Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-2251/10 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 21.09.2017. Зареєстровано: 21.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2017.
Дата набрання законної сили: 15.11.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		            
		   
		 
		Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
		м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66
		 
		03 грудня 2010 року     м. Павлоград
		09.10 годин
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сторожук С.М. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Павлоград Дніпропетровської області про визнання неправомірних дій та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Павлоград Дніпропетровської області про визнання неправомірних дій та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, в якому було постановлено питання про:
		-визнання неправомірними бездіяльність відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком;
		-зобовязати відповідача здійснити дії по нарахуванню та виплаті щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30%.
		В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що має статус «Дитини війни». Відповідач повинен здійснювати надбавку до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, однак відмовляється це робити.
		Вважає бездіяльність відповідача неправомірною та такою, що суперечить рішенням Конституційного суду України та діючого законодавства України. Зазначене призвело до недоотримання гарантованої державою щомісячної допомоги.
		Представник відповідача надав суду заперечення проти позову як позицію відповідача стосовно позовних вимог, в яких, зазначив, що не погоджується з даним позовом оскільки, для призначення та виплати підвищення дітям війни за минулий час немає законних підстав. Таким чином, провести позивачу розрахунок підвищення як дитині війни за минулий час відповідач законних підстав не має за невизначеністю величини мінімального розміру пенсії та на підставі того, що вказані закони зворотної сили не мають, оскільки це не передбачено прямим приписом закону під час визначення порядку його вступу в дію.
		Дослідженням наявних доказів по справі, було встановлено, що позивач дійсно є пенсіонером, отримує пенсію за віком та має статус „Дитини Війни. Ці обставини не потребують доказуванню так як визнаються сторонами.
		Зясувавши обставини справи та дослідивши доводи сторін, яким вони обґрунтовували свої позиції по справі, вважаю що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом:
		-визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку та виплати щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, згідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни;
		-зобовязання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за період часу з 01 травня 2010 року.
		Вирішуючи питання про необхідність задоволення позовних вимог саме в цій-частині, зважаю на те, що:
		Відповідно до ст.З Конституції України, людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обовязком держави.
		Згідно ч.2 ст.19 Конституції України ограни державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ( в редакції яка діяла станом на 2007 рік ) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
		Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України викладено в наступній редакції: дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
		Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які тратили працездатність.
		Проте, рішенням Конституційного суду України №10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» щодо викладення положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в новій редакції.
		Таким чином, відновлено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
		Посилання представника відповідача на ту обставину, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом першим части першої статті 28 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, а тому не можна його застосовувати при визначенні розміру надбавки до пенсії згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни, не може бути прийнято до уваги, так як розмір мінімальної пенсії за віком в Україні визначається виключно Законом України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування, що прямо зазначено в ч.2 ст. 5 цього Закону і саме з цього розміру необхідно виходити при визначення 30 % надбавки, так як Закон України „Про соціальний захист дітей війни не містить посилання на будь-який інший порядок обчислення мінімальної пенсії за віком або його розмір.
		Статтею 46 Конституції України передбачено, що право на соціальний захист громадян гарантується державою, таке право гарантується загальнообовязковим державним соціальним страхуванням.
		Прийняття до уваги твердження представника відповідача призвело б до звуженню обсягу прав позивача гарантованих Конституцією, та порушенню вимоги ч.4 ст. 9 КАС України якою передбачено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
		Відповідно до ч.І ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, який не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
		Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. З, ч.2 ст.19, 46 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 2, 6, 8, 9, 69, 94, 104, 183-2 КАС України, -
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Павлоград Дніпропетровської області про визнання неправомірних дій та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, - задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Павлоград Дніпропетровської області щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
		Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в місті Павлоград Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за період часу з 01 травня 2010 року.
		Постанова підлягає негайному виконанню в межах суми нарахування та виплати надбавки до пенсії за один місяць.
		Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі - 03 (три ) гривні 40 копійок.
		Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
		Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
		Суддя:                                         С.М. Сторожук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...