочеревної клітковини праворуч, надриву артерії правої нирки.
		Ушкодження в області кінцівок, за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Ушкодження в області голови та тулубу входять до комплексу «сполучена травма голови та тулубу» за ознакою небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Ушкодження в області шиї привели до розвитку загрозливого для життя явища  механічна асфіксія, що за ознакою небезпеки для життя відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Отримані ушкодження перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку зі смертю малолітньої потерпілої ОСОБА_16 , констатованої 04.07.2016 о 19.07 в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , яка настала від сполученої травми голови та тулубу, у вигляді крововиливів під оболонки головного мозку, кореня брижі, розриву артерії правої нирки, що конкуруючи з механічною асфіксією від стискання органів шиї, ускладнилася шоком. 
		Дії обвинуваченого ОСОБА_12 , які виразилися в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті малолітній дитині, підлягають кваліфікації за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України.
		Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.
		Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, визнав частково та пояснив, що не визнає вину в частині умислу на вбивство своєї дитини. Показав, що в ніч з 03.07.2016 на 04.07.2016 він був на роботі, а вранці о 08 год. 30 хв. повернувся додому і вони з дружиною поїхали до адвоката, а потім у район Соцміста, де вони продали його мобільний телефон. Дружина запропонувала випити пива, тому вони випили по 2 бокали пива, а потім у магазині «АТБ» купили ще пива і поїхали додому. Сидячи на кухні вдвох, пили пиво та розмовляли про те, що не можна бити дітей, він просив дружину не бити доньку ОСОБА_17 . В розмові дружина задала йому таке питання, яке йому до цього моменту не дає спокою: «Не може у нас в квартирі бути ще один труп?». Він не зрозумів до чого було це питання, але і вона більше нічого не говорила. Приблизно о 15 год. 30 хв. вони пішли до дитячого садка за донькою ОСОБА_15 разом із сином ОСОБА_14 та донькою ОСОБА_18 , які до цього гуляли у дворі. По дорозі дружина попросила купити ще пива, яке вони пили біля кущів, але вона була п`яна, тому впала і розлила своє пиво. Повертаючись додому, купили в магазині ще 2 літри пива. Загалом з ранку і до події випили приблизно по 7 літрів пива на кожного. Коли повернулися додому, приблизно о 17 год. 00 хв., продовжили випивати на кухні. ОСОБА_17 дивилась телевізор у кімнаті, а інші діти гуляли в дворі. Дружина жалілася, що ОСОБА_18 її не слухається. Тоді він покликав дівчинку, посварив її, попросив слухатись маму і наказав йти у кімнату. Після цього дружина знову запитала: « ОСОБА_19 , а чи не може бути у нас в квартирі ще один труп?». Це запитання його обурило, бо він не розумів до чого воно, тому почали сваритися. Вдарив її по обличчю. Як він при сварці з дружиною переключився на доньку не пам`ятає. Все відбувалося швидко, пам`ятає частково, уривками. Він кричав на доньку у кімнаті, де вона дивилась телевізор, але вона не реагувала, тому він взяв її лівою рукою та кинув на диван, потім 2 рази піднімав на рівень витягнутої руки та кидав на підлогу. Не пам`ятає щоб бив її ногами та душив руками, лише те, що вона лежала на підлозі. Коли почув, що донька не дихає почав їй робити непрямий масаж серця та штучне дихання, намагався реанімувати доньку, але помітив, що вона не подає ознак життя та зрозумів, що вона померла. Дружина запропонувала йому втекти на роботу, або дочекатися ночі щоб закопати дитину за лісосмугою з метою ухилення від відповідальності. Після цього він накричав на неї та вдарив з лівого боку. Самостійно викликав поліцію і швидку допомогу. Вважає, що дружина так само винна, як і він, тому що таке пропонувала зараз та неодноразово била дітей. Після того, як взнав, що настала смерть на вулицю не виходив. На доньку зла не тримав, чому так сталося не розуміє. Після випитого може не пам`ятати, що було вчора. Пили з дружиною періодично, іноді і багато за раз. В той день був із нічної зміни, не відпочив, боліла голова та ще й алкоголю багато випив. Коли приїхала поліція він одразу в усьому зізнався, здався добровільно. На слідчому експерименті пам`ятав як наносив удари, так і показував. За кримінальним провадженням за ч. 1 ст. 121 КК України з приводу підрізу падчерки 27.03.2015, де він визнав вину частково, суд призначив покарання 6 з половиною років. Умислу на вбивство меншої доньки не мав, вбивство не планував. Відчуває душевне переживання із-за смерті ОСОБА_17 . У вчиненому кається, просив не карати суворо, бо має ще трьох дітей, за якими сумує.
		Незважаючи на часткове невизнання обвинуваченим ОСОБА_12 своєї вини, по справі існує сукупність допустимих та належних доказів, на підставі яких можна зробити переконливий висновок щодо доведеності вини обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. 
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 пояснила суду, що 04.07.2016 вони з чоловіком їздили до захисника ОСОБА_20 , яка представляла його інтереси у суді по іншій кримінальній справі за ч. 1 ст. 121 КК України з приводу підрізу її доньки. Дана справа перебувала на розгляді у судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу  ОСОБА_21 . Від захисника поїхали на «Соцмісто» та випили там по 2 бокали пива. Потрібні були кошти, тому продали мобільний телефон. З цих грошей купили ще 2 літра пива, чіпси та поїхали додому. Потім вона сходила у дитячий садочок за меншою донькою ОСОБА_22 . На зворотному шляху діти залишилися грати у дворі, а ОСОБА_18 була вдома, бо у неї болів живіт, вона лежала на дивані у кімнаті. В цей час вони з чоловіком сиділи на кухні та пили пиво. Розмовляючи між собою, вона почала скаржитися чоловіку на поведінку ОСОБА_17 , а саме, на те, що дочка її не слухається. Він образив її, сказав, що вона погана матір та вдарив по обличчю. Потім покликав на кухню доньку і почав її запитувати про те, що трапилося, чому вона не слухається маму, на що донька відповіла, що нічого не трапилося і пішла до кімнати. Він розізлився і знову її покликав. Стіл на кухні розташований по центру, заходячи до кухні донька була ближче до батька. Коли вона прийшла чоловік вдарив її по щоці і крикнув щось. Вона сказала доньці, щоб та йшла у кімнату і не виходила, так як бачила, що чоловік починає нервувати і донька пішла. За донькою у кімнату пішов і чоловік, а за ними, і вона побігла, відчуваючи небезпеку. Чоловік кричав на ОСОБА_18 та почав її бити. Вона зробила зауваження і він крикнув на неї, взяв кип`ятильник та бив її проводом, після чого у неї залишились шрами. Сильно бив її по обличчі, по очах, які набрякли і вона почала погано бачити. Донька заступилася за неї, тоді він почав бити доньку зі словами «ах ти ще й матір захищати будеш». Чоловік бив доньку по всьому, де попадав руками по ногам, по голові, по рукам, а потім підняв її за шию та кинув на підлогу, так декілька разів. Вона дивилася, лежачи на підлозі, як він б`є дитину, але не могла нічим їй допомогти. Він вийшов з кімнати. Коли дівчинка лежала на підлозі, вона підлізла до неї послухати, чи дихає. Все трапилося після 16 години. Сходила на кухню за водою та збризнула на обличчя доньки, але вона не відреагувала. Сама була дуже побита чоловіком, стікала кров`ю. ОСОБА_17 ще була тепла, коли взяла її на руки, але тут же побачила, що руки доньки почали синіти. Після всього чоловік вийшов до магазину та купив собі ще 1,25 л. пива та пляшку горілки. Вдома його не було приблизно хвилин 25. У цей час до квартири зайшов син ОСОБА_14 (11 років). ОСОБА_17 помирала у неї на руках. Син сказав їй «можливо ОСОБА_18 ще жива». Коли чоловік повернувся додому, випив пива і викликав швидку, поліцію, яким повідомив, що він вбив доньку та бив дружину. Чоловік часто бив її, ОСОБА_17 та інших дітей, кричав на всіх, в 2015 році побив і підрізав старшу доньку. Денис не бачив, як батько в цей день бив ОСОБА_17 , бо повернувся додому після того, що сталося. Вдома мали два кип`ятильники (великий та маленький), він бив її маленьким. Побої, які наніс їй чоловік, знімали в бюро СМЕ, стан її здоров`я після всього, що трапилося, погіршився. Просила суд покарати чоловіка суворо  вона боляче переживає втрату дитини, у квартирі знаходитися не може  усе нагадує доньку. Обставини, викладені в обвинувальному акті вона підтверджує.
		Окрім показів обвинуваченого ОСОБА_12 , потерпілої ОСОБА_8 , судом досліджено письмові докази по справі, якими також підтверджується винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, за встановлених судом обставин в межах обвинувачення, визнаного судом доведеним:
		-протоколом огляду місця події від 04.07.2016, а саме квартири АДРЕСА_3 , відповідно до якого в даній квартирі у залі на поверхні покривала темно-синього кольору з зображенням тварини (тигра), яким накрито крісло-ліжко знаходиться рушник жовтого кольору, на якому є сліди у вигляді плям бурого кольору. Підлога вкрита папером сіро-коричневого кольору (Т. 2 а.с. 6-8);
		-протоколом огляду трупа від 04.07.2016 з фототаблицею, з якого встановлено, що труп малолітньої ОСОБА_16 знаходиться в приміщенні вітальні квартири АДРЕСА_3 в положенні лежачи на спині на поверхні дивану, застеленого простирадлом. Голова трупу правою потиличною ділянкою на простирадлі, ноги розігнуті в колінах, задніми поверхнями на простирадлі, руки розігнути в ліктьових суглобах, розташовані вздовж тулубу, задніми поверхнями на простирадлі. На труп вдягнено: сарафан бавовняний в різнокольоровий візерунок, труси бавовняні білого кольору. Шкіряні покрови теплі на дотик на всьому протязі, трупне заклякання намічається у м`язах шиї, у м`язах верхніх та нижніх кінцівок не виражене. Трупні плями синюшні, добре виражені, розташовані по задньо-бічним поверхням тулубу, при триразовому натисканні на них динамометром з зусиллям 2 кг/см2 на протязі трьох секунд зникають та відновлюють забарвлення через 11-15 секунд. (час 20.00 год.). Тканина сарафану на задній поверхні волога, в носових ходах буро-червона речовина, що нагадує кров, яка виділяється при перевертанні. Від лівого носового ходу у напрямку правої бічної поверхні шиї нашарування вищевказаної речовини у вигляді підсохлого потьоку, в слизових проходах стороннього вмісту не має, на слизовій губ рожевий слиз. Язик на лінії зубів. Кістки кінцівок на дотик цілі, ребра при натисканні еластичні, на дотик без патологічної рухливості. Зіниці рівномірно розширені, в сполучнотканинних оболонках очей кромкові крововиливи. Пошкодження: в області правого ока з переходом на праву височну ділянку синець невизначеної форми, синюшного кольору з чіткими контурами, по нижній повіці правого ока та в правій височній ділянці, частково на тілі синця два садна з коричневим дном нижче рівня шкіри, на спинці носу з переходом на крила переривчатий аналогічний синець, в лівій скроневій ділянці з переходом на виличну переривчатим аналогічним синцем. В лівій вушній ділянці з переходом на підборіддя, на передню поверхню шиї переривчате дугоподібне садно аналогічне по характеру. По лівій вушній раковині в лівій лобній ділянці аналогічні вищевказаним синці, в слизовій оболонці верхньої губи темно-червоні крововиливи. По задньоправій поверхні шиї червоний внутрішньо-шкіряний крововилив. По правій половині спини, по правому плечу, по лівому плечу та передпліччю, по правому зап`ястковому суглобу численні у кількості не менше 7 синці, частково продовгуватої форми, частково невизначеної від синюшно-багряної до блідо-синюшного кольору. В області тазу праворуч та ліворуч, по передньо-бічним поверхням гомілок та суглобів, чисельні в кількості не менше 14 синці переважно блідо-фіолетового кольору. По передньолівій поверхні нижньої третини черева під резинкою трусів лінійне садно горизонтальне аналогічне вищевказаним. По обом сідницям лінійні багряного кольору косовертикальні синці з чіткими контурами (т. 2 а.с. 9-15);
		-лікарським свідоцтвом про смерть №1254 від 05.07.2016, відповідно до якого смерть ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , настала ІНФОРМАЦІЯ_7 від нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження. Хвороба (паталогічні стани), що призвела до смерті  асфіксія. Безпосередня причина смерті напад з повішенням, удавленням та задушенням з метою вбивства чи нанесення ушкодження. Сполучена травма голови та тулубу (Т. 2 а.с. 25-26);
		-висновком експерта №1254 від 25.07.2016, відповідно до якого при досліджені трупа ОСОБА_16 , виявлені ушкодження у вигляді: червоно-синюшніх синців лівої вушної раковини, лівої лобово-скроневої області, лівої щоки, лобової області зліва, правої надбрівної області, верхньої повіки правого ока, правої виличної області, правої щоки, передньо-зовнішньої поверхні області правого плечового суглобу, задньо-зовнішньої поверхні верхніх третин правого плеча, задньої поверхні області правого ліктьового суглобу, задньо-внутрішньої поверхні верхньої третини лівого передпліччя, передніх поверхонь області проекції великих крил клубових кісток, задньо-верхньої поверхні області правого плечового суглобу, зовнішніх квадрантів правої сідниці, передньо-зовнішніх поверхонь області проекції колінних суглобів, передніх поверхонь правої гомілки, зовнішньої поверхні нижньої третини правого передпліччя, внутрішньої поверхні області правого променево-зап`ясткового суглобу, тильної поверхні та п`ястно-фалангового суглобу 5 пальця правої кисті, тильної поверхні проксимального між фалангового суглобу 4 пальця лівої кисті, внутрішньої поверхні середньої третини лівого плеча, сідниць; саден лівої щоки, діафрагми роту, правої щоки, нижньої повіки правого ока біля зовнішнього кута, крововиливів в м`яких покровах голови тім`яно-потиличних областей, лівої лобово-скроневої області та правий скроневий м`яз, під м`якими мозковими оболонками випуклих поверхонь тім`яних та лобових часток, передньо-бічних поверхонь шиї в проекції пластинок щитовидного хряща, під плеврою та в тканині легень, кореня брижі, заочеревної клітковини праворуч, надриву артерії правої нирки. Червоно-синюшні синці, садна, підшкірні крововиливи та ушкодження внутрішніх органів утворилися незадовго до настання смерті від впливі тупих твердих предметів; сірувато-зелені синці утворилися від впливів тупих предметів орієнтовано за 3-4 доби до моменту настання смерті; пергаментні плями утворилися від впливу тупих предметів після настання смерті. Ушкодження в області голови та тулубу входять до комплексу «сполучена травма голови та тулубу», в області шиї призвели до розвитку загрозливого для життя явища  механічна асфіксія, що за ознакою небезпеки для життя, за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Смерть її настала від сполученої травми голови та тулубу, у вигляді крововиливів під оболонки головного мозку, кореня брижі, розриву артерії правої нирки, що конкуруючи з механічною асфіксією від стискання органів шиї, ускладнилася шоком. Труп оглядався о 20 год. 00 хв., враховуючи дані огляду трупа на місці виявлення смерть могла настати за 2-4 години до моменту огляду трупу (Т. 2 а.с. 28-31);
		-свідоцтвом про смерть ОСОБА_16 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 8 років, про що 06.07.2016 складено актовий запис №747 (Т. 2 а.с. 36);
		-висновком експерта №1250 від 07.07.2016, відповідно до якого у ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження  8 саден в області обличчя і верхніх кінцівок, 27 синців в області обличчя, верхніх і нижніх кінцівок, тулубу і правої сідниці, які виникли від дії тупого твердого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, час виникнення ушкоджень може відповідати 04.07.2016 та, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень (Т. 2 а.с.74-75);
		-висновком експерта №1239 від 11.07.2016, відповідно до якого у ОСОБА_12 виявлені тілесні ушкодження  синці голови та обличчя, садна передпліч та гомілок, які виникли від ударної дії тупого твердого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею, або при ударі об такий же предмет, час виникнення ушкоджень може відповідати 04.07.2016 та, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень (Т. 2 а.с. 105-106);
		-протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_12 від 06.07.2016 та відеозаписом, здійсненим при проведенні даного слідчого експерименту, оглянутим в судовому засіданні, на якому видно, що учасники слідчого експерименту знаходяться на 2 поверсі 3 під`їзду будинку АДРЕСА_4 , в якому мешкає сім`я ОСОБА_12 . Він розповідає про обставини, що сталися і погодився показати місце, де відбувалися ці події, тому повів учасників слідчого експерименту в свою квартиру АДРЕСА_5 , яка розташована на першому поверсі цього будинку. На кухні показав, де сидів він та його дружина. У кімнаті-залі показав, де стоїть диван та місце перебування доньки 04.07.2016. Показав механізм нанесення ударів та ділянки тіла, у які їх наносив дружині та доньці, перебуваючи у кухні, коридорі та кімнаті. А також, як піднімав доньку вгору над своєю головою за горло на повністю підняту руку 2-3 рази після чого вона впала на підлогу. Під час побиття крім нього, дружини і дитини в квартирі нікого не було. Уже після побиття коли він приніс Настю в зал, то прийшли діти. Коли він кидав Настю на підлогу, то інших дітей в квартирі не було. На пропозицію слідчого щось доповнити підозрюваний ОСОБА_12 сказав, що винен, усвідомлює свою провину повністю (Т. 2 а.с. 111-114);
		-висновком експерта №58к від 06.07.2016 відповідно до якого групова приналежність крові ОСОБА_12 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (Т. 2 а.с .118-119);
		-висновком експерта №55 від 22.07.2016, відповідно до якого, встановлено групову належність крові. Згідно акту судово-медичного дослідження №217 від 05.07.2016: «При судово-імунологчному дослідженні зразка крові трупа ОСОБА_16 (Висновок експерта №1254 від 05.07.2016) встановлена група крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0». Додатковим дослідженням встановлено, що її кров містить супутній антиген Н. Згідно висновка експерта за №58к від 06.07.2016: «Кров ОСОБА_12 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0.» При дослідженні крові в слідах на рушнику виявлені антигени В і Н. Виявлені властивості можуть належати особі групи крові В з ізогемаглютиніном анти-А і супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0, що не виключає можливості походження крові від потерпілої ОСОБА_16 . У випадку можливого змішування крові, домішка крові особи групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, яким є ОСОБА_12 , не виключається (т. 2 а.с. 126-131);
		-висновком судово-психіатричного експерта №170 від 14.07.2016, згідно якого обвинувачений ОСОБА_12 хронічним психічним захворюванням в період часу вчинення інкримінованого йому діяння не страждав і в даний час на страждає; як в період часу вчинення інкримінованого йому діяння, так і в даний час проявляє легку розумову відсталість з поведінковими порушеннями; за своїм психічним станом міг усвідомлювати та керувати своїми діями (Т.2 а.с. 146-152);
		-протоколом проведення слідчого експерименту від 29.07.2016 за участю потерпілої ОСОБА_8 та судово-медичного експерта ОКЗ «Бюро СМЕ» ОСОБА_23 , відповідно до якого остання розповіла при яких обставинах ОСОБА_12 наніс їй тілесні ушкодження та вчинив вбивство ОСОБА_16 та показала механізм нанесення тілесних ушкоджень (Т. 2 а.с .153-164);
		-висновком експерта №1254/1 (додаткового) від 01.08.2016 відповідно до якого, враховуючи наявність роздільно розташованих тілесних ушкоджень та ступінь виразності реактивних змін м`яких тканин в області ушкоджень ОСОБА_16 , експерт вважає, що незадовго до настання смерті в різні анатомічні області голови було заподіяно не менше 16 ударних дій тупими предметами; в області тулубу та кінцівок виявлено 38 крапок прикладання тупими предметами, що були заподіяні незадовго до настання смерті. Враховуючи ступінь виразності реактивних змін м`яких тканин в області ушкоджень, вважає, що від моменту заподіяння тілесних ушкоджень до настання смерті міг вплинути незначний проміжок часу - десятками хвилин. При судово-медичному дослідженні трупа виявлено синці передпліч та кистей рук: задньо-внутрішньої поверхні верхньої третини лівого передпліччя, зовнішньої поверхні нижньої третини правого передпліччя, внутрішньої поверхні області правого променево-зап`ясткового суглобу, тильної поверхні та п`ястно-фалангового суглобу 5 пальця правої кисті, тильної поверхні проксимального між фалангового суглобу 4 пальця лівої кисті, що утворилися при спробі закритися від впливів тупих предметів, можливо при спробі самозахисту. Не виключається можливість чинити постраждалою будь-які самостійні дії зазнавши усього комплексу виявлених у неї тілесних ушкоджень. Анатомічна локалізація, морфологічні особливості комплексу виявлених тілесних ушкоджень, виключає можливість їх заподіяння при падінні постраждалої із висоти власного зросту без надання додаткового прискорення. Морфологічні особливості виявлених тілесних ушкоджень, вказують на те, що вони могли бути заподіяні тупими предметами поздовжньої форми, та такими, що не відобразили особисті властивості. При судово-імунологічному дослідженні крові з трупа встановлена група крові В з ізогемаглютиніном анти-А (III група). Не виключена можливість заподіяння тілесних ушкоджень постраждалій способом, вказаним підозрюваним ОСОБА_12 під час слідчого експерименту від 06.07.2016 та не виключена можливість заподіяння тілесних ушкоджень постраждалій способом, вказаним потерпілою ОСОБА_8 під час слідчого експерименту від 29.07.2016 (т. 2 а.с.167-170). 
		Зазначені письмові докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально процесуального закону, є допустимими та належними, та такими, що безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим ОСОБА_12 діяння, інкримінованого йому сторону обвинувачення, відповідають показанням обвинуваченого та потерпілої. 
		Наведені вище процесуальні документи в сукупності з показами потерпілої свідчать про неможливість формування штучних доказів, однобічність проведення досудового розслідування.
		Суд критично відноситься до версії обвинуваченого щодо відсутності умислу на вчинення вбивства, оскільки суд сприймає таку версію, як бажання обвинуваченого уникнути відповідальності за скоєний злочин. 
		Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого йому діяння повністю доведена, а саме.
		Показами потерпілої ОСОБА_8 , які підтверджують виникнення сварки 04.07.2016 між подружжям на кухні в квартирі за місцем їхнього проживання до того, як обвинувачений почав наносити тілесні ушкодження дочці ОСОБА_16 , нанесення їй ударів кулаками в обличчя та дротом від кип`ятильника, в зв`язку з чим донька, захищаючи матір, викликала агресію у обвинуваченого, що в подальшому потягло за собою виникнення в останнього умислу на заподіяння смерті доньці. 
		Протоколом огляду трупа від 04.07.2016, який підтверджує нанесення обвинуваченим доньці ОСОБА_16 чисельних ударів руками та ногами, в зв`язку з чим у останньої виявлена велика кількість тілесних ушкоджень, що свідчить про її побиття, а не лише, що її кидали з висоти витягнутої руки.
		Висновком експерта №1254 від 25.07.2016, який підтверджує наявність на тілі ОСОБА_16 численних як тяжких, так і легких тілесних ушкоджень та час настання смерті, який співпадає з часом, зазначеним обвинуваченим ОСОБА_12 . 
		Висновком експерта №1254/1 (додаткового) від 01.08.2016, який встановлює не виключеність можливості заподіяння тілесних ушкоджень постраждалій способом, вказаним потерпілою ОСОБА_8 під час слідчого експерименту від 29.07.2016, а саме нанесення обвинуваченим ОСОБА_12 дитині ударів ногами в праву ділянку її голови, тулубу, рукам, ногам, всього близько 20 ударів. 
		А отже, зазначені обставини спростовують покази обвинуваченого ОСОБА_12 щодо нанесення ударів загиблій лише руками. 
		Висновком експерта №1250 від 07.07.2016, який підтверджує нанесення потерпілій ОСОБА_8 легких тілесних ушкоджень. 
		Протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_12 від 06.07.2016, під час проведення якого ОСОБА_12 підтвердив, що спочатку була сварка вдома на кухні з дружиною, під час якої він її вдарив, за дружину заступилася донька, що викликало в нього агресію та він почав бити дитину. Крім того, підтвердив нанесення ОСОБА_16 спочатку ударів руками, а вже потім відніс в кімнату та став кидати тримаючи за шию на витягнутій руці з висоти свого зросту. 
		Вказані обставини підтверджуються показами самого обвинуваченого ОСОБА_12 , наданими під час судового розгляду, що під час чергового розпивання алкогольних напоїв 04.07.2016 відбувалася сварка із дружиною у квартирі, де крім них знаходилася донька ОСОБА_17 , яка стала очевидцем подій та, в результаті його агресивних дій щодо неї, отримала численні тяжкі травми, від яких померла. 
		Обставини про побиття ОСОБА_12 спочатку дружини, а потім дитини в свою чергу також узгоджуються з показами, наданими в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_8 , яка вказала, що чоловік бив її, а потім дитину та показами обвинуваченого, який підтвердив, що сварка з дружиною переросла у неприязнь до дитини, яка стала приводом до її побиття. 
		Наявні, встановлені судом обставини, дають суду підстави стверджувати, що коли ОСОБА_16 заступилася за матір, яку почав бити обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, викликали у останнього прилив агресії, який виразився у бажанні нанести дитині тілесні ушкодження, а потім і заподіяти смерть. 
		При цьому в стані агресії обвинувачений ОСОБА_12 повністю усвідомлював, що наносить удари руками та ногами своїй малолітній дитині в життєвоважливі частини її тіла, голову та тулуб, стискаючи руками шию дитини, піднімаючи її над висотою власного зросту, кидає безпорадне тіло дитини, поки остання перестала захищатися та подавати ознаки життя.
		Зазначені обставини свідчать про наявність у обвинуваченого ОСОБА_12 прямого умислу на протиправне позбавлення життя своєї малолітньої дитини ОСОБА_16 .
		Вказане переконання суду також повністю підтверджується висновком судово-психіатричного експерта №170 від 14.07.2016 про те, що обвинувачений ОСОБА_12 під час вчинення інкримінованого йому діяння своїм психічним станом міг усвідомлювати та керувати своїми діями (Т.2 а.с. 146-152).
		Ці обставини, що були встановлені як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду, свідчать про наджорстокий характер вичиненого ОСОБА_16 діяння.
		Досліджений у судовому засіданні, відповідно до ст. 85, 94 КПК України, протокол огляду місця події від 04.07.2016 з фототаблицею, згідно якого в квартирі АДРЕСА_3 у залі на поверхні покривала темно-синього кольору, яким накрито крісло-ліжко, знаходиться рушник жовтого кольору, на якому є сліди у вигляді плям бурого кольору, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №55 від 22.07.2016 є кров`ю та належить ОСОБА_16 , а також можливе змішування даної крові з кров`ю ОСОБА_12 , є належним та допустимим доказом, який прямо підтверджує обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме, причетність ОСОБА_12 до заподіяння насильницької смерті ОСОБА_16 .
		Крім того, відповідно до ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджений у судовому засіданні висновок судово-медичної експертизи №1254 від 25.07.2016, суд вважає, цей доказ таким, що прямо підтверджує обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме, встановлено, що причиною смерті ОСОБА_16 є сполучена травма голови та тулубу, у вигляді крововиливів під оболонки головного мозку, кореня брижі, розриву артерії правої нирки, що конкуруючи з механічною асфіксією від стискання органів шиї, ускладнилася шоком. Труп оглядався о 20.00 год., враховуючи дані огляду трупа на місці виявлення, смерть могла настати за 2-4 години до моменту огляду трупу.
		В свою чергу, відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи №1254\1 від 01.08.2016, незадовго до настання смерті, ОСОБА_16 в різні анатомічні області голови було заподіяно не менш 16 ударних дій тупими предметами; в області тулубу та кінцівок виявлено 38 крапок прикладання тупими предметами. При судово-медичному дослідженні трупа виявлено синці передпліч та кистей рук, що утворилися при спробі закритися від впливів тупих предметів, можливо при спробі самозахисту. Анатомічна локалізація, морфологічні особливості комплексу виявлених тілесних ушкоджень, виключає можливість їх заподіяння при падінні постраждалої із висоти власного зросту без надання додаткового прискорення. Виявлені під час експертизи трупу ОСОБА_16 тілесні ушкодження могли утворитися при обставинах, характеру, механізму, спричинення, які вказали ОСОБА_8 та ОСОБА_12 в ході слідчого експерименту від 06.07.2016 та від 29.07.2016. 
		Колегія суддів приходить до висновку, що покази ОСОБА_8 , надані в судовому засіданні, є достовірними та такими, що не викликають сумніву в їх правдивості, виходячи з того, що вони узгоджуються з фактичними даними, отриманими під час досудового розслідування, у порядку, передбаченому КПК України, за участю обвинуваченого ОСОБА_12 , а отже підтверджують обставини, що мають значення для цього кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Колегія суддів, відповідно до вимог ст. 85, 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, виходячи з глибокого аналізу кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, оцінюючи їх у своїй сукупності та достатнього взаємозв`язку, вважає, що факти вчинення злочину ОСОБА_12 знайшли своє підтвердження в суді, а органом досудового слідства вірно кваліфіковані дії обвинуваченого ОСОБА_12 за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України за ознаками: вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті малолітньої дитини.
		Обвинувачений ОСОБА_12 під час вчинення інкримінованого йому діяння хронічним психічним захворюванням не страждав і в даний час не страждає, як в період часу вчинення інкримінованого йому діяння, так і в даний час проявляє легку розумову відсталість з поведінковими порушеннями, за своїм психічним станом міг усвідомлювати та керувати своїми діями (Т.2 а.с. 146-152), тобто по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України та є осудним (Т. 2 а.с. 81).
		Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_12 , колегія суддів, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особистість обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується посередньо (Т. 2 а.с. 78), за місцем роботи характеризується з позитивної сторони (Т.2 а.с.80), на момент вчинення злочину раніше не судимий (Т. 2 а.с. 90), на обліку в КЗ «Софіївська ЦРЛ» ДОР у лікаря-психіатра перебуває під диспансерним наглядом з 1991 року з діагнозом помірна розумова відсталість (Т. 2 а.с. 81), у лікаря-нарколога під наглядом не перебуває (Т. 2 а.с. 82), має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (Т. 2 а.с. 84, 85, 86).
		У відповідності до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
		Санкцією ч. 2 ст. 115 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
		Відповідно до ст. 64 КК України довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк.
		При визначенні обвинуваченому ОСОБА_12 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, що вчинений ним злочин, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжкого, а також дані про особу обвинуваченого, який вчинивши у 2015 році, злочин проти життя та здоров`я особи щодо своєї падчериці  нанесення тяжких тілесних ушкоджень, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочини проти життя та здоров`я особи, а саме вбивство своєї рідної доньки. 
		Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
		Так, колегія суддів, враховує фактичні обставини вчинення ОСОБА_12 вбивства малолітньої ОСОБА_16 , а саме кількість, характер та локалізацію тілесних ушкоджень завданих обвинуваченим в життєво важливі органи потерпілої, раптово виниклий умисел на вчинення цього особливо тяжкого злочину та малозначний привід для цього.
		При врахуванні обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання обвинуваченого, колегія суддів виходить з наступного.
		Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суд України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
		Так, колегія суддів вважає, що визнання ОСОБА_12 вини в скоєнні злочину під час судового розгляду даного кримінального провадження свідчить про те, що він щиро розкаюється у вчиненому ним злочині, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки його поведінка під час вчинення ним вбивства, та після цього, а саме намагання зробити штучне дихання дитині, самостійне звернення до швидкої допомоги та поліції, свідчить про критичне ставлення обвинуваченого до скоєного та жаль з приводу вчиненого.
		Таким чином, колегією суддів встановлено обставину, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_12 згідно ст. 66 КК України,  щире каяття. 
		До обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_12 , колегія суду відносить вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння (Т. 2 а.с. 21), а також вчинення злочину щодо особи, що перебуває в безпорадному стані, оскільки загибла є малолітньою дитиною у віці 8-ми років, яка не могла достатньо чинити опір протиправним діями свого батька  обвинуваченого ОСОБА_12 , який є фізично розвиненим, здоровим чоловіком та явно усвідомлював безпорадність своєї дитини та, незважаючи на це, наніс ОСОБА_16 чисельних ударів руками та ногами, а потім взяв за шию та почав її здавлювати, перекриваючи доступ повітря, потім, піднявши на висоту витягнутої руки, що становило 1м. 85см., кинув на підлогу, що повторив декілька разів. 
		Вказаний висновок колегії суддів узгоджується із правовою позицією з приводу визначення безпорадного стану, викладеного у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи» № 5 від 30.05.2008.
		Відповідно до змісту ч. 2 ст. 50, ст. 65 КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		Зважаючи на дані про особу обвинуваченого ОСОБА_12 у поєднанні із тяжкістю вчиненого злочину, викладеному у даному вироці суду, в особливості із вчиненням умисного вбивства малолітньої ОСОБА_16 , обставинами вчинення цього злочину, поведінки обвинуваченого до та в момент вчинення вбивства ОСОБА_16 , а саме із урахуванням скоєння ним умисного вбивства потерпілої через малозначний привід, безпорадний стан потерпілої, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_12 становить особливу небезпеку для суспільства.
		Із урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення ОСОБА_12 та попередження вчинення ним інших злочинів, за злочин, передбачений п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України буде покарання у виді довічного позбавлення волі.
		Приймаючи рішення про призначення ОСОБА_12 довічного позбавлення волі колегія суддів, серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість  одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується на рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15рп/2004 у справі № 1-33/2004.
		Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
		Відповідно до ст. 3 Загальної Декларації прав людини кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність. Згідно з положеннями ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на життя є невід`ємним правом людини, яке охороняється законом. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції України. Зокрема, у ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 27 Конституції України кожна людина має невід`ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов`язок держави  захищати життя людини. Формою державного захисту життя та особистої недоторканності людини є встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти життя і здоров`я.
		Відповідно до правового висновку Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловленого в ухвалі від 24.11.2015 у справі №5-2468км15, підставами для судового розсуду (судової дискреції) при призначенні покарання виступають: кримінально-правові відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), при визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК тощо; індивідуалізація покарання  конкретизація виду й розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину та його суб`єкта.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у пункті 77 рішення в справі «Довженко проти України» від 12.04.2012 зазначає про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи з відповідності таких повноважень суду, принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду тощо.
		ОСОБА_12 , будучи молодою, фізично здоровою, працездатною людиною, не вважаючи життя людини найвищою цінністю, жорстоко та безжально, шляхом нанесення численних ударів, холоднокровно вбив, свою рідну малолітню доньку, яка не створювала для нього ніякої небезпеки, не чинила щодо нього протиправних дій та опору. Вбиваючи потерпілу ОСОБА_12 , діяв цинічно та зухвало, на ґрунті раптової образи, через малозначний привід, чим поставив її життя нижче від своїх емоцій та бажань.
		Суд також враховує, що ОСОБА_12 засуджений вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 17.11.2016 за ч. 1 ст. 121 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, за заподіяння своїй падчериці 27.03.2015 ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, після чого 04.07.2016 вчинив новий злочин проти життя, а саме вбивство своєї рідної доньки, що свідчить про схильність обвинуваченого у майбутньому вчиняти тяжкі злочини, а отже й про його небезпеку для суспільства.
		За вказаних обставин, колегія судів приходить до переконання, що ізоляція ОСОБА_12 до довічного позбавлення волі, відповідає вимогам справедливості при застосуванні покарання і відображає співмірність злочину та кари, і тільки таке покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. На думку колегії суддів, призначення покарання у виді позбавлення волі на певний строк не забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та не слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст. 2 КПК України.
		Суд вважає, що остаточне покарання обвинуваченому повинно бути призначено за сукупністю злочинів відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки після постановлення останнього вироку, встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
		Зважаючи на те, що обвинувачений засуджується до найсуворішого покарання, яким є довічне позбавлення волі, суд, виходячи з вимог ч. 2 ст. 70 КК України, призначаючи остаточне покарання за сукупністю злочинів, застосовує принцип поглинення менш суворого покарання довічним позбавленням волі.
		Оскільки ОСОБА_12 судом призначено покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально, до набрання вироком законної сили щодо нього необхідно залишити без змін запобіжний захід у виді тримання під вартою.
		Потерпілою цивільного позову не заявлено, однак за нею зберігається право на звернення до суду за відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства.
		Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, колегія суддів, -
		ЗАСУДИЛА:
		ОСОБА_12 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України.
		Призначити ОСОБА_12 покарання за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі.
		На підставі ч. 2, 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, покаранням, призначеним даним вироком суду у виді довічного позбавлення волі, повністю поглинути призначене покарання за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.11.2016 та призначити остаточно до відбуття ОСОБА_12 покарання у виді довічного позбавлення волі.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_12 у виді тримання під вартою  залишити без змін до набрання вироком законної сили. 
		Строк відбуття покарання ОСОБА_12 обчислювати з моменту затримання, тобто з 04 липня 2016 року (Т. 2 а.с. 38-39).
		Суд не зараховує в строк відбування покарання час перебування під вартою відповідно до вимог ч. ч. 1 та 5 ст. 72 КК України, оскільки обвинувачений засуджується до довічного позбавлення волі, яке є безстроковим покаранням та вказаними нормами таке зарахування не передбачено.
		Речовий доказ  рушник з нашаруванням речовини бурого кольору, який передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області  знищити після набрання вироком законної сили (Т. 2 а.с. 48).
		Апеляційні скарги можуть бути подані протягом 30 днів з дня проголошення вироку до судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
		Копія вироку після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		Судді ОСОБА_2  
		 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...