Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/6667/17, 1-кс/522/12790/17 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку КПК України; Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження.
Надіслано для оприлюднення: 25.09.2017. Зареєстровано: 26.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 28.09.2017.
Дата набрання законної сили: 22.09.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 11-сс/785/1568/17
		Номер справи місцевого суду: 522/6667/17, 1-кс/522/12790/17 
		Головуючий у першій інстанції  ОСОБА_1  
		Доповідач         ОСОБА_2 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 22.09.2017 року                                 м. Одеса
		Апеляційний суд Одеської області в складі:
		головуючого                     ОСОБА_2 
		суддів                     ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеса від 13.07.2017 року у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №22017160000000061 від 20.03.2017 року про призначення позапланової виїзної документальної податкової перевірки ФОП « ОСОБА_7 », - 
		встановив:
		Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_8 , за погодженням прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_9 , про призначення позапланової виїзної документальної податкової перевірки ФОП « ОСОБА_6 » РНОКПП НОМЕР_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1 ), з питань своєчасного, достовірного, повного нарахування та сплати усіх передбачених законом податків та зборів, податків та зборів на заробітну плату співробітників, обліку готівкових коштів в касі платника податків, а також дотримання валютного та іншого законодавства, вищезазначеним суб`єктом господарювання, в період з 01.01.2012 по теперішній час.
		Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеса від 13.07.2017 року про призначення позапланової виїзної документальної податкової перевірки ФОП « ОСОБА_6 », постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
		Свої вимоги апелянт мотивує тим, що чинним КПК України не передбачена можливість ініціювання слідчим клопотання про призначення позапланової податкової перевірки, оскільки норми цього Кодексу не містять положень, які дають право на проведення такої слідчої дії, а КПК України обмежує процесуальний статус сторони обвинувачення виключно процесуальними діями, які містяться в самому КПК України та не передбачає можливості застосування повноважень, передбачених іншими нормативно-правовими актами. 
		Крім того, в апеляцій скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що копію ухвали слідчого судді отримала лише 15.09.2017 року.
		Від прокурора та захисника надійшли заяви про розгляд апеляційної скарги у їх відсутності, в зв`язку з занятістю в інших судових засіданнях
		Учасники судового розгляду, згідно довідки відділу діловодства апеляційного суду Одеської області, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, однак в судове засідання не з`явилися. 
		Таким чином, апеляційний суд вважає, що, оскільки учасники судового розгляду, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явилися, письмових заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги, з наведенням поважних причин неможливості явки в судове засідання, не надали, апеляційна скарга має бути розглянута у відсутності зазначених осіб, відповідно до вимог ст. 107 ч. 4 КПК України, без фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження. 
		Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних обставин. 
		Відповідно до вимог ст. 399 КПК України, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, з підстав зазначених в клопотанні, так як вони знайшли підтвердження в матеріалах судового провадження.
		Вирішуючи питання про можливість розгляду апеляційної скарги, яка подана в інтересах особи, яка не має процесуального статусу в кримінальному провадженні, апеляційний суд виходить з наступного. 
		Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства та регламентовано, що зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. 
		Згідно матеріалів судової справи щодо розгляду клопотання слідчого та апеляційної скарги, слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси винесено ухвалу, якою задоволено клопотання слідчого про призначення позапланової виїзної документальної податкової перевірки ФОП « ОСОБА_6 » РНОКПП НОМЕР_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1 ).
		Відповідно до вимог ч.3 ст.392 КПК України в апеляційному порядку, окрім іншого, також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України. 
		Частиною 1 статті 309 КПК України встановлює перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
		Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України, під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльністьслідчого, прокурора абовідмову у відкритті провадженняпо ній. 
		Відповідно до правил ч. 3 ст. 309 КПК України,скаргина інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можутьбутиподані під часпідготовчого провадження в суді. 
		Таким чином,процесуальний закон встановлює вичерпний перелік випадків коли ухвали слідчого судді підлягають оскарженню, але вони мають бути постановлені в межах повноважень слідчого судді. 
		Разом з цим, у відповідності до вимог ст.2 КПК України, кожна людина має право розраховувати, що до неї буде застосована належна правова процедура.
		Відповідно довимог ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободивизнаються найвищими цінностямита визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Одним з елементів цього засадничого принципу є доступ до правосуддя, забезпеченийнезалежними та неупередженими судами.
		Також, відповідно до вимогч. 1 ст. 9 КПК України,під час кримінального провадженнясуд, слідчий суддя, прокурор, керівникоргану досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язанінеухильно додержуватися вимог КонституціїУкраїни, КПК України, міжнародних договорів, згода наобов`язковістьякихнадана Верховною Радою України, вимог інших актівзаконодавства.
		Наведена правова норма відображена у ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в ційКонвенції, було порушено, має право на ефективний засібюридичного захистув національному органі, навіть якщо такепорушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		В свою чергу, відповідно до вимогп.18 ст.3 КПК України, слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролюза дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальномупровадженні.Тобто,за змістом вказаної норми однією з головних функцій слідчого судді єнасамперед здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження під час досудового розслідування. 
		Відповідно до вимог ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суду кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розглядсторонами та віднесені до їх повноваженьцимКодексом (КПК України). Тобто, враховуючи сферу діїпринципу диспозитивності, процесуальний закон чітко зазначає у який спосіб суд, слідчий суддявирішують питання.
		Таким чином, слідчий суддямає вирішувати питання, які віднесені до його повноважень процесуальним законом і саме в спосіб, передбачений процесуальними нормами. 
		Натомість,в обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя послався на ст.78 Податкового Кодексу України, відповідно до якої документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: п.п. 78.1.11 отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону. 
		Тобто,вказана норма відсилає до Закону в порядку якого має бути отримано зазначене судове рішення, а процесуальний порядок визначений саме Кримінального процесуального Кодексу України.Проте, вирішення слідчим суддею вказаних клопотань не охоплюється його повноваженнями, які мають реалізовуватися в спосіб, передбачений процесуальним законом, адже не відносяться ані до заходів забезпечення кримінального провадження, ані до слідчих дій, ані до негласних слідчих дій.
		Більш того, задовольняючи клопотання слідчоговід 13.07.2017 року при відсутності процесуального способу звернення слідчого або прокурора з клопотанням про призначення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимогподаткового,валютного та іншого законодавства, законодавчо закріпленого порядку розгляду і вирішенняслідчим суддею клопотань, слідчий суддя зазначив, що ухвала оскарженнюв апеляційному порядку не підлягає. 
		Апеляційний суд звертає увагу, що чинний Кримінальний процесуальний Кодекс України не містить норми, яка безпосередньо передбачає можливість звернення слідчим або прокурором та розгляд слідчим суддею клопотань про призначення позапланової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності, а тому в кодексі фактично відсутня і норма, яка передбачає оскарження сторонами кримінального провадження такого рішення слідчого судді в апеляційному порядку. 
		Разом з цим, апеляційний суд враховує правову позицію Конституційного Суду України, висловлену у рішеннівід 08.04.2015 №3-рп/2015 (п.2.1 рішення), що згідно з практикоюЄвропейськогосуду з прав людиниу статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до державзасновувати апеляційніабо касаційнісуди.Там, де такі суди існують, гарантіїщо містятьсяу вказаній статті повинні відповідатитакож ізабезпеченню ефективногодоступу до цих судів (п.25 Рішення ЄСПЛ у справі «Делкур проти Бельгії» від 17.10.1997 та п.65 Рішення ЄСПЛ у справі «Гофман проти Німеччини» від 11.10.2001).
		Отже,позбавлення за данихобставин ФОП « ОСОБА_6 » права на апеляційнеоскарження ухвали слідчого судді, яка винесена в порушення КПК України, а нормами процесуального закону законодавцем не була передбачена можливість її оскарження в апеляційному порядку,було б порушенням принципів рівності всіх перед законом і судомта доступу до правосуддя. 
		У відповідності до положень ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Крім того, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується ч.3 ст.8 Конституції України.
		У відповідності до положень п. 17 ч. 1 ст. 7, ч.ч. 3, 4 ст. 21 КПК України доступ до правосуддя гарантований тим, що кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків з гарантією забезпечення права на оскарження процесуального рішення. 
		Статтею 9 КПК України регламентовано, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
		23.02.2006 року був прийнятий Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», стаття 2 якого закріплює, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. 
		У ст. 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. 
		Виходячи з викладеного, вітчизняні суди, зобов`язані у своїй судовій практиці використовувати не тільки положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, але й рішення та практику Європейського суду з прав людини. Більше того, названим джерелам права повинна надаватися перевага перед нормами чинного українського законодавства. 
		Право на судовий захист входить до переліку тих прав, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. 
		Стаття 6 Конвенції закріплює право на справедливий суд. У частині першій цієї статті встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. 
		Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. 
		У 1975 році, вирішуючи справу «Голдер проти Великої Британії», ЄСПЛ зробив висновок, що сама конструкція ст.6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. Зокрема, у рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч.1 ст.6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду. 
		Апеляційний суд враховує, що ЄСПЛ вважає вимогу публічності розгляду справи дотриманою, якщо справа розглядалася публічно принаймні у суді першої інстанції. Що ж стосується апеляційних та інших судів, що переглядають справу, для них обов`язкової вимоги проводити усні публічні слухання справи не передбачено, що прямо закріплено рішенням у справі «Ахсен проти ФРН». Разом з цим, якщо в суді першої інстанції не була забезпечена публічність розгляду справи, це повинно бути виправлено публічним апеляційним переглядом справи. 
		Доступ до правосуддя в контексті кримінального провадження означає надання учасникові провадження можливості, тобто права, звертатися до суду за захистом свого права чи охоронюваного законом інтересу, заявляти різного роду клопотання, оскаржувати до слідчого судді, суду чи суду вищої інстанції рішення учасників провадження, які наділені владними повноваженнями і вчиняють ці дії чи ухвалюють рішення. 
		Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи, аналізу норм Конституції України, Кримінального процесуального закону та практики Європейського суду з прав людини, апеляційний суд приходить до висновку, що юридична особа  ФОП « ОСОБА_6 », та зокрема її голова ОСОБА_7 - є особою, яка може звернутися з апеляційною скаргою на оскаржувану ухвалу слідчого судді, а тому скарга його захисника ОСОБА_5 підлягає розгляду апеляційним судом.
		Щодо суті вирішення клопотання слідчим суддею, то суд апеляційної інстанції виходить з того, щовідповідно до ч.1 ст.370 КПК Українисудове рішення повинно бутизаконним, обґрунтованимі вмотивованим. Частина 2 даної статті вказує, що законнимє рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманнямвимогщодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. 
		Оскаржуване рішення слідчого судді не відповідає цим вимогам, з огляду на таке.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в провадженні слідчого Слідчого відділу УСБУ в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження №22017160000000061, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.03.2017 року, з правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст.364 КК України.
		13.07.2017 року слідчий слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_8 , за погодженням прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням в якому просив призначити позапланову виїзну документальну податкову перевірку з питань своєчасного, достовірного, повного нарахування та сплати усіх передбачених законом податків та зборів, податків та зборів на заробітну плату співробітників, обліку готівкових коштів в касі платника податків, а також дотримання валютного та іншого законодавства, вищезазначеним суб`єктом господарювання, в період з 01.01.2015 по теперішній час.
		Клопотання слідчого мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_7 вступивши у попередню змову з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_11 та невстановленими працівниками Одеської митниці ДФС організувавши ввезення товарно-матеріальних цінностей (тканин, одягу тощо) з порушенням митного законодавства України.
		Встановлено, що ОСОБА_7 , здійснює ввезення ТМЦ на митну територію України, користуючись «послугами» підприємств, які мають ознаки фіктивності, та в подальшому здійснює реалізацію ТМЦ на території України, в порушення вимог податкового законодавства, за готівкові кошти без відображення вказаних операцій у податковій звітності, а також у безготівковій формі на картки ПАТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_2 (відкрита на ім`я ОСОБА_7 ), № НОМЕР_3 (відкрита на ім`я ОСОБА_10 ) та № НОМЕР_4 (відкрита на ім`я ОСОБА_11 ).
		Реалізація вказаних товарів здійснюється ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , через мережу Інтернет, а саме через сторінку у соціальній мережі «Вконтакті» https://vk.com./nnjjj та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , через сайтІНФОРМАЦІЯ_3 , а також на Промтоварному ринку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » у контейнерах за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
		Загальний річний дохід ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від реалізації незаконно ввезених ТМЦ на митну територію України складає приблизно 35 млн. грн. Таким чином, сума збитків державному бюджету України за результатами порушення митного та податкового законодавства України від злочинної діяльності вказаної групи осіб складає більше 7 млн. грн.
		У зв`язку з тим, що порушені вимоги законодавства України під час ведення господарської діяльності, в частині нарахування та отримання коштів від господарської діяльності, в тому числі плати за оренду, то є підстави вважати про неповноту і недостовірність відображення в бухгалтерському обліку суб`єктів господарювання проведених розрахункових операцій, в тому числі із обліку готівкових коштів в касі ФОП.
		Вказані порушення ведення бухгалтерського обліку можуть призвести до ухилення своєчасного, достовірного, повного нарахування та сплати усіх передбачених законом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства ФОП « ОСОБА_6 » РНОКПП НОМЕР_1 .
		На підставі наведеного в клопотанні зазначено, що в ході досудового розслідування виникла необхідність в проведенні позапланової виїзної документальної податкової перевірки ФОП « ОСОБА_6 » РНОКПП НОМЕР_1 з питань своєчасного, достовірного, повного нарахування та сплати усіх передбачених законом податків та зборів, податків та зборів на заробітну плату співробітників, обліку готівкових коштів в касі платника податків, а також дотримання валютного та іншого законодавства, оскільки без проведення вказаної перевірки дослідити обставини незаконної діяльності ФОП « ОСОБА_6 » РНОКПП НОМЕР_1 не являється можливим, а вказані дані мають важливе значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
		Розглянувши клопотання слідчого, слідчий суддя прийняв рішення про задоволення клопотання слідчого та призначив позапланову виїзну документальну перевірку ФОП « ОСОБА_6 », з питань своєчасного, достовірного, повного нарахування та сплати усіх передбачених законом податків та зборів, податків та зборів на заробітну плату співробітників, обліку готівкових коштів в касі платника податків, а також дотримання валютного та іншого законодавства, вищезазначеним суб`єктом господарювання, в період з 01.01.2012 по теперішній час.
		З оскаржуваної ухвали вбачається, що мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя фактично обмежився перенесенням мотивувальної частини клопотання слідчого, в якій викладений зміст встановленого під час досудового розслідування, в свою ухвалу, та пославшись на положення п.п.78.1.11 ст.78 Податкового Кодексу, задовольнив клопотання слідчого. Інші доводи в оскаржуваній ухвалі відсутні.
		Перевіривши оскаржувану ухвалу слідчого судді, апеляційний суд приходить до висновку, що розгляд клопотання слідчого був проведений та прийняте рішення було ухвалено з грубими порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою безумовне скасування оскаржуваної ухвали. 
		Чинний Кримінальний процесуальний Кодекс України не містить норми, яка безпосередньо регламентує можливість та порядок звернення слідчого та прокурора з клопотанням про призначення позапланової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності та розгляд слідчим суддею такого клопотання. 
		Положеннями ч.1 ст.1 КПК України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
		Положеннями ч. 3 ст. 9 КПК України регламентовано, що закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу, а при здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
		Пункт 25 рішення ЄСПЛ «Михайлюк та Петров проти України» 10.12.2009 року (заява №11932/02) зазначає, що «вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (див., серед багатьох інших, рішення у справі «Полторацький проти України» (№388/12/97, п. 155, ЄСПЛ 2003-V). 
		Відповідно до положень п.10 ч.1 ст.3 КПК України кримінальне провадження  це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого Законом України про кримінальну відповідальність.
		Пунктом 18 частини 1 статті 3 КПК України законодавством визначено, що слідчий суддя  це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належать здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
		Відповідно до п.п. 78.1.11. ст. 78 Податкового Кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
		В той же час, положенняКПК України не містять безпосередньої норми, яка б передбачала можливість звернення органу досудового розслідування з таким клопотанням та компетенцію слідчого судді щодо вирішення питання про надання дозволу на проведення податкової перевірки, а в ст.132 КПК України не передбачено такого заходу кримінального провадження. 
		Не регламентований чинним КПК України також і порядок розгляду таких клопотань слідчого або прокурора, обсяг доказування при розгляді такого клопотання, критерії, за якими слідчий суддя повинен визначати достатність підстав для надання дозволу на проведення податкової перевірки.
		Разом з цим, звертаючись до слідчого судді з клопотанням про призначення документальної позапланової перевірки, слідчий в своєму клопотанні взагалі не обґрунтував необхідність призначення позапланової перевірки саме на підставі ухвали слідчого судді та не навів доводів про неможливість отримання доказів в інший спосіб. 
		Слідчий суддя на вказані недоліки клопотання уваги не звернув, що є порушенням вимог закону, а тому даний факт фактично унеможливлював прийняття слідчим суддею рішення про задоволення такого клопотання.
		Поза увагою слідчого судді районного суду залишилися також положення ст.ст. 2, 7 КПК України, якими визначенні завдання кримінального провадження, одним з яких є принцип застосування під час цього провадження належної правової процедури, та загальні засади кримінального провадження, зміст і форма якого повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема відносяться: верховенство права та законність.
		Обґрунтовуючи своє клопотання слідчий послався лише на положення п.п.78.1.11 ст.78 Податкового Кодексу, та тільки в частині того, що документальна позапланова перевірка може бути здійснена на підставі судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки. 
		Разом з цим, зазначені доводи клопотання слідчого є безпідставними, оскільки не відповідають вимогам кримінального процесуального закону України.
		Порядок кримінального провадження врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України, а у відповідності до положень ст.ст. 84, 99 КПК України, висновки ревізій та акти перевірок відносяться до документів як процесуальних джерел доказів. 
		Положення ст.ст. 40, 91, 92, 93 КПК України визначають обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, обов`язок доказування та порядок збирання доказів. 
		Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 року, було внесені зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які набули чинності 25.04.2015 року, зокрема виключено п.6 ч.2 ст.36 і п.4 ч.2 ст.40, які передбачали право прокурора та слідчого на призначення ревізій та перевірок.
		Разом з цим, положеннями п.п.78.1.11 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що обставинами для проведення позапланової перевірки є, в тому числі і отримання органом досудового розслідування судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки.
		Таким чином, системний аналіз положень законодавства України в цій частині, вказує на те, що з моменту набуття чинності положень Закону «Про прокуратуру» в частині змін до Кримінального процесуального кодексу України, прокурори та слідчі втратили визначене законом право на призначення позапланових перевірок своїми постановами. Тобто, з наведеного можна зробити висновок, який потребує законодавчого закріплення, що з 25.04.2015 позапланові документальні перевірки можуть призначатися виключно за рішенням слідчого судді за вмотивованим клопотанням слідчого або прокурора, в рамках конкретного кримінального провадження.
		Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про призначення документальної позапланової перевірки, слідчий жодним чином не обґрунтував наявності законних підстав для призначення перевірки саме на підставі ухвали слідчого судді, та не зазначив про те, в чому полягає неможливість отримання даних, які цікавлять слідство в інший спосіб, зокрема в порядку ст.93 КПК України, з огляду на те, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, до числа яких положення п.19 ч.1 ст.3 КПК України відносять слідчого і прокурора, а не слідчого суддю, повноваження якого регламентовані п.18 ч.1 ст.3 КПК України.
		Апеляційний суд звертає увагу, що у разі виникнення у органу досудового розслідування труднощів, при витребуванні та отриманні від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, документів чи інших відомостей, відповідно до розділу ІІ КПК України, застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, тобто такі заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановлених законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.
		Отже, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання, що слідчий суддя, розглянувши клопотання прокурора про призначення позапланової документальної перевірки по суті, в даному випадку діяв у спосіб, який не ґрунтується на вимогах процесуального закону. 
		Аналогічні правові позиції щодо неможливості в межах досудового розслідування призначення податкової перевірки на підставі Податкового кодексу України викладені в листах №9-3139/0/4-16 від 27.12.2016 року та Комітету ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності №04-18/11-60(100039) від 16.01.2017 року.
		Так, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі №9-3139/0/4-16 від 27.12.2016 року (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/appeals/pkg_appeals.download?appeal_id=4124736&file_id=334068)підтвердив існування колізії та вказав, що вона повинна усуватися шляхом виключення пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 з ПК України.
		Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, листом №04-18/11-60(10039) від 16.01.2017 року (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/appeals/pkg_appeals.download?appeal_id=4124736&file_id=334068) повідомив: «В судовій практиці при вирішенні окреслених питань у кримінальному провадженні перш за все слід керуватися нормами КПК, які відповідно до ст. 1 цього Кодексу є визначальними щодо оцінки дій слідчого. Порядок кримінального провадження, у тому числі й процесуальних дій, визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України» 
		Таким чином, встановлений апеляційним судом факт невідповідності вимогам закону клопотання слідчого, зокрема відсутність в діючому КПК України норми, яка надавала слідчому звертатися з таким клопотанням, безпідставне прийняття клопотання до розгляду слідчим суддею та його розгляд по суті, що не регламентовано діючим КПК України, на переконання апеляційного суду унеможливлює розгляд даного клопотання слідчого по суті, в тому числі і на стадії апеляційного перегляду, апеляційний суд, керуючись положеннями ст.ст. 2, 7, ч.6 ст.9 КПК України, вважає за необхідне скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну та необґрунтовану, та закрити провадження по справі щодо розгляду клопотання, повернувши клопотання органу досудового розслідування.
		Керуючись ст. 1, 2, 6, 9, 40, 92, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 424 КПК України, апеляційний суд, -
		постановив:
		Поновити захиснику ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 ,строк на апеляційне оскарження.
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 , задовольнити частково. 
		Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеса від 13.07.2017 року у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №22017160000000061 від 20.03.2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_8 , за погодженням прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_9 , про призначення позапланової виїзної документальної податкової перевірки ФОП « ОСОБА_6 » РНОКПП НОМЕР_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1 ), з питань своєчасного, достовірного, повного нарахування та сплати усіх передбачених законом податків та зборів, податків та зборів на заробітну плату співробітників, обліку готівкових коштів в касі платника податків, а також дотримання валютного та іншого законодавства, вищезазначеним суб`єктом господарювання, в період з 01.01.2012 по теперішній час,  скасувати.
		Постановити нову ухвалу, якою провадження по справі за клопотанням старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_8 , за погодженням прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_9 , про призначення позапланової виїзної документальної податкової перевірки ФОП « ОСОБА_6 » РНОКПП НОМЕР_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1 ), з питань своєчасного, достовірного, повного нарахування та сплати усіх передбачених законом податків та зборів, податків та зборів на заробітну плату співробітників, обліку готівкових коштів в касі платника податків, а також дотримання валютного та іншого законодавства, вищезазначеним суб`єктом господарювання, в період з 01.01.2012 по теперішній час  закрити, повернувши клопотання органу досудового розслідування. 
		Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:    
		ОСОБА_2                     ОСОБА_4         ОСОБА_3 
		(підпис)                    (підпис)        (підпис)
		Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду 
		Одеської області                                 ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...