Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-637/10 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 21.09.2017. Зареєстровано: 21.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2017.
Дата набрання законної сили: 06.10.2010
Результат оскарження 06.10.2010 Апеляційний суд Миколаївської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		13.04.2010
		Справа № 2-П-637/2010р.
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		13 квітня 2010 року Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого - судді Тихонової Н.С., при секретарі  Гродновій А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення збитків, матеріальної та моральної шкоди, 
		ВСТАНОВИВ:
		У січні 2009р. ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення збитків, матеріальної та моральної шкоди.
		Свої вимоги мотивували тим, що між ними та відповідачем був укладений договір про надання послуг, відповідно до якого останній зобовязався виготовити технічний паспорт та оформити право власності в судовому порядку на нежитлове приміщення квартири АДРЕСА_1, терміном до 15.12.2007р. за відповідну оплату у розмірі 2200 доларів США (еквівалентно 16192 грн.). Однак, на думку позивачів, відповідачем було завдано матеріальну та моральну шкоду, так як договір про надання послуг не виконано, а саме Рішення Заводського райсуду м. Миколаєва від 14.12.2007р. відповідно до якого право власності було визнано за ОСОБА_2, було скасовано в подальшому.
		Посилаючись на вищевикладене, позивачі просили суд стягнути з відповідача на їх користь суму передану в рахунок оплати за надання послуг у розмірі 16192 грн., суму матеріального збитку у розмірі 35880 грн. та компенсацію моральної шкоди у розмірі 5000 грн.
		В судовому засіданні ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
		Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на повне виконання договору та зазначив, що позивачі можуть звернутися до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення вирішивши питання про стягнення судових витрат.
		Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
		У жовтні 2007 року між ОСОБА_1Б, та ОСОБА_3 в усній формі був укладений договір про надання послуг, відповідно до якого останній зобовязався виготовити технічний паспорт та оформити право власності в судовому порядку на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, із зазначеним терміном до 15.12.2007р. за відповідну оплату у розмірі 2200 доларів США (еквівалентно 16192 грн.). Вказаний договір підтверджується складеною розпискою (арк. цив. справи - 9).
		14.12.2007р. Заводським райсудом м. Миколаєва було ухвалено рішення відповідно до якого за ОСОБА_2 було визнано право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2. В подальшому рішення було скасовано за нововиявленими обставинами (арк. цив. справи - 23).
		В звязку з чим позивачі вважають дії відповідача щодо виконання договірних зобовязань невиконаними та такими, що порушують їх права та завдають збитків. 
		Проте, суд вважає, що в задоволені вимог щодо стягнення матеріальної шкоди необхідно відмовити, оскільки понесені позивачами витрати повязані з оплатою правової допомоги при розгляді іншої справи у порядку цивільного судочинства, а отже вони є судовими витратами, які повинні розподілятися між сторонами при розгляді справи по суті, і законодавством не передбачено можливості їх стягнення за окремим позовом до суду.
		Відповідно до ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення, суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, або ж відповідно до ст. 220 ЦПК України суд, що постановив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, постановити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
		Отже, витрати, повязані з оплатою правової допомоги, понесені позивачами у звязку з реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді справ у порядку цивільного судочинства, процесуальним законом, не є шкодою в розумінні ст. 1166 ЦК і не можуть бути стягнуті за позовною вимогою про відшкодування шкоди або збитків.
		Щодо вимог компенсації моральної шкоди у розмірі 5000 грн., суд вважає такими що не підлягають задоволенню, оскільки права та інтереси позивачів не порушені, а ці вимоги є необхідними від порушеного права.
		Керуючись ст. 1161 ЦК України, ст.ст.10,14, 60,212-214 ЦПК України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення збитків, матеріальної та моральної шкоди - відмовити. 
		Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області в порядку ст. 294 ЦПК України.
		     Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...