Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/1560/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано судом: 01.09.2017. Зареєстровано: 03.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2017.

Результат оскарження 08.03.2023 Верховний Суд: залишено рішення суду апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		23 серпня 2017 року                                     м.Житомир                               справа № 806/1560/17  
		час прийняття: 15 год. 48 хв.                                                                                         категорія 6.1
		 
		Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Попової О. Г.,
		секретар судового засідання Ясинська К.В., 
		за участю: представника позивача ОСОБА_1,    
		представника відповідача ОСОБА_2,
		представника третьої особи ОСОБА_3,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Яскравий" до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області,  головного інспектора будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області ОСОБА_4, третя особа: Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, 
		встановив:
		Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Яскравий" (далі - ОК "ЖБК "Яскравий") звернулось до суду з позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області ОСОБА_4 від 19.04.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 79/16 від 18.11.2016 за адресою: м. Житомир, проїзд Академіка Тутковського, 6-а. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновки відповідачів, викладені у акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.04.2017, є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, не відповідає дійсності твердження відповідача про відсутність фотофіксації земельної ділянки, оскільки дана фотофіксація була подана до заяви про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 10.11.2016. Також зазначив, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 79/16 від 18.11.2016 відповідають вимогам, встановленими Порядком надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109. На переконання позивача, помилковим є твердження інспектора про невідповідність фактичної площі земельної ділянки вимогам примітки 2 пункту 3.8 ДБН 360-92**, оскільки згідно Містобудівного розрахунку площа забудови є меншою, ніж площа земельної ділянки, яка передана позивачу для забудови. Окремо зазначив, що указаний пункт ДБН 360-92** встановлює вимоги до реконструкції житлової будови, у той час, містобудівні умови та обмеження видані для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку. Безпідставним є висновок відповідача про відсутність обємно-просторового рішення, оскільки у Містобудівному розрахунку міститься таке рішення та опис самого будинку. Вважає, що відсутність плану зонування або детального плану території не може бути підставою для скасування містобудівних умов та обмежень, оскільки саме Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови населеного пункту, а план зонування може розроблятись у складі генерального плану як окрема містобудівна документація. Зважаючи на цільове призначення земельної ділянки, вважає, що наміри забудови земельної ділянки повністю відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, що є правовою підставою для скасування спірного рішення.
		Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити з мотивів, наведених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях (а.с. 99-101). Також, наголошував про відсутність у відповідача правових підстав для проведення позапланової перевірки, наслідком якої стало прийняття спірного рішення.
		Представник відповідача - управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області у судовому засіданні заперечила проти позову та просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях та додаткових поясненнях (а.с. 71-73, 155-156). Пояснила, що Порядком № 109 встановлено форму містобудівних умов та обмежень, яка містить 13 пунктів. Проте, Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, ігноруючи норми законодавства та встановлену форму, на власний розсуд додав 14 пункт, яким вимагав від позивача подати документи на погодження, які не передбачені Порядком № 109, зокрема, проектні рішення на обєкт, та надати матеріали виконавчої зйомки та ін. після завершення будівельних робіт, що також суперечить вимогам законодавства. Зазначила, що на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні позивача неможливо розмістити житловий будинок у 9 поверхів зі 120 квартирами. Окремо вказала, що пунктом 2 містобудівних умов та обмежень встановлено допустимий відсоток забудови земельної ділянки - 40%, що перевищує запланований відсоток забудови, який становить 56,78%. Також, вказує, що Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради прийнято рішення про видачу містобудівних умов і обмежень за відсутності плану зонування або детального плану території, що унеможливлює визначити відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. пояснила, що під час перевірки було встановлено відсутність обємно-просторового рішення у містобудівному розрахунку та відсутність фотофіксації земельної ділянки. Відтак, вважає, що видача містобудівних умов та обмежень № 79/16 від 18.11.2016 відбулась з порушенням вимог містобудівного законодавства. Також, наголошувала, що позапланова перевірка проведена відповідачем в межах наданих повноважень та з чітким дотриманням Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 № 698.
		Відповідач - головний інспектор будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області ОСОБА_4 у судове засідання не прибула, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином. У попередньому судовому засіданні заперечила проти позовних вимог з підстав їх необґрунтованості.
		Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав позовні вимоги ОК "ЖБК "Яскравий" та просив суд позов задовольнити. Стверджував, що містобудівні умови та обмеження № 79/16 від 18.11.2016 видані з дотриманням вимог містобудівного законодавства, а тому у відповідача не було правових підстав для прийняття рішення про їх скасування.
		Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та представника третьої особи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.
		Згідно зі частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відповідно до частини  другої статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року N 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон N 3038-VI, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
		Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року N 698 (далі - Порядок N 698, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Відповідно до пункту 2 Порядку N 698,  нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.
		За визначенням пункту 14 Порядку N 698 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції.
		Пунктом 16 Порядку N 698 передбачено, що позапланова перевірка проводиться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки за формою згідно з додатком 1. Під час проведення позапланової перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення. Позапланова перевірка того самого об'єкта нагляду з питань, які були предметом позапланової перевірки, не допускається, крім випадків виявлення недостовірних даних, що надавалися під час такої перевірки.
		Встановлено, що наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 13.04.2017 № 619 наказано управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області провести позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради містобудівної діяльності, а саме: надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 18.11.2016 № 79/16 (а.с. 170).
		Підставою для прийняття указаного наказу стала довідка про результати документальної перевірки від 11.04.2017.
		На переконання представника позивача, позапланова перевірка проведена безпідставно, однак, його доводи спростовуються наступним.
		Положеннями пунктів 21, 22 Порядку N 698 установлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі та з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти даних та відповідності вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності документів і матеріалів об'єктів нагляду, складених під час виконання ними своїх повноважень. Документальна перевірка проводиться без виїзду на об'єкт нагляду.
		Видання наказу на проведення камеральної або документальної перевірки не потребується.
		Камеральні та документальні перевірки проводяться головними інспекторами будівельного нагляду без присутності посадових осіб об'єктів нагляду.
		За результатами камеральної та документальної перевірки в разі наявності відомостей про ознаки вчинення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складається довідка за формою згідно з додатком 3, на підставі якої протягом п'яти робочих днів з дня її складення керівником Держархбудінспекції приймається рішення про проведення позапланової перевірки.
		Отже, документальна перевірка проводиться без виїзду на об'єкт нагляду, без присутності посадових осіб об'єктів нагляду та призначення такої перевірки не потребує прийняття відповідного наказу. При цьому, відмінність документальної перевірки від позапланової полягає у тому, що результати проведення документальної перевірки є підставою для призначення позапланової перевірки, а результати проведення позапланової перевірки - для прийняття відповідного рішення: припису, протоколу про правопорушення, рішення про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду.
		Зі змісту довідки про результати документальної перевірки від 11.04.2017 вбачається, що під час проведення документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти даних та відповідності вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності документів при видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 79/16 від 18.11.2016 Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, головним інспектором будівельного нагляду встановлено, що під час провадження містобудівної діяльності всупереч вимог чинного містобудівного законодавства Департаментом не враховано вимоги пункту 6 "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абзацу 6 пункту 1.2 розділу І, пунктів 2.2, 2.4 розділу ІІ Порядку 109 від 07.07.2011 (а.с. 167-168).
		Підпунктом 5 пункту 15 Порядку N 698 передбачено, що підставами для проведення позапланової перевірки є виявлення за результатами камеральної чи документальної перевірки відомостей про порушення об'єктом нагляду вимог законодавства під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.
		Оскільки під час проведення документальної перевірки головним державним інспектором нагляду було встановлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, Держархбудінспекцією, відповідно до пункту 5 пункту 15 Порядку N 698, правомірно та у визначені Порядком N 698 строки призначено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради містобудівної діяльності, а саме: надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 18.11.2016 № 79/16.
		З огляду на що, суд дійшов висновку про помилковість тверджень представника позивача в частині безпідставності проведення перевірки.
		Встановлено, що на підставі наказу від 13.04.2017 № 619 та направлення від 14.04.2017 № 25/17-а головним інспектором будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області ОСОБА_4 проведено позапланову перевірку  дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Департаменту містобудування  та земельних відносин Житомирської міської ради під час провадження містобудівної діяльності, а саме: надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 18.11.2016 № 79/16 на обєкт будівництва: "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Житомир, проїзд Академіка Тутковського, 6-а", за результатами якої складено акт від 19.04.2017 (а.с. 39-43).
		Указаним актом зафіксовано, що під час провадження містобудівної діяльності всупереч вимог чинного містобудівного законодавства Департаментом не враховано вимоги пункту 6 "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", вимоги примітки 1 пункту 3.8 ДБН 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень", абзацу 6 пункту 1.2 розділу І, пунктів 2.2, 2.4 розділу ІІ Порядку 109 від 07.07.2011.
		Деталізуючи виявлені порушення наведених норм містобудівного законодавства, головний інспектор будівельного нагляду зазначив про:
		відсутність у додатках, які стали підставою для прийняття рішення про видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 79/16 від 18.11.2016, фотофіксації земельної ділянки (з оточенням);
		невідповідність містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 79/16 від 18.11.2016 формі, наведеній у додатку Порядку № 109 (зайвий 14 пункт);
		відсутність у містобудівному розрахунку необхідних даних, для прийняття відповідного рішення, а саме: фактична площа земельної ділянки не відповідає вимогам примітки 1 пункту 3.8 ДБН 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень" щодо мінімальної площі ділянки для окремого житлового будинку; відсутнє обємно-просторове рішення запланованого обєкта будівництва;
		відсутність плану зонування або детального плану території, що унеможливлює визначити відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Виявлені порушення стали наслідком для прийняття головним інспектором будівельного нагляду рішення від 19.04.2017 №48/17-а про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 79/16 від 18.11.2016 на обєкт будівництва: "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Житомир, проїзд Академіка Тутковського, 6-а" (а.с. 37-38). 
		Перевіряючи зазначене рішення на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено наступне.
		Встановлено, що у користуванні ОК "ЖБК "Яскравий" перебуває земельна ділянка, площею 0,1150 га, що знаходиться за адресою: м. Житомир, проїзд Академіка Тутковського, 6-а, кадастровий номер 1810136600:04:006:0001, цільове призначення: для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку на підставі договору суперфіцію від 16.09.2016, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (а.с. 25-35).
		Умовами указаного договору передбачено, що ОК "ЖБК "Яскравий" набуває функцій замовника будівництва.
		10.11.2016 ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (суперфіціари за договором від 16.09.2016) звернулись до Центру надання адміністративних послуг Житомирської міської ради з заявою про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва багатоповерхового будинку по проїзду Академіка Тутковського, 6-а у м. Житомирі (а.с. 101).
		За визначенням пункту 7 частини першої статті 1 Закону N 3038-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
		Згідно із частиною першою статті 29 Закону N 3038-VI, основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.
		Відповідно до частини третьої статті 29 Закону N 3038-VI, містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.
		Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
		Пунктом 2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 N 109 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.07.2011за N 912/19650 (далі - Порядок N 109) встановлено, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються:
		засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;
		ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);
		викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;
		кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);
		черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);
		фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);
		містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
		У ході судового розгляду справи судом був оглянутий пакет документів, поданих до заяви про видачу містобудівних умов та обмежень, та встановлено, що висновок головного інспектора будівельного нагляду про відсутність фотофіксації земельної ділянки (з оточенням) є помилковим.
		Досліджуючи указані документи, суд констатує, що замовниками був поданий повний пакет документів, передбачений Порядком N 109, а тому не приймає до уваги доводи відповідачів про порушення пункту 2.2 Порядку N 109. Указані обставини представником відповідача не спростовані.
		Крім того, факт подання замовниками фотофіксації земельної ділянки (з оточенням) підтверджується і змістом самої заяви від 10.11.2016, у додатках якої відображено надання фотофіксації земельної ділянки (з оточенням).
		Зважаючи на те, що у ході судового розгляду спростовано порушення замовником пункту 2.2 Порядку N 109, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для скасування містобудівних умов та обмежень з мотивів неподання повного пакету документів.
		Відповідно до частини четвертої, пятої статті 29 Закону N 3038-VI, спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.
		Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Отже, законом встановлено, що єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Встановлено, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради видано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки від 18.11.2016 № 79/16 на обєкт будівництва: "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Житомир, проїзд Академіка Тутковського, 6-а" (а.с. 18-23). 
		При цьому, у ході судового розгляду справи повністю спростовані доводи відповідачів про невідповідність містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки формі, встановленій Порядку N 109, з огляду на наступне.
		Пунктом 3.1 Порядку N 109 встановлено, що містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин.
		Згідно пунктів 3.2 - 3.4 Порядку N 109, текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи: "Загальні дані"; "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки".
		Розділ "Загальні дані" містить: а) назву об'єкта будівництва; б) інформацію про замовника; в) наміри забудови; г) адресу будівництва або місце розташування об'єкта; ґ) документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (крім випадків, передбачених пунктом 2.3 розділу II цього Порядку); д) площу земельної ділянки; е) цільове призначення земельної ділянки; є) посилання на містобудівну документацію (у разі наявності); ж) функціональне призначення земельної ділянки; з) основні техніко-економічні показники об'єкта будівництва.
		Розділ "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" містить: а) граничнодопустиму висоту будівель; б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови); г) відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам'яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони); д) мінімально допустимі відстані від об'єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; е) охоронювані зони інженерних комунікацій; є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва"; ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів"; з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв'язку; и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту; і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України "Про охорону культурної спадщини"; ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.
		Зі змісту текстової частини містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 79/16 від 18.11.2016 вбачається, що вона містить два розділи: "Загальні дані" та "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки", зміст яких повністю відповідає наведеним вимогам Порядку N 109
		Так, пунктом 3.6 Порядку N 109 встановлено, що форма містобудівних умов та обмежень наведена у додатку до цього Порядку.
		Проте, на переконання суду, наявність у містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки № 79/16 від 18.11.2016 14 пункту, яким визначено особливі умови, не є підставою для їх скасування.
		Щодо зазначеного в акті перевірки про відсутність у містобудівних умовах фотофіксації земельної ділянки, то з оглянутих в судовому засіданні документів, які подавались заявниками і зберігаються у Департаменті містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, встановлено що вся необхідна фотодокументація наявна.
		Не знайшли свого підтвердження доводи відповідачів про відсутність у містобудівному розрахунку необхідних даних, для прийняття відповідного рішення, а саме: фактична площа земельної ділянки не відповідає вимогам примітки 1 пункту 3.8 ДБН 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень" щодо мінімальної площі ділянки для окремого житлового будинку; відсутнє обємно-просторове рішення запланованого обєкта будівництва.
		За визначенням, наведеним у пункті 1.1 Порядку N 109, містобудівний розрахунок - розрахунок щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув'язки архітектурно-планувального та об'ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів.
		Тобто, містобудівний розрахунок є однією з форм викладення інвестиційних намірів замовника (забудовника), який дає можливість органу місцевого самоврядування перед прийняттям рішення щодо надання містобудівних умов та обмежень надати їм оцінку з точки зору відповідності будівельним нормам, правилам та затвердженій містобудівній документації.
		При цьому, містобудівний розрахунок не є стадією проектування і розробляється та надається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва та його техніко-економічні показники (назва об'єкта, очікувані поверховість, площа забудови, загальна площа об'єкта, відповідність щільності забудови (при житловому будівництві) та інша інформація, яка, на думку інвестора, дає повне уявлення про його наміри).
		Зі змісту містобудівних умов та обмежень від 18.11.2016 вбачається, що замовника зобовязано виконати під час робочого проектування положення норм ДБН 360-92**, у тому числі примітки 1 пункту 3.8*, пункту 3.7, пунктів 3.13, 3.14, 8.1, 8.2. Зазначені обставини і зумовили створення 14 пункту у містобудівних умовах та обмеженнях від 18.11.2016, який має розяснювальний та рекомендаційний характер.
		Окрім того, містобудівний розрахунок містить обємно-просторове рішення, яке описує запланований будинок, кількість квартир у ньому, проїзди та інше. 
		Зважаючи на те, що містобудівний розрахунок не є стадією проектування і розробляється у довільній формі,  суд дійшов переконання, що висновки відповідача про його невідповідність положенням ДБН 360-92** не є підставою для скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 79/16 від 18.11.2016.
		Також, спростовані у ході судового розгляду справи доводи відповідачів про  відсутність плану зонування або детального плану території, що унеможливлює визначити відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, з огляду на наступне.
		Так, з 01.01.2015 припинила дію норма пункту 6 прикінцевих положень Закону N 3038-VI, якою було передбачено, що до 1 січня 2015 року рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій, приймають уповноважені органи містобудування та архітектури з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку. 
		Згідно із частиною першою статті 16 Закону N 3038-VI, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях. 
		Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої, восьмої статті 17 Закону  N 3038-VI, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. 
		На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.
		Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.
		У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану. 
		Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. 
		Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів. 
		Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради. 
		Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується. 
		Наведені правові норми дають підставу для висновку, що саме генеральний план є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні.
		Згідно із частиною першою статті Закону N 3038-VI, план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. 
		Як передбачено статтею 19 Закону N 3038-VI, детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
		Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.
		У ході судового розгляду справи зясовано, що на момент видачі містобудівних умов та обмежень № 79/16 від 18.11.2016 на обєкт будівництва: "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Житомир, проїзд Академіка Тутковського, 6-а", виданих замовникам, діяв генеральний план міста Житомира, затверджений рішенням міської ради від 26.12.2001 № 266.
		Мінрегіон України у розясненнях від 29.01.2015 зазначив, що оскільки статтею 16 Закону N 3038-VI віднесено до містобудівної документації на місцевому рівні, крім плану зонування та детального плану території, генеральний план населеного пункту, Мінрегіон не вбачає невідповідності законодавству у визначенні та наданні містобудівних умов та обмежень на підставі генерального плану міста (а.с. 137-138).
		Таким чином, встановлені обставини та законодавче регулювання спірних правовідносин дають підставу для висновку, що сама по собі відсутність плану зонування та детального плану території, розроблення та затвердження якого відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування, в розумінні частини п'ятої статті 29 Закону N 3038-VI, не може бути підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень або їх скасування, оскільки таке рішення приймається виключно у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, так як і не може бути підставою для скасування уже виданих містобудівних умов та обмежень.
		Згідно із частиною другою статті 24 Закону N 3038-VI, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
		Із державного акта серії ЯА №893996 від 11.02.2006, цільове призначення земельної ділянки, площею 0,1150 га, кадастровий номер 1810136600:04:0060001, розташована за адресою: м. Житомир, проїзд Академіка Тутковського, 6-а, - для житлової забудови 9-10 поверхів, офісу, магазину до 3-х поверхів (а.с. 107-108).
		Отже, відповідність намірів позивача щодо забудови вищевказаної земельної ділянки відповідають положенням містобудівної документації та цільовому призначенню земельної ділянки.
		Таким чином, суд вважає, що забудовники земельної ділянки, які у встановленому законодавством порядку одержали документ про право користування земельною ділянкою з відповідним цільовим призначенням, не можуть нести відповідальності та зазнавати негативних наслідків у зв'язку з відсутністю не з їх вини плану зонування та детального плану території.
		Враховуючи те, що наміри забудовника відповідають положенням містобудівної документації, у Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради не було підстав для відмови у наданні замовникам містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 79/16 від 18.11.2016 на обєкт будівництва: "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Житомир, проїзд Академіка Тутковського, 6-а". 
		З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що у головного інспектора будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області ОСОБА_4  не було правових підстав для прийняття рішення від 19.04.2017 №48/17-а про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 79/16 від 18.11.2016 на обєкт будівництва: "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Житомир, проїзд Академіка Тутковського, 6-а".
		Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачі, які є суб'єктами владних повноважень, суду не надав.
		За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОК "ЖБК "Яскравий" є обґрунтованими та частковому задоволенню.
		Керуючись статтями 86, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
		постановив:
		Позов задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області ОСОБА_4 від 19.04.2017 №48/17-а про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 79/16 від 18.11.2016 на обєкт будівництва: "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Житомир, проїзд Академіка Тутковського, 6-а".   
		Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 
		 
		 
		Суддя                                                    О.Г. Попова  
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлено: 31 серпня 2017 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...