Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 398/1897/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого.
Надіслано для оприлюднення: 18.09.2017. Зареєстровано: 19.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 21.09.2017.
Дата набрання законної сили: 19.10.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  Справа №: 398/1897/17
		провадження №: 1-кп/398/436/17
		ВИРОК
		Іменем України 
		"18" вересня 2017 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
		головуючої судді ОСОБА_1 ,
		за участю: 
		секретарей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		потерпілого ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		захисника ОСОБА_9 ,    
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Олександрія кримінальне провадження, внесене в ЄРДР № 12017120300000371 від 12.05.2017 року, за обвинуваченням
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Дельфінівка Ульянівського району Кіровоградської області, українець, громадянин України, освіта професійно  технічна, не працює, на своєму утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, 
		В С Т А Н О В И В:
		12 травня 2017 року, близько 11 годин 30 хвилин, ОСОБА_8 , знаходячись на території кладовища, що розташоване біля вулиці Кошового в селі Войнівка Олександрійського району, діючи умисно, з корисливих мотивів, демонтував металевий хрест з металевою табличкою з могили ОСОБА_10 , з яким в подальшому покинув місце викрадення та розпорядився ним на власний розсуд.
		Допитаний в ході судового розгляду ОСОБА_8 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив, що 12 травня 2017 року біля 11.30 годин він знаходився на території кладовища, де прибирав могилу свого батька, помітив на старому кладовищі три занедбані могили, та вирішив демонтувати хрест з однієї з могил та реалізувати його. В той момент, коли він вже демонтував зазначений хрест та знаходився поруч з могилою, його побачили потерпілий та дружина потерпілого. Останній забрав у нього належний йому велосипед, пообіцявши його віддати після того, як він відремонтує хрест. Через три дні він сам встановив новий хрест, який зварив з нових труб, покрасив та забетонував, після чого потерпілий віддав йому його велосипед.
		Окрім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_8 , його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується дослідженими і перевіреними судом наступними доказами.
		Допитаний судом потерпілий ОСОБА_11 показав, що 12 травня 2017 року біля 11.00 год. він разом зі своєю дружиною знаходився неподалік старого кладовища, та почув стук по металу. Прибіг до могили ОСОБА_10 , його прабабусі, та побачив обвинуваченого, який знаходився на відстані приблизно 7 метрів від могили поруч з демонтованим хрестом з вказаної могили, та бив по даному хресту кувалдою. Він забрав у обвинуваченого належний останньому велосипед та віддав, коли обвинувачений установив новий хрест.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , дружина потерпілого, показала, що 12 травня 2017 року вона разом з чоловіком знаходилась неподалік старого кладовища. Почула стук по металу, та, прибігши до могили ОСОБА_10 , побачила обвинуваченого поруч з демонтованим хрестом з вказаної могили.
		Також, вина обвинуваченого підтверджується фактичним даними, що містяться у наступних джерелах доказів.
		Протоколом огляду місця події від 06.05.2017 з фототаблицею, відповідно до якого оглянуто територію кладовища по АДРЕСА_1 .
		Протоколом проведення слідчого експерименту від 20.05.2017 за участю потерпілого ОСОБА_7 , та його відеозаписом, відповідно до якого потерпілий показав, що 12.05.2017 о 12.00 год., він знаходився на відстані 100 м від кладовища, почув стук по металу, та, прийшовши до могили ОСОБА_10 , його прабабусі, побачив ОСОБА_8 , який знаходився у канаві неподалік могили з демонтованим хрестом, по якому бив кувалдою. На момент проведення слідчого експерименту хрест ОСОБА_8 відновлено.
		Протоколом проведення слідчого експерименту від 20.05.2017 за участю свідка ОСОБА_12 , відповідно до якого вона показала, що 12.05.2017 вони з чоловіком садили город поблизу кладовища, почули стукіт, та вона пішла до кладовища, підійшовши до якого побачила обвинуваченого з демонтованим хрестом з могили ОСОБА_10 . 
		Протоколом пред`явлення речей для впізнання від 20.05.2017 з фототаблицею за участі потерпілого ОСОБА_7 , відповідно до якого потерпілий впізнав хрест з могили його родички ОСОБА_10 . 
		Протоколом огляду речей від 20.05.2017 з фототаблицею, за участі потерпілого ОСОБА_7 , а саме металевого хреста зеленого кольору, виготовленого з труб діаметром 35 мм, довжиною 1,85 м, з табличкою з написом « ОСОБА_10 » та металевої кувалди  важкого молоту з плоскими бойками та металевою рукояткою.
		Постановою про визнання речових доказів та передачі на зберігання від 20.05.2017, відповідно до якої визнано речовими доказами: кувалду з металевою рукояткою та металевий хрест зеленого кольору, виготовлений з труб, діаметром 35 мм, довжиною 1,85м; металевий хрест передано на зберігання потерпілому; кувалду передано на зберігання в кімнату зберігання Олександрійського РВП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області.
		Розпискою потерпілого ОСОБА_7 від 20.05.2017 про отримання металевого хреста на зберігання.
		Протоколом проведення слідчого експерименту від 24.05.2017 з відеозаписом, за участі ОСОБА_8 , відповідно до якого останній показав, що 12.05.2017 він, перебуваючи на старому кладовищі, з метою подальшої реалізації, демонтував хрест з могили ОСОБА_10 , переніс його до ями, та був помічений потерпілим та його дружиною. В подальшому він за свої кошти виготовив і встановив новий хрест на могилі ОСОБА_10 .
		Таким чином, суд дійшов висновку, що факт вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_8 знайшов своє підтвердження в суді, його дії вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 297 КК України, як наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого.
		При призначенні покарання, суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		Зокрема, суд враховує, що скоєний обвинуваченим злочин належать до категорії тяжких злочинів.
		Обвинувачений раніше не судимий, відповідно до висновку судово-наркологічної експертизи № 52 від 24.05.2017, страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю; синдром залежності. Перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога з 2012 року з діагнозом психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. На обліку у лікаря-психіатра не перебуває. За місцем проживання характеризується нейтрально.
		Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_8 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.297 КК України, у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_8 , відсутні.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд враховує висновки досудової доповіді, відповідно до якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як низький, а також той факт, що обвинувачений свою вину визнав повністю, в скоєному розкаявся.
		У відповідності до ч. 5,6ст. 314-1 КПК України,досудова доповідь не може використовуватися у кримінальному провадженні як доказ винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину. Досудова доповідь долучається до матеріалів кримінального провадження.
		Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, наслідки суспільно  небезпечного діяння. Беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_8 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та його вік, суд вважає, що останньому необхідно призначити міру покарання у вигляді обмеження волі. Оскільки перевиховання і виправлення ОСОБА_8 можливе без ізоляції від суспільства, то його допустимо звільнити відповідно до ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши випробувальний строк з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
		У даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_8 було заявлено цивільний позов з вимогами стягнення заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 4650,00 грн та моральної шкоди в розмірі 2000,00 грн, на загальну суму 6650,00 грн.
		В судовому засіданні потерпілий пояснив, що обвинувачений відновив хрест, проте він не задоволений якістю виконаної обвинуваченим роботи, крім того, на даний момент заново встановлений хрест на могилі ОСОБА_10 відсутній. Бажає встановити на могилу ОСОБА_10 новий, кам`яний хрест, вартість чого, відповідно до квитанції ПП ОСОБА_13 , складає 4650,00 грн. Наявність моральної шкоди обґрунтовує порушенням звичного укладу його життя, рознервованістю, душевними стражданнями. Зазначає, що два дні у нього боліло серце, проте до лікаря не звертався. 
		Обвинувачений та його захисник проти задоволення цивільного позову заперечували. Зазначали, що обвинуваченим відновлено хрест на могилі ОСОБА_10 .
		Вирішуючи цивільний позов, суд керується наступним.
		Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діяннями завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦПК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення її порушеного права.
		Суд не приймає до уваги доводи цивільного позивача стосовно розміру заподіяної матеріальної шкоди з огляду на те, що заявлений ним розмір матеріальної шкоди складає 4650,00 грн, та дорівнює вартості виготовлення та встановлення нового кам`яного хреста, в той час, як предметом даного кримінального правопорушення є металевий хрест, вартість якого, відповідно до довідки ТОВ «Торос» станом на 12.05.2017 року, становить 75,00 грн.
		Отже, заявлені цивільним позивачем вимоги у вигляді розміру майнової шкоди не є збитками у розумінні ст. 22 ЦК України, оскільки такі вимоги значно перевищують обсяг майнової шкоди, завданої потерпілому обвинуваченим.
		В судовому засідання достовірно встановлено, та визнано потерпілим та обвинуваченим, що ОСОБА_8 за власний рахунок на відшкодування завданої шкоди було установлено новий хрест на могилі ОСОБА_10 .
		При цьому, суд не бере до уваги твердження цивільного позивача про те, що новий хрест був неналежної якості, та в подальшому заново встановлений хрест було знову демонтовано ОСОБА_8 , оскільки дані факти свого підтвердження під час судового провадження не знайшли. 
		Отже, беручи до уваги факт встановлення нового хреста ОСОБА_8 за власні кошти на могилі ОСОБА_10 , виходячи з принципів справедливості і співмірності, суд дійшов висновку про неможливість задоволення цивільного позову в частині стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди.
		Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року,під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Згідно п.3 ч.2ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
		Положеннями ч. 3ст. 23 ЦК Українивстановлено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Оцінюючи у сукупності пояснення потерпілого ОСОБА_7 , беручи до уваги характер правопорушення, суд дійшов висновку, що в результаті наруги над могилою його прабабусі потерпілий зазнав душевних страждань, тому відшкодування моральної шкоди на суму 500 грн. буде справедливим, розумним та виваженим.
		Таким чином, цивільний позов підлягає задоволенню в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_7 моральної шкоди в сумі 500 грн.
		Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.
		Питання стосовно речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України, суд
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 4 (чотири) роки.
		Керуючись ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки з покладенням, відповідно до ст.76 КК України, обов`язків: 
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 500 (п`ятсот) грн 00 коп у відшкодування моральної шкоди.
		В іншій частині цивільного позову відмовити.
		Речові докази:
		Металевий хрест зеленого кольору, виготовлений з труб, діаметром 35 мм, довжиною 1,85 м, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити за належністю ОСОБА_7 .
		Кувалду з металевою рукояткою, передану на зберігання в кімнату зберігання Олександрійського РВП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області, знищити.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Суддя                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...