Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 912/3484/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 02.10.2017. Зареєстровано: 03.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 03.10.2017.
Дата набрання законної сили: 26.09.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 вересня 2017 року Справа № 912/3484/16 
		Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів: 
		головуючого      Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Владимиренко С.В.,  Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"на рішення  та постановугосподарського суду Кіровоградської області від 06.12.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у справі№ 912/3484/16 господарського суду Кіровоградської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Завод модифікованих жирів"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача   Приватне акціонерне товариство "Креатив" простягнення коштів,за участю представників: від позивачаАнанійчук О.А.від відповідачаЖданов В.Г.від третьої особине з'явився
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У вересні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод модифікованих жирів" (далі - ТОВ "Завод модифікованих жирів") про стягнення 216 739 042,00 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 26.07.2016 складає          5 372 472 104,64 грн., заборгованості за договором на поставку товару № 2415 від 14.06.2011, укладеним між Приватним акціонерним товариством "Креатив" (далі - ПрАТ Креатив") та відповідачем.
		Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 06.12.2016 у справі № 912/3484/16 (суддя Шевчук О.Б.) у задоволенні позову                                   ПАТ "Державний ощадний банк України" відмовлено повністю. 
		Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 (колегія суддів у складі: Орєшкіної Е.В. - головуючого,                 Подобєда І.М., Березкіної О.В.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.12.2016 у справі № 912/3484/16 залишено без змін.
		Не погоджуючись із рішенням господарського суду Кіровоградської області від 06.12.2016 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у справі № 912/3484/16, ПАТ "Державний ощадний банк України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені судові акти і прийняти нове рішення про задоволення позовної заяви ПАТ "Державний ощадний банк України" у повному обсязі.
		В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.09.2017 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі),               Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу                            ПАТ "Державний ощадний банк України" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 26.09.2017 о 09 год. 50 хв.
		25.09.2017 до Вищого господарського суду України від ТОВ "Завод модифікованих жирів" надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу ПАТ "Державний ощадний банк України", в яких відповідач просить суд у задоволенні вказаної касаційної скарги відмовити у повному обсязі, а оскаржувані рішення та постанову залишити без змін.
		Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористалась.
		 
		Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		 
		Як  встановили господарські суди попередніх інстанцій, між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", найменування якого, відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства", було змінено на Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (Банк), та Закритим акціонерним товариством "Креатив", яке, відповідно до вказаного Закону, змінило назву на Приватне акціонерне товариство "Креатив" (Позичальник), укладено договір кредитної лінії № 3 від 12.04.2011 (далі - Кредитний договір) з наступними змінами та доповненнями, внесеними додатковими договорами № 1 від 20.05.2011, № 2 від 30.06.2011, № 3 від 22.07.2011, № 4 від 18.11.2011, № 5 від 09.02.2012, № 6 від 30.07.2012, № 7 від 05.04.2013, № 8 від 12.04.2013, № 9 від 14.01.2015, № 10 від 27.02.2015, № 11 від 31.03.2015, № 12 від 29.05.2015, № 13 від 30.06.2015, № 14 від 31.08.2015 до Кредитного договору, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у вигляді невідновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування в розмірі 175 100 000 дол. США (кредит) з остаточним терміном повернення кредитних коштів до 31.12.2017.
		За твердженням позивача, Позичальник, починаючи з 26.08.2015, не виконує належним чином зобов'язання зі сплати нарахованих процентів за Кредитним договором, у зв'язку з чим у нього виникла прострочена заборгованість, яка не погашена.
		На підтвердження існування заборгованості за Кредитним договором позивачем надано до матеріалів справи довідку про загальний розмір заборгованості станом на 08.06.2016, що становить 5 031 849 369,51 грн., розрахунок заборгованості, копії відповідних платіжних доручень та розпоряджень про видачу кредитних коштів ПрАТ "Креатив".
		Розмір вказаної заборгованості за Кредитним договором третьою особою  не спростовано та не заперечено. 
		З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором між позивачем (Заставодержатель) та ПрАТ "Креатив" (Заставодавець) укладено договір застави майнових прав № 9 від 30.06.2011 (далі - Договір застави), за умовами якого Заставодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з Кредитного договору, передав в заставу Банку майнові права - право вимоги від Боржника (Приватного акціонерного товариства "Завод модифікованих жирів") здійснення платежів на користь Заставодавця за поставлені (або такі, що будуть поставлені) товари (виконані роботи чи надані послуги), в розмірах та в строки, передбачені договором на поставку товару № 2415 від 14.06.2011, укладеним між ПрАТ "Креатив" (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством  "Завод модифікованих жирів" (Покупець), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод модифікованих жирів". У заставу за цим Договором застави передаються як права вимоги, що належать Заставодавцю в момент підписання цього Договору, так і права вимоги, що виникнуть у майбутньому.          
		Пунктом 5.2.3 Договору застави передбачено, що Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання Заставодавцем будь-якого з своїх зобов'язань, передбачених цим Договором та/або Кредитним договором та/або іншими договорами з Позичальником та/або майновим поручителем, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих Заставодавцем у відповідності з цим Договором, виявиться (стане) недійсною. Заставодержатель, зокрема, набуває право звернення стягнення на предмет застави незалежно від настання строку виконання зобов'язання при припиненні (реорганізації, ліквідації) юридичної особи Заставодавця, в разі якщо інша особа набула права стягнення на предмет застави, а також у випадку порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності Заставодавця або визнання його банкрутом.
		Згідно з п. 6.1 Договору застави в разі звернення стягнення на предмет застави за рішенням суду, Заставодержатель до моменту подання відповідного позову зобов'язаний письмово повідомити всіх зареєстрованих обтяжувачів, якщо такі будуть встановлені, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет застави. 
		У п. 6.1.1 Договору застави передбачено, що у разі прийняття рішення про звернення стягнення на предмет застави - право грошової вимоги в позасудовому порядку, Заставодержатель зобов'язаний надіслати Заставодавцю та іншим зареєстрованим обтяжувачам, якщо такі будуть встановлені, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання згідно з вимогами законодавства.
		Частиною першою статті 32 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено, що якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги, звернення стягнення на нього здійснюється шляхом відступлення обтяжувачу відповідного права. Обтяжувач зобов'язаний повідомити в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, боржника та інших обтяжувачів відповідного права грошової вимоги про свій намір набути на свою користь таке право.
		Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. 
		01.06.2016 позивачем на адресу ПрАТ "Креатив" було надіслано повідомлення за № 55/2-01/846 (отримано 06.06.2016) та надано строк протягом 30 календарних днів з моменту направлення вказаного повідомлення сплатити прострочену заборгованість за Кредитним договором.
		Зазначена вимога Заставодавцем не була виконана, у зв'язку з чим 28.07.2016 позивачем в порядку п. 6.1.1 Договору застави направлено на адресу відповідача (ТОВ "Завод модифікованих жирів") повідомлення № 55/2-01/1234 від 22.07.2016 про відступлення права вимоги за контрактом на суму                                  1 221 162 288 грн. та запропоновано виконувати свої зобов'язання за договором № 2415 від 14.06.2011 в частині оплати за поставлені товари за вказаними банківськими реквізитами ПАТ "Державний ощадний банк України". 
		На підставі ч. 4 ст. 32 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" позивач вважає, що з дня відправлення відповідачу повідомлення № 55/2-01/1234 від 22.07.2016 ПАТ "Державний ощадний банк України" набуло права кредитора за договором № 2415 на поставку товару  від 14.06.2011. 
		Як визначено положеннями договору № 2415 на поставку товару від 14.06.2011, Постачальник (ПрАТ "Креатив") зобов'язується передати у власність Покупця (відповідача), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього Договору замінник молочного жиру "Делікон ЗТЛ" у кількості          165 000,00 тонн за ціною 14 250 грн. на загальну суму 2 351 250 000 грн. 
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ "Державний ощадний банк України" послалося на те, що з дня відправлення повідомлення № 55/2-01/1234 від 22.07.2016 позивач набув права кредитора перед відповідачем за зобов'язаннями за договором № 2415 від 14.06.2011, у зв'язку з чим просив всі платежі за цим Договором перераховувати на рахунок ПАТ "Державний ощадний банк України". Однак, відповідачем вимог позивача не виконано, грошові кошти в сумі 216 739 042 дол. США на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" не перераховано, як і не виконано основне зобов'язання                         ПрАТ "Креатив" за Кредитним договором, у зв'язку з чим ПАТ "Державний ощадний банк України" звернулося до суду з позовом у цій справі.
		Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
		Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій,                      ПрАТ "Креатив" не виконало зобов'язань з повернення ПАТ "Державний ощадний банк України" кредиту за Кредитним договором, тобто допустило порушення зобов'язання, забезпеченого заставою.
		Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.
		Статтями 572, 574 ЦК України та статтею 1 Закону України "Про заставу" передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
		Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
		Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору застави право застави виникає у заставодержателя з моменту укладання цього Договору. У випадку, якщо при настанні строку виконання зобов'язання за Кредитним договором, воно або будь-яка його частина не будуть виконані, а також в інших випадках, передбачених цим Договором та/або законодавством, Заставодержатель реалізує своє право застави шляхом звернення стягнення на предмет застави в порядку, визначеному цим Договором.
		Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
		Як встановили господарські суди попередніх інстанцій, умовами договору № 2415 на поставку товару від 14.06.2011 передбачено зобов'язання                     Постачальника (ПрАТ "Креатив") передати у власність Покупця (відповідача) замінник молочного жиру "Делікон ЗТЛ" у кількості 165 000,00 тонн на загальну суму 2 351 250 000 грн., але не передбачено строків поставки.
		Згідно з п. 4.1 вищевказаного Договору оплату за кожну партію товару, яка  поставляється за цим Договором, Покупець проводить у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів - вартості партії товару - на розрахунковий рахунок Постачальника.
		Згідно зі ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. 
		Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		Відповідно до ст. 11 вказаного Закону на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства. Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів. 
		Згідно зі ст. 15 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" контроль за додержанням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні здійснюється відповідними органами в межах їх повноважень, передбачених законами. 
		Як встановлено господарським судами попередніх інстанцій, відповідач та третя особа стверджують, що жодних поставок товару за договором № 2415 на поставку товару від 14.06.2011 не відбувалося, тобто вказаний Договір не виконувався.
		Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про те, що подані позивачем до суду копії довідки про стан виконання договору № 2415 від 14.06.2011, які видані позивачу ПрАТ "Креатив", актів звірки взаємних розрахунків між сторонами договору № 2415 від 14.06.2011, актів перевірки заставлених майнових прав не є первинними документами, які беззаперечно підтверджують вчинення між контрагентами будь-яких господарських операцій, як-то: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання матеріальних цінностей тощо.
		Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій, сторони не підтвердили первинними документами, як-то: видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання матеріальних цінностей, факту поставки третьою особою у даній справі (ПрАТ "Креатив") на користь відповідача товару за договором № 2415 на поставку товару від 14.06.2011.
		Виходячи з норм податкового законодавства України, при здійсненні господарських операцій між двома контрагентами передбачено порядок сплати податку, відповідно до якого суму ПДВ має сплатити та сторона, яка надає послугу (поставляє товар) за договором та отримує за це кошти. Обов'язок реєстрації податкового зобов'язання покладений, відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, на продавця (постачальника).
		У покупця у разі придбання послуги (товару) та здійснення оплати за них, на підставі пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України виникає право (обов'язок) на сформування на суму сплаченого ПДВ податкового кредиту.
		Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, Кіровоградська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області 08.11.2016 листом повідомила місцевий господарський суд про те, що господарські операції між ПрАТ "Креатив" та ТОВ "Завод модифікованих жирів" за договором поставки № 2415 від 14.06.2011 не включені до податкового кредиту, та відсутня реєстрація в ЄДРПН податкових накладних за договором № 2415 від 14.06.2011; листом від 22.11.2016 Кіровоградська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області повідомила, що ТОВ "Завод модифікованих жирів" до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань не були включені господарські операції з ПрАТ "Креатив" за договором поставки № 2415 від 14.06.2011, та відсутня реєстрація в ЄДРПН податкових накладних за договором № 2415 від 14.06.2011.
		На підтвердження вищевказаної інформації Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області надано суду лист від 30.11.2016 з додатками, а саме копіями податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ "Завод модифікованих жирів" за період з червня 2011 по 1 січня 2013 року.
		З урахуванням викладеного, господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про те, що позивачем, в порушення вимог                ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, не доведено належними доказами здійснення відповідачу поставок товару за договором № 2415 на поставку товару від 14.06.2011.
		Як наслідок, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про  відсутність у позивача правових підстав для стягнення з відповідача грошових коштів у заявленому позивачем розмірі за умовами договору застави майнових прав № 9 від 30.06.2011, оскільки у боржника (ТОВ "Завод модифікованих жирів") не виникло обов'язку здійснення платежів на користь ПрАТ "Креатив" як заставодавця, а в подальшому і на користь позивача як заставодержателя.
		За таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, правомірно відмовив у задоволенні позову ПАТ "Державний ощадний банк України".
		Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
		Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
		Обсяг обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Відхиляючи скаргу, касаційний суд, у принципі, має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (див. рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії" [ВП], заява № 30544/96).
		Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція                           викладена в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі                    № 908/4804/14).
		Твердження скаржника про порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає. 
		Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України  
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" залишити без задоволення.
		Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 та рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.12.2016 у справі № 912/3484/16 залишити без змін.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                   А.М. Демидова
		 
		 
		 
		Судді                                                                                                С.В. Владимиренко
		 
		                                                                      
		                                                                                                                                 
		                                                                                         С.Р. Шевчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...