Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/2391/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; інші договори.
Надіслано для оприлюднення: 05.09.2017. Зареєстровано: 06.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 08.09.2017.
Дата набрання законної сили: 15.09.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"31" серпня 2017 р.Справа № 922/2391/17
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Прохорова С.А.       
		при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.
		 
		розглянувши справу 
		за позовом   АК "Харківобленерго" м. Харків     до  ТОВ "Легіст - Інвест", м. Київ   про  визнання недійсним договору за участю представників :
		позивача - ОСОБА_2 за довіреністю №01-16/260 від 136.01.2017
		відповідача - не з"явився   
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		АК "Харківобленерго" звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Легіст - Інвест" в якому просить суд визнати недійсним з моменту укладення договір № Л 3283 про відступлення права вимоги від 02.11.2015, укладений між сторонами.
		Ухвалою суду від 20 липня 2017 року було порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 15 серпня 2017 року.
		Позивач звернувся до суду з клопотанням (вх. № 26126 від 14.08.2017) про долучення до матеріалів справи доказів, поданих до суду, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи. 
		Також позивачем були надані письмові пояснення по справі (вх. № 26281 від 15.08.2017) які досліджені судом та долучені до матеріалів справи. 
		Розгляд справи було відкладено на 31.08.2017.
		Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні. 
		Відповідач в судове засідання свого представника не направив, відзив на позов та докази на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав. 
		Ухвала про порушення провадження у справі повернулася до суду  без доказів вручення відповідачу з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".
		Приймаючи до уваги, що відповідач, з урахуванням приписів п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18,  був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі, в зв'язку з чим справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.
		Норми ст. 22  Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
		В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
		Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
		Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне. 
		02.11.2015 р. між АК «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» (Позивач, Первісний кредитор), в особі Заступника начальника фінансового управління ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності № 01-42юр/4503 від 18.06.2015 р., та ТОВ «ЛЕГІСТ-ІНВЕСТ» (Відповідач, Новий кредитор), в особі директора ОСОБА_4, було укладено договір № Л 3283 про відступлення права вимоги (Договір).
		Відповідно до п. 1.1. Договору в порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор передає (відступає), а Новий кредитор приймає право вимоги до Боржника - ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» - про сплату боргу в загальній сумі 9 945 000,00 грн., а Новий кредитор зобовязується сплатити на користь Первісного кредитора за відступлення права вимоги грошову суму в розмірі 9 945 000,00 грн.
		Право вимоги Первісного кредитора до ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» про сплату боргу в загальній сумі 9 945 000,00 грн. виникло на підставі договору № 3/44/2-75 про відступлення права вимоги від 02.11.2015 р., за яким Первісному кредитору відступлено право вимоги грошових зобовязань, утворених внаслідок виконання кредитором - ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО» зобовязань за договором поруки від 28.10.2003 р. № 3/5\06/03-2727, що був укладений для забезпечення виконання зобовязань ВАТ «ДЕК «ЦЕНТРЕНЕРГО» перед ДК «ГАЗ УКРАЇНИ» НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» з оплати за природний газ за договором на постачання природного газу від 24.01.2003 р. № 06/03-97, укладеним між ДК «ГАЗ УКРАЇНИ» НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» та ВАТ «ДЕК «ЦЕНТРЕНЕРГО» (п. 1.2. Договору).
		Відповідно до п. 1.6., 2.3. Договору передбачено, що Новий кредитор отримує право на вимогу грошових зобовязань, зазначених в цьому Договорі (п. 1.1. - 1.3. Договору) з моменту підписання між Первісним кредитором та Новим кредитором цього договору та зобовязується сплатити на користь Первісного кредитора 9 945 000,00 грн. до 31.12.2018 р.
		АК «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» вважає, що наявні достатні правові та фактичні підстави для визнання Договору недійсним.
		Надаючи правову кваліфікацію обставинам спору, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів. Загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.
		Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (стаття 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України).
		Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). Особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
		Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.
		Відповідно до положень ч. З ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобовязана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
		Згідно з ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.
		Як вбачається з матеріалів справи, Договір зі сторони АК «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» вчинений ОСОБА_3, що діяв на підставі довіреності № 01-42юр/4503 від 18.06.2015 р., підписаної виконуючим обовязки Голови Правління АК «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО».
		Зі змісту довіреності № 01-42юр/4503 від 18.06.2015 р. вбачається, що виконуючий обовязки Голови Правління діє в межах повноважень, наданих йому Статутом.
		Згідно п. 8.1.1. Статуту АК «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», затвердженого Загальними зборами акціонерів АК «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» 05.03.2009 р., протокол № 16 (надалі - Статут) органами управління та контролю Компанії є Загальні збори акціонерів Компанії - Вищий орган Компанії, ОСОБА_5 рада Компанії, Виконавчий орган Компанії та Ревізійна комісія Компанії.
		Пунктами 8.4.1., 8.4.2., 8.4.3. Статуту передбачено, що Вищий орган Компанії утворює Виконавчий орган Компанії - колегіальний або одноособовий шляхом визначення його назви, кількісного складу і компетенції. Виконавчий орган Компанії здійснює керівництво поточною діяльністю Компанії. Очолює та/або керує діяльністю колегіального Виконавчого органу Компанії - Керівник Виконавчого органу Компанії (Голова Правління тощо).
		Відповідно до п. 2.1., 2.4., 3.5. Положення про Виконавчий орган АК «Харківобленерго», затвердженим Загальними зборами акціонерів АК «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» 05.03.2009 р., протокол № 16, Виконавчим органом Компанії, який здійснює керівництво її поточною діяльністю, є колегіальний орган - Правління Компанії. Правління діє від імені Компанії та на користь Компанії в межах, передбачених законодавством України, Статутом Компанії, Положенням. Правління обирається у складі 6 (шість) осіб. До складу Правління входить Голова Правління, 4 (чотири) члени Правління та секретар Правління - член Правління.
		Пунктом 8.4.8. Статуту передбачено, що Виконавчий орган Компанії самостійно розпоряджається коштами та майном Компанії у межах, що встановлені цим Статутом, внутрішніми документами Компанії, рішеннями Вищого органу та ОСОБА_5 ради Компанії.
		Згідно п. 8.4.9. Статуту Виконавчий орган Компанії діє від імені Компанії та на користь Компанії в межах, передбачених цим Статутом, внутрішніми документами Компанії та законодавством України.
		Керівник Виконавчого органу Компанії (Голова Правління) має повноваження без довіреності укладати договори (угоди) та вчиняти будь-які інші правочини від імені і в інтересах Компанії з урахуванням обмежень, передбачених цим Статутом та чинним законодавством України (п. 8.4.13.9. Статуту, п. 5.2.9. Положення про Виконавчий орган); розпоряджатись майном та коштами Компанії з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом (п. 8.4.13.10. Статуту, п. 5.2.10. Положення про Виконавчий орган); підписувати довіреності іншим особам, в тому числі на вчинення правочинів від імені Компанії, в межах своєї компетенції (п. 8.4.13.16. Статуту, п. 5.2.9. Положення про Виконавчий орган).
		Виконавчий орган Компанії вчиняє правочини від суми, що перевищує встановлений ОСОБА_5 радою Компанії розмір, до суми 50 % балансової (залишкової) вартості активів Компанії за даними останньої річної фінансової звітності Компанії, відповідно до Порядку погодження ОСОБА_5 радою Компанії правочинів та дій щодо розпорядження Виконавчим органом Компанії коштами та майном Компанії, що затверджений ОСОБА_5 радою Компанії (п. 8.4.10.19. Статуту, п. 4.2.19 Положення про Виконавчий орган АК «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», затвердженого Загальними зборами акціонерів 05.03.2009 р., протокол № 16).
		Відповідно до п. 8.4.10.13. Статуту та п. 4.2.13 Положення про Виконавчий орган АК «ХАРКІВОБЛЕНЕРЕО», затвердженого Загальними зборами акціонерів 05.03.2009 р., протокол № 16, виконавчий орган за погодженням з ОСОБА_5 радою приймає рішення про передачу частини повноважень Виконавчого органу Компанії Керівнику Виконавчого органу Компанії.
		ОСОБА_5 рада Компанії погоджує рішення Виконавчого органу Компанії про передачу частини повноважень Виконавчого органу Керівнику Виконавчого органу Компанії (п. 8.3.7.19. Статуту, п. 4.1.18 Положення про ОСОБА_5 раду АК «Харківобленерго», затвердженого Загальними зборами акціонерів АК «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» 05.03.2009 р., протокол № 16).
		ОСОБА_5 рада Компанії затверджує Порядок погодження ОСОБА_5 радою Компанії правочинів та дій щодо розпорядження Виконавчим органом Компанії коштами та майном Компанії, та встановлює розмір правочину, при перевищенні якого вчинення такого правочину вимагає погодження (затвердження) ОСОБА_5 ради Компанії (п. 8.3.7.26. Статуту, п. 4.1.25 вищезгаданого Положення про ОСОБА_5 раду АК «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО»).
		Виходячи з вищевикладеного, Статутом передбачено, що Виконавчий орган (Правління) вчиняє правочини від суми, що перевищує встановлений 
		ОСОБА_5 радою Компанії розмір, до суми 50 % балансової (залишкової) вартості активів Компанії за даними останньої річної фінансової звітності Компанії, відповідно до Порядку погодження ОСОБА_5 радою Компанії правочинів та дій щодо розпорядження Виконавчим органом Компанії коштами та майном Компанії, що затверджений ОСОБА_5 радою Компанії.
		Відповідно до п. 1.2. Порядку погодження ОСОБА_5 радою Компанії правочинів та дій щодо розпорядження Виконавчим органом Компанії коштами та майном Компанії, затвердженого рішенням ОСОБА_5 ради АК «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», протокол № 14 від 30.10.2007 р. (зі змінами, затвердженими рішенням ОСОБА_5 ради АК «Харківобленерго», протокол № 27 від 06.08.2012 р.) без затвердження ОСОБА_5 ради Компанії Виконавчий орган (керівник Виконавчого органу, у разі передачі йому частини повноважень Виконавчого органу, в порядку встановленому Статутом) вчиняє будь-які правочини, розмір яких не перевищує 10 (десять) відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності.
		Відповідно до п. 8.3.7.19., п. 8.4.10.13. Статуту визначено, що передача частини повноважень Правління Компанії Голові Правління здійснюється за рішенням Правління Компанії, погодженого ОСОБА_5 Компанії.
		Натомість, рішення Правління, погодженого ОСОБА_5, яким би передбачалась передача Голові Правління права вчиняти будь-які правочини, розмір яких не перевищує 10 (десять) відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності, відсутнє. Відповідно до рішення Правління АК «Харківобленерго» № 42 від 20.11.2007 р., погодженого ОСОБА_5 Компанії (протокол № 17 від 18.12.2007 р.) з-поміж іншого не передбачено передача Голові Правління згаданих прав на вчинення відповідних правочинів.
		Виходячи з викладеного, вчинення будь-яких правочинів, розмір яких не перевищує 10 (десять) відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності, є виключним правом Правління АК «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», як колегіального органу.
		За даними річної фінансової звітності за 2014 рік, наданої позивачем до матеріалів справи, загальний розмір активів АК «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» складав понад 2 млр. грн. Відтак, 10 % складає понад 200 млн. грн.
		Враховуючи, що Договір стосується відступлення грошової руми в розмірі 9 945 000,00 грн. (тобто розмір правочину знаходиться в межах 10 (десяти) відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності), вчинення Договору є виключним правом Правління АК «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», як колегіального органу.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що заступник начальника фінансового управління ОСОБА_3, діючи на підставі довіреності № 01-42юр/4503 від 18.06.2015 р., виданої виконуючим обовязки Голови Правління, вчинив Договір з перевищенням наданих повноважень, адже право на укладання відповідного договору є виключним повноваженням Правління АК «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО».
		Відповідно до п. 3.3. постанови пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 р. № 11 позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.
		Також, суд дійшов висновку, що Відповідач міг бути обізнаним про наявність обмежень повноважень представника, адже зі змісту довіреності № 01-42юр/4503 від 18.06.2015 р. вбачається, що виконуючий обовязки Голови Правління діє в межах повноважень, наданих йому Статутом. В свою чергу, Статут розміщений у відкритому доступі на офіційному сайті Позивача.
		Так, відповідно до ч. З ст. 78 Закону України «Про акціонерні товариства» публічне акціонерне товариство зобов'язане мати власний веб-сайт, на якому в порядку та строки, встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, розміщується інформація, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства, інформація, визначена пунктами 1-3, 5, 6, 10, 11, 13 (крім документів, що містять конфіденційну інформацію), 14-16 частини першої статті 77, та інформація, визначена частиною третьою статті 35 цього Закону.
		У пункті 1 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про акціонерні товариства» мова йде про статут товариства, зміни до статуту, засновницький (установчий) договір.
		На підставі зазначених положень, зміст статуту АК «Харківобленерго» є публічною інформацією та доступною для широкого загалу через мережу Інтернет, а саме: відсканована копія статуту АК «Харківобленерго» розміщена на офіційному сайті АК «Харківобленерго» в мережі Інтернет : http://www.oblenergo.kharkov.ua/ режим доступу за посиланням : http://www.oblenergo.kharkov.ua/sites/default/files/pdf/ud-statut.pdf.
		Крім того, Правління АК «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», як уповноважений орган, до сьогоднішнього дня не погодило (не схвалило) укладення Договору.
		За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для визнання Договору недійсним.
		При цьому, суд приймає до уваги ті обставини, що спірний договір не відповідає положенням ст.ст. 92, 203, 241 ЦК України (зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі) підписання Договору зі сторони ТОВ «ЛЕГІСТ-ІНВЕСТ», адже вказана юридична особа має ознаки фіктивності, а відносно директора ТОВ «ЛЕГІСТ-ІНВЕСТ» ОСОБА_4 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фіктивне підприємництво. За наявною інформацією, кримінальна справа щодо ОСОБА_4 знаходиться в суді. Відтак, вказані обставини є самостійною підставою для визнання Договору недійсним.
		Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
		Відповідно до ст.ст. 13, 15 ГПК України підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ, закріплена в положеннях ст. 16 ГПК України.
		Як передбачено ч. 1 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
		Пунктом 1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» визначено, що за загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 15 ГПК, територіальна підсудність господарським судам справ у спорах про визнання договорів недійсними визначається за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
		Враховуючи, що за спірним Договором обидві сторони мають зобовязання (Позивач - відступити право вимоги, передати необхідні документи тощо; Відповідач - прийняти документи, сплатити кошти), а тому Позивач мас право вибору щодо звернення з позовом за місцезнаходженням як Позивача, так і Відповідача за спірним Договором.
		Саме такої позиції притримується Вищий господарський суд України, про що свідчить постанова від 08.02.2017 р. у справі № 922/3018/16, від 20.03.2017 р. у справі № 922/3017/16, від 29.03.2017 р. у справі № 922/2844/16, від 05.04.2017 р. у справі № 922/2981/16.
		Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому ст.ст. 32, 33 ГПК України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
		 
		Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
		 
		Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4,  12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити повністю.
		 
		Визнати недійсним з моменту укладення договір № Л 3283 про відступлення права вимоги від 02.11.2015 р., укладений між Акціонерним товариством «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕГІСТ-ІНВЕСТ» (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 24-А, код ЄДРПОУ 39610635).
		 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГІСТ-ІНВЕСТ» (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 24-А, код ЄДРПОУ 39610635) на користь Акціонерного товариства «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) - 1600 грн. судового збору.
		 
		Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
		 
		Повне рішення складено 04.09.2017 р.  
		 
		На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд. 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...