Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 921/329/17-г/5 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 01.09.2017. Зареєстровано: 04.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2017.
Дата набрання законної сили: 31.10.2017 (частково)
Результат оскарження 31.10.2017 Львівський апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду частково та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		14 серпня 2017 рокуСправа № 921/329/17-г/5
		Господарський суд Тернопільської області
		у складі   судді Андрушків Г.З.             
		Розглянув справу
		за позовом  Приватного підприємства "Золотопотіцьке" вул. Радгоспна, 3Є, с.Зазим'є, Броварський район, Київська область, 07415 (адреса для листування: вул. Велика Васильківська, буд.28, оф.2, м. Київ, 01004)              
		до відповідача  ОСОБА_1 господарства "Весела Гора" вул. Галицька, 149, м.Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, 48400   
		про застосування реституції.
		 
		За участю представників від:
		Позивача: ОСОБА_2  представник ( довіреність №б/н від 21.09.2016)
		Відповідача: ОСОБА_3  представник (довіреність №04/17 від 10.07.2017)
		 
		Відповідно до ст. 81-1 ГПК України за клопотанням позивача без номера  від 01.08.2017 (вхідний №14896) здійснювалось фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		 
		Суть справи:
		В розпочатому судовому засіданні представникам сторін розяснено права і обовязки, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.
		Приватне підприємство "Золотопотіцьке" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до  ОСОБА_1 господарства "Весела Гора" про застосування реституції  за недійсним договором купівлі- продажу посівів озимого ячменю №б/н від 05.04.2016 та стягнення  вартості сходів озимого ячменю в сумі 1918564,20 грн, в т.ч. 319 760,70 ПДВ.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Постановою Львівського апеляційного господарського суду №921/570/16-г/13 від 01.02.2017, яка залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 11 квітня 2017 року, визнано недійсними договори купівлі продажу посівів, укладених 05 квітня 2016 року між сторонами, зокрема договір купівлі-продажу посівів озимого ячменю №б/н від 05.04.2016. На підставі зазначеного договору позивач передав у власність відповідача сходи озимого ячменю 2016 на 70га, проте відповідач в порушення вимог ст..1212 ЦК України, не повернув все, що одержав на виконання даного правочину, а тому позивач просить застосувати реституцію за недійсним договором купівлі-продажу посівів озимого ячменю №б/н від 05.04.2016 та стягнути  з відповідача вартість сходів озимого ячменю в сумі 1 918 564,20 грн, в т.ч. 319 760,70 ПДВ.
		Ухвалою господарського суду від 31.05.2017 порушено провадження у даній справі та розгляд справи призначено на 21.06.2017. В подальшому розгляд справи відкладався на 12.07.2017, з підстав викладених у відповідній ухвалі суду.
		Відповідач у відзиві на позовну заяву (лист без номера  від 12.07.2017р. (вхідний №13852))   та у відзиві  на позовну заяву (лист без номера від 28.07.2017 (вхідний №14836)) вважає позовні вимоги необґрунтованими, при цьому відповідач посилається на те, що предметом визнаного недійсним договору купівлі  продажу посів озимого ячменю від 05.04.2016 б/н були посіви озимого ячменю  у фазі сходу, а загальна площа вказаних посівів становила 70 га, зазначені посіви, як було встановлено комісією ПП «Золотопотіцьке» у період з 28.03.2016 по 30.03.2016 були частково пошкоджені, що підтверджується актом весняного огляду посівів сільськогосподарських культур під урожай 2016р.. проте ФГ Весела Гора, зібрав урожай із вказаних посів озимого ячменю, здійснивши для цього вчасно і в повному обсязі  передбачені технологією вирощування дії щодо придбаних ним посівів озимого  ячменю, вчинення яких було необхідним  після досягнення посівами озимого ячменю фази сходів у якій їх було придбано  ФГ «Весела Гора». До таких дій, в період весняно  польових робіт 2016р. належало: догляд  за посівами їх підживлення, оприскування із використанням матеріалів сільськогосподарського призначення, а саме мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засоби хімічного захисту рослин, а відтак ФГ «Весела Гора» було здійснено витрати на загальну суму 406600грн., в підтвердження чого відповідач надав видаткові накладні. Крім того, відповідач у відзиві на позов вважає, що позивач в обґрунтування розміру вартості сходів  озимого ячменю, котрі просить стягнути з відповідача, хибно посилається  на висновок експерта ТОВ «Актив Експерт», який міститься у ОСОБА_4 про незалежну оцінку ринкової вартості майнових прав на  майбутній врожай пшениці, кукурудзи, озимого ячменю, ріпаку, соняшнику, сої ярого ячменю здійсненого станом на 28.07.2017, котрий складений згідно договору із ПП «Золотопотіцьке» №17-16 цієї ж дати, адже майнові права на майбутній врожай озимого ячменю не були предметом визнаного недійсним  договору купівлі  продажу посівів  озимого ячменю від 05.04.2016 б/н, а таким предметом були посіви озимого ячменю у фазі сходу, вартістю 210000грнивень (в тому числі ПДВ 35000 грн.), а тому  відповідач просить врахувати вище наведене при прийнятті рішення у справі. При цьому відповідач визнає  позовні вимоги у розмірі  договірної ціни  210000гривень.
		Позивач у додаткових поясненнях (лист без номера від 01.08.2017 (вхідний №14895)) вважає, що зазначені відповідачем у відзиві на позов твердження та надані ним докази є неналежними, а відтак не можуть  прийматися судом в якості обґрунтувань та доказів, при цьому позивач зазначив, що  відповідачем  не доведено та не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували необхідність здійснення витрат на вирощування озимого ячменю за недійсним договором. Також  позивач зазначив, що оскільки фермерське господарство «Весела гора» є сільськогосподарським  товаровиробником, основними видами діяльності якого є вирощування та виробництво сільськогосподарського продукції, то придбання добрив, агрохімікатів та інших товарів сільськогосподарського призначення, необхідне йому для здійснення  основного  виду діяльності  вирощування та виробництво сільськогосподарської продукції та отримання в результаті  такої діяльності прибутку і взагалі не являється необхідною витратою на майно за Недійсним договором в порядку реституції. Крім того позивач зазначив, що посилання на те, що  позивач хибно посилається на  ОСОБА_4 про незалежну оцінку ринкової вартості майнових прав на майбутній урожай пшениці, кукурудзи, озимого ячменю, ріпаку, соняшнику, сої ярого ячменю є не законними та необґрунтованими, оскільки однією із підстав позову про визнання недійсним договору купівлі - продажу  озимого ячменю від 05.04.2016  було значне заниження вартості  ціни договору, і як доказ зазначеному  до  матеріалів справи було надано вищезазначений ОСОБА_4, даний звіт був досліджений судом як належний і допустимий доказ і відповідно до в силу вимог ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а тому позивач вважає, що позовна заява є повною мірою обґрунтованою, законною та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі.
		В судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалися перерви  з 12.07.2017 до 02.08.2017 та з 02.08.2017 до 14.08.2017 до 14год. 15хв.
		Після перерви уповноважений представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі. 
		Уповноважений представник  відповідач в судому засіданні позовні вимоги визнає частково, а саме на суму визначену умовами недійсного договору купівлі - продажу від 05.04.2016  210000,00грн. в решті позову просить відмовити з підстав викладених у відзиві на позов.
		 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне:
		05.04.2016 року між ОСОБА_1 господарством Весела гора (покупець) та ПП Золотопотіцьке (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу посівів озимого ячменю, згідно умов якого (п.1.1) в порядку та на умовах договору продавець зобовязався передати у власність покупця сходи озимого ячменю (надалі товар), а покупець - прийняти товар і сплатити за нього вартість у розмірі та в порядку, визначеному договором.
		У п.1.2 договору наведено опис товару, зокрема вказано його найменування - сходи озимого ячменю, його місцезнаходження, поле та площу посівів, а саме: Тернопільська область, Бучацький район, с.Озеряни, Ділянка №5 - 20 га; Тернопільська область, Бучацький район, с. Миколаївка, Ділянка №8а - 35,34 га; Тернопільська область, Бучацький район, с.Золотий Потік, Ділянка №1  14,66 га. Всього площа посівів становить  70 га.
		Відповідно до п.1.7 договору, право власності на сходи, що знаходяться у фазі початку росту і появи сходів, розташовані на земельних ділянках, зазначених в п.1.2 договору, переходить від продавця до покупця в момент укладення даного договору.
		За змістом п.п.2.1-2.4 договору, вартість товару розраховується виходячи з ціни одного гектара сходів у розмірі 3000,00 грн, в т.ч. ПДВ  500 грн. Вартість товару складає 210000,00 грн. в т.ч. ПДВ  35000,00 грн. Покупець зобовязався оплатити вартість товару продавцю протягом десяти банківських днів від дати закінчення збору врожаю. Покупець зобовязався перерахувати кошти, що складають вартість товару, на поточний рахунок продавця на підставі рахунку-фактури останнього або здійснити розрахунки іншим способом, узгодженим сторонами. 
		01 лютого 2017  року постановою Львівського апеляційного господарського суду, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2017  у справі №921/570/16-г/13 за позовом приватного підприємства «Золотопотіцьке» (надалі по тексту - Позивач та /або Продавець) до ОСОБА_1 господарства «Золота Гора»  (надалі по тексту - Відповідач та /або Покупець) про визнання недійсними договору купівлі-продажу посівів  озимого ячменю, договору  купівлі  продажу посівів кукурудзи, договору купівлі  продажу посівів озимої пшениці, договору купівлі  продажу посівів сої, договору купівлі  продажу посівів соняшнику, договору купівлі продажу  посівів ярового ячменю, договору купівлі  продажу посівів озимого ріпаку, укладених 5 квітня 2016 року між Приватним підприємством «Золотопотіцьке» та ОСОБА_1 господарством «Весела Гора» позовні вимоги задоволено, зокрема визнано недійсним договір купівлі  продажу посівів озимого ячменю №б/н від 05.04.2016р.
		Так, зазначеними судовими актами(постановою Львівського апеляційного господарського суду  від 01.02.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2017  у справі №921/570/16-г/13) встановлено, що: - позивач (ПП «Золотопотіцьке») не мав належних документів на право користування землею площею 237,6648га, тому з посиланням на ст..95 Земельного кодексу України, слід вважати що посіви на цій землі не належали йому на праві власності, а відтак позивач не мав права відчужувати відповідачу зазначені посіви, згідно спірних договорів; - що директор ПП «Золотопотіцьке» діяв при укладенні спірних договорів всупереч інтересам юридичної особи, тому при розгляді спору слід застосовувати ч.1ст.232 ЦК Україхни; - що при укладенні спірних договорів від імені продавця (ПП Золотопотіцьке) діяв ОСОБА_5, який також мав право діяти без доручення як представник покупця (ФГ Весела гора), а отже, ОСОБА_5 виступав одночасно представником обох сторін договорів купівлі-продажу посівів, оскільки він лише передоручив виконання своїх обовязків як представника юридичної особи іншій особі, що суперечить п. 3 ст. 238 ЦК України.
		Відповідно до ч. 1 ст, 216 ЦК України  недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»відповідно до статей 215  та 216 ЦК  суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
		Оскільки судом по справі № 921/570/16-г/13 від 19.07.2013 року при розгляді справи по суті та прийнятті рішення про визнання Договорів недійсними не вирішувалось питання про застосування наслідків визнання недійсним Договорів, передбачених ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, позивач звернувся до суду з даним позовом, яким просить застосувати реституцію за недійсним договором купівлі-продажу посівів озимого ячменю №б/н від 05.04.2016 та стягнути  з відповідача вартість сходів озимого ячменю в сумі 1 918 564,20 грн, в т.ч. 319 760,70 ПДВ, при цьому позивач посилається на те, що посіви проданих за недійсним договором сільськогосподарських культур повернути в натурі неможливо, а вибуття із власності  Позивача посівів сільськогосподарської культури, а саме посівів озимого ячменю, порушує його законні права власника незакінченого виробництва, яким є врожай до моменту закінчення технологічного циклу його вирощування та збору, а тому реституція за недійсним договором в даному випадку є повернення Позивачу вартості майнових прав на врожай ячменю на 70га земельної площі, а оскільки згідно ОСОБА_4 про незалежну оцінку ринкової вартості майнових прав на майбутній урожай пшениці, кукурудзи, озимого ячменю, ріпаку, соняшнику, сої ярого ячменю згідно переліку наданого ПП «Золотопотіцьке», вартість майнових прав ПП «Золотопотіцьке» на врожай озимого ячменю  2016 року становить  1 918 564,20 грн. , то відповідно цю суму належить стягнути з відповідача в якості застосування реституції за недійсним правочином. 
		Суд, на підставі ст.43 ГПК України, оцінивши подані сторонами докази та наведені обґрунтування в підтвердження заявлених вимог та заперечень, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
		При цьому, суд виходив з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст, 216 ЦК України  недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		Відповідно до п. 2.14. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 29 травня 2013 року №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»  за встановленої під час судового розгляду  неможливості  повернути одержане за правочином майно у натурі (через його втрату, псування, істотну зміну тощо) набувач повинен відшкодувати вартість майна за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац другий  частини першої  статті 216 ЦК України). З метою такого відшкодування заінтересована особа вправі звернутися до набувача з окремою  позовною вимогою.
		У разі  застосування реституції за недійсним договором , у якому не встановлена вартість майна і вона не може бути визначена виходячи з його умов, така вартість визначається виходячи із звичайних цін, що склалися  на момент  укладення договору (частина четверта статті 632 ЦК України). Звичайними є ціни, які за подібних обставин зазвичай сплачувалися за аналогічне майно у відповідний момент часу у відповідному регіоні. Доведення рівня  таких цін покладаються на особу, яка заявила вимогу про відшкодування вартості майна. У разі неможливості  зясування вартості майна в такий спосіб (наприклад якщо майно визначене родовими  ознаками  і не має аналогів) та інших необхідних випадках господарський суд  за клопотанням заінтересованої сторони  чи з власної ініціативи може призначити відповідну експертизу.
		Реституція, як спосіб захисту цивільного права, застосовується лише у разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи визнано недійсним, у зв'язку з чим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину за правилами реституції, може бути пред'явлено лише стороні недійсного правочину.
		Правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших. У звязку з цим господарським судам слід мати на увазі, що визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону.
		Така ж правова позиція викладена і у п.2.5, 2.5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними».
		Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Згідно з п. 1 ч. З ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
		Враховуючи, що, як зазначено судом вище, постановою Львівського апеляційного господарського суду  від 01.02.2017, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2017  у справі №921/570/16-г/13 встановлено, що позивач (ПП «Золотопотіцьке») не мав належних документів на право користування землею площею 237,6648га, тому з посиланням на ст..95 Земельного кодексу України, слід вважати що посіви на цій землі не належали йому на праві власності, а відтак позивач не мав права відчужувати відповідачу зазначені посіви, згідно спірних договорів, судом здійснено огляд справи №921/570/16-г/13 та встановлено, що згідно довідки поданої Відділом держгеокадастру у Бучацькому  районі Тернопільської області б/н від 29.12.2016 року земельні  ділянки в селі Озеряни, Тернопільська область, Бучацький район, в с.Миколаївка, Тернопільська область, Бучацький район,та  с.Золотий Потік Тернопільська область, Бучацький район, на яких, знаходилися сходи  озимого ячменю, які були передані ФГ «Весела гора» за недійсним договором купівлі-продажу б/н від 05.04.2016, перебувають у користуванні ПП «Золотопотіцьке», про що складено протокол огляду матеріалів справи №921/570/16-г/13 від 08.08.2017 та  знято копію довідки з Державної статистичної звітності  про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями ( за даними форми 6-ЗЕМ), які знаходяться в оренді ПП «Золотопотіцьке» на території Бучацького району, Тернопільської області.
		Відповідно до ч.2 ст.67 ГК України, підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
		Як встановлено судом вище,сторони укладаючи 05 квітня 2016 року договір купівлі-продажу посівів озимого ячменю, який в послідуючому постановою Львівського апеляційного господарського суду  від 01.02.2017 у справі №921/570/16-г/13 визнаний недійсним, п.п. 2.1,2.2  даного договору встановили, що вартість товару(сходів озимого ячменю) розраховується виходячи з ціни одного гектара сходів у розмірі 3000,00 грн, в т.ч. ПДВ  500 грн. Вартість товару складає 210000,00 грн. в т.ч. ПДВ  35000,00 грн.
		Позивач на виконання умов Договору купівлі-продажу посівів озимого ячменю від 05.04.2016 передав у власність відповідача сходи озимого ячменю на площі 70га. , а після того, як даний договір судом визнано недійсним у відповідача в розумінні стст.216 та 1212 ЦК України відсутня правова підстава володіння майном позивача, отриманим за недійсним правочином, а оскільки дане майно (сходи озимого ячменю) не можуть бути повернуті позивачу в натурі, то відповідно до вимог цієї ж ст..216 ЦК України відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу вартість цього майна за цінами, що існують на момент відшкодування. А доведення рівня  цін на сходи озимого ячменя на момент відшкодування їх вартості покладається саме на позивача. Проте поданий позивачем ОСОБА_4 про незалежну оцінку ринкової вартості майнових прав на майбутній урожай пшениці, кукурудзи, озимого ячменю, ріпаку, соняшнику, сої ярого ячменю згідно переліку наданого ПП «Золотопотіцьке», складений ТзОВ «АКТИВ ЕКСПЕРТ», яким, зокрема визначено вартість майнових прав на майбутній урожай озимого ячменю, як доказ реальної вартості відчуженого за недійсним договором товару (сходів озимого ячменю), не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки  предметом недійсного договору виступали сходи озимого ячменю, а не майнові права на майбутній врожай озимого ячменю, вартість яких визначена даним ОСОБА_4 , а отже, такий не може підтверджувати вартість  сходів озимого ячменю.
		При цьому не можуть бути прийняті судом до уваги і твердження позивача про те, що ОСОБА_4 про незалежну оцінку ринкової вартості майнових прав на майбутній урожай пшениці, кукурудзи, озимого ячменю, ріпаку, соняшнику, сої ярого ячменю згідно переліку наданого ПП «Золотопотіцьке», складений ТзОВ «АКТИВ ЕКСПЕРТ» є належним доказом по справі та в силу вимог ч.3ст.35 ГПК України не підлягає повторному доказуванню в даній справі з посиланням на те, що даний ОСОБА_4 був досліджений та йому було дано відповідну оцінку Львівським апеляційним господарським судом і Вищим господарським судом при розгляді справи №921/570/16-г/13, як доказу, наданому в підтвердження того, що при укладені договорів купівлі-продажу посівів сільськогосподарських культур від 05.04.3016, в тому числі і договору купівлі-продажу посівів озимого ячменю від 05.04.2016 було значне заниження ціни договорів, оскільки  в силу вимог ст..35 ГПК України преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовим рішенням (в тому числі в мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом, про те ні Львівським апеляційним господарським судом в постанові від 01.02.2017, ні Вищим господарським судом України в постанові від 11.04.2017, винесеними у справі №921/570/16-г/13 не зазначено та не встановлено, що, зокрема, вартість сходів озимого ячменю, які були предметом недійсного договору купівлі-продажу посівів озимого ячменю від 05.04.2016, на момент укладення даного договору чи станом час здійснення оцінки становить саме суму, визначену зазначеним ОСОБА_4, а саме 1 918 564,20 грн.
		Згідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		При таких обставина, враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає, що позивач зобовязаний відшкодувати відповідачу вартість отриманого за недійсним договором купівлі-продажу посівів озимого ячменю від 05.04.2016 товару (сходів озимого ячменю)  в сумі 210000,00грн. (у розмірі вартості сходів  озимого ячменю встановленому сторонами п. 2.2 недійсного договору купівлі-продажу від 05.04.2016).  
		Судовий збір у відповідності до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
		Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		1. Позов задовольнити частково.
		2. Застосувати реституцію за недійсним договором  купівлі - продажу посівів озимого ячменю №б/н від 05.04.2016 року, укладеним між приватним підприємством «ЗОЛОТОПОТІЦЬКЕ» та фермерським господарством «Весела Гора». 
		Стягнути з фермерського господарства «Весела гора» вул. Галицька, 149, м.Бучач, Бучацький район, Тернопільська область (код ЄДРПОУ39680938) на користь приватного підприємства «ЗОЛОТОПОТІЦЬКЕ» вул. Радгоспна, 3Є, с. Зазим'є, Броварський район, Київська область, 07415 (код ЄДРПОУ31878050)  вартість сходів озимого ячменю у сумі 210000,00грн. (в тому числі ПДВ 35000,грн.).
		3. Стягнути з фермерського господарства «Весела гора» вул. Галицька, 149, м.Бучач, Бучацький район, Тернопільська область (код ЄДРПОУ39680938) на користь приватного підприємства «ЗОЛОТОПОТІЦЬКЕ» вул. Радгоспна, 3Є, с.Зазим'є, Броварський район, Київська область, 07415 (код ЄДРПОУ31878050) -  3150,00грн. витрат по сплаті судового збору.
		4. В решті позову  відмовити.
		5.  Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили. 
		 
		На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки  мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його підписання  « 31» серпня 2017 року, через місцевий господарський суд. 
		 
		 
		 
		СуддяГ.З. Андрушків

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...