Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/10123/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 04.09.2017. Зареєстровано: 04.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2017.
Дата набрання законної сили: 06.11.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                           Справа № 127/10123/17
		    Провадження № 2/127/3640/17
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		31.08.2017                                                              Вінницький міський суд Вінницької області
		     в складі: головуючого судді Бойко В. М.
		     за участю секретаря  Ревтюх О.А.
		    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «Вінницягаз» про  скасування та заборону вчинення дій, відшкодування моральної шкоди суд, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		   До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 до ПАТ «Вінницягаз» про  скасування  та заборону вчинення дій, відшкодування моральної шкоди з вимогами скасувати протизаконно присвоєний позивачу ЕІС-код на ПАТ "Вінницягаз" , та надавати позивачу послуги по раніше діючій формі, виключно по ПІБ., тобто на паперових носіях. Вести облік та всю необхідну документацію стосовно позивача за раніше встановленими формами обліку, які діяли до впровадження цієї протизаконної системи(при потребі - використовувати дані з обмеженого переліку: ПІБ, місце народження, місце проживання). Заборонити надалі присвоювати будь які ідентифікатори, включно номер запису у Реєстрі (УНЗР) та збирати, обробляти та разміщувати інформацію в електронних системах, а також передачу інформації третім особам, та до держреєстру, міру запобігання у вигляді відшкодування моральної шкоди для компенсування витрат по зміні суглобів, оскільки під час нав'язаної боротьби позивач набула інвалідність І Б групи, замість ІІ групи, яку мала до цього.
		  Позов мотивовано тим, що з позивач неодноразово зверталась до ТОВ «Вінницягаз ЗБУТ» з відмовою від персонального коду, котрий відповідач надіслав їй 01.04.2016 року у формі заяви - приєднання до умов договору-розподілу природного газу (для побутового споживача) та присвоїв без згоди позивача та її відома. На звернення позивача відповідач будь - яких передбачених законом дій не прийняв. Незважаючи на рішення суду яким зобов'язано ТОВ «Вінницягаз ЗБУТ» видалити з бази даних присвоєний ЕІС-код та інші цифрові ідентифікатори стосовно ОСОБА_1 та вести облік і всю необхідну документацію стосовно ОСОБА_1, як побутового споживача за прізвищем, Ім'ям, по батькові та місцем фактичного проживання, 
		 Позивач вважає протизаконними дії відповідача по присвоєнню їй ЕІС-код, позивач  звернулась до відповідача з листом. 22.03.2017р. листом ТОВ «Вінницягаз Збут» повідомило позивача про виконання Рішення апеляційного суду Вінницької області а саме: внесено до бази даних побутових споживачів зміни в частині видалення ЕІС - код з особового рахунку ОСОБА_1 
		 Позивач зазначає, що з метою захисту її прав відповідачу слід заборони в подальшому присвоювати їй будь-які ідентифікатори, в силу своїх релігійних переконань відмовляється від умов заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) та відмовляється від присвоєння їй ЕІС - коду,
		  Позивач вважає, що такою бездіяльністю відповідача йому заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в  200 000 грн., які необхідні їй на лікування.  
		  Позивач в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, а також надала до суду заяву якій зазначила додаткова вимоги, щодо  зобов'язання відповідача видалити ЕІС-код та проводити розрахунки згідно рішенням Апеляційного суду Вінницької області. 
		 Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надавши письмові заперечення, з тих підстав, що оператор ГРМ присвоює ЕІС-коди всім споживачам, що приєднані до газорозподільної системи відповідного оператора та відповідних ЕІС - кодів їх точок комерційного обліку (за необхідності). При цьому ЕІС - код не включає відомості про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а отже твердження про те, що ЕІС - код є цифровим ім'ям чи особистим номером людини є помилковим і жодним чином не порушує права особи, що має власні релігійні переконання. У разі якщо за релігійними переконаннями споживач заперечує проти присвоєння йому персоніфікованого ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу, що підтверджується заявою про відмову, зазначений ЕІС-код присвоюється Оператором ГРМ точці комерційного обліку споживача. Щодо вимоги про стягнення на користь позивача моральної шкоди вважає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме внаслідок неправомірних дій чи бездіяльності ПАТ «Вінницягаз» їй заподіяно моральну шкоду
		  Судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:  
		 Судом встановлено, що позивач неодноразово зверталась до відповідача із заявами про  незаконність дій щодо призначення їй ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу, що підтверджено матеріалами справи, ( а.с. 4-5) 
		  У відповіді від 14.09.2016р. на звернення позивача  до ПАТ «Вінницягаз про відмову від призначення  ЕІС - коду   відповідач повідомив, що ЕІС - код не включає відомості про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а отже твердження про те, що ЕІС - код є цифровим ім'ям чи особистим номером людини є помилковим і жодним чином не порушує права особи, що має власні релігійні переконання. Вказав, що ПАТ «Вінницягаз з розумінням ставиться до релігійних переконань позивача, та приймає відмову від присвоєння ЕІС - коду, але враховуючи наявність ЕІС - коду в споживача є однією з обов'язкових підстав для постачання газу, Товариство залишає за собою право присвоєння ЕІС - коду окремій точці належного позивачу номеру. ( а.с. 6)  
		  Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 10.03.2017р., по справі №127/16049/16-ц зобов'язано ТОВ «Вінницягаз ЗБУТ» видалити з бази даних присвоєний ЕІС-код та інші цифрові ідентифікатори стосовно ОСОБА_1 та вести облік і всю необхідну документацію стосовно ОСОБА_1, як побутового споживача за прізвищем, Ім'ям, по батькові та місцем фактичного проживання. (а.с.41-43)
		  22.03.2017р. листом ТОВ «Вінницягаз Збут» повідомило позивача про виконання Рішення апеляційного суду Вінницької області від 10.03.2017р., яким зобов'язано ТОВ Зінницягаз ЗБУТ» видалити з бази даних присвоєний ЕІС-код та інші цифрові ідентифікатори стосовно ОСОБА_1 та вести облік і всю необхідну документацію стосовно ОСОБА_1, як побутового споживача за прізвищем, Ім'ям, по батькові та місцем фактичного проживання, а саме: внесено до бази даних побутових споживачів зміни в частині видалення ЕІС - код з особового рахунку ОСОБА_1 (а.с. 37)
		  Судом досліджено  надані позивачем документи на підтвердження обставин зазначених в позові, щодо  моральної шкоди, в тому числі докази щодо наявної І-ї групи інвалідності,  а також виписку з амбулаторної карти хворого, з якої вбачається, що позивач перебуває на диспансерному обліку в сімейного лікаря, суд бере до уваги, що з даних доказів не вбачається, що погіршення стану здоров'я спричинено саме протиправними діями відповідача   ( а.с. 12, 31, ) 
		  Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що побутовим споживачем є фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність. 
		 Стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, до числа яких відносить і газопостачання згідно зі ст. 13 цього закону.
		   Згідно з п.п. 1.1-1.3 цього Типового договору зазначений договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу як товарної продукції Постачальником. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496, та є однаковими для всіх побутових споживачів України. Отже, умови договору постачання природного газу побутовим споживачам не можуть суперечити чинному законодавству, зокрема, Типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам.
		  Згідно з п. 4 надання населенню послуг з газопостачання, які затверджені Постановою КМУ від 09.12.1999р. № 2246 (у чинній редакції) послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі договору, що укладається між ним та газопостачальним і газорозподільним підприємствами відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому порядку. Відповідно до Правил постачання природного газу споживачу здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором (НКРЕКП), умови якого є однаковими для всіх побутових споживачів України та розміщується на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності. Договір постачання природного газу є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Фактом згоди споживача про приєднання до умов договору є отримання постачальником поданої споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за встановленою формою та/або сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому законодавством порядку покладені спеціальні обов'язки з постачання природного газу побутовим споживачам, - факт споживання природного газу відповідно до вимог Правил постачання та за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник. У разі незгоди споживача укласти договір в установленому порядку споживач не має права споживати природний газ із газорозподільної системи та має подати Операторі ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
		 Відповідно до ст.. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		  Відповідно до ч.1, ч.2 статті 3 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання. Ніхто не може встановлювати обов'язкових переконань і світогляду. Не допускається будь-яке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідання або відмови від сповідання релігії, до участі або неучасті в богослужіннях, релігійних обрядах і церемоніях, навчання релігії.
		  Виходячи з положень статті 2 Закону України «Про захист персональних даних», згода суб'єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб'єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки. 
		 Згідно приписів ч.6 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних», не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.  
		   Ст. 58 ЦПК України, встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		   Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до      ст.60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях. 
		   Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.
		  Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		  За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або 'пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		  Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
		 ч. 1 ст. 1167 ЦК України, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		  Суд звертає увагу, що в процесі розгляду даної справи сторонам роз'яснювалось  положення ст. 60 ЦПК України, якою встановлено, що кожна сторона зобов'язана до вести ті обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. 
		 Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи те, що позивач категорично заперечує проти обробки її даних та присвоєння їй будь-яких числових ідентифікаторів, а тому вимоги позивача зобов'язати ПАТ «Вінницягаз»  вести облік та всю необхідну документацію стосовно ОСОБА_1 за раніше встановленими формами обліку ( при потребі використувувати дані з обмеженого переліку ПІБ,  місце народження, місце проживання) та заборонити ПАТ «Вінницягаз» надалі стосовно ОСОБА_1 присвоювати будь-які ідентифікатори включно номер запису в реєстрі (УНЗР) та збирати обробляти та розміщувати інформацію в електронних системах, а також передачу інформації третім особам та до держреєстру підлягають задоволенню.
		   Разом з тим, вимога про скасування протизаконно присвоєний позивачу ЕІС-код на ПАТ "Вінницягаз" , та надавати позивачу послуги по раніше діючій формі, виключно по ПІБ., тобто на паперових носіях задоволенню не підлягає оскільки як вказав відповідач з бази даних присвоєний ЕІС-код вже видалено що підтверджено матеріалами справи, а саме листом ТОВ «Вінницягаз Збут», яким повідомлено позивача про виконання Рішення апеляційного суду Вінницької області від 10.03.2017р., Screenshot з картки споживача ОСОБА_1. ( а.с.41-44)
		  Визначаючись, щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 200 000грн., суд враховує  а.1 п.9 Постанові Пленуму Верховного суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995р., яким визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких  зазнав  позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за  зверненням  потерпілого  - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Відповідно до а. 2, п.5 вищевказаної обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим  підтверджується  факт  заподіяння  позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.  Позивач зазначає, що йому спричинено моральну шкоду, що виразилась в душевних стражданнях, образі релігійних почуттів  втраті здоров'я суд,  вважає, що позивачем не надано доказів, щодо, наявності причинного зв'язку між завданою їй моральною шкодою і діями відповідача в її заподіянні,  а отже доводи позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, та грунтуються на припущеннях, а тому задоволенню не підлягають. 
		Враховуючи те, що позивач був звільнений від сплати судового збору згідно ст. 88 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача в сумі 640 грн. на користь держави.
		 Керуючись ст. 15, 22,23,319, 322,1166,1167, ЦК України, а п.9 Постанові Пленуму Верховного суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995р., ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних», ст. 3 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», ст.ст. 58, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, ЦПК України, -
		ВИРІШИВ:
		 
		   Позов задовольнити частково. 
		  Зобов'язати ПАТ «Вінницягаз»  вести облік та всю необхідну документацію стосовно ОСОБА_1 за раніше встановленими формами обліку ( при потребі використувувати дані з обмеженого переліку ПІБ,  місце народження, місце проживання).
		 Заборонити ПАТ «Вінницягаз» надалі стосовно ОСОБА_1 присвоювати будь-які ідентифікатори включно номер запису в реєстрі (УНЗР) та збирати обробляти та розміщувати інформацію в електронних системах, а також передачу інформації третім особам та до держреєстру. 
		 Сятгнути з ПАТ «Вінницягаз» ( код ЄДРПОУ: 39593306)   на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн. 
		  В решті вимог відмовити. 
		Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
		  Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...