Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 342/285/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 20.09.2017. Зареєстровано: 21.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2017.
Дата набрання законної сили: 20.10.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 342/285/17
		Провадження № 1-кп/342/61/2017 
		 
		 
		 
		 В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 вересня 2017 року м. Городенка
		 Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі :
		головуючого cудді ОСОБА_1 
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		з участю прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5  
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка кримінальне провадження про обвинувачення
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя м.Городенка, зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого,
		за ст.128 КК України, -
		 В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_4 спричинив середньої тяжкості тілесне ушкодження з необережності.
		Кримінальне правопорушення вчинив при наступних обставинах:
		Так, ОСОБА_4 15.03.2017 року, близько 18:00 год. та його теща ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_2 , перебуваючи в господарстві свого родича ОСОБА_7 , що по АДРЕСА_1 . В той час, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, що склалися через різні погляди ведення спільного господарства, між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виник конфлікт. В ході якого ОСОБА_4 не передбачаючи можливості падіння ОСОБА_6 до твердої площини та не маючи мети заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень, однак повинен був і міг передбачити можливість настання таких наслідків, штовхнув ОСОБА_6 рукою в плече. В результаті даного поштовху ОСОБА_6 , не втримавшись на ногах, з висоти власного зросту впала на землю та вдарилась лівим передпліччям до бетонного бордюру, в результаті чого отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої променевої кістки в типовому місці, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості, що викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечним для життя. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю. Послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчиненого ним злочину, вважає недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються.
		Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась. Подала заяву згідно якої просила судовий розгляд даного провадження проводити без її участі, у зв`язку з її виїздом за кордон на лікування. Крім того, в заяві зазначила, що незважаючи на те, що її зять ОСОБА_4 бив її: жінку літнього віку, матір своєї дружини, бабусю своїх дітей, по голові і штовхнув, внаслідок чого вона зламала руку та незважаючи на великий моральний ущерб, який ОСОБА_4 їй наніс, вона пробачає йому. Також вона не вимагає ніяких відшкодувань і претензій до ОСОБА_4 не має. Просить суд суворо ОСОБА_4 не карати.
		Згідно вимог ст. 325 КПК України вирішено провести судовий розгляд у відсутності потерпілої. При цьому суд приймає до уваги те, що потерпілою цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.
		Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, з`ясувавши, чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, які вказані в обвинувальному акті, чи добровільною є їх позиція, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд, визначивши обсяг доказів, які будуть досліджуватись, здійснив допит обвинуваченого та дослідив дані, які характеризують особу обвинуваченого.
		Обвинувачений ОСОБА_4 суду показав, що 15.03.2017 року, після обіду він та його теща ОСОБА_6 перебували в господарстві родича ОСОБА_7 , що по АДРЕСА_1 . Через різні погляди на життя, між ним та тещею ОСОБА_6 виник конфлікт. Під час якого, він штовхнув ОСОБА_6 рукою в плече, в результаті чого ОСОБА_6 , не втримавшись на ногах, впала на землю і вдарилась плечем до бетонного бордюру. Пізніше йому стало відомо, що ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої променевої кістки. В даний час розуміє, що поступив неправильно, у вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати, зазначив, що попросив вибачення у потерпілої.
		Захисник ОСОБА_5 просить суд при призначенні покарання ОСОБА_4 врахувати той факт, що обвинувачений являється єдиним годувальником сім`ї, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, дружина не працює, так як здійснює догляд за обома малолітніми дітьми і дохід сім`ї складається тільки із сезонних заробітків ОСОБА_4 . Просив суд призначити ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу. 
		Таким чином, суд встановив, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення  вчинення середньої тяжкості тілесного ушкодження з необережності, доведена повністю. Його дії за ст. 128 Кримінального кодексу України кваліфіковані правильно.
		При призначенні покарання ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до злочинів категорії невеликої тяжкості, обставини його вчинення, його суспільну небезпеку, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		До обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого, повне визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, примиренням із потерпілою.
		Обставини, які обтяжують покарання є вчинення злочину щодо особи похилого віку.
		Суд враховує дані про особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей: 2014 року народження та 2016 року народження, офіційно не працевлаштований, однак працює на сезонних роботах, являється єдиним годувальником сім`ї, дохід сім`ї складається тільки із сезонних заробітків ОСОБА_4 , до вчинення даного злочину раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, на диспансерному обліку в наркологічному кабінеті Городенківської ЦРЛ до 16.03.2017 року не знаходився, в психіатричному кабінеті Городенківської ЦРЛ не знаходиться.
		Згідно ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. 
		Частиною 1 ст. 69 КК України, встановлено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
		Враховуючи вище наведені обставини, з урахуванням особи винного, позицію прокурора, який вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді штрафу, думки потерпілої, яка просила суворо не карати обвинуваченого та зазначила, що пробачила обвинуваченого, та те, що обвинувачений активно сприяв розкриттю злочину, щиро кається у вчиненому, негативно ставиться до вчиненого, являється єдиним годувальником сім`ї, суд прийшов до переконання, що при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід застосувати приписи ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті ст. 128 КК України - у виді штрафу, який є більш доцільним покаранням і буде достатнім для виправлення обвинуваченого.
		Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_4 вироком Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 06.06.2017 року засуджений та визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та йому було призначено узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1360 (одну тисячу триста шістдесят) гривень. 
		Як вбачається із квитанції №93 від 07.06.2017 року ОСОБА_4 повністю сплатив штраф у розмірі 1360грн.
		Отже, судом установлено, що злочин за даним вироком вчинено 15.03.2017 року до ухвалення вироку у попередньому кримінальному проваджені, а тому правові підстави для призначення покарання за сукупністю вироків за ст.71 КК України відсутні.
		Відповідно до вимог ч.4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 КК України.
		Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 даний злочин вчинив до постановлення попереднього вироку Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 06.06.2017 року, за яким він був засуджений за ч.1 ст.309 КК України та якому було призначено узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1360 (одну тисячу триста шістдесят) гривень, котрий сплатив, тому остаточне покарання йому слід призначити за правилами ч.4 ст.70 КК України, а саме шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного вироком Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 06.06.2017 року більш суворим покаранням за даним вироком та слід призначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 90 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1530 (одна тисяча п`ятсот тридцять) гривень, зарахувавши у дане покаранння відбуте покарання за попереднім вироком у виді сплаченого штрафу в сумі 1360 грн.
		Відповідно до п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, який набрав чинності 07.09.2017 року, звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: п. «в» - не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 вчинив злочин невеликої тяжкості, передбачений ст. 128 КК України до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році" від 22.12.2016 року, який набрав чинності 07.09.2017 року, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження Серія НОМЕР_1 , виданого 19.11.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Городенківського районного управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис №91 та Серія НОМЕР_2 виданого 09.11.2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Городенківського районного управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис №128, довідкою Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА Івано-Франківської області №499 від 07.08.2017 року, актом комісії Городенківської міської ради про встановлення фактичного місця проживання осіб №2 від 15.08.2017 року та довідкою виконавчого комітету Городенківської міської ради №6092 від 23.08.2017 року.
		Як вбачається із довідки Служби у справах дітей Городенківської РДА №295/01-28 від 19.09.2017 року, яка видана ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 , а проживає по АДРЕСА_2 , органом опіки і піклування Городенківської РДА щодо ОСОБА_4 не розглядалось питання про позбавлення його батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Звернень в орган опіки і піклування Городенківської РДА про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав не було.
		Обставин, які б перешкоджали застосуванню амністії, відповідно до ст.9, ст.13 Закону України «Про амністію у 2016 році», ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» судом не встановлено.
		Відповідно до ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання. Установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
		Оскільки обвинувачений надав згоду на застосування до нього амністії (клопотання від 19.09.2017 року) і на нього поширюються положення п."в" ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», він підлягає звільненню від відбування призначеного судом покарання.
		На підставі п. «в» ст.1, ст.13 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22.12.2016 року, який набрала чинності 07.09.2017 року, ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 395 КПК України, суд 
		 У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ст. 128 КК України та застосувавши ст.69 КК України призначити покарання у виді штрафу в розмірі 90 (дев`яносто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1530 (одна тисяча п`ятсот тридцять) гривень.
		На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 06.06.2017 року, більш суворим покаранням за даним вироком, призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді штрафу в розмірі 90 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1530 (одна тисяча п`ятсот тридцять) гривень. 
		Зарахувати у призначене покарання за даним вироком відбуте покарання за попереднім вироком у виді сплаченого штрафу в сумі 1360 грн.
		Звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році" від 22.12.2016 року, який набрав чинності 07.09.2017 року.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, крім оскарження з підстав, визначених ч.2 ст. 394 КПК України.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...