Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/8528/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 23.08.2017. Зареєстровано: 24.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 29.08.2017.
Дата набрання законної сили: 23.08.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		УХВАЛА
		23.08.2017Справа №  910/8528/17за заявою  Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-7"
		до               Публічного акціонерного товариства "Платинум банк"
		треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;
		                      Національний банк України
		про визнання недійсним договору 
		в межах справи №910/8528/17
		За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстгруп"                                                                              
		про банкрутство
		Суддя  Яковенко А.В. 
		Представники :не викликались
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
		На розгляді господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/8528/17 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстгруп" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстгруп" в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Постановою господарського суду м. Києва від 14.06.2017 ТОВ "Макстгруп" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута, ліквідатором призначено Голову ліквідаційної комісії Данілова А.І.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.08.2017 у справі №910/8528/17 визнано Приватне підприємство "СПМК-7" кредитором ТОВ «Макстгруп» з незабезпеченими грошовими вимогами на суму 12 865 277,73грн.
		Разом з тим, до Господарського суду м. Києва у межах справи про банкрутство №910/8528/17 надійшла заява ліквідатора ТОВ "Макстгруп" до Публічного акціонерного товариства "Платинум банк" про визнання недійсним договору дарування від 30.12.2016, що укладений між боржником та ПАТ «Платинум Банк» та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малиновською О.Ю. за реєстровим номером №923 та зобов'язання ПАТ «Платинум Банк» повернути в ліквідаційну масу Банкрута майно, яке є предметом оспорюваного договору в порядку ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
		Крім того, ПП «СПМК-7» звернулось до Господарського суду м. Києва у межах справи про банкрутство №910/8528/17 ТОВ «МАКСТГРУП» із заявою про визнання недійсним договору дарування від 30.12.2016, що укладений між боржником та ПАТ «Платинум Банк» та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малиновською О.Ю. за реєстровим номером №923 та зобов'язання ПАТ «Платинум Банк» повернути в ліквідаційну масу Банкрута майно, яке є предметом оспорюваного договору, а саме - будівлю корпусу №3, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного (вулиця Посмітного Макара), будинок 2-В (складається з будівлі літера «Д»).
		В той же час, ПП «СПМК-7» подано заяву про забезпечення заяви ПП «СПМК-7» про визнання недійсним договору в порядку ст. 20 Закону про банкрутство у справі №910/8528/17 про банкрутство ТОВ «Макстгруп», в якій просить суд до вирішення вимог заяви про визнання недійсним договору по суті:
		накласти арешт на будівлю корпусу №3, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного (вулиця Посмітного Макара), будинок 2-В (складається з будівлі літера «Д»), реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень 361233451101
		заборонити ПАТ «Платинум Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Платинум Банк» Ірклієнко Юрію Петровичу та будь-яким іншим особам, уповноваженим діяти від імені ПАТ «Платинум Банк» від імені Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Платинум Банк» Ірклієнко Юрія Петровича відчужувати у будь-який спосіб, зокрема, але не виключно, на публічних торгах (аукціоні), передавати у володіння та/або користування (в тому числі укладати правочини, які в подальшому можуть призвести до обтяження та/або відчуження) будівлю корпусу №3, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного (вулиця Посмітного Макара), будинок 2-В (складається з будівлі літера «Д»), реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень 361233451101
		заборонити Товарній біржі «Центральна Універсальна Товарна Біржа», будь-яким іншим особам вчиняти дії з реалізації на публічних торгах (аукціоні) будівлі корпусу №3, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного (вулиця Посмітного Макара), будинок 2-В (складається з будівлі літера «Д»), реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень 361233451101.
		Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення, дослідивши матеріали справи про банкрутство в цілому, суд дійшов наступного висновку.
		Так, у поданому клопотанні заявник просив суд вжити заходів щодо забезпечення заяви про визнання договору недійсним в порядку ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вживаються заходи щодо реалізації майна, яке є предметом оспорюваного договору.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. 
		Згідно з ст. 41 ГПК України, яка визначає форми судового процесу для учасників господарських спорів, передбачено, що 1) господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом; 2) Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
		Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
		У роз'ясненні Вищого господарського суду України, які наведені у п. 9 Інформаційного листа від 28.03.2013 № 01-06/606/2013, які мають враховуватись господарськими судами України під час розгляду справ, вказується про наступне.
		Частина четверта статті 10 Закону відносить до підвідомчості господарських судів усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника. Винятком є спори, пов'язані із визначенням та сплатою (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. Дана норма кореспондується з положеннями пункту 7 частини першої статті 12 ГПК та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.
		Слід мати на увазі, що спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, розглядаються господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство незалежно від того, заявлені такі вимоги з підстав невідповідності правочинів спеціальним нормам (стаття 20 Закону) чи загальним, встановленим цивільним законодавством.
		Крім названих у зазначеній статті Закону справ у спорах, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, слід відносити також спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника.
		Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина дев'ята статті 16 ГПК). Такі майнові спори, за винятком спорів боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (абзац четвертий частини восьмої статті 23 Закону), розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом (про банкрутство), у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ. За наслідком розгляду зазначених майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви (повністю або частково).»
		Таким чином, розгляд заяви кредитора про визнання недійсним договору, що укладений боржником, в порядку ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», повинен здійснюватися за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом (про банкрутство).
		Відповідно до ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:
		боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
		боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;
		боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
		боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
		боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;
		боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
		У разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.
		Виходячи зі змісту ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
		Вичерпний перелік заходів щодо забезпечення позову визначений ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
		- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
		- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
		- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
		- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
		- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		У пункті 3 наведеної постанови Вищий господарський суд України зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Отже, як вбачається із доданих до заяви ПП «СПМК-7» доказів, на сьогоднішній день Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який відповідно до рішення Правління Національного банку України від 23.02.2017 №95-рш та рішення Фонду від 24.02.2017 №743» здійснює ліквідацію ПАТ «Платинум Банк», прийняв рішення № 3028 від 17.07.2017 про проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна, що обліковується на балансі ПАТ «Платинум Банк».
		Відповідно до інформації, що міститься на офіційному веб-сайті Фонду, останнім було опубліковано оголошення про продаж на перших відкритих торгах 31.08.2017 лоту №1 Q81583b12864 - Нежитлові будівлі (15 будівель) та основні засоби у кількості 211 одиниць, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул.. Посмітного, буд. 2-2К, тобто в тому числи і об'єкт нерухомого майна за адресою м. Одеса, вул. Помісного, буд. 2-В. Організатор відкритих торгів (аукціону) - Товарна біржа «Центральна Універсальна Товарна Біржа», поштова адреса: 04070, м. Київ, вул. Волоська, 11 А, офіс 10, ідентифікаційний номер 38667701 (http://torgi.fg.gov.ua/catalog/nerukhom-st/nezhitlova/142133/).
		Такі обставини свідчать про існування обґрунтованих припущень про можливу подальшу реалізацію спірного майна.
		Однак, відчуження майна, що є предметом спірного договору, та яке у випадку задоволення заяви ПП «СПМК-7» має бути повернуто ПАТ «Платинум Банк» у ліквідаційну масу Боржника, утруднить виконання рішення суду з цього питання, адже унеможливить повернення Боржнику спірного майна саме обдарованим за спірним договором у випадку визнання його недійсним, з метою чого і подано заяву в порядку ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також зумовить необхідність звернення до суду з новими вимогами.
		Суд також звертає увагу, що на розгляді в межах справи про банкрутство №910/8528/17 знаходиться аналогічна заява Ліквідатора ТОВ «Макстгруп» Данілова А.І., яку прийнято до розгляду ухвалою суду від 26.06.2017.
		Тобто незважаючи на те, що в межах справи про банкрутство №910/8528/17 розглядається питання законності договору, на підставі якого ПАТ «Платинум Банк» набув право власності на спірне нерухоме майно, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, яке до того ж є учасником розгляду заяви ліквідатора ТОВ «Макстгруп» Данілова А.І., прийнято рішення № 3028 від 17.07.2017 про проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу такого майна ПАТ «Платинум Банк», а ПАТ «Платинум Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду безпосередньо вчиняються дії з організації продажу спірного майна.
		Вказане обставини свідчать про умисні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ «Платинум Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду, як учасників розгляду заяви Ліквідатора ТОВ «Макстгруп» Данілова А.І. про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути майно, що є предметом такого договору, у справі про банкрутство, які направлені на унеможливлення виконання прийнятого за результатом розгляду заяви судового рішення.
		Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
		Таким чином, розглянувши заяву ПП «СПМК-7» про вжиття заходів забезпечення заяви про визнання договору недійсним та зобов'язання повернути у власність боржника майно, що було відчужене на підставі спірного договору, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви тому вважає за доцільне її задовольнити.
		При цьому, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування вищезгаданих заходів до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів Боржника, кредиторів, інших учасників справи про банкрутство чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Заяву ПП «СПМК-7» про забезпечення заяви про визнання недійсним договору в порядку ст. 20 Закону про банкрутство у справі №910/8528/17 про банкрутство ТОВ «Макстгруп» задовольнити.
		Накласти арешт на будівлю корпусу №3, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного (вулиця Посмітного Макара), будинок 2-В (складається з будівлі літера «Д»), реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень 361233451101.
		Заборонити ПАТ «Платинум Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Платинум Банк» Ірклієнко Юрію Петровичу та будь-яким іншим особам, уповноваженим діяти від імені ПАТ «Платинум Банк» від імені Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Платинум Банк» Ірклієнко Юрія Петровича відчужувати у будь-який спосіб, зокрема, але не виключно, на публічних торгах (аукціоні), передавати у володіння та/або користування (в тому числі укладати правочини, які в подальшому можуть призвести до обтяження та/або відчуження) будівлю корпусу №3, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного (вулиця Посмітного Макара), будинок 2-В (складається з будівлі літера «Д»), реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень 361233451101.
		Заборонити Товарній біржі «Центральна Універсальна Товарна Біржа», будь-яким іншим особам вчиняти дії з реалізації на публічних торгах (аукціоні) будівлі корпусу №3, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного (вулиця Посмітного Макара), будинок 2-В (складається з будівлі літера «Д»), реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень 361233451101.
		Зазначена ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.
		Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
		Строк пред'явлення ухвали до виконання - протягом року з дня прийняття.
		 
		Суддя                                                                                                     А.В. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...