Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/12971/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; страхування.
Надіслано для оприлюднення: 28.09.2017. Зареєстровано: 29.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 02.10.2017.
Дата набрання законної сили: 10.10.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19.09.2017Справа №910/12971/17
		За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес»простягнення 4283 грн. 72 коп.
		Суддя Отрош І.М.
		Представники сторін:
		від позивача:         Мартинюк С.М. - представник за довіреністю № 234/17 від 30.12.2016.
		від відповідача:    не з'явились.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		03.08.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» про стягнення 4283 грн. 72 коп.
		Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, у зв'язку із завданням шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Ніссан, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу ГАЗ, державний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/4930372, та право вимоги за якою перейшло до позивача.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 порушено провадження у справі № 910/12971/17; розгляд справи призначено на 19.09.2017.
		Представник позивача у судовому засіданні 19.09.2017 надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
		Представник відповідача у судове засідання 19.09.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103043098237.
		Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
		Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
		Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги відсутність клопотань відповідача про відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами 
		У судовому засіданні 19.09.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до Довідки № 3016343562868921 про дорожньо-транспортну пригоду, виданої Управлінням патрульної поліції у м. Києві Національної поліції України, та постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 31.01.2017 у справі № 760/21653/16-п 9провадження № 3/760/412/17), яка набрала законної сили 10.02.2017, встановлено, що 04.12.2016 ОСОБА_2, керуючи автомобілем ГАЗ, державний номер НОМЕР_2, порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим здійснив зіткнення з автомобілем Ніссан, державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
		Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		06.07.2016 між Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 208.16.2315896, яким передбачено страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Ніссан, державний номер НОМЕР_1.
		Відповідно до п. 12 Договору добровільного страхування строк його дії встановлено з 11.07.2016 по 10.07.2017.
		Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
		Згідно зі статтею 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
		Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
		У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
		Відповідно до рахунку-фактури № СЧ-0030851 від 08.12.2016, виставленого СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський», вартість відновлювального ремонту автомобіля Ніссан, державний номер НОМЕР_1, становить 4283 грн. 72 коп.
		Судом встановлено, що роботи, наведені у рахунку-фактурі № СЧ-0030851 від 08.12.2016 на суму 4283 грн. 72 коп., знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями автомобіля Ніссан, державний номер НОМЕР_1, які зазначені у Довідці № 3016343562868921 про дорожньо-транспортну пригоду, виданій Управлінням патрульної поліції у м. Києві Національної поліції України, та протоколі огляду транспортного засобу від 19.12.2016, складеному страхувальником та страховиком за договором добровільного страхування.
		Згідно зі страховим актом № 3.16.1308-1 від 21.12.2016, складеним Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 208.16.2315896 від 06.07.2016 становить 4283 грн. 72 коп., на підставі якого та заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування від 05.12.2016, позивачем 21.12.2016 було виплачено страхове відшкодування за вказаним договором добровільного страхування у розмірі 4283 грн. 72 коп. на рахунок СТО - Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський», що підтверджується платіжним дорученням № ЦО03449 від 21.12.2016 на суму 4283 грн. 72 коп., копія якого долучена позивачем до позовної заяви.
		Судом встановлено, що на дату скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ГАЗ, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Юнівес» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/4930372 зі встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 100000 грн 00 коп., франшизи - 0 грн. 00 коп. (відповідно до витягу з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ, долученого позивачем до позовної заяви).
		Судом встановлено, що 27.02.2017 позивач направив відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування за Полісом АК/4930372 (заява № 16.1308 про відшкодування шкоди за Полісом АК/4930372), яка була отримана відповідачем 07.03.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0420522592128.
		Однак, станом на дату розгляду справи у суді відповідач страхове відшкодування за Полісом АК/4930372 позивачу не сплатив.
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
		Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
		Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
		У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
		Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
		Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
		У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування наземного транспорту № PL330205Га/13скв від 16.12.2013, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
		Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 та від 23.09.2015 у справі № 3-303гс15.
		Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ГАЗ, державний номер НОМЕР_2, станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Юнівес» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/4930372, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу ГАЗ, державний номер НОМЕР_2, власнику транспортного засобу Ніссан, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом АК/4930372).
		Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
		Норма ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15.
		Суд дійшов висновку, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).
		Відповідно до пункту 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
		Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092, строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.
		Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля Ніссан, державний номер НОМЕР_1, вбачається, що рік випуску автомобіля - 2014, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував строку, встановленого у п. 7.38 Методики.
		Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, однак доказів щодо існування вказаних обставин відповідачем суду надано не було.
		Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у автомобіля Ніссан, державний номер НОМЕР_1, коефіцієнта фізичного зносу, який має враховуватись при визначенні вартості відновлювального ремонту, з огляду на що  суд приймає у якості належного та допустимого доказу вартості відновлювального ремонту автомобіля Ніссан, державний номер НОМЕР_1,  саме рахунок-фактуру № СЧ-0030851 від 08.12.2016, виставлений СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський», відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Ніссан, державний номер НОМЕР_1, становить 4283 грн. 72 коп., з урахуванням встановлення судом причинного зв'язку між тими роботами, що наведені у вказаному рахунку, та пошкодженнями автомобіля Ніссан, державний номер НОМЕР_1, які зазначені у Довідці № 3016343562868921 про дорожньо-транспортну пригоду, виданій Управлінням патрульної поліції у м. Києві Національної поліції України, та протоколі огляду транспортного засобу від 19.12.2016, складеному страхувальником та страховиком за договором добровільного страхування.
		Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідача суми вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу на підставі вказаного рахунку-фактури № СЧ-0030851 від 08.12.2016, який підтверджує вартість відновлювального ремонту автомобіля Ніссан, державний номер НОМЕР_1, на суму 4283 грн. 72 коп.., з урахуванням відсутності доказів наявності коефіцієнта фізичного зносу вказаного транспортного засобу.
		Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
		Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/4930372  становить 0 грн. 00 коп., а ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 100000 грн. 00 коп.
		З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/4930372  у межах фактично здійснених ним витрат (сума страхового відшкодування за договором добровільного страхування - 4283 грн. 72 коп.) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Ніссан, державний номер НОМЕР_1 (4283 грн. 72 коп.), беручи до уваги розмір франшизи за Полісом АК/4930372 у сумі 0 грн. 00 коп., суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» про стягнення 4283 грн. 72 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72; ідентифікаційний код: 32638319) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 15/2; ідентифікаційний код: 36086124) страхове відшкодування у розмірі 4283 (чотири тисячі двісті вісімдесят три) грн. 72 коп. та  судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
		3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		 
		Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
		 
		Повне рішення складено 27.09.2017
		 
		 
		Суддя                                                                                 І.М. Отрош

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...