Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/2074/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 02.10.2017. Зареєстровано: 02.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 03.10.2017.
Дата набрання законної сили: 22.02.2018
Результат оскарження 22.02.2018 Апеляційний суд Миколаївської області: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		справа №480/2074/16-к
		Номер провадження№1-кп/480/206/16
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 жовтня 2017 року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі: 
		головуючого - судді ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря ОСОБА_2 , 
		прокурора ОСОБА_3 ,
		потерпілого ОСОБА_4 ,
		представника потерпілого ОСОБА_5 , 
		обвинуваченого ОСОБА_6 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальне провадження по обвинуваченню:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоукраїнка, Березнегуватського району, Миколаївської області, громадянина України, не працюючого, з середньою-технічною освітою, одруженого, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 - у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1ст. 122 КК України,-
		 
		в с т а н о в и в :
		   Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що 01.01.2016 року в ранковий час, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння біля кафе Рубін, розташованого по вул. Миру в с. Радсад Миколаївського району Миколаївської області вступив в словесний конфлікт з ОСОБА_4 , в ході якого ОСОБА_6 не втримавши рівновагу, впав на землю потягнувши за собою ОСОБА_4 , де між ними виникла бійка. У ході бійки 5-й палець лівої кисті ОСОБА_4 потрапив до ротової порожнини ОСОБА_6 , та останній вкусив ОСОБА_4 за вище вказаний палець, чим спричинив тілесне ушкодження у вигляді рани 5-го пальця лівої кисті, перелому дистального відділу середньої фаланги цього ж пальця, які відносяться до категорії середньої ступені тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров`я. 
		   Допитаний у судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_6 вину свою у вчиненому злочині не визнав і суду пояснив, що 01.01.2016 року в ранковий час він прийшов до сільського клубу забрати товариша. Там він побачив потерпілого з сином які сварилися, він зробив зауваження потерпілому. Після чого він разом з потерпілим впали на землю, як саме це сталося він не пам`ятає оскільки був в стані алкогольного сп`яніння. Чи кусав він потерпілого за палець не пам`ятає. Пам`ятає лиш те, що коли вони впали потерпілий впав на нього з верху. Бійки не було, через хвилину вони піднялися та пішли до дому.
		   Потерпілий суду повідомив, що 01.01.2016 року він разом з дружиною пішли до клубу де зустріли сина. Між ними відбулася розмова в ході якої до них підійшов ОСОБА_6 та почав встрявати в їх розмову. Він його проігнорував і збирався йти додому, але ОСОБА_6 почав йому грубити та повалив його на землю. В результаті падіння він опинився зверху ОСОБА_6 , а його ліва рука була у ОСОБА_6 під шиєю. ОСОБА_6 взяв його палець та почав кусати, він правою рукою почав розтискати йому зуби, після чого вони встали і пішли до дому. В лікарню він звернувся 04.01.2016 року. 
		   Дані покази потерпілого підтверджуються проведеним 14.05.2016 року слідчим експериментом з його участю.
		   Окрім доводів обвинуваченого та потерпілого, судом встановлено наступне.
		   Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що дружина потерпілого, попросила її надати медичну допомогу потерпілому. Як стався конфлікт їй відомо тільки зі слів потерпілого.
		   Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що 01.01.2016 року після закінчення дискотеки він вийшов на вулицю, де побачив розмову між ОСОБА_4 та його сином на підвищених тонах. Бійки між потерпілим та обвинуваченим не бачив. Бачив тільки як вони лежали на землі, він підняв їх та відвів в сторону ОСОБА_6 , чи кусав останній палець потерпілому він не бачив.
		   Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що він перебував в клубі разом зі своєю сестрою. Після закриття клубу у нього з батьком була розмова на підвищених тонах. До ніх підійшов ОСОБА_6 і почав втручатися в розмову. Потерпілий йому нагрубив та штовхнув його, ОСОБА_6 за куртку потягнув потерпілого до землі. Вони впали разом, бійки не було. ОСОБА_6 намагався вирватися, а ОСОБА_4 його тримав. Як з`явилася травма пальця у потерпілого йому не відомо. 
		   Згідно висновку експерту №21 від 22.01.2016 року та №928/21-16 р. Від 02.06.2016 року у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді рани п`ятого пальця лівої кисті, перелому дистального відділу середньої фаланги цього ж пальця, які відносяться до категорії середньої ступені тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров`я. 
		   Дані тілесні ушкодження могли утворитися при обставинах вказаних ОСОБА_4 при проведенні слідчого експерименту від 14.05.2016 року за його участю.
		   Заслухавши пояснення обвинуваченого, допитавши потерпілого та свідків, дослідивши процесуальні та інші, долучені до матеріалів кримінального провадження його учасниками документи, суд приходить до наступного висновку.
		   Аналізуючи всі обставини справи та дослідивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_6 на досудовому слідстві за ч. 1ст. 122 КК Україникваліфіковано не правильно та підлягають перекваліфікації наст. 128 КК Україниз наступних підстав. Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1ст. 122 КК України, характеризується прямим, або непрямим умислом. В судовому засіданні встановлено, що у підсудного не було умислу ні прямого ні непрямого на заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому, даний факт не доведений. Підсудний штовхаючи потерпілого на землю не бажав та свідомо не допускав настання тяжких наслідків, тобто умислу на заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_4 у нього не було.Підсудній не передбачив можливості заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому від своїх дій, хоча повинен був і міг це зробити. 
		   Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_4 необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тому з врахуванням конституційного принципу тлумачення сумнівів щодо доведеності вини особи на її користь, суд вважає, що дії ОСОБА_6 слід перекваліфікувати з ч. 1ст. 122 КК Українинаст. 128 КК України, і саме за вказаною нормою закону дії обвинуваченого судом кваліфікуються як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження. 
		   Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_6 в скоєнні злочину, передбаченогост. 128 КК Українидоведена повністю.
		   Крім цього, при перекваліфікації суд виходив з положень п.26 ППВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» від 07.02.2003 року , яке вказує на те, що коли особа, яка заподіяла потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати, як заподіяння необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження і кваліфікувати відповідно заст.128 КК України. Частина 2 вказаного пункту, застосовуючи її за аналогією, теж вказує на те, що не можна, зокрема, розглядати як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, коли таке ушкодження утворилося внаслідок падіння від поштовху або удару, якщо винний не бажав або свідомо не припускав настання таких наслідків. Такі дії, залежно від змісту суб`єктивної сторони злочину, можуть кваліфікуватися , зокрема, як і необережність. 
		   Відповідно до вимогст.65 КК Українита п.3постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
		   При призначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки скоєного, дані про його особу.
		   Судом встановлено, що ОСОБА_6 в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, одружений, не працює, по місцю проживання характеризується задовільно, має постійне місце проживання та реєстрації.
		   Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_6 судом не встановлено.
		   Обставиною, яка обтяжує його покарання, є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.
		   З урахуванням ступеню тяжкості та ступеню суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушеня, даних, які характеризують особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства, та слід призначити йому покарання в межах санкції ст.128 КК України.
		   Крім того, з матеріалів справи вбачається, що потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_6 матеріальної шкоди в сумі 892,44 грн. /витрати, понесені на лікування/, моральної шкоди в сумі 10000 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн.
		Судом встановлено причинний зв`язок між подією, що мала місце 01.01.2016 і тілесними пошкодженнями, встановленими у гр. ОСОБА_4 .
		Як свідчать матеріали цивільного позову, на підтвердження матеріальної шкоди потерпілим надані чеки на загальну суму 892,44 грн.. Таким чином, цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню, у сумі 892,44 грн.
		Цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди в сумі 10000 грн. підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до вимогст.23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Зі змістуст. 23 ЦК Українивипливає, що під моральним збитком закон передбачає втрати немайнового характеру внаслідок душевних і фізичних страждань, яких фізична особа зазнала у зв`язку, в тому числі, із знищенням чи пошкодженням її майна, приниження ділової репутації, чи інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, як роз`яснено в пунктах 9 та 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 25 травня 2001 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача. При заподіянні особі моральної шкоди обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.
		Суд встановив, що є причинний зв`язок між подією, що мала місце 01.01.2016 і тілесними пошкодженнями, встановленими у гр. ОСОБА_4 , що дійсно, потерпілому ОСОБА_4 були заподіяні цілком природні моральні страждання, які негативно вплинули на його фізичний та психічний стан, вимагали додаткових зусиль для організації життя потерпілого, він отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, переніс фізичну біль.
		При визначенні щодо стягнення суми моральної шкоди, суд враховує причинний зв`язок між подією, що мала місце 01.01.2016 і тілесними пошкодженнями, встановленими у гр. ОСОБА_4 , конкретні обставини справи, ступінь негативних наслідків для життя потерпілого, обсяг представлених суду потерпілим доказів в підтвердження заподіяної моральної шкоди, з урахуванням ступеня вини заподіювача та майнового стану відповідача (обвинуваченого), який на теперішній час не працює.
		Таким чином, суд, виходячи з розміру заявлених вимог, вважає, що оцінка потерпілим завданої йому моральної шкоди у сумі 10000 грн. не відповідає вимогам розумності та справедливості. За таких обставин, суд вважає, що цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, у розмірі 3 000 грн.
		Цивільний позов в частині стягнення судових витрати на отримання правової допомоги в сумі 3000 грн. підлягає задоволенню виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що 16 лютого 2016 року між захисником ОСОБА_5 та ОСОБА_4 була укладена угода про надання юридичних послуг по даному кримінальному провадженні.
		   Зазначеним договором встановлено, що плата за виконання доручень замовника визначається сторонами в розмірі 3000 грн. Фактично позивачем сплачена сума 3000 грн., що підтверджується довідкою від 05.09.2016 р.
		   Керуючись ст.ст.370,373,374 КПК України, суд -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		 Перекваліфікувати дії підсудного ОСОБА_6 зч.1ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, наст. 128 КК України, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		  ОСОБА_6 ,визнати винним у вчиненні кримінальногоправопорушення, передбаченого ст. 128 КК Українита призначити йому покарання у вигляді 150-ти годин громадських робіт.
		   Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної, моральної шкоди та витрат на правову допомогу  задовольнити частково.
		   Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 892 (вісімсот дев`яносто дві) грн. 44 коп., моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисяч) грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. 
		   Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		   Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Суддя ОСОБА_1 
		02.10.2017

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...