Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/11373/16-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 13.09.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                            Ухвала
		іменем україни
		7 вересня 2017 рокум. Київ  Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		                    Леванчука А.О.,  Маляренка А.В.,  Ступак О.В.,
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, за касаційною скаргою Харківської міської ради на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 жовтня               2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 24 лютого              2017 року,
		                                          в с т а н о в и л а:
		 
		У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, у порядку спадкування за заповітом після смерті  ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
		Позивач посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його тітка ОСОБА_5, яка за життя була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить і вищезазначена квартира. 
		Позивач зазначав, що він є єдиним спадкоємцем після смерті                     ОСОБА_5, відповідно до складеного останньою заповіту від 30 серпня                 2006 року, який було посвідчено державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Вовкожа О.М. та зареєстровано в реєстрі                   30 серпня 2006 року за № 3-1182. Він в установленому порядку подав до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саварінської Н.В. заяву про прийняття спадщини. Однак постановою нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності у порядку спадкування за заповітом на вищезазначену квартиру після смерті ОСОБА_5, оскільки ним не були надані документи, які підтверджують місце відкриття спадщини.
		Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 жовтня                   2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 24 лютого 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Визнано за позивачем право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, у порядку спадкування за заповітом після смерті  ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
		 
		У касаційній скарзі Харківська міська рада просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,  і ухвалити нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову.
		 
		Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
		 
		У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
		 
		Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне. 
		 
		Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. 
		 
		Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
		Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
		Відповідно до положень ч. ч. 1, 5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
		 
		Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржувані у справі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК України правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4, оскільки судами було встановлено, що померлій спадкодавеці ОСОБА_5 належала на праві власності квартира АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_5 було складено заповіт від 30 серпня 2006 року, посвідчений державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Вовкожа О.М. та зареєстрований в реєстрі 30 серпня 2006 року за № 3-1182. За цим заповітом ОСОБА_5 заповідала усе своє майно племіннику ОСОБА_4, який з часу відкриття спадщини зберігав спадкове майно, користувався вказаною квартирою та оплачував комунальні платежі. Указаний заповіт є дійсним. 
		Відмовляючи ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 на вищезазначену квартиру, нотаріус послався на відсутність документів, які підтверджують місце відкриття спадщини. Перевіривши належним чином підставність такої відмови нотаріуса, суди дійшли правильного висновку, що вона є безпідставою, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1221 ЦК України, якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, тобто місцем відкриття спадщини після померлої ОСОБА_5 є місцезнаходження належного їй на праві власності нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1.
		За таких обставин висновок судів про наявність підстав для визнання за позивачем права власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, у порядку спадкування за заповітом після смерті  ОСОБА_5, є обґрунтованим.
		 
		Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є безпідставними і правильність вищезазначених висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін.
		 
		Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ                                           
		                                         у х в а л и л а:
		 
		Касаційну скаргу Харківської міської ради відхилити, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 жовтня  2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 24 лютого 2017 року залишити без змін.  
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		А.О. Леванчук     А.В. Маляренко    О.В. Ступак                                                                                                             
		Колегія суддів:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...