Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-1593/2009 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 02.12.2009. Забезпечено надання загального доступу: 07.12.2009.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                            Справа № 2-1593/2009 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И 
		      30 жовтня 2009 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області у складі : головуючого судді Федько С.П., 
		      при секретарі Ковальовій О.Г.,  
		      за участю представників позивача Комунального підприємства «Компанія Вода Донбасу» Горшкової О.В., Бендерської О.В., 
		      відповідача ОСОБА_1,  
		      представника відповідачів Панкіна І.І.,  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горлівці цивільну справу за позовом  Комунального підприємства «Компанія Вода Донбасу» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення, 
		В С ТА Н О В И В: 
		       Позивач звернувся із зазначеним позовом, в якому вказав, що відповідачі проживають за адресою АДРЕСА_1. В період з 01 березня 2008 року по 01 жовтня 2008 року  позивач надав їм послуги з водопостачання та водовідведення.  Відповідачі не в повному обсязі сплатили вартість наданих їм послуг. Станом на 01 жовтня 2008 року заборгованість за надані послуги склала 409 грн. 76 коп. Позивач просить стягнути з відповідачів цю суму, а також понесені судові витрати.   
		       У судовому засіданні представники позивача Горшкова О.В., Бендерська О.В., що діють за довіреностями, підтвердили позовні вимоги, мотивуючи їх аналогічно викладеним в позовній заяві. Також додали, що нарахування за послуги з водопостачання за адресою АДРЕСА_1 провадилось на підставі відкритого особистого рахунку № НОМЕР_1 на імя ОСОБА_2  згідно з діючими нормами та тарифами, затвердженими рішенням міської ради, узгоджені з Донецьким обласним територіальним управлінням антимонопольного комітету України. Розпорядженням Донецької обласної державної адміністрації від 12 лютого 1996 року № 72 «Про зміни порядку розрахунку населення за надані житлово-комунальні послуги» встановлено, що на території Донецької області оплата за комунальні послуги здійснюється по окремих особистих рахунках безпосередньо підприємствам, які надають послуги. Відповідно до пункту 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. З 18 березня 2008 року на АДРЕСА_1 встановлений та прийнятий в експлуатацію будинковий водомір і нарахування мешканцям будинку проводиться згідно з показаннями водоміру. Після встановлення відповідачами з 04 червня 2008 року квартирного приладу обліку , - нарахування відповідачам провадилось за його показаннями із врахуванням пільги  25% «діти війни» та діючому тарифу. Відомості про витрати води за показаннями усіх квартирних засобів обліку будинку за спірний період часу надати до суду не можуть, оскільки ця інформація є конфіденційною як така, що стосується конкретних осіб.  
		       Відповідач ОСОБА_1, представник відповідачів ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності, позов не визнали посилаючись на те, що заборгованість за надані послуги штучно завищена, оскільки позивач при розрахуванні боргу ймовірно застосовував приблизні дані кількості води, спожитої мешканцями квартир, де встановлені індивідуальні засоби обліку. Відмова позивача надати інформацію про кількість спожитої води за даними квартирних засобів обліку є незаконною, оскільки вказана інформація не є конфіденціальною.  Виходячи з розміру спірної заборгованості, виявляється, що відповідачі нібито споживали надто значну кількість води, що не відповідає дійсності. Дані обставини підтведжуються тим, що в подальшому після встановлення квартирного водоміра кількість води, спожитої відповідачами, є значно меншою. Крім того, за даними квитанцій, які передавались позивачем, сума боргу є меншою.  
		       Суд , заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги позивача  підлягають задоволенню з наступних підстав. 
		       Судом встановлено, що відповідачі являються споживачами послуг з водопостачання та водовідведення за адресою АДРЕСА_1. Це підтверджується копією особистого рахунку, довідкою КП «Молодіжний». копією свідоцтва про право власності на житло від 04 лютого 2000 року, виданого відділом обліку, розподілу та приватизації державного житлового фонду виконавчого комітету Горлівської міської ради за рішенням № 62 від 02 лютого 2000 року, згідно з яким АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності в рівних частках у кожного по 1/2 частині квартири ОСОБА_2 та ОСОБА_1. 
		       Згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 67, 68 ЖК України споживачі зобовязані сплачувати вартість житлово-комунальних послуг в строки, встановлені договором або законом. Строк оплати  щомісячно не пізніше 10 числа кожного наступного місяцю, що встановлено п. 17 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», затвердженими постановою КМУ від 08 жовтня 1992 року № 572.  
		       Порядок сплати населенням за послуги виробнику та його право вимагати цієї сплати за надані послуги передбачений Розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації від 12 лютого 1996 року № 72, яке не суперечить чинному законодавству, в тому числі, ст.ст. 64, 67 ЖК України, «Правилам користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», затвердженими постановою КМУ від 08 жовтня 1992 року № 572, якими затверджений обовязок сплачувати за надані комунальні послуги; Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року в редакції від 01 грудня 2005 року № 3161. 
		       Відповідно до пункту 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 (далі Правила № 630), у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.  
		       Судом встановлено, що з 18 березня 2008 року на АДРЕСА_1 встановлений та прийнятий в експлуатацію будинковий водомір, що не оспорюється відповідачами. Нарахування мешканцям будинку, які не мали квартирних засобів обліку,  проводилося згідно з показаннями загальнобудинкового водоміру відповідно до пункту 11 Правил № 630, що підтверджено наданими представниками позивача актами - приписами від 23 квітня 2008 року, 26 травня 2008 року, в яких було зафіксовано відсутність витоків із загальнобудинкової мережі, як цього вимагають Правила № 630.  
		       Після встановлення відповідачами з 04 червня 2008 року квартирного приладу обліку , - нарахування відповідачам провадилось за його показаннями із врахуванням пільги  25% «діти війни» та діючому тарифу. 
		  Посилання відповідача та представника відповідачів на те, що заборгованість є завищеною, оскільки позивач не надав розміру кількості води, спожитої за даними квартирних засобів обліку, не можуть бути враховані судом як підстава для відмови в позові, оскільки обставин та доказів, що зазначена інформація не може бути віднесена до конфіденційної, судом не встановлено. Даних, що відповідачі звертались з цього приводу до компетенетних органів і за результатом їх звернення було прийнято відповідне рішення, або що вказані обставини були предметом судового розгляду, не надано.  
		   Крім того, відповідно до норм Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ(далі Закон № 2657),  Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та статті 12 Закону України «Про прокуратуру» (справа К.Г.Устименка )  від 30 жовтня 1997 року № 5  зп, справа № 18/203  1997, «частину четверту статті 23 Закону України «Про інформацію» треба розуміти так, що забороняється не лише збирання, а й зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її попередньої згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав та свобод людини. До конфіденційної інформації, зокрема, належать свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоровя, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані). 
		«Забороняється доступ сторонніх осіб до відомостей про іншу особу, зібраних відповідно до чинного законодавства державними органами, організаціями і посадовими особами» (ст. 31 Закону № 2657). «Стосовно інформації, що є власністю держави і знаходиться в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, з метою її збереження може бути відповідно до закону встановлено обмежений доступ надано статус конфіденційної. Порядок обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, що містять зазначену інформацію, визначається Кабінетом Міністрів України». (ст. 30 Закону № 2657).        
		     В судовому засіданні встановлено, що позивачем були надані послуги, а відповідачами не були сплачені в повній мірі послуги з водопостачання та водовідведення, що підтверджується копією особистого рахунку за № НОМЕР_1. Відповідачі  не надали доказів про відмову ними від послуг, як і не надали доказів, що ці послуги були не якісні або надані не в повному обсязі або що розмір заборгованості є не вірним. 
		     Посилання відповідачів на невідповідність суми боргу, вказаного в квитанціях, які вони отримали від позивача, сумі боргу, вказаної в довідці позивача, доданої до позову, не можуть бути враховані як підстава для відмови в позові, оскільки, як пояснили представники позивача, відомості, зазначені в квитанціях, можуть не співпадати з кінцевими даними бухгалтерського обліку, які коригуються на конкретну пізнішу дату.  
		     Згідно з витягом з особистого рахунку на імя ОСОБА_2 сума боргу станом на 01 жовтня 2008 року дорівнює 409.76 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів з кожного по 1/2 частині даної суми як із співвласників відповідно до норм ст. 360 ЦК України, згідно з якою співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобовязаний брат участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у платі податків, зборів (обовязкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобовязаннями, повязаними із спільним майном. З цього випливає, що, оскільки частки всіх співвласників є рівними  по 1/2 частині квартири, сума боргу кожного з них також повинна бути по 1/2 частині від загальної суми боргу та дорівнюватиме 204 грн. 88 коп. (409. 76 : 2).                    
		     На підставі вищенаведеного, ст. ст. 11, 218, 360 ЦК України, ст.ст. 64, 67 ЖК України, «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», затверджених постановою КМУ від 08 жовтня 1992 року № 572, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 79, 84, 88, 213, 214, 218,223 ЦПК України, 
		В И Р І Ш И В : 
		     Позовні вимоги Комунального підприємства «Компанія Вода Донбасу» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Компанія Вода Донбасу» в рахунок заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01 березня 2008 року по 01 жовтня 2008 року по 204 грн. 88 коп. з кожного.  
		     Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Компанія Вода Донбасу» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі по 25.50 грн. з кожного та по сплаті витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи по 15 грн. з кожного. 
		     Рішення суду набирає законної сили, якщо після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження (десяти днів з дня проголошення рішення) заяву про апеляційне оскарження не буде подано або якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений ст. 294 ЦПК України (протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження). 
		     Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки шляхом подання заяви про оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 
		 
			    Суддя                                                        С.П. Федько

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...