Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 496/2421/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.
Надіслано для оприлюднення: 07.09.2017. Зареєстровано: 07.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 11.09.2017.
Дата набрання законної сили: 05.10.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 496/2421/17
		Провадження № 1-кп/496/249/17
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		04 вересня 2017 рокуБіляївський районний суд Одеської області у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання  ОСОБА_2 , 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого  ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біляївка в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Глубочек, Котовського району, Одеської області, громадянина України, українця, маючого неповну середню освіту, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 436-1 КК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_4  обвинувачується в тому, що він в 2012 році, більш точна дата та час не встановлені, у невстановленому місці у невстановленої особи придбав копію прапора перемоги 1945 року із зображенням п`ятикутної білої зірки, серпа і молота та з написом «150 стр. ордена Кутузова II ст. идрицк. див. 79 с.к.3у.а.1б.ф.», який став зберігати за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
		09.05.2017, близько 09 години, більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_4 , реалізуючи злочинний намір, спрямований на публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, прибув на урочистий захід, присвячений дню увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, що проходив біля Меморіалу Слави за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Троїцьке, вул. Перемоги, біля будинку № 4, де почав публічно демонструвати прапор червоного кольору, закріплений на дерев`яній палиці, із зображенням п`ятикутної білої зірки, серпа і молота та з написом «150 стр. ордена Кутузова II ст. идрицк. див. 79 с.к.3у.а.1б.ф.».
		Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-1 КК України, тобто у публічному використанні символіки комуністичного тоталітарного режиму.
		Під час судового розгляду, 30 серпня 2017 року між прокурором Іллічівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим було укладено угоду про визнання винуватості у рамках даного кримінального провадження.
		З вказаної угоди від 30 серпня 2017 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-1 КК України. Повністю розуміє характер та суть пред`явленого обвинувачення. Добровільно погоджується на укладення угоди. Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-1 КК України, у виді 2 років позбавлення волі без конфіскації майна, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покладанням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
		В угоді зазначено, щоїї сторонам роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди, передбаченіст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбаченіст. 476 КПК України.
		Обвинувачений ОСОБА_4 , в судовому засіданні, розуміючи надані йому законом права на справедливий судовий розгляд і наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості; характер пред`явленого обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, який буде до нього застосований у разі затвердження угоди судом, наслідки затвердження угоди та права визначені ч. 5ст. 474 КПК України, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 436-1 КК України, в повному обсязі сформульованого обвинувачення та зазначив, що в повній мірі розуміє наслідки не виконання останньої, визначеніст. 476 КПК України.
		Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні, зауважила, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правилаКПК УкраїнитаКК України, тож просила цю угоду затвердити і призначити узгоджену в угоді міру покарання.
		На виконання вимогст. 474 КПК України, судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, який буде до нього застосовано, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно дост. 476 КПК України.
		Таким чином, суд, заслухавши думку сторін угоди та висновок прокурора ОСОБА_3 , дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогамКПК УкраїнитаКК Україниприходить до наступного.
		Згідно з положеннямист. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1ст. 9 Конституції України, ратифікованаЗаконом від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції прозахист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що коженпри встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Згідно ізст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
		У п. 113 рішення ЄСПЛ в справі «Коваль проти України» від19 жовтня 2006 року, суд наголосив, що «основна метастатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободу рамках кримінального провадження - забезпечити справедливий розгляд справи судом, який встановить обґрунтованість будь - якого кримінального обвинувачення».
		Стаття 6 Конвенції гарантує обвинуваченому ефективну участь у кримінальному провадженні. Основним аспектом права на справедливий суд є те, що розгляд кримінальної справи, включаючи елементи кримінального провадження, які відносяться до процедури, повинен бути змагальним і в ньому має забезпечуватись рівність сторін обвинувачення і захисту (рішення від 16 лютого 2000 року у справі «Роув і Дейвіс проти Сполученого Королівства»). А також у рішеннях в справах «Леонід Лазаренко проти України» від 28 жовтня 2010 року та «Боротюк проти України» від 16 грудня 2010 року, у пунктах 52 та 80 яких, відповідно, зазначено, що «… ані буква, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі добровільно відмовитися - у відкритий чи мовчазний спосіб - від свого права на гарантії справедливого судового розгляду. Однак для того, щоб така відмова була дійсною для цілей Конвенції, вона має бути виражена у недвозначній формі і має супроводжуватисямінімальними гарантіями, співмірними з важливістю такої відмови (рішення у справі «Сейдович проти Італії»).
		Статтею 468 КПК Українирегламентовано, що в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно із п. 1 ч. 4ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо  кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
		Як вбачається із обвинувального акту та угоди про визнання винуватості, дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1ст. 436-1 КК України, які, відповідно дост. 12 КК України, класифікуються як злочин середньої тяжкості.
		Зміст угоди про визнання винуватості від 30 серпня 2017 року, укладеної між між прокурором та обвинуваченим, відповідає вимогам, встановленим вст. 472 КПК України, так як містить усі необхідні реквізити.
		Зокрема, у вказаній угоді зазначені: її сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбаченістаттею 473цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. Угода містить зазначення дати укладення та скріплена підписами сторін.
		Крім того, судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості між сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, ОСОБА_4 зможе виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. 
		Також, судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5ст. 474 КПК України; характер обвинувачення; вид покарання, що і обвинувачений, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбаченіст. 473 КПК України.
		Згідно з угодою про визнання винуватості від 30 серпня 2017 року, її сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4  за ч. 1ст. 436-1 КК України, визнаючи, шляхом її укладення доведеним, що обвинувачений  ОСОБА_4  в 2012 році, більш точна дата та час не встановлені, ОСОБА_4 у невстановленому місці у невстановленої особи придбав копію прапора перемоги 1945 року із зображенням п`ятикутної білої зірки, серпа і молота та з написом «150 стр. ордена Кутузова II ст. идрицк. див. 79 с.к.3у.а.1б.ф.», який став зберігати за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . 09.05.2017, близько 09 години, більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_4 , реалізуючи злочинний намір, спрямований на публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, прибув на урочистий захід, присвячений дню увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, що проходив біля Меморіалу Слави за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Троїцьке, вул. Перемоги, біля будинку № 4, де почав публічно демонструвати прапор червоного кольору, закріплений на дерев`яній палиці, із зображенням п`ятикутної білої зірки, серпа і молота та з написом «150 стр. ордена Кутузова II ст. идрицк. див. 79 с.к.3у.а.1б.ф.».
		Як наслідок, своїми протиправними діями, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 436-1 КК України.
		Отже, судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, його дії кваліфіковані вірно, фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого - наявні, узгоджене сторонами угоди покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним вст. 65 КК України.
		Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що укладена між обвинувачним ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_3  угода про визнання винуватості підлягає затвердженню на підставі п. 1 ч. 3ст. 314 КПК Українив підготовчому судовому засіданні.
		З урахуванням відсутності в діспозіції ч. 1 ст. 436-1 КК України заборони зберігання символіки комуністичного тоталітарного режиму, суд дійшов висновку, що речові докази: прапор червоного кольору, закріплений на дерев`яній палиці, із зображенням п`ятикутної білої зірки, серпа і молота та з написом «150 стр. ордена Кутузова ІІ ст. идрицк. лив. 79 с.к.3у.а.1б.ф.»  залишити за належністю обвинуваченому.
		Судові витрати у справі відсутні.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 органом досудового розслідування не обирався.
		Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст. 368, ч. 1 ст. 369, ст. ст. 373-376,471,473,474,475 КПК України,суд, 
		У Х В А Л И В:
		Затвердити угоду від 30 серпня 2017 року про визнання винуватості між обвинуваченим  ОСОБА_4  та прокурором ОСОБА_3 , що укладена у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2017 року за № 12017160250000355.
		ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 436-1 КК України.
		Призначити покарання  ОСОБА_4  за ч. 1 ст. 436-1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки без конфіскації майна.
		На підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік, разом і з покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1, 2, ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України, а самє:- періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Речові докази по справі: прапор червоного кольору, закріплений на дерев`яній палиці, із зображенням п`ятикутної білої зірки, серпа і молота та з написом «150 стр. ордена Кутузова ІІ ст. идрицк. лив. 79 с.к.3у.а.1б.ф.»  залишити за належністю обвинуваченому.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Одеської області через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, визначенихст. 394 КПК України, а саме: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановленихчастинами четвертою,шостою,сьомою статті 474цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;  2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно зчастиною четвертою статті 469цього Кодексу угода не може бути укладена.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогоКПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
		Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку суду надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
		 
		 
		Суддя     ОСОБА_1 
		 
		04 вересня 2017 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...