Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/31606/15-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		У Х В А Л А
		 
		13 вересня 2017 року      м. Київ
		 
		Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
		Верховного Суду України в складі:
		 
		 Гуменюка В.І., Лященко Н.П., Романюка Я.М.,
		розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 червня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Житлово-будівельного кооперативу «Металіст», Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про зобов'язання здійснити перерахунок за житлово-комунальні послуги,
		 
		в с т а н о в и л а : 
		Печерський районний суд м. Києва рішенням від 19 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17 серпня 2016 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовив. 
		Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 7 червня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилив, рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 17 серпня 2016 року залишив без змін. 
		31 серпня 2017 року до Верховного Суду України звернувся ОСОБА_4 із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 червня 2017 року з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статті 16 Цивільного кодексу України, статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», вимог Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року
		№ 731, а також з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права. 
		Для прикладу заявник надав ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 лютого, 1 грудня 2015 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 травня,
		19 серпня 2014 року, а також постанови Верховного Суду України від
		28 листопада 2011 року, 2 грудня 2014 року та 24 листопада 2015 року.
		Перевіривши доводи заявника, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.
		Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з пунктами 1 та 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є: неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
		При цьому під застосуванням норм матеріального права у подібних правовідносинах слід розуміти такі правовідносини, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
		У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що ПАТ «АК «Київводоканал» та ПАТ «Київенерго» не є належними відповідачами у справі щодо заявлених позивачем вимог, оскільки вони не були виконавцями відповідних комунальних послуг у спірний період та нарахування оплати позивачу за споживчі послуги не здійснювали; в заявлений ОСОБА_4 період, він споживав послуги утримання будинку та прибудинкової території, централізованого опалення, централізованого водопостачання холодної води і водовідведення, централізованого водопостачання гарячої води і водовідведення та здійснював їх оплату згідно діючих тарифів, які були скасовані за межами заявленого позивачем спірного періоду.
		Ухвалами від 19 травня та 19 серпня 2014 року суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав щодо зобов'язання здійснити перерахунок коштів за сплачені житлово-комунальні послуги тощо, не суперечить статті 16 ЦК України. При цьому, суди дійшли висновків про наявність правових підстав для перерахування коштів за житлово-комунальні послуги, сплачених позивачем у період дії рішення виконавчого комітету міської ради, що було визнано незаконним та скасовано в судовому порядку.
		У справах, в якій ухвалено надані заявником для порівняння рішення та у справі, рішення в якій просить переглянути заявник, встановлено різні фактичні обставини.
		В ухвалах від 12 лютого та 1 грудня 2015 року Вищий адміністративний суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій, які визнали розпорядження міської державної адміністрації щодо встановлення (підвищення) тарифів на житлово-комунальні послуги незаконними та скасували з підстав невідповідності їх вимогам чинного законодавства щодо державної реєстрації.
		Порівняння зазначених судових рішень, з судовими рішенням, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ неоднаково застосував норми матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
		В наданих для порівняння постановах від 28 листопада 2011 року,
		2 грудня 2014 року та 24 листопада 2015 Верховний Суд України зазначив, що якщо голова міської державної адміністрації, посада якого поєднує в одній особі повноваження керівника органу державної влади і керівника виконавчого органу міської ради, видає нормативно-правовий акт з питань, які організаційно віднесені до відання органів місцевого самоврядування, зокрема щодо питань встановлення та/чи затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, і виражає його у формі розпорядження як одного з виду актів органу державної влади, то такі розпорядження підлягають обов'язковій державній реєстрації
		Підстави для висновку про те, що зазначена ухвала суду касаційної інстанції не відповідає викладеному в указаних постановах Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, відсутні.
		За таких обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.
		Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.
		Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 
		у х в а л и л а :
		 
		У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Житлово-будівельного кооперативу «Металіст», Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про зобов'язання здійснити перерахунок за житлово-комунальні послуги за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 червня 2017 року відмовити.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                                        В.І. Гуменюк
		 
		 
		Н.П. Лященко
		 
		Я.М. Романюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...