Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/4764/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 14.09.2017. Зареєстровано: 15.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2017.
Дата набрання законної сили: 22.05.2018 (частково)
Результат оскарження 22.05.2018 Апеляційний суд Харківської області: скасовано вирок частково з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 1-кп/643/616/17 
		Справа № 643/4764/17
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14.09.2017 року                                 м. Харків
		Московський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		представника потерпілої - ОСОБА_6 ,
		захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12016220000001237 від 11.11.2016 року за обвинуваченням
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Молдовії, молдована, громадянина України, раніше не судимого, пенсіонера за віком, який зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_8 , 11.11.2016 року, приблизно о 12 год. 00 хв., керуючи технічно справним автомобілем «Пежо-Боксер», р\н НОМЕР_1 , рухався у місті Харкові по вул. Героїв Праці зі сторони пр-ту Тракторобудівників в напрямку вул. Світлої.
		На шляху свого руху водій ОСОБА_8 , рухаючись зі швидкістю близько 80 км\г при під`їзді до нерегульованого пішохідного переходу, на якому в цей час знаходився пішохід ОСОБА_9 , не вжив заходів до зменшення швидкості, а також не надав переваги в рухові даному пішоходу, чим грубо порушив вимоги п.п. 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого:
		п. - 18.1 «Водій транспортного засобу при наближенні до не регульованого пішохідного переходу, на якому знаходяться пішоходи повинен зменшити швидкість, а при необхідності зупинитися щоб надати дорогу пішоходам для яких може бути створена перешкода або небезпека», в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_9 , який перетинав проїжджу частину вул. Героїв Праці в районі будинку №47, по нерегульованому пішохідному переходу зліва направо по ходу руху автомобіля «Пежо-Боксер», спричинивши потерпілому ОСОБА_9 тяжкі тілесні ушкодження від яких наступила його смерть.
		Згідно висновку судово-медичної експертизи №356-Ат/16 від 26.12.2016 року смерть ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала внаслідок важкої поєднаної травми з пошкодженнями внутрішніх органів та переломами кісток скелету, яка ускладнилася в своїй течії декомпенсованим необоротним травматичним шоком.
		Порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_8 виразилося в тому, що він керуючи технічно справним автомобілем «Пежо-Боксер», р\н НОМЕР_1 при під`їзді до нерегульованого пішохідного переходу, на якому в цей час знаходився пішохід ОСОБА_9 , який перетинав проїжджу частину зліва направо по ходу руху автомобіля «Пежо-Боксер», не прийняв міри до зменшення швидкості, а також не надав дороги вказаному пішоходу, в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_9 спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження від яких наступила смерть потерпілого.
		Дії водія ОСОБА_8 згідно висновку автотехнічної експертизи №207/17 від 16.03.2017 року перебувають у причинному зв`язку з подією та наслідками що наступили.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам вчинення кримінального правопорушення, встановленим як досудовим розслідуванням, так і судовим розглядом.
		За таких обставин, згідно з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Судом дії обвинуваченого ОСОБА_8 кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_9 тяжкі тілесні ушкодження, від яких наступила його смерть.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд приймає до уваги ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, його ставлення до скоєного правопорушення, та данні про його особу.
		Кримінальне правопорушення, що вчинив обвинувачений ОСОБА_8 відповідно до ст.12 КК України, віднесено до тяжких злочинів, від його скоєння настали тяжкі наслідки у вигляді смерті особи.
		На обліку у лікарів нарколога та психіатра обвинувачений не перебуває, є пенсіонером за віком. 
		При вирішенні питання про вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує його щире каяття, часткове відшкодування збитків, завданих потерпілим від кримінального правопорушення, та визнає ці обставини, відповідно до ст. 66 КК України такими, що пом`якшують його покарання. 
		Разом із тим, суд не приймає до уваги доводи захисника обвинуваченого щодо перебування у останнього на утриманні дружини, хворої на онкологічне захворювання, оскільки з копії довідки з місця проживання про склад сім`ї та прописку №2389 від 29.11.2016 року, вбачається, що разом із обвинуваченим зареєстровані та мешкають двоє його повнолітніх дітей - ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Доказів ухилення повнолітніх дітей від обов`язку з утримання непрацездатної матері, - матеріали справи не містять.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, передбаченою ст. 67 КК України, судом суд вважає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
		На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_8 необхідно призначити покарання в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України, у вигляді позбавлення волі із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік. При цьому, суд вважає, що з урахуванням даних про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного кримінального правопорушення, його виправлення не можливе в умовах без ізоляції від суспільства. 
		Разом із тим, за клопотанням захисника обвинуваченого суд застосовує до ОСОБА_8 положення п.ґ ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році», оскільки на день набрання чинності вказаним Законом обвинувачений ОСОБА_8 досяг пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та звільняє його від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі та позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки інкримінований йому злочин є тяжким злочином, вчиненим з необережності та обвинувачений не заперечує проти застосування до нього положень Закону України «Про амністію в 2016 році».
		Цивільні позови, заявлені потерпілими по справі до обвинуваченого та ПАТ НАСК «Оранта», суд вважає за необхідне задовольнити частково.
		Так, потерпілою по справі - ОСОБА_5 в якості доказів, що підтверджують розмір завданих їй матеріальних збитків, надано до суду копії договору-замовлення №293 на організацію поховання та докази його оплати на суму 11990,00 грн., копії квитанцій про оплату ритуальних послуг на суму 712,00 грн. та 4435,00 грн., а також чеки на суму 3394,60 грн. та 3410,00 грн. - про оплату помінальних обідів. Вказані витрати суд вважає за необхідне стягнути з винної особи на користь потерпілої ОСОБА_5 .
		Щодо вимог потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди у сумі 17400,00 грн. кожній на їх користь з ПАТ «НАСК «Оранта», суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Матеріали кримінального провадження містять роздруківку з сайту МТСБУ (а.с. 34) з даними страхового полісу ПАТ «НАСК «Оранта». При цьому, відомостей щодо сторін та умов страхового договору АЕ/6583151, строку дії цього договору, тощо, матеріали справи не містять.
		В зв`язку із викладеним, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог потерпілих про стягнення моральної шкоди з ПАТ «НАСК «Оранта» на їх користь, - відмовити в зв`язку із недоведеністю цих вимог належними та допустимими доказами.
		В стягненні з обвинуваченого на користь потерпілих витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки матеріали кримінального провадження, зокрема ті, що залучені стороною обвинувачення під час судового розгляду та ті, що долучені потерпілими до заявлених цивільних позовів, не містять жодного доказу щодо оплати такої правової допомоги потерпілими, щодо розміру такої оплати, тощо.
		З приводу позовних вимог потерпілих про стягнення з обвинуваченого на їх користь моральних збитків, слід зазначити наступне.
		Так, відповідно до вимог ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
		При цьому, суд повинен виходити з принципів законності, зваженості і справедливості.
		Так, під час судового розгляду зазначеного кримінального правопорушення судом встановлено, що внаслідок протиправних вищезазначених дій обвинуваченого, загинув, відповідно, - чоловік та батько потерпілих, внаслідок чого останні зазнали значних моральних страждань, порушені їх нормальні життєві зв`язки, погіршився стан їх здоров`я, вони були змушені докладати додаткових зусиль для організації свого життя, відстоювання своїх прав та інтересів в органах досудового розслідування та в суді, назавжди втратили близьку та рідну людину. 
		Безумовно, потерпілим протиправними діями обвинуваченого завдано безмірні моральні страждання, які не підлягають матеріальній оцінці. Разом із тим, суд вважає, що стягнення з обвинуваченого на користь потерпілих по 500000,00 грн. на кожну, поставить обвинуваченого та його родину на межу можливості нормального існування, оскілки ОСОБА_8 є пенсіонером за віком, і не має реальної можливості сплатити такий розмір відшкодування.
		Розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає з урахуванням характеру правопорушення, фізичних і душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
		З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити цивільний позов потерпілих в частині відшкодування моральної шкоди та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_4 та на користь потерпілої ОСОБА_5 по 100000,00 грн. заподіяної моральної шкоди кожній.
		Процесуальні витрати по кримінальному провадженню суд стягує з винної особи 
		Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України. 
		Керуючись ст. ст. 100, 369-371, 373, 374 КПК України, суд 
		З А С У Д И В:
		Визнати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік. 
		На підставі п.ґ ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році» звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі на чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 100000,00 (сто тисяч) грн.
		В іншій частині в задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_4 - відмовити.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування завданих матеріальних збитків 18794,6 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот дев`яносто чотири грн. 60 коп.)
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 100000,00 (сто тисяч) грн.
		В іншій частині в задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 - відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням експертизи обставин ДТП №207/17 від 16.03.2017 року, в розмірі 1055,52 грн. (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят п`ять грн. 52 коп.).
		Вирок може бути оскаржений через Московський районний суд м. Харкова до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.
		Прокурору, засудженому, потерпілим копію вироку вручити негайно після його проголошення.
		 
		Суддя                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...