Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-9922/09/2670 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.12.2009. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
			01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			 
				м. Київ
				13.10.2009 р.           15:40           № 2а-9922/09/2670
				Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Власенкової О.О., при секретарі судового засідання Чернишевій О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
				 
				за позовомАкціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” (далі – позивач)  
				до прокуратури міста Києва (далі – відповідач, АЕК „Київенерго”)  
				провизнання незаконним та скасування припису, встановлення відсутності компетенції 
				 
				за участю представників:

від позивачаТелюк С.О. (довіреність від 10 серпня 2009 року № Д07/2009/08/10-2) 
				 
					Коцюба В.О. (довіреність від 04 листопада 2008 року № Д07/6269) 
					від відповідачаЛелиця В.В. (довіреність від 13 листопада 2009 року № 05/2/2-7970-09) 
					 
						Демченко Д.А. (довіреність від 13 листопада 2009 року № 05/2/2-7970-09)  
							Обставини справи:
						
						          Позивач - Акціонерна енергопостачальна компанія „Київенерго” звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до прокуратури міста Києва про визнання незаконним та скасування припису від 04 серпня 2009 року № 07/1-382 вих-09 та встановлення відсутності компетенції суб’єкта владних повноважень - прокуратури щодо внесення відповідачеві приписів відповідно до Конституції України та Закону України „Про прокуратуру”.
						          Надалі позивач уточнив позовні вимоги та замість визнати незаконним і скасувати просив визнати протиправним і скасувати припис від 04 серпня 2009 року № 07/1-382 вих-09 про усунення порушень вимог Закону України „Про електроенергетику”. 
						          Позивач вважає протиправним припис про усунення порушень вимог Закону України «Про електроенергетику», оскільки Конституція України та стаття 22 Закону України „Про прокуратуру” не наділяють прокуратуру повноваженнями щодо нагляду за додержанням законів суб’єктами господарювання.
						Відповідно до пункту 9 розділу XV „Прикінцевих положень” Конституції України прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування. Таким законом, на думку позивача, є Закон України „Про електроенергетику,” згідно зі статтею 11 якого Національна комісії регулювання електроенергетики України (далі –НКРЕ) є уповноваженим органом щодо здійснення державного регулювання діяльності в електроенергетиці шляхом надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, формування тарифної політики, встановлення порядку здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії та відповідальності за порушення ними умов і правил здійснення діяльності на оптовому ринку електричної енергії.
						Тому з прийняття цього Закону прокуратура втратила повноваження щодо нагляду за додержанням і застосуванням суб’єктами господарювання законодавства у сфері електроенергетики.
						В поданих запереченнях відповідач позов не визнає, просить відмовити в його задоволенні, оскільки оскаржуваний припис адресований Голові правління –генеральному директору АЕК „Київенерго”, який є посадовою особою. Як вбачається із Закону України „Про електроенергетику” НКРЕ здійснює повноваження як регуляторний орган –орган ліцензування. Законодавством не передбачено повноважень НКРЕ щодо видачі обов’язкових для виконання актів про зобов’язання суб’єктів електроенергетики усунути допущені порушення. Також покликається на те, що відповідно до Прикінцевих положень Конституції України прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів.
						На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 13 жовтня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
						Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
						 
							ВСТАНОВИВ:
							04 серпня 2008 року заступником прокурора міста Києва Акціонерній енергетичній компанії „Київенерго»внесено припис „Про усунення порушень Закону України „Про електроенергетику” №07/1-382 вих-09. 
							Внесенню припису передувало проведення прокуратурою м.Києва перевірки за зверненням Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо неналежного виконання АЕК „Київенерго” обов’язків по електропостачанню житлових будинків за адресою вул.Алма-Атинська, 39-3, вул.Шепелєва, 5 та віл.Автозаводська, 15-А в м.Києві.
							Припис мотивовано тим, що всупереч статті 24 Закону України „Про електроенергетику”, не здійснюється електропостачання новозбудованих та зданих в експлуатацію секцій вищевказаних житлових, що, на думку прокурора, зумовило порушення позивачем прав громадян, гарантованих статтею 47 Конституції України. 
							Згаданим приписом позивача зобов'язано усунути виявлені порушення законодавства шляхом підключення електромереж вказаних секцій будинків до електромереж АЕК „Київенерго” та забезпечення їх електропостачання, виконати даний припис негайно, про що повідомити прокурору який його виніс.
							У відповідь на цей припис позивач листом від 11 серпня 2009 року № 034/5411 повідомив заступника прокурора м.Києва Горана В.А., який виніс оскаржуваний припис, про причини, що унеможливлюють забезпечення електропостачання згаданих будинків на постійній основі. Разом з тим повідомлено, що станом на 04 серпня 2009 року електрозабезпечення будинку по вул.Шепелєва, 5 здійснюється відповідно до виконаних КП „Житлоінвестбуд-УКБ” ТУ від 30 листопада 2005 року 39535 згідно з договором від 10 грудня 1991 року № 32711028; по вул.Автозаводській, 15-А - відповідно о виконаних КП „Житлоінвестбуд-УКБ” ТУ від 19 травня 2006 року № 10320 згідно з договором від 31 березня 2008 року № 51040; по вул.Алма-Атинській, 39 –відповідно до виконаних КП „Житлоінвестбуд-УКБ” ТУ від 15 листопада 2005 року № 39469. 
							Причиною непідключення будинків до постійного електропостачання є неналежне, за твердженням позивача, виконання замовником будівництва –КП „Житлоінвестбуд-УКБ” своїх зобов’язань щодо забезпечення надійного електропостачання будинків, в тому числі й щодо врегулювання майнових питань щодо компенсації вартості обладнання, виведеного з експлуатації, та передачі транзитної електроустановки у власність АЕК „Київенерго”.
							Заслухавши пояснення сторін та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, що пояснюється таким.
							Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
							Статтею 121 Конституції України визначено перелік завдань, що покладаються на прокуратуру, серед яких - нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами.
							Зазначеним положенням Конституції України кореспондує стаття 5 Закону України „Про прокуратуру”, якою на прокуратуру покладено низку функцій, в тому числі й нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. При цьому, на прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом. 
							Отже, до завдань та функцій органів прокуратури не належить здійснення нагляду за додержанням законів суб’єктами господарювання.
							Водночас, відповідно до частини 9 Перехідних положень Конституції України прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.
							          Визначені законом функції та повноваження органи прокуратури реалізують у формі актів прокурорського реагування. 
							Згідно зі статтею 22 Закону України „Про прокуратуру” прокурор, його заступник вносять письмовий припис про усунення порушень закону органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.
							Відповідно до установчих документів АЕК „Київенерго” є енергопостачальною організацією, основним предметом діяльності якої є виробництво, постачання та транспортування електричної та теплової енергії. Таким чином, позивач є суб’єктом господарювання у сфері електроенергетики. Зазначену діяльність позивач здійснює на підставі ліцензій, виданих Національною комісією регулювання електроенергетики України, а саме: ліцензія АБ №220559 на виробництво електричної енергії, ліцензія АБ №220558 на постачання електричної енергії за врегульованим тарифом, ліцензія АБ №220557 на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.
							Оскаржуваний припис внесено позивачеві у зв’язку з неналежним здійсненням ним ліцензійної діяльності у сфері електроенергетики, яку врегульовано спеціальними законами.
							Відповідно до статті 2 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” ліцензування у сфері електроенергетики здійснюється згідно із законом, що регулює відносини у цій сфері. Законом, що визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності у сфері електроенергетики і регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, є Закон України „Про електроенергетику”, прийнятий 16 жовтня 1997 року, тобто після прийнятий Верховною Радою України прийняття Конституції України.
							Відповідно до статті 11 Закону України „Про електроенергетику” державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, формування тарифної політики, встановлення порядку здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії та відповідальності за порушення ними умов і правил здійснення діяльності на оптовому ринку електричної енергії.
							Відповідно до основних завдань і повноважень, визначених статтею 12 Закону України «Про електроенергетику»та пунктом 3 Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 14 березня 1995 року № 213/95, НКРЕ, зокрема, здійснює захист прав споживачів електричної і теплової енергії, здійснює контроль за додержанням ліцензіатами умов та правил здійснення ліцензованої діяльності і застосування до них відповідних санкцій за їх порушення. 
							.
							Згідно з частинами 5-6 статті 24 названого Закону енергопостачальними зобов’язані забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договорів. Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на такій території, в укладенні договору на постачання електричної енергії, крім випадків, якщо відсутня технічна можливість. У разі надання обґрунтованої відмови енергопостачальник зобов'язаний повідомити про це органу ліцензування (ліцензіару).
							          Відповідно до статті 25 Закону України „Про електроенергетику” споживачі електричної енергії мають право, зокрема, на підключення до електричної енергії у разі виконання правил користування електричної енергією. Вказаною статтею також передбачено, що у разі порушення енергопостачальником, який здійснює постачання електричної енергії на закріпленій території, умов і правил здійснення ліцензованої діяльності з постачання електричної енергії та інших обов'язків, передбачених цим Законом, враховуючи зобов'язання щодо забезпечення захисту прав споживачів електричної енергії та проведення розрахунків за закуплену енергопостачальником електричну енергію, а також із суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює передачу належної енергопостачальнику електричної енергії, НКРЕ застосовує до такого енергопостачальника такі санкції: застереження; штраф; призначення тимчасового керуючого (адміністрації); зупинення дії ліцензії на здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії на відповідній території; анулювання ліцензії на здійснення підприємницької діяльності із постачання електричної енергії на відповідній території.
							          За таких обставин суд дійшов висновку, що з набранням чинності Законом України „Про електроенергетику” у органів прокуратури відсутні повноваження здійснювати контроль щодо здійснення ліцензійної діяльності суб’єктами господарювання у сфері електроенергетики, оскільки такі функції належать НКРЕ. Таким чином, у прокуратури м.Києва відсутні повноваження/компетенція, визначені законом, здійснювати перевірку ліцензійної діяльності суб’єктів електроенергетики, в тому числі АЕК „Київенерго” та вносити їм приписи щодо усунення таких порушень.
							Водночас суд вважає оскаржуваний припис необґрунтованим, що пояснюється таким.
							Відповідно до положень статті 22 Закону України „Про прокуратуру” письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. 
							Однією з причин відмови АЕК „Київенерго” щодо укладення із забудовником КП „Житлоівнестбуд-УКБ” договорів на постійне електропостачання будинків є невідшкодування останнім вартості обладнання АЕК „Київенерго”, що виводиться з експлуатації, та непередача на баланс позивача електрообладнання, призначеного для забезпечення будинків електроенергією. 
							Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України „Про електроенергетику” у разі, якщо для створення можливості електропостачання необхідно здійснити будівництво мереж (об’єктів), які повинні бути невід’ємною частиною вже існуючих мереж (об’єктів), будівництво може провадитись згідно з технічними умовами, виданими підприємствами електроенергетики, за рахунок або силами замовників (власників) та користувачів зазначених об’єктів з подальшою передачею їх на баланс підприємств електроенергетики і відшкодуванням витрат на їх будівництво у розмірі та у порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.
							На даний час такий порядок Кабінетом Міністрів України не прийнято.
							Разом з тим, згідно з частиною 6 статті 24 вказаного Закону енергопостачальними, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на такій території, в укладенні договору на постачання електричної енергії.
							Згідно з частиною першою статті 26 Закону споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
							Представниками сторін в судовому засіданні не заперечувалось оперативно-технічне забезпечення вищевказаних будинків електропостачанням. 
							Крім того, з наявних у справі письмових доказів судом встановлено, що між АЕК „Київенерго” та КП „Житлоінвестбуд” –замовником будівництва вищевказаних будинків, існують цивільно-правові відносини щодо виконання останнім технічних умов на приєднання житлових будинків до електричних мереж. 
							Врегулювання договірних господарських правовідносин позивача з третіми особами, які не є суб'єктами владних повноважень, щодо постачання електроенергії та користування нею, знаходиться поза компетенцією відповідача.
							Крім того, в оскаржуваному приписі прокурором зазначається, що його внесено з метою захисту прав громадян, передбачених статтею 47 Конституції України. Однак, вказаними положеннями Конституції гарантовано право громадян на житло, яке жодним чином не порушувалось позивачем у спірних правовідносинах. 
							На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заступник прокурора міста Києва не мав правових підстав для внесення голові правління –генеральному директору АЕК „Київенерго” Соколовському Є.С. припису від 04 серпня 2008 року №07/1-382 вих-09 щодо усунення АЕК „Київенерго” порушень Закону „Про електроенергетику”.
							Згідно з частиною 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). З огляду на це, суд дійшов висновку, що витрати по оплаті позивачем судового збору підлягають поверненню.
							Керуючись пунктом 1 частини 1 , частиною 2 статті 157, статтями 163-168 КАС України, суд, –
							 
								ПОСТАНОВИВ:
								1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
								2. Встановити відсутність компетенції прокуратури міста Києва щодо внесення приписів Акціонерній енергопостачальній компанії „Київенерго” про усунення порушень Закону України „Про електроенергетику”.
								3. Визнати протиправним та скасувати припис заступника прокурора міста Києва від 04 серпня 2008 року №07/1-382вих-09 „Про усунення порушень Закону України «Про електроенергетику”, внесений голові правління –генеральному директору Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»Соколовському Є.С.
								4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»3 грн. 40 коп. судового збору.
								 
									Постанова відповідно до частини першої статті 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
									Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
									Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
									 
										 
											Суддя                                                                       Власенкова О.О. 
											 
												Дата складення та підписання постанови у повному обсязі –21 жовтня 2009 року

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...