Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/4143/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 19.09.2017. Зареєстровано: 19.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 21.09.2017.
Дата набрання законної сили: 26.01.2018
Результат оскарження 26.01.2018 Одеський апеляційний адміністративний суд: відмовлено у відкритті провадження
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 815/4143/17 
		ПОСТАНОВА  
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 вересня 2017 року   м.Одеса
		У залі судових засідань №29
		Одеський окружний адміністративний суд  у складі:
		Судді                                                                    Харченко Ю.В.
		При секретарі                                                    Рудченко О.І.
		 
		Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним  позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.07.2017р. №0007754001,
		ВСТАНОВИВ:
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 19.07.2017р. №0007754001, посилаючись на те, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного податку, та не зареєстрований платником податку на додану вартість, а тому звільнений від обовязку ведення обліку товарних запасів. 
		Відповідач  Головне управління ДФС в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 30.08.2017р. б/н), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 19.07.2017р. №0007754001, оскільки ФОП ОСОБА_1 у порушення вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в магазині «Живе пиво», розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Південна дорога,32 кут вул.ОСОБА_2, не ведеться облік товарних запасів за місцем реалізації товарів, а саме не надано накладні на алкогольні напої (пиво) на суму 3800грн.
		Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Таким чином, з урахуванням того, що від позивача  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання (вхід.№25286/17 від 13.09.2017р.) про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, а також зважаючи на відсутність потреби у витребуванні додаткових доказів, виклику у судове засідання свідка, експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України.
		 
		Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
		 
		Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, 30.06.2017р. відповідно до Наказу від 29.06.2017р. №245, на підставі направлень від 30.06.2017р. №602, №603, фахівцями податкового органу проведено фактичну перевірку з питань додержання ФОП ОСОБА_1 вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним під час здійснення господарської діяльності у магазині «Живе Пиво», що розташований за адресою: м.Одеса, вул.Південна дорога,32 кут вул.ОСОБА_2.
		За наслідками вказаної перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області складено Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним від 30.06.2017р., у висновках якого, серед іншого, наголошено, що ФОП ОСОБА_1, у порушення вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в магазині «Живе пиво», розташованому за адресою: м.Одеса, вул.Південна дорога,32 кут вул.ОСОБА_2, не ведеться облік товарних запасів за місцем реалізації товарів, а саме перевіряючим не надано накладні на алкогольні напої (пиво) на суму 3800грн.
		На підставі складеного Акта про результати фактичної перевірки з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним від 30.06.2017р., Головним управлінням ДФС в Одеській області 19.07.2017р. винесено податкове повідомлення-рішення №0007754001.
		Не погодившись з означеним податковим повідомленням-рішенням від 19.07.2017р. №0007754001, позивач  ФОП ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про його скасування.
		Так, на думку суду, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 19.07.2017р. №0007754001, винесено контролюючим органом неправомірно, безпідставно, та у порушення положень чинного податкового законодавства України, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, ОСОБА_1 16.04.2008р. зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис №25560000000069402, що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 №366603, та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.07.2017р.
		Відповідно до наявного у матеріалах справи Листа ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 08.08.2017р. №4121/У/15-54-13-00-17, за підписом в.о. начальника Інспекції ОСОБА_3, з 01.04.2012р., на підставі п.п.2 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України, ОСОБА_1 знаходиться на другій групі єдиного податку спрощеної системи оподаткування зі ставкою податку 20% до розмірі мінімальної заробітної плати. При цьому, платником ПДВ не зареєстрований.
		Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться на другій групі єдиного податку спрощеної системи оподаткування зі ставкою податку 20% до розмірі мінімальної заробітної плати, та не зареєстрований платником податку на додану вартість.
		Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		Згідно з п.296.1 ст.296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1-296.1.3 цього пункту.
		Підпунктом 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
		Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		Відповідно до п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями) субєкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобовязані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
		Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
		Згідно зі статтею 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
		Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
		Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість не поширюється обовязок ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а відтак, суд дійшов висновку щодо відсутності в діях позивача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 порушення вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або реалізованих товарів.
		Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов.
		Відповідно до приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Натомість, Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області, заперечуючи проти адміністративного позову, не надано суду жодних належних доказів на підтвердження та обґрунтування правомірності винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення від 19.07.2017р. №0007754001.
		Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. 
		Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.3 ст. 105 КАС України позивач має право, у тому числі,  вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.  
		Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
		Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 правомірні, документально підтверджені, та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного податкового законодавства, отже підлягають задоволенню повністю.
		 
		Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, ч.6 ст.128, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.07.2017р. №0007754001, задовольнити.
		2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 19.07.2017р. №0007754001.
		3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська,5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65111, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 640(шістсот сорок)грн. 
		 
		Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.
		 
		       Суддя         Харченко Ю.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...