Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/1702/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 18.09.2017. Зареєстровано: 18.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2017.
Дата набрання законної сили: 13.09.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/1702/17 Провадження № 22-ц/772/2027/2017Головуючий в суді першої інстанції Гуменюк К. П.Категорія 34 Доповідач Голота Л. О.
		   
		  
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 вересня 2017 рокум. Вінниця
		 
		     Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі: 
		                                        Головуючого Голота Л.О., 
		                                         суддів Рибчинський В.П., Кучевський П.В., 
		                                       при секретарі: Топольська В.О.
		з участю: третьої особи ОСОБА_2
		представника третьої особи ОСОБА_3
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20.06.2017 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Департаменту патрульної поліції України, Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство « Страхова компанія « Український страховий стандарт» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, -
		                                               
		ВСТАНОВИЛА:
		      26.01.2017 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом у якому просив стягнути з Департаменту патрульної поліції України, як роботодавця винуватця ДТП, що сталось 05.10.2016 року матеріальну шкоду в розмірі 186 966, 20 грн та моральну шкоду в розмірі 20 000 грн, а також судові витрати.
		     Ухвалою Вінницького міського суду від 05.04.2017 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено Державну казначейську службу України.
		     Ухвалою суду від 04.05.2017 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог залучено ПрАТ « Страхова компанія « Український страховий стандарт».
		     Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20.06.2017 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції на його користь матеріальну шкоду в розмірі 62 814 грн 46 коп та у відшкодування моральної шкоди 2 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто судовий збір в розмірі 648 грн 14 коп.
		             Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю. Підставами для скасування рішення суду вказує те, що суд незаконно не прийняв до уваги висновок спеціаліста № 648Е-10-16 від 17.10.2016 року і не стягнув з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 186 966, 20 грн ( 265366, 20 - 80 000 грн), а також не стягнув вартість проведеного дослідження в сумі 1200 грн, та не стягнув витрати на правову допомогу в сумі 2 000 грн.
		     З даним рішенням суду першої інстанції не погодився також        ОСОБА_2, який подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати рішення Вінницького міського суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 з тих підстав, що порушення ПДР було допущено обома водіями, а також суд не взяв до уваги, що у грудні 2016 року позивачу було сплачено страхове відшкодування в розмірі 80 000 грн. Позивач при цьому погодився на отримання такої суми з урахуванням того, що у його власності залишається пошкоджений автомобіль, який був згодом відремонтований та проданий. Таким чином, апелянт вважає, що деліктне зобов»язання між позивачем та відповідачем припинене відповідно до ст. 599 ЦК України. Не доведено позивачем також прямого причинного зв»язку між ДТП та заподіяною моральною шкодою.
		     У судовому засіданні третя особа ОСОБА_2 та його представник підтримали свою апеляційну скаргу та просили її задовольнити; у задоволенні апеляційної скарги позивача просили відмовити.
		     Позивач в судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином; надав суду заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_2
		     У задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи колегія суддів відмовила з підстав неповажності причин неявки представника відповідача, який є юридичною особою та має можливість забезпечити до суду явку іншого представника.
		     Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення третьої особи та його представника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 слід відхилити з наступних підстав.
		     Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 на день ДТП 05 жовтня 2016 року являвся власником автомобіля «FORD FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_1, чорного кольору, 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу сер. НОМЕР_3 від 14 листопада 2007 року (а. с.7, 33).
		     05 жовтня 2016 року водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «TOYTA PRIUS», реєстраційний номер НОМЕР_4 по вул. Немирівське шосе у м. Вінниця, виконуючи невідкладне службове завдання перед початком виконання маневру не переконався в його небезпеці, пересік подвійну суцільну лінію розмітки і внаслідок цього допустив зіткнення з автомобілем «FORD FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок чого було пошкоджені транспортні засоби. 
		     Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати усіма видами транспортних засобів строком на 6 місяців. Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 12 грудня 2016 року змінена постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2016 року в частині адміністративного стягнення, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а постанова набрала законної сили (а. с. 5, 6).
		     Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «TOYTA PRIUS», реєстраційний номер НОМЕР_4, яким є Департамент патрульної поліції, застрахована ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/6031746, строк дії якого з 08 липня 2016 року по 07 липня 2017 року. За вказаним полісом ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну встановлений в розмірі 100000,00 грн., франшиза - в розмірі 00,00 грн. (а. с 98).
		     06 жовтня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» з повідомленням про настання страхового випадку (а. с. 109-110). 
		     7 листопада 2016 року ФОП ОСОБА_5.( сертифікат суб»єкта оціночної діяльності НОМЕР_5 від 01.03.2016 року) складено звіт № 3276 про оцінку вартості матеріального збитку, відповідно до якого встановлено факт не можливості відновлення КТЗ відповідно до технічних вимог виробника та визначено розмір матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «FORD FOCUS»,, в результаті його пошкодження при ДТП на дату оцінку КТЗ в сумі 273 845 грн 41 коп, яка була знижена оцінювачем до ринкової вартості автомобіля на момент його пошкодження. ( а.с.116-128)
		     19 грудня 2016 року ОСОБА_4 та ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» досягли згоди про розмір страхового відшкодування в сумі 80000,00 грн., що підтверджується копією відповідного протоколу (а. с. 145, 154).
		     20 грудня 2016 року позивач звернувся до ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» із заявою про виплату страхового відшкодування із зазначенням реквізитів для перерахунку коштів (а. с. 146). 
		     Відповідно до копії платіжного доручення від 23 грудня 2016 року № 1036 ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_4 80000,00 грн. (а. с. 149). 
		     Також встановлено, що після ремонту транспортного засобу, на підставі договору купівлі-продажу від 15.03.2017 року автомобіль «FORD FOCUS», держ.номер НОМЕР_1 був проданий ОСОБА_6, що підтверджується поясненнями сторін та реєстраційною карткою ТЗ ( а.с.160).
		     Задовольняючи частково позовні вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відновлювальна вартість ремонту автомобіля є меншою ніж його ринкова вартість, тому відсутні підстави визнавати транспортний засіб знищеним. Для встановлення розміру збитку суд взяв до уваги звіт № 3276 від 07.11.2016 року, а не висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 648Е-10/16 від 17.10.2016 року на якому наполягав позивач, оскільки позивач погоджувався із сумою страхового відшкодування, здійсненого на підставі зазначеного звіту, при цьому не заперечував про розмір спричиненого йому матеріального збитку. При визначенні розміру моральної шкоди суд керувався вимогами розумності і справедливості, та врахував, що за своїм характером правопорушення є необережним щодо нанесення шкоди майну.
		     Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині стягнення матеріальної шкоди та вважає, що вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди в сумі 186 966 грн 20 коп не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		     Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
		       Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою(страховим відшкодуванням).
		     В Постанові від 20.01.2016 року по справі №6-2808цс15 Верховний суд України,  зробив правовий висновок, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути обмежено або припинено наявністю у останнього Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників  наземних транспортних засобів. Тобто винуватець Дорожньо-транспортної пригоди, в подальшому несе повну матеріальну  відповідальність за шкоду завдану потерпілому, своїми неправомірними діями.
		     Отже колегія суддів доводи апелянта ОСОБА_2 про те, що підстав для стягнення шкоди немає, так як деліктне зобов»язання між позивачем та відповідачем припинене відповідно до ст. 599 ЦК України відхиляє, оскільки сторонами не доведено, що страхового відшкодування було достатньо для повного покриття шкоди. 
		     При визначені розміру шкоди судом першої інстанції не були взято до уваги наступне.
		     Відповідно до ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		     Згідно з п.2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністрерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092 ( далі - Методика) вартість матеріального збитку ( реальні збитки) визначаються як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу. З урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ ( втрати товарної вартості).
		     Відповідно до п.8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.
		     Отже, за змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку ( реальних збитків). ( правова позиція ВСУ у справі за № 6-760цс15)
		     Таким чином, взявши за основу у розрахунок матеріальної шкоди лише  вартість відновлювального ремонту, що становить 142 814, 46 грн за звітом № 3276 суд обмежив права позивача на повне відшкодування завданої йому шкоди. Позивач не погодився з даною сумою та у своїй апеляційній скарзі просив включити у розрахунок саме величину матеріального збитку. 
		     За таких обставин, суд першої інстанції не визначився з характером спірних правовідносин та не застосував норму матеріального права, яка підлягає застосуванню ст.1194 ЦК України, у зв»язку з чим неправильно визначив матеріальний збиток, завданий ОСОБА_4 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. 
		     У звіті № 3276 від 07.11.2016 року про оцінку вартості матеріального збитку оцінювач прийшов висновку про не можливість відновлення КТЗ позивача відповідно до технічних вимог виробника.
		     Відповідно роз»яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться у п. 15 Постанови № 7 від 01.03.2013 року « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», у разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.
		     Той факт, що автомобіль позивача був відремонтований та проданий свідчить про те, що він був не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, а тому матеріальна шкода має визначатись з урахуванням вартості транспортного засобу після ДТП.
		     Оскільки позивачем не надано доказів вартості транспортного засобу після ДТП суд позбавлений можливості визначити розмір матеріальної шкоди та задовольнити вимоги ОСОБА_4 в цій частині.
		     Висновок експертного дослідження № 648Е-10/16 від 17.10.2016 року, на який посилається позивач, колегія суддів оцінює критично та не приймає його до уваги, як належний доказ, оскільки із вступної частини висновку вбачається, що заява від ОСОБА_4 щодо проведення експертного дослідження КТЗ до суб»єкта оціночної діяльності надійшла 04.10.2016 року, тоді як ДТП сталось 05.10.2016 року, тобто заява про оцінку надійшла за день до ДТП. Також при ідентифікації об»єкту дослідження оцінювачем були виявлені сліди проведення відновлювального ремонту кузовних складових КТЗ , що ставить під сумнів даний висновок .
		     Відмовляючи у стягненні на користь позивача судових витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що за відсутності у матеріалах справи квитанції про сплату даних коштів та доказів про обсяг виконаних адвокатом робіт підстав для відшкодування даної суми немає.
		     Колегія суддів відхиляє заперечення апелянта ОСОБА_2 про безпідставне стягнення судом на користь позивача моральної шкоди, оскільки врахувавши характер та обсяг майнових витрат позивача, душевних страждань, яких позивач зазнав у зв»язку із пошкодженням його майна суд першої інстанції вірно визначив підстави та розмір моральної шкоди. Належних доказів про порушення Правил дорожнього руху обома водіями апелянт ОСОБА_2 суду не надав.
		      На підставі викладеного, колегія суддів приходить висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 62 814 грн 46 коп. не може залишатись в силі, оскільки  постановлене на підставі неповно з»ясованих обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права.
		      Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313,316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -     
		ВИРІШИЛА:
		          Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
		Рішення Вінницького міського суду від 20.06.2017 року в частині стягнення матеріальної шкоди скасувати.
		Постановити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Департаменту патрульної поліції України, Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство « Страхова компанія « Український страховий стандарт» про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 62814 грн 46 коп відмовити.
		В іншій частині рішення залишити без змін.
		У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_4 відмовити. 
		          Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. 
		          Головуючий                                                                           Л.О.  Голота 
		              Судді:                                                                                  П.В. Кучевський 
		                                                                                                             В.П. Рибчинський 
		/ПІДПИСИ/
		Згідно з оригіналом:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...