Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/828/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 08.09.2017. Зареєстровано: 10.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 12.09.2017.
Дата набрання законної сили: 05.09.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
		е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05.09.2017                                                                                справа № 908/828/17
		 
		          Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого: суддів:Склярук О.І.,  Будко Н.В. , Дучал Н.М. , секретар судового засідання  за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:  Бондаренко К.Ю.     Вельковський С.В., за довіреністю Скляр М.І., за довіреністю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", м. Київ на рішення Господарського суду Запорізької області від06.06.2017 у справі№ 908/828/17 (суддя Топчій О.А.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", м. Київ доПриватного підприємства "Вікторія", м. Запоріжжя простягнення 2 827 046, 64 грн.
		В С Т А Н О В И В:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства "Вікторія" про стягнення заборгованості за кредитним договором № CM-SME-201/186/2006  від 28.12.2006 року в сумі 2827046,64 грн.
		Господарським судом Запорізької області 06.06.2017р. прийнято  рішення у справі №908/828/17, яким у задоволені позовних вимог відмовлено з посиланням на пропуск строку позовної давності.
		Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Вважає, що місцевим господарським судом не правильно обчислено початок перебігу строку позовної давності. Наполягає, що строк позовної давності був перерваний 13.08.2013р. та почав свій перебіг з початку 05.04.2016р. після ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя про закриття провадження в частині вимог до  ПП «Вікторія».
		Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.07.2017р. порушено апеляційне провадження по справі № 908/828/17.
		27.07.2017р. від відповідача у справі на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить рішення у справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		07.08.2017р. на підставі розпорядження керівника апарату суду за № 1363 у зв'язку із перебуванням судді Мартюхіної Н.О. у відпустці на дату розгляду справи було призначено повторний автоматизований розподіл справи № 908/828/17.
		Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.08.2017р. сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий по справі суддя Склярук О.І., судді Дучал Н.М., Будко Н.В.
		В судових засіданнях представник заявника апеляційної скарги наполягав на її задоволенні, просив рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Крім того, в судовому засіданні надав додаткові пояснення до апеляційної скарги.     
		Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Просив рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ст.101 ГПК України).
		Дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, вислухав пояснення представників сторін, судова колегія зазначає наступне.
		Як встановлено місцевим господарським судом, 28.12.2006р. між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (правонаступником якого є АТ "ОТП Банк", та у відповідності до ст.ст. 512-514 Цивільного кодексу України правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна" (позивач у справі) та Приватним підприємством "Вікторія" (відповідач у справі) укладено кредитний договір № CM-SME-201/186/2006 (надалі кредитний договір).
		Відповідно до п. 1.1 частини 2 кредитного договору, позивач надає відповідачу кредит, що визначений у частині № 1 цього договору (95050,00 доларів США), а відповідач приймає кредит, зобов'язується належним чином використати та повернути позивачу суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом та виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у цьому договорі.
		Згідно з умовами кредитного договору № CM-SME-201/186/2006 та кредитних заявок, позивач здійснив видачу кредитних коштів відповідачу в сумі 95050,00 доларів США. Призначення кредиту  - розвиток бізнесу.
		Пунктом 3 частини № 1 кредитного договору встановлено плаваючу процентну ставку, яка складається з фіксованого відсотку в розмірі 5% та FIDR (процентної ставки по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору).
		Відповідно до п. 1.5 (з підпунктами) кредитного договору, повернення відповідної частини кредиту здійснюється відповідачем щомісяця у розмірі та строк, визначені у графіку платежів, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок позивача. Нараховані в порядку передбаченому цим договором проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту та в строк передбачений в графіку платежів.
		Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати відповідачем платежів, що зменшуються. Детальний порядок повернення кредиту та сплати процентів визначений в частині № 2 цього договору (п. 4 частині 1 кредитного договору).
		Пунктом 2 частини № 1 кредитного договору встановлена дата остаточного повернення кредиту - 27.12.2013р.
		Відповідно до п. 4.1.1 частини № 2 кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за кожен день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно цього договору. 
		В супереч умовам кредитного договору, вищевказані зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та сплати пені відповідачем не виконуються.
		В якості забезпечення кредитного договору ЗАТ "ОТП БАНК" були укладені договори поруки № SR-SME-201/186/2006, № SR-SME-201/186/2006/1, № SR-SME-201/186/2006/2, відповідно з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, згідно з якими поручителі зобов'язалися відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання відповідачем боргових зобов'язань по кредитному договору у повному обсязі таких зобов'язань, а також у випадку збільшення процентної ставки у розмірі і в порядку передбаченими в кредитному договорі. 
		26.11.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (код ЄДРПОУ 36789421) та Публічним акціонерним товариством  "ОТП Банк" (код ЄДРПОУ 21685166) у відповідності до ст. 512, 514 Цивільного кодексу України укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н, відповідно до умов якого Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" прийняло за кредитним договором № CM-SME-201/186/2006 від 28.12.2006 право вимоги в обсязі і на умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором. Таким чином, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" перейшли всі права Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" щодо права вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.
		У зв'язку із зазначеним, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" звернулося до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до Приватного підприємства "Вікторія", ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № CM-SME-201/186/2006 від 28.12.2006.
		15.10.2013р. заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у цивільній справі № 335/8372/13-ц задоволено позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та стягнуто з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором №CM-SME-201/186/2006 від 28.12.2006 в розмірі 1020486,85 грн. та судовий збір в розмірі 3441,00 грн.
		02.02.2016р. ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя заочне рішення скасоване, справа призначена до нового розгляду.
		05.04.2016р. ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя провадження у справі № 335/8372/13-ц в частині вимог до Приватного підприємства "Вікторія" закрито, та повідомлено, що позовні вимоги до Приватного підприємства "Вікторія" підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
		Також, 05.04.2016р. рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі №335/8372/13-ц позовні вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, залишено без задоволення. 
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором районний суд послався на наступні обставини, які було встановлено під час розгляду справи № 335/8372/13-ц :
		«Пунктом 1.9.1 кредитного договору, передбачено право банку вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором (в тому числі, але не виключно, встановлених п. 2.3.7 та ст. 3 цього договору) та/або умов договору іпотеки, та/або умов договору поруки (надалі - вимога). При цьому, виконання боргових зобов'язань повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги. Сторонами у договорі визначено, що реалізація положень п. 1.9.1 цього договору не буде розглядатися сторонами як одностороння зміна умов цього договору. Реалізація положень п. 1.9.1 цього договору є одним із способів виконання боргових зобов'язань, встановлених за взаємною домовленістю сторін. 
		Позичальнику ПП "Вікторія" було вручено вимогу про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором від 06.09.2012, згідно якої ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на підставі п. 1.9 кредитного договору вимагає дострокового виконання боргових зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі (а.с. 70 у цивільній справі №335/8372/13-ц).
		Крім того, на адресу поручителів також направлялися аналогічні вимоги від 25.06.2011 про дострокове виконання зобов'язань за договорами поруки.
		У розумінні ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. 
		Кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, який був змінений ним відповідно до п. 1.9.1 кредитного договору, шляхом направлення відповідних вимог на адресу поручителів від 25.06.2011 та на адресу позичальника від 06.09.2012 (а.с. 69, 70 у цивільній справі № 335/8372/13-ц ), а саме з 06.10.2012 року (тридцять календарних днів), про що свідчить вимога від 06.09.2012 року, не пред'явив вимоги до поручителя. Оскільки позовну заяву до поручителів було подано лише 13.08.2013, коли останній день подання позову до поручителів сплив 06.04.2013, суд прийшов до висновку, що порука припинена згідно з ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, а відтак відсутні підстави для покладення на поручителів відповідальності за невиконання умов позичальником.
		Отже судом встановлено, що кредитор у межах своїх прав передбачених п. 1.9.1 кредитної угоди, в односторонньому порядку змінив строк виконання зобов'язань встановивши нову дату - 06.10.2012 року».
		Частиною 3 статті 35 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. 
		З огляду на приписи ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя під час розгляду цивільної справи №335/8372/13-ц не потребують доказування та мають преюдиційне значення для розгляду даної справи.
		Судова колегія також бере до уваги правову позицію Верховного Суду України, яка викладена у постановах ВСУ  від 27.01.2015 у справі № 6-990цс15,  від 16.11.2016 у справі №756/17216/13-ц,  від17.11.2016 у справі № 755/17150/14-ц., а саме: 
		Якщо кредитор змінює на підставі частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України строк виконання основного зобов'язання, позовна давність обчислюється від цієї дати. Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до боржника протягом трьох років, а до поручителя - протягом шести місяців (частина четверта статті 559 Цивільного кодексу України) від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту. 
		Таким чином,  позовні вимоги позивача до відповідача (ПП «Вікторія») щодо стягнення з останнього заборгованості за кредитним договором №СМ-SME-201/186/2006 від 28.12.2006р. в розмірі 2 827 046 грн. 64 коп., що складається з заборгованості за тілом кредиту - 2 310 522,84 грн., заборгованості за відсотками - 158 333 грн. 21 коп., заборгованості за пенею - 358 190 грн. 59 коп.  підлягали задоволенню. 
		Як зазначалося вище, місцевий господарський суд відмовив у задоволені позову у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.
		Судова колегія також приходить до висновку, що у задоволені позовних вимог слід відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності виходячи з наступного.
		Згідно зі ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
		Відповідно до ч. 1, 3 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
		Частиною 5 ст. 261 ЦК України закріплено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
		За приписами частин 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		В матеріалах справи міститься заявлене відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності.
		Клопотання про відновлення строку позовної давності позивачем не надавалось.
		Як свідчать матеріали справи, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що  матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем, за кредитним договором № CM-SME-201/186/2006 від 28.12.2006р.  
		Про те, оскільки виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором мало бути здійснено ще 06.10.2012р., то останній день подання позову сплив 06.10.2015р., а звернення позивача до господарського суду Запорізької області відбулося 18.04.2017р., тобто понад строк позовної давності, що є підставною для відмови у позові.
		Позивач (заявник апеляційної скарги) вважає, що строк позовної давності перервався, оскільки  Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя розглядалася цивільна справа №335/8372/13-ц за позовом ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до Приватного підприємства "Вікторія", ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №CM-SME-201/186/2006 від 28.12.2006 у розмірі 1020486,85 грн. 
		За результатами розгляду цивільної справи № 335/8372/13-ц, ухвалою від 05.04.2016 Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя провадження у справі в частині позовних вимог до Приватного підприємства "Вікторія" закрито, та повідомлено, що позовні вимоги до Приватного підприємства "Вікторія" підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
		Пунктом 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 роз'яснено, що правила переривання перебігу позовної давності (ст.264 ЦК України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання. При цьому господарським судом слід мати на увазі, що за змістом ч. 2 ст. 264 Цивільного кодексу України переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненного з додержанням вимог процесуального закону, зокрема статей 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України. Тому якщо господарським судом у прийняті позовної заяви відмовлено (стаття 62 Господарського процесуального кодексу України) або її повернуто (ст. 63 названого кодексу), то перебіг позовної давності не переривається. Так само не перериває цього перебігу подання позову з порушенням правил підвідомчості справ.
		З огляду на наведене, твердження  заявника апеляційної скарги щодо переривання строку позовної давності, спростовуються матеріалами справи.
		Судова колегія також враховує правову позицію Верховного Суду України, яка викладена  у постанові від 02.12.2015 у справі № 6-895цс15, за змістом якої встановлено, що не перериває перебігу строк позовної давності внаслідок подачі позову з недодержанням правил підсудності.
		Згідно частини 1 статті 11128 Господарського процесуального кодексу України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів (ч.1 статті 11128 Господарського процесуального кодексу України).
		Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Заявник апеляційної скарги, в порушення приписів ст.33 ГПК України не довів наявність обставин, з якими закон пов'язує скасування або зміну рішення місцевого господарського суду, у зв'язку з чим, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення по справі залишається без змін.
		Керуючись ст.ст. 33, 49 , 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,  м. Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 06.06.2017р. у справі №908/828/17 - залишити без задоволення.
		Рішення  господарського суду Запорізької області від 06.06.2017р. у справі №908/828/17 - залишити без змін.
		 
		Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена на адресу Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.
		 
		 
		Головуючий          О.І. Склярук
		 
		 
		Судді:          Н.В. Будко
		 
		 
		          Н.М. Дучал
		 
		 
		                                                                                                    Надруковано: 5 прим.1. позивачу
		1. відповідачу, 1. у справу
		1. ГСЗО, 1. ДАГС

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...