Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 812/975/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 14.09.2017. Зареєстровано: 17.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2017.
Дата набрання законної сили: 14.09.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Головуючий у 1 інстанції - Широка К.Ю.
		Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
		 
		 
		ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 вересня 2017 року                                                                          справа №812/975/17
		приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 
		Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Сіваченка І.В.
		суддів: Шишова О.О., Чебанова О.О.,
		секретар судового засідання Куленко О.Д.,
		за участі представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
		представників відповідача Помалюк І.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у справі № 812/975/17 за позовом ОСОБА_5 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправною та скасування податкової консультації №281/3/99-99-13-03-01-14/ІПК від 19.05.2017,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В липні 2017 року ОСОБА_5 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - відповідач 1, Управління), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2) про визнання протиправною та скасування податкової консультації № 281/3/99-99-13-03-01-14/ІПК від 19.05.2017.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач орендує земельні ділянки у Сєвєродонецької міської ради Луганської області. 
		Позивач звернувся до Управління за наданням індивідуальної податкової консультації з питань звільнення від сплати земельного податку. Відповідач 1 листом № ФОП-86/12-32-13-01-05 від 10.05.2017 повідомив, що вказане звернення було направлено до Державної фіскальної служби України для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій. Відповідач 2 надав індивідуальну податкову консультацію № 281/3/99-99-13-03-01-14/ІПК від 19.05.2017, яку Позивач вважає протиправною, оскільки він звільнений від сплати земельного податку в силу Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669-VII) в період з 14.04.2014 до 07.06.2016. 
		Відповідач 1 та відповідач 2 позов не визнали, надали заперечення, в яких зазначено, що платники земельного податку, які перебувають на обліку у фіскальних органах та знаходяться на територіях, визначених переліком населених пунктів, де проводиться антитерористична операція на цей період звільняються від своїх обов'язків виключно на підставі сертифікату Торгово-промислової палати України. Вказав, що наразі не розроблено порядку застосування ст. 6 та ст. 7 Закону № 1669-VII та не внесено відповідних змін до Податкового Кодексу України (далі - ПК України), а тому вважають позов не обґрунтованим та просили відмовити в його задоволенні (а.с.73-75).
		Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у справі № 812/975/17 адміністративний позов було задоволено повністю, внаслідок чого, визнати протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України, викладену у листі  281/3/99-99-13-03-01-14/ІПК від 19.05.2017.
		Постанова мотивована тим, що на позивача розповсюджуються норми статей 6, 7 Закону № 1669-VII в частині звільнення від виконання своїх обов'язків як суб'єкта господарювання, який знаходиться на території проведення антитерористичної операції щодо сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, орендної плати за користування державним та комунальним майном з 14.04.2014 по 08.06.2016. 
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов до такого висновку, що Відповідачем при наданні спірної індивідуальної податкової консультації не надано відповіді на постановлені позивачем запитання щодо застосування норм діючого законодавства, а лише наведено суб'єктивне тлумачення приписів Закону № 1669-VII та ПК України без конкретизації дії зазначених норм до позивача.
		Не погодившись з таким рішенням, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		В доводах своєї скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що порушені в листі ОСОБА_5 (вх. № ФОП/1127 від 25.04.2017) питання мали загальний (теоретичний) характер щодо окремих питань плати за землю.
		Також, судом першої інстанції не надано оцінки доводам про те, що з 01 січня 2016 року плату за землю віднесено до місцевих податків і зборів; сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень та згідно зі ст. 12 ПК України приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів у частині плати за землю і, зокрема, визначають ставки земельного податку в межах, передбачених статтями 273-277 ПК України, а також перелік пільг зі сплати податку.
		В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують прийняття в період з 14.04.2014 до 08.06.2016 Сєвєродонецькою міською радою рішень про звільнення та/або встановлення пільг із сплати земельного податку у зв'язку з проведенням антитерористичної операції.
		Позивачем було надано Сертифікат № 2033 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 04.12.2014 № 5689/05-4, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період з 01.06.2014 по 22.07.2014.
		У зв'язку з цим, апелянт вважає, що позивач має право на звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (а саме земельною ділянкою, відносно якої ОСОБА_5 укладено договір оренди землі № 040941900322 від 08.09.2009, розташованою за адресою: АДРЕСА_1) в період з 01.06.2014 по 22.07.2014. В інший період сплата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності має здійснюватися на загальних підставах.
		Враховуючи викладене, Управління вважає, що визнання Луганським окружним адміністративним судом протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 19.05.2017 № 281/3/99-99-13-03-01-14/ІПК є неправомірним.
		Апеляційна скарга Відповідача 2 була повернута в зв'язку з не усуненням її недоліків.
		В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представником позивача висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		В судовому засіданні представник відповідача 2 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечували представники позивача. Представник відповідача 1 до апеляційного суду не прибув.
		Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
		Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що ОСОБА_5 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 05.10.2015 (номер запису: НОМЕР_1) (а.с.56).
		ОСОБА_5 уклала з Сєвєродонецькою міською радою договір оренди земельної  ділянки площею 0,1630 га, строком до 25.04.2034, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна (а.с.8-9). 
		Управління є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження з адміністрування плати за землю. Державній фіскальній службі України, в свою чергу, ПК України надано право надавати індивідуальні податкові консультації. 
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач 25.04.2017 звернувся до Управління із заявою про надання податкової консультації стосовно порядку ведення обліку та подачі звітності з оплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності за період з 14.04.2014 по 07.06.2016, а саме просив роз'яснити: яку податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) необхідно подати - звітну або уточнюючу; що саме є підставою подачі уточнюючої податкової декларації з плати за землю; який порядок нарахування та обчислення розміру плати за землю за даний період (а.с.11).
		12.05.2017 позивач отримала відповідь Головного управління ДФС у Луганській області від 10.05.2017, в якій повідомлено, що на виконання п. 52.2 ст. 52 ПК України управлінням направлено індивідуальну податкову консультацію позивача до Державної фіскальної служби України для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій (а.с.12,13). 
		Державною фіскальною службою України надано індивідуальну податкову консультацію, яка викладена у листі № 281/3/99-99-13-03-01-14/ІПК від 19.05.2017, відповідно до якої Позивачу роз'яснено, що на теперішній час не розроблено порядок застосування ст. 6 № 1669-VII, а також не внесено відповідних змін до ПК України. Та, оскільки місто Сєвєродонецьк Луганської області відсутнє в переліку населених пунктів, що розташовані на тимчасово окупованій території та на лінії зіткнення, визначених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085, позивач зобов'язаний сплачувати орендну плату на загальних підставах (а.с.14-15).
		Вирішуючи питання про правомірність наданої податкової консультації, суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України.
		Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
		Згідно з п. 52.1, 52.3 та 52.4 ст. ст. 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
		За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
		Відповідно до п. 53.3 ст. 53 ПК України, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
		Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
		Протягом 30 календарних днів із дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов'язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.
		Відповідач в обґрунтування своєї правової позиції посилається на відсутність порядку застосування статі 7 Закону № 1669-VII, а також не внесення відповідних змін до ПК України після прийняття Закону № 1669-VII.
		При цьому, у листі № 281/3/99-99-13-03-01-14/І ПК від 19.05.2017 відсутнє будь-яке роз'яснення застосування статті 6 Закону № 1669-VII та відповідь на поставлені позивачем питання.
		Проте, колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками з огляду на наступне.
		Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
		Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
		Землекористувачі відповідно до пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
		Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що плата за землю - плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
		Відповідно до ст. 269 ПК України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
		Згідно ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
		Відповідно до ст. 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
		Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України, встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельної ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
		Однак, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
		Законом № 1669-VII визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
		Абзацом 1 статті 2 Закону № 1669-VII визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку.
		Перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, затверджується Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог п. 5 ст. 11 Закону № 1669-VII.
		Остаточний перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, буде затверджено у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції (абз.3 п. 5 ст. 11 Закону № 1669-VII).
		Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30.10.2014, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
		В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".
		Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, дія якого лише була зупинена на відповідний час.
		02.12.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України". Зазначене розпорядження опубліковано 08.12.2015 на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України Урядовий портал.
		Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року №1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053".
		Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015                    № 1275-р до зазначених населених пунктів належить м. Сєвєродонецьк.
		Статтею 6 Закону № 1669-VII встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
		Приписами ст. 7 Закону № 1669-VII скасовується на період проведення антитерористичної операції орендна плата за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
		Пізніше, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування" від 17.05.2016 № 1365-VIII, який набрав законної сили 08.06.2016, внесені зміни до Закону № 1669-VII, та доповнено п.4 до статті 4 Закону наступного змісту: "Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію".
		Вказаним законом також змінено редакцію статті 6 Закону № 1669-VII, яка з 08.06.2016 передбачає звільнення суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, м. Сєвєродонецьк з 08.06.2016 не належить до населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
		З огляду на викладене, на Позивача розповсюджуються норми статті 7 Закону № 1669-VII в частині звільнення від виконання своїх обов'язків як суб'єкта господарювання, який знаходиться на території проведення антитерористичної операції, з 14 квітня 2014 року щодо сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, орендної плати за користування державним та комунальним майном до 08.06.2016.
		Крім того, колегія суддів погоджується з твердженням місцевого суду, що Відповідачем при наданні спірної індивідуальної податкової консультації не надано відповіді на постановлені позивачем запитання щодо застосування норм діючого законодавства, а лише наведено суб'єктивне тлумачення приписів Закону № 1669-VII та ПК України без конкретизації дії зазначених норм до позивача.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що податкова консультація, надана Відповідачем, прийнята не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття, без дотриманням принципу рівності перед законом, необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця податкова консультація, з огляду на зазначене вона є протиправною.
		Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
		У відповідності до статей 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
		Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, позовні вимоги ОСОБА_5 до Головного управління ДФС у Луганській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування податкової консультації № 281/3/99-99-13-03-01-14/ІПК від 19.05.2017 правильно задоволені місцевим судом. 
		Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає  апеляційну  скаргу  без задоволення,  а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
		В повному обсязі ухвалу виготовлено 14 вересня 2016 року.
		Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області - залишити без задоволення.
		Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у справі № 812/975/17 за позовом ОСОБА_5 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправною та скасування податкової консультації №281/3/99-99-13-03-01-14/ІПК від 19.05.2017 - залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.
		 
		 
		Головуючий:                                                                                     І.В.Сіваченко          
		 
		 
		          Судді:                                                                                           О.О.Шишов
		 
		 
		                                                                                                               О.О.Чебанов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...