Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 816/1334/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 30.08.2017. Зареєстровано: 31.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 04.09.2017.
Дата набрання законної сили: 28.11.2017
Результат оскарження 28.11.2017 Харківський апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		          
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 серпня 2017 року   м.ПолтаваСправа № 816/1334/17
		Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді   Удовіченка С.О., 
		за участю:
		секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,
		представника відповідача - ОСОБА_1,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Глобинська міська рада Полтавської області про визнання протиправною відмови та зобов"язання вчинити дії, - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		10 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Глобинська міська рада Полтавської області про:
		- визнання протиправною відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,40 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту, викладену в листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 14 липня 2017 року №9951/6-17,
		- зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,40 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту. 
		В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має законне право на отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовним розміром 0,40 га, якою користується понад 15 років.
		Позивач у судове засідання не з'явився, у прохальній частині позову просив справу розглядати без його участі.
		Відповідач проти позову заперечував, вказуючи, що постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року №413 затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, відповідно до якої Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні, зокрема щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі, на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок. Таким чином позиція ГУ Держгеокадастру викладена в листі від 14 липня 2017 року №9951/6-17 в повній мірі відповідає вимогам постанови КМУ №413 від 07 червня 2017 року. Крім того, зазначив, що позивачу не було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, а запропоновано подати до ГУ Держгеокадастру на розгляд клопотання та відповідні додатки, враховуючи вимоги постанови КМУ №413 від 07 червня 2017 року.
		Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Глобинська міська рада Полтавської області надала суду клопотання про розгляд справи без участі її представника.
		Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
		06 червня 2017 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,40 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту. До заяви, зокрема додано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с. 32-33).
		Вищевказана заява зареєстрована Головним управлінням Держгеокадастру в Полтавській області 10 квітня 2017 року за вх. №С-7764/0/5-17.
		Листом від 11 травня 2017 року вих. №5463/6-17 ГУ Держгеокадастру в Полтавській області повідомило позивача, що листом Головного управління від 23 червня 2016 року №4932, з метою якісного, всебічного та ефективного розгляду клопотань, що надходять від фізичних осіб та юридичних осіб, пов'язані з реалізацією повноважень Головним управлінням передбачених частиною четвертою статті 122 Кодексу, а також забезпечення законності реалізації прав громадян на отримання безоплатно у власність земельних ділянок із земель державної власності, звернуто увагу територіальних органів Держгеокадастру на необхідність при підготовці інформації для Головного управління, щодо запитуваної земельної ділянки, враховувати позиції органу місцевого самоврядування на території якого розташована земельна ділянка. Вирішення питання можливе з урахуванням позиції Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області. Враховуючи вищевикладене, запропоновано ОСОБА_2 повторно звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки долучивши вищевказані матеріали (а.с. 31).
		07 червня 2017 року рішенням двадцять першої (позачергової) сесії шостого скликання №516 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_2, м.Глобине, вул. Польова, 45, щодо погодження надання земельної ділянки, яка знаходиться за межами м.Глобине на території Глобинської міської ради, площею 0,40 га у власність для ведення особистого селянського господарства" вирішено, що Глобинська міська рада не може перевищувати повноважень, визначених статтею 122 ЗКУ, але не заперечує проти надання земельної ділянки гр. ОСОБА_2 за умови наявності вільних земель (а.с. 14).
		14 червня 2017 року позивач повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,40 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту. До заяви, зокрема додано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки
		Вищевказана заява зареєстрована Головним управлінням Держгеокадастру в Полтавській області 16 червня 2017 року за вх. №С-14021/0/5-17 (а.с. 29).
		Листом ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 14 липня 2017 року №9951/6-17 повідомлено позивача, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року №413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" Головним управлінням сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площ, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території області, насамперед учасникам антитерористичної операції. Інформація про перелік земельних ділянок оприлюднена на офіційному веб-сайті Головного управління: http//poltavska.land.gov.ua (а.с. 28).
		Позивач не погоджуючись із фактичною відмовою у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, звернувся до суду.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. 
		Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. 
		Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.
		Згідно частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
		В силу положень статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		За приписами частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, окрім іншого, для ведення особистого селянського господарства.
		В розумінні вимог статей 81, 116 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. 
		Згідно зі статтею 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
		Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
		Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
		Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
		Згідно частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
		При цьому частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. 
		Таким чином виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність визначений частиною сьомою статті статті 118 Земельного кодексу України.
		Європейський суд з прав людини  неодноразово  підкреслював  особливу  важливість  принципу  "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер'їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").
		Зокрема, на  державні органи  покладено  обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії",  "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").
		На  державні органи  покладено  обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").
		Судом встановлено, що позивач двічі звертався до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,40 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту, разом з тим двічі отримав відповідь про необхідність надання додаткових документів або вчинення додаткових дій, не передбачених статтею 118 Земельного кодексу України.
		Головним управлінням Держгеокадастру в Полтавській області листом від 14 липня 2017 року №9951/6-17 повідомлено позивача, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року №413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" Головним управлінням сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площ, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території області, насамперед учасникам антитерористичної операції. Інформація про перелік земельних ділянок оприлюднена на офіційному веб-сайті Головного управління: http//poltavska.iand.gov.ua.
		При цьому, суд не може погодитися з доводами представника відповідача, що даним листом не було відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, а лише запропоновано подати до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на розгляд клопотання та відповідні додатки, враховуючи вимоги постанови КМУ від 07 червня 2017 року №413, оскільки статтею 118 Земельного кодексу України чітко встановлено, що органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
		Також, суд враховує, що позивач звертався до ГУ Держгеокадастру саме з клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а не із заявою, щодо роз'яснення процедури отримання такого дозволу.
		Крім того, варто зазначити, що інших відмов чи погоджень, у порядку та строки передбачені Земельним кодексом України, станом на момент розгляду справи відповідачем суду не надано.
		Враховуючи вищевикладене, суд розцінює рішення ГУ Держгеокадастру в Полтавській області, викладене в листі від 14 липня 2017 року №9951/6-17, як відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,40 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту.
		Так як було аргументовано судом вище, підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. 
		При дослідженні в судовому засіданні оскаржуваного листа відповідача від 14 липня 2017 року вих. №9951/6-17 встановлено, що в ньому відсутні посилання на підстави передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.
		Посилання відповідача у спірному рішенні на постанову Кабінету Міністрів України "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" від 07 червня 2017 року №413, як на підставу для відмови ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, є необґрунтованим, оскільки вказана постанова набрала чинності лише 17 червня 2017 року (опублікування "Урядовий кур'єр" 2017, №111 від 17 червня 2017 року).
		Тобто на момент повторного звернення позивача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою постанова КМУ від 07 червня 2017 року №413 не набула чинності. 
		Суб'єкт владних повноважень при розгляді такого клопотання повинен був застосовувати нормативно-правові акти, чинні на момент звернення особи до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, а не на момент прийняття рішення та надання відповіді.
		Такий спосіб відповідача щодо застосування положень нормативно-правового акту суперечить встановленим нормам законодавства, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 9 лютого 1999 року (справа № 1-7/99) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
		Тобто, правові відносини між позивачем та відповідачем щодо отримання/надання дозволу на розроблення проекту землеустрою виникли до набрання чинності постановою КМУ від 07 червня 2017 року №413, а тому до даних правовідносин вказана постанова застосовуватися не може.
		Окрім іншого, суд вважає за необхідне зазначити, що затверджена постановою №413 "Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" - це алгоритм дій уряду в майбутньому у цій сфері, а тому вона не містить правових норм для врегулювання цих відносин. Більш того, в ній прямо зазначено, що "для реалізації Стратегії необхідно розробити проекти нормативно-правових актів".
		Суд погоджується з твердженнями відповідача, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної ОСОБА_3 України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження, разом з тим, зазначає, що постанова від 07 червня 2017 року №413 не є нормативно-правовим актом, що врегульовує порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо надання земельних ділянок у власність та не прийнята відповідно до певного закону чи на виконання такого закону, яким регулюються вимоги щодо обмеження розташування земельних ділянок, а лише затверджує стратегію (план діяльності на певний період) удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними.
		Крім того, відповідно до вимог статті 6 Земельного кодексу України виключно до повноважень Верховної ради України віднесено регулювання земельних відносин шляхом прийняття законів.
		Так, відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи  бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Всупереч вимог даної статті, відповідача не довів та не обґрунтував суду правомірність прийнятого відносно позивача оскаржуваного рішення.
		З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_2.
		Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. 
		На підставі викладеного, керуючись  статтями  7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163  Кодексу адміністративного судочинства України,- 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Адміністративний позов - задовольнити.
		Визнати протиправною відмову в наданні дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою викладену в листі від 14 липня 2017 року №9951/6-17.
		Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,40 га земель сільськогосподарського призначення  державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930) судові витрати, понесені ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 1280 грн.
		Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. 
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
		Повний текст постанови складено 30 серпня 2017 року.
		 
		Суддя                С.О. Удовіченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...