Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 175/5179/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми.
Надіслано для оприлюднення: 04.09.2017. Зареєстровано: 05.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 07.09.2017.
Дата набрання законної сили: 29.08.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Провадження № 11-кп/774/1195/17  Справа № 175/5179/14-к   Головуючий у 1 й інстанції -  ОСОБА_1   Доповідач -               ОСОБА_2  
		 
		 
		У Х В А Л А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		29 серпня 2017 року
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді     ОСОБА_2 
		суддів     ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		секретаря судового засідання     ОСОБА_5 
		за участю прокурора         ОСОБА_6 
		обвинуваченого         ОСОБА_7 ,
		захисника          ОСОБА_8 
		потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 
		розглянувши 29 серпня 2017 року у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро кримінальне провадження № 42014040000000340 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Дніпропетровського районного суду міста Дніпропетровська від 20 квітня 2017 року, щодо:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпра, громадянина України, з вищою освітою, працюючого головою Громадської організації «Садівниче товариство «Елеватор», одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України.
		 В апеляції та в доповненнях до неї:
		 - обвинувачений, просить вирок суду першої інстанції скасувати, кримінальне провадження відносно нього за ч. 2 ст.364-1 КК України закрити на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
		В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що впродовж слідства та суду, були проігноровані його пояснення, про те, що ті, хто видають себе за «потерпілих», з прізвищами ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , йому не знайомі, громадяни з такими прізвищами ніколи не були членами ГО «СТ «Елеватор». При цьому, вказує, що ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , за більше чим 10-тирічну несплату членських внесків та не утримання ділянок у порядку, згідно з вимогами Статуту садівничого товариства в 2009р., після неодноразових попереджень по пошті, були виключені з членів товариства правлінням СТ «Елеватор», і даних про те, що їхні ділянки колись були приватизовані, в правлінні не було. Зазначає, що за весь час його роботи головою правління садівничого товариства з червня 2009р., ніхто з тих, хто видають себе за власників ділянок в СТ «Елеватор», ні з тих, у кого раніше ці ділянки були в користуванні, до нього не звертались на протязі 5-ти років, не обробляли ділянки, не платили внески в СТ «Елеватор», державі - земельний податок.
		Також зауважує в апеляції, що нотаріусом був завірений «устний договор» між ОСОБА_13 і ОСОБА_9 без наявності у ОСОБА_13 . Держакту на землю, не помічено, що в акті на землю вказене друге прізвище не ОСОБА_16 , а ОСОБА_17 , і ОСОБА_13 прописана з лютого 1995року за однією адресою, а в акті на землю, виданому іншій особі ОСОБА_17 вказана зовсім інша адреса. 
		Зазначає, що передача у власність земельних ділянок і видача Держактів на землю не входить в компетенцію голови садівничого товариства, це роблять державні органи.
		 Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 , в своїй апеляційній скарзі також, просить вирок суду першої інстанції скасувати, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 за ч. 2 ст.364-1 КК України закрити на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
		В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що вирок суду першої інстанції є незаконним та підлягає скасуванню через допущені судом істотні порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що висновки суду про те, що ОСОБА_9 та ОСОБА_11 спричинено матеріальну шкоду в розмірі вартості земельних ділянок не відповідають вимогам закону, так як, навіть виходячи з фабули обвинувачення, яке суд визнав встановленим та доведеним, вказані особи ніколи не набували права власності на земельні ділянки у встановленому законом порядку. 
		Зазначає, що статтю 364-1 КК України введено в дію у 2011 році, тоді як інкриміновані ОСОБА_7 діяння нібито ним вчинено у 2009 році. Диспозиція ст.364-1 КК України передбачає спеціальний суб`єкт злочину - службову особу юридичної особи приватного права, тоді як ст.364 КК України такого суб`єкту не передбачалось, відповідно, на час інкримінованих дій (грудень 2009 року) ОСОБА_7 (як голова ГО СТ «Елеватор») не був суб`єктом ст.364 КК України. 
		Вказує на те, що орган досудового слідства у обвинувальному акті та суд у вироку фактично довели, що без неналежного виконання своїх обов`язків посадовими особами Відділу Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області неможливим є настання наслідків у вигляді незаконного набуття та позбавлення права власності на земельні ділянки внаслідок дій ОСОБА_7 - видачі довідки про членство у ГО СТ «Елеватор», яка за своєю правовою природою не є правовстановлюючим документом, який надає та закріплює право власності на землю.
		В запереченнях на апеляційні скарги, потерпілий ОСОБА_18 , просить апеляційній скарги залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін. 
		 В запереченнях на апеляційні скарги, прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 , просить апеляційні скарги, залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін. В обґрунтування, зазначає, що саме довідки підписані та видані ОСОБА_7 про членство у громадській організації «Елеватор» громадян ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та наявність у них права користування земельними ділянками, надали їм право приватизувати земельні ділянки за спрощеною процедурою, без відповідних погоджень органів влади та потерпілих. При цьому факт притягнення до кримінальної відповідальності у даному кримінальному провадженні ОСОБА_22 не виключає злочинність діяння ОСОБА_7 , оскільки бездіяльність ОСОБА_22 утворює окремий склад злочину передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.
		Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 , визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.364-1КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 15300 грн. в дохід держави з позбавленням права обіймати адміністративні посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності строком на три роки.
		Стягнуто з ОСОБА_7 - 982 (дев`ятсот вісімдесят два) грн. 80 коп. на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Питання щодо речових доказів вирішено судом відповідно до вимог закону.
		Цим вироком ОСОБА_7 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.364-1КК України та засуджено за вчинення злочину за таких обставин.
		13.06.2009 року ОСОБА_7 , згідно протоколу № 1 загальних зборів Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Елеватор» обрано на посаду голови правління Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Елеватор», і відповідно до наказу № 1 від 15.06.2009 року він зайняв цю посаду.
		23.06.2009 року змінено організаційно-правову форму юридичної особи з Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Елеватор» на Громадську організацію «Садівниче товариство «Елеватор».
		 Відповідно до Статуту Громадської організації «Садівниче товариство «Елеватор», затвердженого 12.09.2009 року протоколом № 2, голова організації: здійснює загальне керівництво Організацією: організовує роботу Правління, головує на його засіданнях, підписує його рішення; щорічно надає звіт про роботу Правління; скликає Правління; представляє інтереси Організації у взаємовідносинах з установами, організаціями, підприємствами як в Україні, так і за її межами; підписує від імені Організації офіційні документи; користується правом прийому на роботу та звільнення з роботи працівників штатного апарату; має право підпису фінансових документів як перша особа. (п.4.11)
		18.05.1994 року за рішенням 19 сесії XXI скликання Кіровської селищної Ради народних депутатів), були передані у приватну власність для ведення садівництва на території Громадської організації «Садівниче товариство «Елеватор» в с. Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області:
		- земельну ділянку площею 0,079 га - ОСОБА_13 , про що свідчить державний акт на право приватної власності на землю серії ДП ДН № 004035 на ім`я ОСОБА_13 , зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №3190 від 04.08.1995 року;
		- земельну ділянку площею 0,064 га - ОСОБА_10 , про що свідчить державний акт на право приватної власності на землю серії ДП ДН № 002715 на ім`я ОСОБА_23 , зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3105 від 04.08.1995 року;
		- та земельну ділянку площею 0,12 га - ОСОБА_14 , про що свідчить державний акт на право приватної власності на землю серії ДП ДН 003040 на ім`я ОСОБА_24 , зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3270 від 04.08.1995 року.
		03.12.2009 року ОСОБА_7 , будучи головою Громадської організації «Садівниче товариство «Елеватор», яка є окремою юридичною особою, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, отримав від ОСОБА_20 , яка є його донькою, заяву на ім`я Голови Дніпропетровської райдержадміністрації щодо передачі земельної ділянки № НОМЕР_1 у власність ОСОБА_20 , яка розташована в Громадській організації «Садівниче товариство «Елеватор» в с. Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, загальною площею 0,064 га, для ведення садівництва та отримав від ОСОБА_21 , яка є донькою ОСОБА_25 , яка є членом правління Громадської організації «Садівниче товариство «Елеватор», заяву на ім`я Голови Дніпропетровської райдержадміністрації, щодо передачі земельної ділянки № НОМЕР_2 у власність ОСОБА_21 , яка розташована в Громадській організації -Садівниче товариство «Елеватор» с. Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, загальною площею 0,12 га, для ведення садівництва.
		Приблизно в грудні 2009 року, точну дату під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_7 будучи головою Громадської організації «Садівниче товариство «Елеватор», яка є окремою юридичною особою, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, отримав від ОСОБА_19 , яка є його дружиною, заяву на ім`я Голови Дніпропетровської райдержадміністрації, щодо передачі земельної ділянки № НОМЕР_3 у власність ОСОБА_19 , яка розташована в Громадській організації «Садівниче товариство «Елеватор» в с. Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, загальною площею 0,079 га, для ведення садівництва, на земельну ділянку № НОМЕР_1 ОСОБА_10 , власноручно підписав довідку-підтвердження, згідно якої, ОСОБА_20 дійсно є членом Громадської організації «Садівниче товариство «Елеватор» і користується земельною ділянкою № НОМЕР_1 , площею 0,064 га, яка була надана їй в користування в 2009 році, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи № 62/04-392 від 21.08.2014 року та на земельну ділянку № НОМЕР_2 ОСОБА_14 , власноручно підписав довідку-підтвердження, згідно якої, ОСОБА_21 дійсно є членом Громадської організації «Садівниче товариство «Елеватор» і користується земельною ділянкою № НОМЕР_2 , площею 0,12 га, яка була надана їй в користування в 2009 році, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи № 62/04-392 від 21.08.2014 року.
		В подальшому, заява на ім`я Голови Дніпропетровської райдержадміністрації щодо передачі земельної ділянки № НОМЕР_3 у власність ОСОБА_19 загальною площею 0,079 га, для ведення садівництва, земельної ділянки № НОМЕР_1 у власність ОСОБА_20 загальною площею 0,064 га, для ведення садівництва та земельної ділянки № НОМЕР_2 у власність ОСОБА_21 загальною площею 0,12 га, для ведення садівництва, які розташовані в Громадській організації «Садівниче товариство «Елеватор» в с. Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, погоджена головою Громадської організації «Садівниче товариство «Елеватор» ОСОБА_7 , разом із розпорядженням голови Дніпропетровської РДА, надійшла до TOB «ГЕОТРАСТЗЕМ» для розробки технічної документації із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку.
		 22.01.2010року розпорядженням голови Дніпропетровської райдержадміністрації № 95-р та № 96-р затверджено технічну документацію розроблену TOB «ГЕОТРАСТЗЕМ» та передано у власність ОСОБА_19 земельної ділянки № НОМЕР_3 , загальною площею 0,079 га, для ведення садівництва та ОСОБА_20 земельної ділянки № НОМЕР_1 , загальною площею 0,064 га, для ведення садівництва, які розташовані за вищевказаною адресою.
		03.03.2010 року розпорядженням голови Дніпропетровської райдержадміністрації № 916-р затверджено технічну документацію розроблену TOB «ГЕОТРАСТЗЕМ» та передано у власність ОСОБА_21 земельну ділянку АДРЕСА_2 , загальною площею 0,12 га, для ведення садівництва.
		Вказані злочинні дії ОСОБА_7 призвели до того, що 04.06.2010 року Відділом Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області видано державний акт на право власності на:
		- земельну ділянку № НОМЕР_3 серії ЯЙ № 004860, а ОСОБА_9 , який 29.10.2007 року уклав договір-доручення з ОСОБА_13 щодо вчинення юридичних дій, пов`язаних з управлінням та продажем вказаної земельної ділянки АДРЕСА_3 , був позбавлений на законних підставах нею розпоряджатися, внаслідок чого охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ОСОБА_9 заподіянні матеріальні збитки на суму 45978,00 грн.; 
		- земельну ділянку № 156 серії ЯЙ № 004861 у зв`язку з чим, у ОСОБА_20 незаконно виникло право власності на вказану земельну ділянку, а ОСОБА_26 позбавлена на законних підставах нею розпоряджатися, внаслідок чого охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ОСОБА_10 заподіянні матеріальні збитки на суму 37248,00 гривень; 
		- видано державний акт на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_2 серії ЯИ № 423845 у зв`язку з чим, у ОСОБА_21 незаконно виникло право власності на вказану земельну ділянку, а ОСОБА_27 , який 09.08.2007 згідно договору купівлі-продажу від ОСОБА_14 придбав цю ділянку, був позбавлений на законних підставах нею розпоряджатися, внаслідок чого охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ОСОБА_27 заподіянні матеріальні збитки на суму 69840,00 гривень, що підтверджується висновком судової земельно-технічної експертизи № 2554-14 від 26.08.2014 року.
		Таким чином, ОСОБА_7 обіймаючи посаду голови Громадської організації «Садівниче товариство «Елеватор» тобто будучи службовою особою юридичної особи приватного права, оскільки виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, вчинив зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян.
		Внаслідок злочинних дій ОСОБА_7 , інтересам окремих громадян, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_15 та ОСОБА_11 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 153 066 грн., що в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
		Вислухавши учасників кримінального провадження, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, які підтримали доводи та вимоги кожний своєї апеляційної скарги та один одного, потерпілих і прокурора, які заперечували проти апеляцій обвинуваченого та його захисника, проаналізувавши доводи, які викладені в апеляційних скаргах і співставивши їх з матеріалами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що принесені апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
		Згідно ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2ст. 364-1 КК України, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказах, які не викликають сумнів щодо їх належності та допустимості.
		Порушень кримінально-процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого та на кваліфікацію його дій, колегією суддів під час перевірки кримінального провадження не виявлено.
		Доводи апеляції обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 стосовно недоведеності вини ОСОБА_7 в інкримінованому йому злочині за ч.2 ст. 364-1 КК України з посиланням на неправильне застосування кримінального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, колегія суддів, вважає безпідставними і необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження при перевірці судового рішення.
		Так, одним із аргументів сторони захисту є посилання на те, що ОСОБА_9 та ОСОБА_11 не можуть бути потерпілими, так як ніколи не набували права власності на земельні ділянки. Договір-доручення між ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , на їх думку, є нікчемним правочином, а за ОСОБА_11 право власності не реєструвалося.
		За посиланням обвинуваченого ОСОБА_7 , який також додатково вказує в своїй апеляції, що і ОСОБА_12 не є потерпілою, аргументуючи тим, що остання і в тому числі і ОСОБА_9 та ОСОБА_13 ніколи не були членами ГО «СТ «Елеватор».
		За позицією захисту, оскільки на їх думку вказані особи не є власниками земельних ділянок, тому вони вважають висновки суду про спричинення цим особам матеріальної шкоди в розмірі вартості цих земельних ділянок не відповідають вимогам закону. 
		Проте, така позиція сторони захисту є безпідставною і хибною.
		Так, за положеннями ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
		Як вбачається з матеріалів справи, власниця земельної ділянки площею 0,079 га ОСОБА_13 уклала з ОСОБА_9 29.10.2007 року договір-доручення на управління та продажу цієї земельної ділянки № НОМЕР_3 , що було підтверджено нею у суді при наданні свідчень, де вона зазначала, що вона надала ОСОБА_9 довіреність на розпорядження земельною ділянкою. За показами свідка ОСОБА_28 , яка у суді показала, що її син ОСОБА_9 придбав земельну ділянку № НОМЕР_3 в с\т «Елеватор» у ОСОБА_13 і на початку літа 2013 році від сина ОСОБА_13 їй стало відомо, що цю земельну ділянку приватизували інші особи.
		ОСОБА_11 домовляючись з ОСОБА_14 , 09.08.2007 року придбав у останньої земельну ділянку № НОМЕР_2 , яка йому також передала і державний акт на цю земельну ділянку. Дані обставини у суді підтверджені як потерпілим ОСОБА_11 так і свідком ОСОБА_14 .
		За матеріалами кримінального провадження 04.05.1995 року на потерпілу ОСОБА_10 видано державний акт на право власності земельної ділянки № НОМЕР_1 в СТ «Елеватор» про що відповідно зареєстровано в книзі реєстрації державних актів Кіровською селищною радою Дніпропетровського району №3105. За поясненнями потерпілої як в суді першої інстанції так і в апеляційній інстанції, приблизно в жовтні 2013 року їй стало відомо, що її земельною ділянкою користуються інші особи, а саме ОСОБА_20 , яка стала новим власником її земельної ділянки. В апеляційній інстанції потерпіла також пояснила, що прізвище ОСОБА_29 змінено нею на ОСОБА_30 , у зв`язку з укладенням шлюбу, що перевірено судом.
		Таким чином, за вказаних обставин, оскільки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 передали свої права користування і розпорядження приватизованими ними земельними ділянками відповідно ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , що фактично не заперечується і стороною захисту, вказані особи у розумінні визначених положень вищенаведеної статті 55 КПК України є у даному кримінальному провадженні потерпілими, а тому і висновки суду першої інстанції, що саме цим особам спричинені збитки є обґрунтованими, законними і такими, що відповідають фактичним обставинам справи.
		Сам факт, що вказані потерпілі не зареєстрували право власності, і що у районному суді в порядку цивільного судочинства на даний момент розглядаються позови по спірним земельним ділянкам № НОМЕР_3 та № НОМЕР_1 , на що посилається сторона захисту не є обставинами які спростовують висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 в скоєнні ним інкримінованого йому кримінального правопорушення, як і зміна прізвища потерпілої ОСОБА_15 на ОСОБА_30 не виключає їх статусу як потерпілих. А тому доводи сторони захисту з цього приводу є хибними і безпідставними, а інші доводи обвинуваченого в апеляції з цього питання зводяться до переоцінки показів потерпілих та свідків, які є послідовними і узгоджуються між собою, і даних, які б свідчили, що потерпіли чи свідки дають неправдиві свідчення чи мають якісь суттєві розбіжності, апеляційним судом не встановлено.
		Суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що питання належного оформлення в подальшому земельних ділянок не є предметом розгляду даного кримінального провадження і спори щодо власності можуть вирішуватися в цивільному порядку судочинства, з чим погоджується і колегія суддів, так як наявність спору з цього приводу не може бути обставинами, що спростовують доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 в скоєнні ним інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Є необґрунтованими і безпідставними посилання сторони захисту в апеляціях в обґрунтування недоведеності вини ОСОБА_7 в скоєнні ним злочину за ч.2 ст. 364-1 КК України та неправильність кваліфікації судом його дій на те, що відповідальність за інкриміноване йому кримінальне правопорушення було введено в дію тільки в 2011 році і події які йому інкримінуються відбувалися в 2009 році, питання передачі земельної ділянки та видачі відповідних правоустановлюючих документів не відноситься до компетенції голови ГО СТ «Елеватор», а видані обвинуваченим довідки лише підтверджують членство осіб у садівничому товаристві та, що ОСОБА_13 та ОСОБА_14 і ОСОБА_15 ( ОСОБА_30 ) не сплачували членські внески більше десяти років, тому були виключені із членів товариства, і їх земельні ділянки передані у 2009 році іншим особам. 
		Так, доводи сторони захисту щодо неправильної кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.364-1 КК України, ретельно перевірені судом першої інстанції, і який дійшов висновку, що на момент події, відповідальність за дії обвинуваченого була передбачена ст. 364 КК України, але відповідно до вимог ст. 5 КК України, яка регламентує дію закону про кримінальну відповідальність в часі, закон який пом`якшує відповідальність має зворотну дію в часі, тому застосування ч.2 ст. 364-1 КК України від 18.05.2013 року, яка найбільш пом`якшує покарання є вірним в даному кримінальному провадженні. З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки такий висновок відповідає положенням закону є обґрунтованим і таким що відповідає обставинам справи.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 власноручно підписав довідки підтвердження, згідно яких: ОСОБА_20 , яка є його донькою, дійсно є членом ГО СТ «Елеватор» і користується земельною ділянкою № НОМЕР_1 , площею 0,064 га, яка їй була надана в користування в 2009 році; ОСОБА_19 , яка є його дружиною, на земельну ділянку № НОМЕР_3 , площею 0,079 га та ОСОБА_21 , яка є донькою члена правління ГО СТ «Елеватор», на земельну ділянку № НОМЕР_2 , площею 0,12 га.
		На момент підписання ним вказаних довідок-підтверджень, ОСОБА_7 , займав посаду голови правління ГО СТ «Елеватор» і згідно Статуту здійснював загальне керівництво Організацією: організовує роботу Правління, головує на його засіданнях, підписує його рішення; щорічно надає звіт про роботу Правління; скликає Правління; представляє інтереси Організації у взаємовідносинах з установами, організаціями, підприємствами як в Україні, так і за її межами; підписує від імені Організації офіційні документи; користується правом прийому на роботу та звільнення з роботи працівників штатного апарату; має право підпису фінансових документів як перша особа (п.4.11).
		Ствердження сторони захисту, що до повноважень ОСОБА_7 не входить видача ним правоустановлюючих документів на земельні ділянки, а тому відсутній в його діях склад інкримінованого йому злочину, є безпідставним, оскільки в подальшому вказані його дії призвели до того, що на підставі підписаних обвинуваченим довідок-підтверджень, зазначені вище особи, у тому числі близькі родичі обвинуваченого, отримали державні акти на земельні ділянки, в результаті чого потерпілі були позбавлені на законних підставах розпоряджатися переданих їм у розпорядження і користування і на праві власності цих земельних ділянок, вартість яких визначена і підтверджується висновком судової земельно-технічної експертизи №2554-14 від 26.08.2014 року, що загалом складає суму 153066 грн., що в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. 
		Безпідставними і хибними є посилання сторони захисту, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 не знаходяться у причинному зв`язку з настанням наслідків, так як саме посадовими особами відділу Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області видані державні акти на земельні ділянки, і саме заступник начальника відділу ОСОБА_22 притягувався до кримінальної відповідальності за такі дії, справа відносно якого була закрита за закінченням строків давності, що на їх думку, фактично свідчить, що без неналежного виконання цими посадовими особами своїх обов`язків неможливим є настання наслідків у вигляді незаконного набуття та позбавлення права власності на земельні ділянки внаслідок дій ОСОБА_7 - видачі довідок про членство.
		ч.2 ст. 118 Земельного кодексу, передбачено спрощений порядок приватизації земельних ділянок для тих громадян у яких ці земельні ділянки перебувають у користуванні. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі лише технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
		Довідки підписані та видані ОСОБА_7 про членство у громадській організації «Елеватор» його дружини ОСОБА_19 , доньки - ОСОБА_20 і ОСОБА_21 та наявність у них права користування земельними ділянками надали право останнім приватизувати земельні ділянки за спрощеною процедурою, без відповідних погоджень органів влади та потерпілих, що спростовує доводи сторони захисту, що вказані дії ОСОБА_7 не знаходяться в причинному зв`язку з наслідками і ніяким чином не вплинули на дії посадових осіб, які надали державні акти на право власності на землю цим особам.
		Є безпідставним і доводи сторони захисту щодо недоведеності вини ОСОБА_7 в скоєнні ним злочину, передбаченого ч.2 ст. 364-1 КК України з посиланням на сам факт притягнення до кримінальної відповідальності у даному кримінальному провадженні заступника начальника відділу Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області ОСОБА_22 , оскільки така обставина не виключає злочинність діяння ОСОБА_7 , а бездіяльність ОСОБА_22 утворює окремий склад злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, і якого було звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності відповідно до вимог ст. 49 КК України.
		 Таким чином, відповідає матеріалам кримінального провадження і узгоджується з вимогами чинного законодавства, висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_7 обіймаючи посаду голови Громадської організації «Садівниче товариство «Елеватор», тобто будучи службовою особою юридичної особи приватного права, оскільки виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, вчинив зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян. 
		 При розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з`ясування яких мало істотне значення для її правильного вирішення, належним чином з`ясовані обставини, що характеризують суб`єктивну сторону злочину, допитані всі особи, показання яких мали суттєве значення для справи, що спростовують твердження сторони захисту в апеляційній скарзі про те, що недоведена вина обвинуваченого у вчиненні ним інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		 При встановлених судом першої інстанції фактичних обставинах справи, дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 364-1 КК України, які виразилися в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян. І інших обставин, які б спростовували чи ставили б під сумнів доведеність вини ОСОБА_7 чи правильність кваліфікації судом першої інстанції його дій, апеляційним судом не виявлено.
		Суттєвих порушень норм кримінального та кримінального процесуального закону, які є безумовною підставою для скасування або зміни вироку в матеріалах справи не встановлено.
		З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та його захисника, а вироку суду першої інстанції без змін.
		Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7  залишити без задоволення.
		Вирок Дніпропетровського районного суду міста Дніпропетровська від 20 квітня 2017 року, щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України  залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
		Судді:
		_______________         ______________        ____________
		ОСОБА_2          ОСОБА_3          ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...