Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 332/2269/17 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано судом: 27.09.2017. Зареєстровано: 28.09.2017. Оприлюднено: 02.10.2017.
Дата набрання законної сили: 11.10.2017
Результат оскарження 11.10.2017 Апеляційний суд Запорізької області: повернуто скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		     
		Заводський районний суд м. Запоріжжя 
		69009  Україна  м. Запоріжжя   вул. Лізи Чайкіної  65  тел.(061) 236-59-98
		                         
		                                          Справа № 332/2269/17
		                                    Провадження №: 3/332/753/17 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		26 вересня 2017 р.                                                                                              м. Запоріжжя
		Суддя Заводського районного суду м.Запоріжжя Безлер Л.В., за участю секретаря Жечевій А.В., Чебикіна Н.А., прокурора Євсюкова Ф.Б., особи, відносно якої складено протокол, ОСОБА_1, його захисника  адвоката ОСОБА_2, розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшла з Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який має вищу освіту, працює на посаді судді Чернігівського районного суду Запорізької області, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
		- зач.2 ст.172-6 КУпАП,- 
		ВСТАНОВИВ:
		Відносно ОСОБА_1 складено протокол №153 від 01.08.2017 року за ч.2 ст.172-6 КУпАП, згідно з яким він, обіймаючи посаду судді Чернігівського районного суду Запорізької області, будучи відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону), субєктом відповідальності за правопорушення, повязані з корупцією, в порушення вимог ч.2 ст.52 Закону не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, чим вчинив адміністративне правопорушення, повязане з корупцією, передбачене ч.2 ст.176-2 КУпАП. 
		Так, будучи суддею Чернігівського районного суду Запорізької області, будучи особою, яка зобовязана подавати декларацію відповідно до цього Закону, являючись субєктом відповідальності за адміністративні правопорушення, повязані з корупцією, відповідно до п.п. «г» п.1 ч.1 ст.3 Закону, порушив вимоги ч.2 ст.52 Закону , а саме, після придбання обєкту нерухомості  квартири, вартість якої становить 356000,00 грн., розмір якої відповідно перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01.01.2016 року, що є суттєвою зміною в майновому стані, у десятиденний строк з моменту виплати (з 10.10.2016 до 20.10.2016) письмово не повідомив про це Національне агентство з питань корупції, шляхом внесення відомостей до Єдиного державного реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. 
		Прокурор у судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-6 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу, зокрема зазначив про доведеність факту придбання ОСОБА_1 10 жовтня 2016 року у власність квартири №6, розташованої в будинку 50 по вул.Павлокічкаській у м.Запоріжжі і неповідомлення НАЗК про такі суттєві зміни у майновому стані в десятиденний строк. 
		ОСОБА_1 факт вчинення ним правопорушення заперечував та та в обґрунтування доводів надав суду такі пояснення. Дійсно, 10.10.2016 року за договором купівлі-продажу ним була придбана квартира АДРЕСА_1 за 356000,00 гривень. Про такі суттєві зміни у майновому стані він повідомив НАЗК 15-16 жовтня 2016 року в електронному виді шляхом створення та відправлення електронного повідомлення до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважений на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Припустив, що відсутність в Реєстрі такого повідомлення може бути повязана із технічними проблемами під час заповнення повідомлення та технічним проблемами у функціонуванні Реєстру. При цьому зазначив, що про відсутність вказаного повідомлення дізнався лише у березні 2017 року, коли наближався час для заповнення щорічної електронної декларації за 2016 рік. Факт придбання у власність вищевказаної квартири відобразив в останній. Вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки протокол відносно нього складений в довільній формі; дата виявлення правопорушення не відповідає дійсності, а недостовірність такої дати в протоколі є грубим порушенням закону, у тому числі ч.1 ст.256 КУпАП щодо інших відомостей, необхідних для вирішення справи; не спростовані його доводи про внесення відповідних повідомлень до Реєстру; відсутня субєктивна сторона правопорушення внаслідок відсутності умислу на скоєння вказаного правопорушення, а також вказав, що взагалі не є субєктом даного адміністративного правопорушення, оскільки не мав повноважень судді до часу складення ним 15.12.2016 року Присяги судді. 
		Через викладене ОСОБА_1 та його захисник просили закрити провадження у справі у звязку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши доводи прокурора, пояснення особи відносно якої складено протокол та її захисника, суд приходить до таких висновків.
		Частиною 2статті 172-6 КУпАПпередбачена відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
		Відповідно до ч.2ст.52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані субєкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений субєкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобовязаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
		Субєктом даного правопорушення є особи, які відповідно до ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі, відповідно до п.п. «г» п.1 ч.1 ст.3 Закону (в редакції яка діяла в період з 10 по 20 жовтня 2016 року), судді Конституційного Суду України, інші професійні судді. 
		Субєктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2ст.172-6 КУпАП, визначається лише умисною формою вини, тобто коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		На підтвердження вчинення ОСОБА_3 даного правопорушення до протоколу надані такі докази: копія Указу Президента України №321/016 від 01.08.2016 року, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.06.2017 року, копія договору купівлі-продажу квартири від10.10.2016 року, протоколи допиту свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, Витяг з веб/порталу сторінки публічної частини інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» сайту «public.nazk.gov.ua/search» відносно ОСОБА_1, інформація НАЗК № 93-05/24689/17 від 20.07.2017 року.
		Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, а саме інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, договору купівлі-продажу квартири від 10.10.2016 року, письмових пояснень свідків ОСОБА_5В та ОСОБА_4, 10 жовтня 2016 року ОСОБА_1 у власність було придбано квартиру АДРЕСА_2 вартістю 356000,00 грн. (а.с.19,27,32,35).
		Даний факт особою, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, не заперечується.
		Відповідно до витягу з веб/порталу сторінки користувача «Єдиний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» ОСОБА_1, де відображена послідовність його дій по заповненню декларацій, інформація про повідомлення про суттєві зміни у майновому стані відсутня.
		ОСОБА_1, на спростування доводів щодо неподання ним такої інформації зазначив, що 15-16 жовтня 2016 року ним було повідомлено НАЗК в електронному виді про зміни у майновому стані, а саме придбання ним квартири, шляхом створення та відправлення електронного повідомлення до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Причини відсутності таких даних у Реєстрі йому невідомі, припустив нестабільну роботу ІТС Реєстр в той період. 
		Відповідно до інформації НАЗК та роздруківки з ІТС Реєстру ОСОБА_1 зареєструвався в ІТС Реєстр 05.10.2016 року о 13-44 години, декларацію подано 11.10.2016 року о 21.16 годині. Відповідно до послідовності дій користувача ІТС Реєстр, робота ОСОБА_1 у Реєстрі відображено таким чином:
		«початок сесії» 05.10.2016 о 13-47 та «кінець сесії» 05.10.2016 о 14-25; 
		«початок сесії» 10.10.2016 о 23-07 та «кінець сесії» 10.10.2016 о 23-15; 
		«початок сесії» 11.10.2016 о 19-43 та «кінець сесії» 11.10.2016 о 21-16; 
		05.03.2017 «кінець сесії»;
		«початок сесії» 16.03.2017 о 17-52 та «кінець сесії» 16.03.2017 о 17-53;
		«початок сесії» 24.03.2017 о 14-36 та «кінець сесії» 24.03.2017 о 15-20; 
		«початок сесії» 24.03.2017 о 15-20 та «кінець сесії» 24.03.2017 о 15-24; 
		«початок сесії» 25.03.2017 о 23-26 та «кінець сесії» 25.03.2017 о 23-55; 
		«початок сесії» 26.03.2017 о 00-03 та «кінець сесії» 26.03.2017 о 00-38; 
		«початок сесії» 27.03.2017 о 17-53 та «кінець сесії» 27.03.2017 о 17-54; 
		«початок сесії» 29.03.2017 о 14-24 та «кінець сесії» 29.03.2017 о 16-51; 
		«початок сесії» 29.03.2017 о 16-58 та «кінець сесії» 29.03.2017 о 17-04;
		    «початок сесії» 29.03.2017 о 17-07 та «кінець сесії» 29.03.2017 о 17-25;
		«початок сесії» 29.03.2017 о 17-42 та «кінець сесії» 29.03.2017 о 18-02;
		«початок сесії» 29.03.2017 о 18-13 та «кінець сесії» 29.03.2017 о 18-16;
		«початок сесії» 29.03.2017 о 18-20 та «кінець сесії» 29.03.2017 о 18-21; 
		Таким чином, дії користувача в Реєстрі поділяються на сесії, що відображають проміжки часу користування Реєстром із зазначенням їх початку та кінця, включаючи послідовність дій.
		Проте, з даної інформації не вбачається початку сесії після 11.10.2016 року 21-16 години, а лише зазначений кінець сесії 05.03.2017 року о 13-58, тобто даних про наявність чи відсутність роботи в Реєстрі у цей проміжок часу інформація взагалі не містить.
		Отже, твердження ОСОБА_1 не спростовуються цією інформацією, яка, окрім іншого, є неповною, не завірена належним чином, не містить підписів повноважних осіб, які б засвідчили вірність, зазначених в ній відомостей.
		У той же час, заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 щодо неналежного функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Так, станом на 25.10.2016 року на Офіційному сайті Національного агентства (сайт nazk.gov.ua) мається інформація про нестабільність його роботи через велику кількість запитів та проведення робіт з розширення пропускної здатності фізичних каналів звязку та збільшення обчислюваної потужності серверного обладнання офіційного сайту.
		Таким чином, самі по собі відомості щодо придбання 10.10.2016 року ОСОБА_1 у власність квартири не можуть свідчить про факт вчинення ним вказаного правопорушення без підтвердження сукупністю інших доказів 
		Окрім того, судом встановлено та не заперечується прокурором, що ОСОБА_1 при поданні 29.03.2017 року щорічної декларації за 2016 рік відобразив відомості щодо наявності у нього квартири, розташованої у м.Запоріжжі, вул.Павлокічкаська,50/кв.6., що свідчить про неприховування даного майна і підтверджує доводи ОСОБА_1, заявлені на свій захист.
		Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ані обєктивна, ані субєктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.176-2 КУпАП, не підтверджується належними та допустимими доказами.
		Також перевіряючи доводи сторони захисту про те що ОСОБА_1 не є субєктом цього правопорушення судом встановлено наступне. 
		Так, відповідно до п.п. «г» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції яка діяла в період з 10 по 20 жовтня 2016 року), субєктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі  професійні судді.
		Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.
		Необхідною умовою поширення дії Закону України «Про запобігання корупції» на особу є виконання такою особою функцій держави або місцевого самоврядування.
		Повноваженням судді щодо виконання функцій держави є здійснення правосуддя.
		Згідно із ч.1 ст.57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», особа, призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді.
		Як вбачається з матеріалів справи, Указом Президента України №321/016 від 01.08.2016 рокуОСОБА_1 призначений на посаду судді, проте Присягу судді він склав лише 15 грудня 2016 року.
		Таким чином у зазначений в протоколі період часу з 10.10.2016 року по 20.10.2016 року статусу судді у розумінні ч.1 ст.52 Закону ОСОБА_1 ще не набув.
		Також суд звертає увагу і на порушення, допущені під час складання протоколу.
		Так, порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції встановлюється Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженоїНаказом МВС України від 06.11.2015 року №1376та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 року за №1496/27941 (надалі Інструкція).
		Згідно з п.5 Інструкції протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом згідно з технічним описом бланка протоколу про адміністративне правопорушення (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер.
		Відповідно до ст.3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
		В порушення зазначених вимог та вимог Інструкції даний протокол складено в довільній формі, а не на спеціальному бланку виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом.
		При цьому жодних виключень для складання протоколів за ст.172-6 КУпАП ця Інструкція не містить.
		Окрім того, даний протокол складений поза межами строків передбачених ст.38 КУпАП.
		Виходячи з ч.3 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, повязаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями164-14,212-15,212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
		Пункт 7 ст.247 КУпАП містить імперативне правило, згідно із яким провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
		Як вбачається з даного протоколу, ОСОБА_1 не повідомив у десятиденний термін, шляхом заповнення відповідного повідомлення на Офіційному веб-сайті НАЗК про суттєві зміни у майновому стані.
		Проте відсутність таких відомостей виявлено після подання 29.03.2017 року ОСОБА_1 нової декларації з відображенням придбання вказаного нерухомого майна.
		Відповідно до ст.ст.45,47 Закону України «Про запобігання корупції», упродовж семи днів після подання декларації субєкт декларування має право подати виправлену декларацію. Подані декларації включаються до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується та ведеться Національним агентством. Національне агентство забезпечує відкритий цілодобовий доступ до Реєстру на офіційному веб-сайті.
		Таким чином дана інформація є загальнодоступною. 
		Проте протокол складено лише 01.08.2017 року, тобто понад три місяці після виявлення зазначеного факту.
		Доводи прокурора про те, що ОСОБА_1 повинен був подати відомості про суттєві зміни у майновому стані ще і після подання щорічної декларації за 2016 рік із зазначенням придбання ним 10.10.2016 року квартири, на положеннях закону не ґрунтуються.
		Відповідно до вимог ст. ст.245,251,252,280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
		Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суд має керуватися презумпцією невинуватості, закріпленою уст. 62 Конституції України, відповідно до якої тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Щоб вважати, що відповідні дії мали ознаки відповідного адміністративного правопорушення, необхідно виходити, крім того, із вимогст. 9 КУпАП.
		Згідно з вказаною нормою, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 06.10.2010 року (справа №1-27/2010 про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів) суд звернув увагу, що у ратифікованих Україною конвенціях, які є частиною національного законодавства, корупційна діяльність безпосередньо пов'язується з корисливими діями (бездіяльністю) посадової особи при виконанні покладених на неї службових обов'язків.
		Таким чином, при розгляді даної категорії справ обов'язково має встановлюватись умисний характер вчиненого. З суб'єктивної сторони дане правопорушення характеризується умисною формою вини, а саме прямим умислом, а також наявністю відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи чи інтересу третіх осіб, яким суб'єкт правопорушення мав керуватись при його вчиненні.
		Конвенція про захист прав людини і основоположних свободта Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно достатті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.Ст. 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
		Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
		Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність субєктивної сторони даного правопорушення.
		Субєктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2ст.172-6 КУпАП, визначається лише умисною формою вини, тобто коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		З врахуванням положеньст.1 Закону №1700-VII, сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобовязана задекларувати свої доходи, своєчасно подати декларацію та повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети. А тому орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, повинен довести наявність в діях особи умислу на несвоєчасне подання такого повідомлення.
		Посилання у протоколі уповноваженою особою УЗЕ на ст.11 КУпАП (вчинення адміністративного правопорушення з необережності) є невірним.
		Згідно з ч.1ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
		Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
		В матеріалах адміністративної справи відсутні належні та допустимі докази, які б спростовували доводи ОСОБА_1 щодо внесення ним повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Крім того, відсутні відомості, що підтверджували б наявність в його діях умислу на порушення вимог фінансового контролю та корупційного інтересу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.172-6 КУпАП. Не спростовані доводи захисту і про те, що ОСОБА_1 не є субєктом даного правопорушення.
		Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.172-6 КУпАП.
		Відповідно до п.1 ч.1ст.247КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про запобігання корупції», ст.ст.245,247,251,252,268,283,284,294 КУпАП, суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.172-6 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАПу зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі через Заводський районний суд м.Запоріжжя апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її винесення.
		Суддя                                                                                                                                   Л.В.Безлер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...