Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/1247/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 07.09.2017. Зареєстровано: 08.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 12.09.2017.
Дата набрання законної сили: 08.11.2017
Результат оскарження 08.11.2017 Донецький апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  35/94/17
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29.08.2017                                                                                                    Справа №  908/1247/17
		  
		Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А. 
		при секретарі Осоцькому Д.І.
		 
		За участю представників сторін:                                            
		Від прокуратури: ОСОБА_1, службове посвідчення № 035883 від 05.10.2015р.
		Від позивача: не зявився
		Від відповідача 1: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 03.04.2017р. 
		Від відповідача 2: ОСОБА_3, посвідчення адвоката № 1026 від 28.08.2014; Договір про надання правової допомоги від 24.06.2016р.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  
		За позовом Заступника прокурора Запорізької області  начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: 
		позивач: Запорізька міська рада, м. Запоріжжя
		до відповідача-1: Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя», м. Запоріжжя
		до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака», м. Токмак, Запорізька область
		про визнання недійсним рішення тендерного комітету та визнання недійсним Договору № 35/30 від 27.02.2017 про закупівлю товару
		 
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		16.06.2017р. до господарського суду Запорізької області звернувся Заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах  позивач: Запорізька міська рада з позовом до Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака» про визнання недійсним рішення тендерного комітету та визнання недійсним Договору № 35/30 від 27.02.2017 про закупівлю товару.
		Прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що тендерним комітетом Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» (відповідач-1) у січні 2017 року розпочато процедуру відкритих торгів із закупівлі хлібу пшеничного з борошна вищого ґатунку та хлібу із суміші борошна житнього та пшеничного ґатунку у загальній кількості 22847 кг. У звязку з цим, на підставі рішення тендерного комітету від 18.01.2017 (протокол № 3) затверджено тендерну документацію для проведення відповідної процедури закупівлі. Вказаним документом, серед іншого, визначено кваліфікаційні критерії, яким повинен відповідати учасник, порядок оцінки тендерних пропозицій, а також підстави для прийняття тендерним комітетом рішення про їх відхилення. Для участі у відкритих торгах надійшли пропозиції двох субєктів господарської діяльності  ТОВ «Хліб Токмака» (відповідач-2) та ТОВ «Дніпровський хлібокомбінат № 5». За результатами проведеного аукціону відповідач-2 запропонував найменшу вартість товару. За наслідками розгляду документів наданих відповідачем-2 на предмет їх відповідності тендерній документації та вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» 14.02.2017 прийнято рішення (протокол № 22) про визнання відповідача 2 переможцем процедури відкритих торгів та про намір укласти з ним Договір. Відповідач-2 на виконання вимог тендерної документації надав лист від 01.02.2017 № 52, яким повідомив про те, що упродовж останніх трьох років товариство не притягувалось до відповідальності за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). Однак, як зазначає прокуратура, вказана інформація не відповідає дійсності і спростовується відомостями з сайту Антимонопольного комітету України, де міститься інформація про притягнення відповідача-2 на підставі рішення від 25.08.2016 № 14-рш до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення  результатів торгів (тендерів). Також, в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який згідно ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» є відкритим, також розміщена інформація про результати розгляду господарським судом Запорізької області справи № 908/2793/16 за позовом ТОВ «Хліб Токмака» до Комітету про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 25.08.2016р. № 14-рш, котре оприлюднено 28.12.2016р., а набрало законної сили 03.01.2017р., рішення Комітету визнано законним, у задоволенні позову ТОВ «Хліб Токмака» відмовлено. З урахуванням наведеного, ТОВ «Хліб Токмака» надало недостовірні відомості про те, що упродовж останніх трьох років товариство не притягувалось до відповідальності за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6,  п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). Відповідач-1 не скористався наданим йому правом на звернення до уповноважених органів за отриманням підтверджувальної інформації, взяв до уваги лише лист відповідача-2, внаслідок чого 14.02.2017 прийнято незаконне рішення (протокол № 22) про визнання відповідача-2 переможцем, що призвело у подальшому до незаконного укладання 27.02.2017 Договору № 35/30 про закупівлю товару. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокуратура посилається на ст.ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»,  ст.ст. 8, 17, 28, 30 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. 15, 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 4, 29 Господарського процесуального кодексу України.
		16.06.2017 року автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Топчій О.А.
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.06.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/94/17 та призначено розгляд справи на 13.07.2017р. о 10 год. 00 хв. Ухвалою суду від 13.07.2017р., у звязку з неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача-1, розгляд справи відкладено на 15.08.2017р. о 10 год. 30 хв.
		13.07.2017р. через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області від відповідача-2 надійшли заперечення на позовну заяву від 13.07.2017, відповідно до яких останній вважає що у прокуратури відсутні повноваження вимагати визнання господарського зобовязання недійсним з будь-яких інших підстав, визначених законом, оскільки таке право належить виключно сторонам правочину. На підставі наведеного просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
		14.08.2017р. через Відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області від прокуратури Запорізької області надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Комунальна установа «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» є комунальною, бюджетною установою, її власником є територіальна громада м. Запоріжжя, яка реалізує свої повноваження через Запорізьку міську раду, кошти у розмірі 175925,00 грн. на придбання хлібобулочних виробів виділялися Запорізькою міською радою із місцевого бюджету. Таким чином, Запорізька міська рада є органом, уповноваженим здійснювати захист порушених інтересів територіальної громади у вказаних спірних правовідносинах.
		Водночас Запорізька міська рада з моменту визначення переможцем ТОВ «Хліб Токмака» та укладання з ним Договору самостійно не вжила заходів, спрямованих на усунення порушень законодавства про публічні закупівлі, із відповідним позовом до суду не звернулась.
		З урахуванням викладеного, витрачання відповідачем-1 бюджетних коштів всупереч вимогам закону підриває основи місцевого самоврядування, порушує економічні інтереси територіальної громади та держави, у звязку з чим є потреба в їх захисті шляхом звернення прокурора з позовом до суду.
		15.08.2017р. через Відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області від ТОВ «Хліб Токмака» надійшли письмові заперечення на позовну заяву від 15.08.2017р. в яких відповідач-2 зазначає, що прокуратура, як державний орган, може вимагати визнання недійсним господарського зобовязання виключно у разі, якщо це зобовязання вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. У прокуратури відсутні повноваження вимагати визнання господарського зобовязання недійсним з будь-яких інших підстав, визначених законом, оскільки таке право належить виключно сторонам правочину. В позовній заяві не міститься нормативно-правового обґрунтування, з яких підстав Договір, як господарське зобовязання, завідомо суперечить інтересам держави та суспільства та не зазначено, чим саме порушені права та інтереси держави у звязку з укладенням спірного Договору.
		Також, у письмових запереченнях на позовну заяву зазначено, що інформацію про субєктів господарювання, які протягом останніх трьох років притягувались до відповідальності за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), замовник, відповідно до Закону, може отримувати виключно з відповідного відкритого державного реєстру, інформація про який оприлюднена Уповноваженим органом, тобто Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, на його веб-порталі. При цьому, замовник не може достовірно отримувати вказану інформацію з будь-яких інших джерел.
		15.01.2016р. Міністерство економічного розвиту і торгівлі України розповсюдило лист вих. № 3302-06/906-06 від 15.01.2016р., зміст якого присвячений переліку відкритих державних реєстрів, з яких замовники товарів (робіт, послуг) отримують інформацію. У зазначеному листі відсутня інформація стосовно реєстрів субєктів господарювання, які протягом останніх трьох років притягувались до відповідальності за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). Таким чином, на порушення абз. 4 ч. 3 ст. 17 ЗУ «Про публічні закупівлі», Міністерство економічного розвитку і торгівлі України не надало учасникам торгів будь-якої інформації стосовно джерела відомостей про реєстр субєктів господарювання, які протягом останніх трьох років притягувались до відповідальності за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції».
		На підставі викладеного, Комунальна установа «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя», як замовник торгів, не мала юридичної можливості достовірно упевнитись в тому, що ТОВ «Хліб Токмака» притягувалось до відповідальності за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», оскільки відсутній належним чином сформований та функціонуючий відповідний державний реєстр, рекомендований Уповноваженим органом.
		Посилання заступника прокурора Запорізької області на наявність судового рішення за позовом ТОВ «Хліб Токмака» до Комітету про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 25.08.2016р. № 14-рш, котре оприлюднено 28.12.2016р., а набрало законної сили 03.01.2017р., яким рішення Комітету визнано законним, у задоволенні позову ТОВ «Хліб Токмака» відмовлено, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень також не є обґрунтованим, як на підставу визнання недійсним рішення тендерного комітету та визнання недійсним Договору № 35/30 від 27.02.2017р. про закупівлю товару, оскільки інформація розміщена у вказаному реєстрі не надає можливості достовірно упевнитись у відсутності апеляційного чи касаційного оскарження рішення господарського суду, у звязку з чим просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
		У судовому засіданні 15.08.2017р. прокурор підтримав доводи викладені у позовній заяві з урахуванням письмових пояснень від 14.08.2017р. № 05/2-1978-17. Просить суд позов задовольнити.
		Представник відповідача-1 у судовому засіданні 15.08.2017р. заперечив проти задоволення позовних вимог. Відзив на позовну заяву суду не надав, підтримав позицію відповідача-2. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
		Представник відповідача-2 у судовому засіданні підтримав письмові заперечення на позовну заяву від 15.08.2017р. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
		У судове засідання 15.08.2017р. представник позивача не зявився, витребувані ухвалами суду від 19.06.2017р. та 13.07.2017р. документи не надав, про причини неможливості зявитись у судове засідання позивач суд не повідомив.
		У судовому засіданні 15.08.2017р. представник ТОВ «Хліб Токмака» надав клопотання про продовження строку розгляду справи за межі двохмісячного строку та відкладення розгляду справи у звязку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та надати заперечення на позовну заяву.
		Ухвалою суду від 15.08.2017 р. клопотання представника відповідача-2 про продовження строку розгляду спору та відкладення розгляду справи задоволено. Продовжити строк розгляду спору по справі № 908/1247/17 на пятнадцять днів, судове засідання призначено на 29.08.2017р. о 10 год. 00 хв.
		Прокурор в судовому засіданні 29.08.2017 р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
		Представник позивача в судове засідання 29.08.2017 р. не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
		Через Відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області 29.08.2017 р. від відповідача-1 надійшов письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просив суд в позові відмовити та зазначив, що уповноваженим органом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України оприлюднено перелік відкритих реєстрів, в яких відсутній реєстр субєктів господарювання, які протягом останніх 3 (трьох) років притягувались до відповідальності за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, то відповідно тендерним комітетом лікарні було прийнято законне рішення, яке оформлене протоколом № 22 від 14.02.2017 р. 
		Представник відповідача-1 в судовому засіданні 29.08.2017 р. заперечив проти задоволення позову, просив суд в позові відмовити.
		Через Відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області 29.08.2017 р. від відповідача-2 надійшло заперечення на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-2 просив суд в задоволенні позову відмовити та зазначив, що для висунення прокурором позову обовязково необхідна виключна кваліфікуюча ознака  порушення або загроза порушення інтересів держави, відтак, прокурором не визначено, який саме державний інтерес був порушений, в чому саме полягав цей державний інтерес та на які саме суспільні відносини було спрямоване правопорушення, яким саме є обєкт правопорушення. Відповідач-2 наполягає на тому, що у випадку укладення й виконання Договору, обєкт посягання відсутній, жодний державний інтерес порушений не був і, відповідно, відсутні будь-які підстави для втручання прокуратури і задоволення її позовних вимог.
		Представник відповідача-2 в судовому засіданні 29.08.2017 р. заперечив проти задоволення позовних вимог, просив суд в позові відмовити.
		Прокурор та представники відповідачів 1, 2 вважали за можливе розглядати справу без участі представника позивача.
		В п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. 
		Таким чином, неявка представника позивача не перешкоджала вирішенню даного спору.
		В судовому засіданні 29.08.2017 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Прокуратури та відповідачів 1, 2, судом встановлено наступне.
		Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Згідно зі ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
		Відповідно до положень ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
		Прокуратурою Запорізької області під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у бюджетній сфері встановлено факти порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
		Прокуратура вказує на те, що тендерним комітетом комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» у січні 2017 року розпочато процедуру відкритих торгів із закупівлі хлібу пшеничного з борошна вищого ґатунку та хлібу із суміші борошна житнього та пшеничного першого ґатунку у загальній кількості 22847 кг.
		У зв'язку з цим на підставі рішення тендерного комітету від 18.01.2017, що оформлено протоколом №3 затверджено тендерну документацію для проведення відповідної процедури закупівлі.
		Вказаним документом, серед іншого, визначено кваліфікаційні критерії, яким повинен відповідати учасник, порядок оцінки тендерних пропозицій, а також підстави для прийняття тендерним комітетом рішення про їх відхилення.
		Так, відповідно до п. п. 1, 5 розділу III, п. 3 розділу V, п. 5 розділу VI, Додатку №2 п. А учасник має відповідати вимогам, визначеним ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», про що надати довідку в довільній формі. При цьому в довідці Учасник зазначає кожну підставу окремо, згідно вимог статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», крім пунктів 1 та 7 частини першої статті 17 даного Закону.
		Прокуратура посилається на те, що згідно з реєстром для участі у відкритих торгах надійшли пропозиції двох суб'єктів господарської діяльності - ТОВ «Хліб Токмака» (відповідач 2) та ТОВ «Дніпровський хлібокомбінат№5».
		За результатами проведеного електронного аукціону відповідач 2 запропонував найменшу вартість товару, яка склала 175925 грн., а ТОВ «Дніпровський хлібокомбінат №5» зайняло друге місце, запропонувавши ціну у сумі 175925,75 грн.
		У зв'язку з цим відповідач 1 на засіданні тендерного комітету 14.02.2017 розглянув пропозицію та надані ТОВ «Хліб Токмака» документи на предмет їх відповідності тендерній документації та вимогам Закону України «Про публічні закупівлі». За наслідками їх розгляду тендерним комітетом відповідача 1 цього ж дня прийнято рішення, яке оформлено протоколом №22 про визнання ТОВ «Хліб Токмака» переможцем процедури відкритих торгів із закупівлі хлібопродуктів та про намір укласти з відповідачем 2 договір.
		Як зазначає прокуратура, вказане рішення відповідача 1 від 14.02.2017, оформлене протоколом №22, не відповідає тендерній документації та вимогам законодавства, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним, а зважаючи на те, що на підставі вказаного рішення 27.02.2017 був укладений Договір між відповідачем 1 та відповідачем 2 № 35/30 він підлягаю визнанню недійсним.
		Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного. 
		Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 28 Закону України «Про публічні закупівлі» (Закон) оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
		До початку проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично розкривається інформація про ціну та перелік усіх цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників.
		Під час проведення електронного аукціону в електронній системі відображаються значення ціни пропозиції учасника та приведеної ціни.
		Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель.
		У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.
		З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу № 22 від 14.02.2017 р. засідання тендерного комітету Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» визнано переможцем торгів по процедурі закупівлі хлібопродуктів, свіжовипечених хлібобулочних та кондитерських виробів  Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака» та прийнято рішення про намір укласти Договір по даній процедурі закупівлі з Товариством з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака».
		Прокуратура посилається на те, що відповідачем 2 запропоновано меншу вартість товару.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 вказаного Закону, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
		Частиною 3 ст. 17 Закону встановлено, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
		З матеріалів справи вбачається, що відповідач 2 на виконання вимог тендерної документації, затвердженої протоколом № 3 від 18.01.2017, надав лист від 01.02.2017 №52, яким ТОВ «Хліб Токмака» повідомило про те, що упродовж останніх трьох років товариство не притягувалося до відповідальності за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). Даний лист міститься в матеріалах справи.
		Однак, на офіційному сайті Антимонопольного комітету України http://www.amc.gov.ua у розділі «Діяльність у сфері публічних закупівель» розміщені зведені відомості про рішення органів Комітету про визнання вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів) та накладення штрафу.
		У вказаному документі міститься інформація про те, що адміністративною колегією Запорізького територіального відділення Антимонопольного комітету України (Комітет) на підставі рішення від 25.08.2016 №14-рш ТОВ «Хліб Токмака» притягнуто до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
		Крім того, слід зазначити, що в справі № 908/2793/16 за позовом ТОВ «Хліб Токмака» до Запорізького територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення відповідача від 25.08.2016 №14-рш у задоволенні позову ТОВ «Хліб Токмака» відмовлено, в судовому рішенні встановлено, що 25.08.2016 р. адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 14-рш у справі №03/03-16, яким визнано, що дії, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака» є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), проведених у травні  червні 2015 року Комунальною установою «Михайлівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради щодо закупівлі борошна зернових і овочевих культур; їхніх сумішей (код 10.61.2) (борошно пшеничне (код 10.61.21-00.00)) в кількості 24500 кг, (номер оголошення про проведення процедури закупівлі 138412 від 27.05.2015, опубліковане в інформаційному бюлетені Вісник державних закупівель № 260 (27.05.2015) від 27.05.2015); за вчинення порушення, зазначеного в пункті 1 рішення, накладено штрафи, зорема, на Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака»  у розмірі 23000 гривень. Дане рішення набрало законної сили та оскаржено не було.
		Таким чином, з наведеного вище вбачається, що ТОВ «Хліб Токмака» надав недостовірні відомості про те, що упродовж останніх трьох років Товариство не притягувалося до відповідальності за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). 
		Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо наявні підстави, зазначені у ст. 17 і ч. 7 ст. 28 Закону.
		Таким чином, відповідача 1 не звернувся до уповноважених органів за отриманням підтверджувальної інформації, а також проігноровано вимоги ст. ст. 17, 28, 30 Закону, а взяв до уваги лише лист ТОВ «Хліб Токмака», внаслідок чого 14.02.2017 було прийнято незаконне рішення, оформлене протоколом №22 про визнання відповідача 2 переможцем процедури відкритих торгів із закупівлі хлібопродуктів та про намір укласти з ним Договір.
		Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України закріплено, що одним із способів захисту є визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству.
		З вказаною нормою кореспондуються положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, відповідно до якої суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
		Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта.
		Окрім того, згідно із ч. 2 ст. 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, на відповідність учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п'яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій.
		З урахуванням вимог ст. ст. 1, 8 Закону органом оскарження є Антимонопольний комітет України.
		Частиною 2 ст. 18 Закону зазначено, що скарги з приводу укладених договорів про закупівлю розглядаються в судовому порядку.
		Також прийняття рішення, оформленого протоколом № 22 від 14.02.2017 призвело до незаконного укладання 27.02.2017 між відповідачем 1 та відповідачем 2 Договору №35/30 про закупівлю товару.
		Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Як встановлено приписами статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
		Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
		Зважаючи на те, що тендерним комітетом відповідача 1 на підставі незаконного рішення визнано переможцем торгів ТОВ «Хліб Токмака», укладений 27.02.2017 за результатами вказаних торгів Договір про закупівлю товару №35/30 суперечить вимогам ст. ст. 17, 28, 30 Закону України «Про публічні закупівлі», отже він підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.
		Що стосується заперечень відповідачів щодо не порушення державного інтересу та безпідставності заявленого позову саме Прокурором, суд зазначає наступне.
		Згідно зі ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
		Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Відповідно до ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.
		Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
		Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулось чи може відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Згідно з витягом з ЄДР засновником відповідача 1 є Запорізька міська рада.
		Відповідно до ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування» основними принципами здійснення місцевого самоврядування є: законність, поєднання місцевих і державних інтересів, правова, організаційна та матеріально-фінансова самостійність, судовий захист прав місцевого самоврядування.
		Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Згідно із ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування», органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
		Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів.
		У свою чергу ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування» закріплює, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, які перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад,будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
		КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» є комунальною, бюджетною установою, її власником є територіальна громада м. Запоріжжя, яка реалізує свої повноваження через Запорізьку міську раду, кошти на придбання хлібобулочних виробів виділялися із місцевого бюджету.
		Таким чином, саме Запорізька міська рада є органом, уповноваженим здійснювати захист порушених інтересів територіальної громади у вказаних спірних правовідносинах.
		Крім того, зазначена обставина встановлена в постанові Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2017 у справі № 908/458/17 та не підлягає доказуванню на підставі ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
		Водночас Запорізька міська рада з моменту визначення переможцем відповідача 2 та укладання з ним Договору самостійно не вжила заходів, спрямованих на усунення порушень законодавства про публічні закупівлі, із відповідним позовом до суду не звернулася.
		Обґрунтовуючи порушення інтересів держави слід зазначити, що преамбулою Закону України «Про публічні закупівлі» визначено мету вказаного законодавчого акта, яка полягає у забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.
		Законодавець, встановивши у ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» вимоги до учасників публічних закупівель, одночасно визначив підстави, при настанні яких певний суб'єкт у жодному випадку та безальтернативно не може бути не лише учасником таких процедур, а і його переможцем. Таким запобіжником є обмеження до доступу до процедури публічних закупівель осіб, які упродовж останніх трьох років притягувалися до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). Саме у вказаний спосіб держава забезпечує ефективність правового регулювання сфери публічних закупівель, гарантує прозорість процедур, запобігає проявам корупції та створює розвиток добросовісної конкуренції.
		Крім цього, комунальна установа «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» є бюджетною установою, її власником є територіальна громада м. Запоріжжя, яка реалізує свої повноваження через Запорізьку міську раду. Кошти у сумі 175925 грн., за рахунок яких передбачено закупівлю у ТОВ «Хліб Токмака» хлібобулочних виробів, є коштами місцевого бюджету та були виділені Запорізькою міською радою.
		Відповідно до статті 5 Бюджетного Кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.
		При складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
		Згідно із ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
		Таким чином, витрачання відповідачем 1 бюджетних коштів всупереч вимогам закону підриває основи місцевого самоврядування, порушує економічні інтереси територіальної громади та держави, у зв'язку з чим є потреба в їх захисті шляхом звернення прокурора до суду з позовом.
		А отже, наведені обставини надають право Прокуратурі на звернення до суду із позовною заявою.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову заступника прокурора Запорізької області  начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Запорізької міської ради та про задоволення позовних вимог в повному обсязі. 
		Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідачів.
		Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги задовольнити.
		Визнати недійсним рішення тендерного комітету Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» про визнання ТОВ «Хліб Токмака» переможцем процедури відкритих торгів із закупівлі хлібопродуктів та про намір укласти з ТОВ «Хліб Токмака» Договір, яке оформлено протоколом № 22 від 14.02.2017 р.
		Визнати недійсним укладений між Комунальною установою «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» та ТОВ «Хліб Токмака» Договір № 35/30 від 27.02.2017 р. про закупівлю товару.
		Стягнути з Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 80, код ЄДРПОУ 05498677) на користь прокуратури Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок 35217095000271, код класифікації видатків бюджету  2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973) 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп.  судового збору. Видати наказ. 
		 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака» (71701, Запорізька область, Токмацький район, м. Токмак, вул. Чкалова, 63, код ЄДРПОУ 31713269) на користь прокуратури Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок 35217095000271, код класифікації видатків бюджету  2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973) 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп.  судового збору. Видати наказ.
		 
		Повне рішення складено 04.09.2017 р.
		 
		 
		Суддя            О.А. Топчій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...