Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/11622/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано судом: 07.09.2017. Зареєстровано: 07.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 08.09.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		              
		 
		Справа № 758/11622/16-ц 
		Категорія 40 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		29 серпня 2017 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
		головуючого судді - Супрун Г. Б. ,
		секретаря                - Прокопенко М. В.,   Циби О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Адвокатська дорадча група» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації,- 
		В С Т А Н О В И В :
		  Позивач звернувся до суду з позовом, в якому  просив визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію інформацію, поширену на офіціальній сторінці в соціальній мережі Facebook, яка знаходиться за електроною адресою http://www.facebook.com/aap.adg, в публікаціях від ІНФОРМАЦІЯ_1, від ІНФОРМАЦІЯ_2, від ІНФОРМАЦІЯ_3., а саме : «ІНФОРМАЦІЯ_4».
		Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги. Обгрунтувала позов тим, що позивач не був керівником антитерористичної операції СБУ 18-20 лютого 2014р., і на час розповсюдження недостовірної інформації він ні в чому не підозрювався, навіть в Кримінальному кодексі України відсутня стаття за підпал будинку. Навіть на сьогоднішній день, коли позивачу вручено повідомлення про підозру, йому взагалі не висувають підозру у підпалі будинку. Особа є невинуватою поки відсутній вирок суду , який набрав законної сили ( принцип презумпції невинуватості ). Дана інформація, яку розмістив відповідач умисно, є твердженням про вчинення позивачем певних злочинів великої тяжкості, а не як одна із версій слідства, яка ще полягає доказуванню, або як оціночні судження.Такі дії відповідача створюють і поширюють негативне громадське враження про позивача як злочинця, що саме він винен у масовій загибелі людей 18-20 лютого 2014р., що провокує деякі радикально налаштованих представників громадськості на вчинення самосуду та загрожує життю та безпеці позивача, підриває його честь, гідність, ділову репутацію. 
		З метою спростування недостовірної інформації просила зобов»язати відповідача спростувати недостовірну інформацію щляхом опублікування резолютивної частини рішення суду протягом одного тижня після набрання законної сили, та видалити з веб-сторінки у соціальній мережі Facebook дану інформацію.
		Представник відповідача ОСОБА_4 надав суду заперечення на позовну заяву, пояснив, що не заперечує проти факту розповсюдження даної інформації, яка була розміщена ще до складання обвинувального акту відносно позивача. В подальшому представники відповідача в судове засідання не з»явились. Із заперечень вбачається, що їх громадська організація надає безоплатну допомогу потерпілим у кримінальних провадженнях по розслідуванню злочинів, скоєних у період Євромайдану, вони виступають захисниками та присутні у судових засіданнях, мають доступ до процесуальних документів, мають на меті інформувати про розслідування подій потерпілих, представників ЗМІ та інших осіб, для яких ця інформація є цікавою. Зміст розповсюджених повідомлень відповідав обставинам, викладених в повідомлені про підозру, зміст якої було оголошено під час судового засідання 16.10.2015р. слідчим і вказана підозра слідчим суддею була визнана обґрунтованою. Суди ухвалювали рішення про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Інформація про те, що «ОСОБА_1 був керівником антитерористичної операції СБУ» зроблена на підставі тексту, який міститься в повідомленні про підозру : «… організував роботу штабу з управління АТО, вчинив організаційні дії по незаконному та безпідставному проведенню антитерористичної операції, зокрема здійснював кординацію дій підрозділів правоохоронних органів…а надалі надав наказ про початок проведення силової фази антитерористичної операції - плану «Бумеранг». На підставі цього відповідач зробив висновок, що позивач був керівником антитерористичної операції. Зміст розповсюдженої інформації відповідає змісту публічної загальнодоступної інформації у формі оприлюднення судових рішень. 
		Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Судом встановлено, що на сторінці в соціальній мережі Facebook, яка знаходиться за електроною адресою http://www.facebook.com/aap.adg, та яка належить ГО «Адвокатська дорадча група», в публікаціях від ІНФОРМАЦІЯ_1, від ІНФОРМАЦІЯ_2, від ІНФОРМАЦІЯ_3., розповсюджена інформація :  «ІНФОРМАЦІЯ_4».
		Даний факт розповсюдження відповідачем визнається.
		Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Згідно з ч. 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		У статті 297 ЦК України закріплено право фізичної особи на повагу до її гідності та честі та право звернутися до суду з позовом про їх захист.
		Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року №1 визначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Відповідно до ч.2 ст.32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням такої недостовірної інформації. Вказані положення також закріплені в статті 297 ЦК України.
		Статтею 270 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України фізична особа, зокрема, має право на повагу до гідності та честі.
		Положеннями ст.ст. 15, 275 ЦК України передбачено право особи на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.
		Частиною 2 ст.302 ЦК України передбачено обов'язок особи, яка поширює інформацію, переконатися в її достовірності.
		Так, дійсно, на момент розповсюдження  інформації відносно позивача обвинувального акту не було, вирок суду відсутній, проводилось досудове розслідування, вручено повідомлення про підозру.
		Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні надав покази на підтвердження вручення позивачу підозри 03.03.2015р, крім того, обвинувальний акт двічі повертався прокурору для виправлення недоліків. Позивач підозрюється за ч.2 ст.365; ст.340; ч.2 ст.121, ч.2 ст.115 КК України.  Про підпал будинку в повідомленні про підозру мови не йдеться, вказується, що підпал відбувся через мітингувальників, які пронесли «коктейлі Молотова».Також ні в повідомленні про підозру, ні в обвинувальному акті не вказується, що ОСОБА_1 був керівником антитерористичної операції.Ці твердження відповідача створюють негативну суспільну думку щодо позивача.
		Суд не може виходити за межі позовних вимог, надавати оцінку діям представників відповідача, які є професійними адвокатами та мають відрізняти поняття факти, докази в кримінальному провадженні, принцип презумпції невинуватості, та висвітлення інформації для ЗМІ, інших осіб, для яких така інформація є цікавою, на своїй веб-сторінці. Розглядати порушення ч.4 ст.296 ЦПК України суд не може, оскільки вимоги заявлені про захист честі, гідності, та спростування недостовірної інформації.
		Навіть в ухвалі Шевченківського районного суду м.Києва від 21.04.2016р. про повернення обвинувального акту Генеральному прокурору України вказується, що викладені фактичні обставини, які одночасно є обвинуваченням ( зі слів прокурора) сторона обвинувачення вдалась лише до констатації певних фактів та переліку осіб, які постраждали внаслідок подій , які мали місце в січні-лютому 2014р.Такий спрощений підхід є недопустимим, є наслідком висновку про відсутність обвинувачення, як складової частини обвинувального акту.
		Лише у випадку встановлення вини або невинуватості особи можуть бути встановлені певні факти подій. 
		Разом з тим, не можна вважати, що інформацію, яку відповідач розповсюдив, вони отримували не з достовірних джерел та незаконним шляхом, оскільки група адвокатів з ГО «АДГ» приймають участь у судових засіданнях, мають доступ як захисники потерпілих до матеріалів справ, мають можливість отримувати копії документів, і оцінили дії позивача, виходячи із тексту повідомлення про підозру. А доведення вини і з»ясування обставин справи щодо вини або невинуватості особи ( чи був керівником в розумінні пред"явленого обвинувачення з врахуванням займаної посади начальника ГУСБУ в м.Києві та Київській області) є повноваження суду при розгляді справи в рамках кримінального провадження. Крім того, в публікаціях відповідача зазначається, що ОСОБА_1 не обвинувачується, а «…підозрюється у причетності до організації…».
		Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
		В рішенні Європейського суду з прав людини «Лінгенс проти Австрії» суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання, поглядів, припущень не підлягає доведенню. Особа, яка висловлює не факти, а свої погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов»язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції.
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову. Відповдіч надав оцінку, тому це є судженням , що не зобов»язує доводи в судовому порядку їх правдивість. 
		Керуючись ст.ст.3,28,68 Конституції України, ст.ст.8, 277, 297 ЦК України, ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, суд,-
		 
		В И Р І Ш И В :
		  В задоволенні позову ОСОБА_1 до Громадської організації «Адвокатська дорадча група» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації - відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.   
		Суддя     Г. Б. Супрун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...