Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 394/286/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 05.10.2017. Зареєстровано: 06.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 10.10.2017.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 394/286/15-к
		Номер провадження по справі 1-кп/387/108/17
		 
		У Х В А Л А
		05 жовтня 2017 року смт. Добровеличківка
		Добровеличківський районний суд Кіровоградської області в
		складі головуючого судді                         ОСОБА_1 
		за участі секретаря судового засідання                 ОСОБА_2 
		   розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12014120200000433 від 10.12.2014 року, яке 23.02.2016 року надійшло від Апеляційного суду Кіровоградської області по обвинуваченню:
		    ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, одруженого, працюючого водієм у Новоархангельській районній раді Кіровоградської області, раніше не судимого, -
		   у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч. 1 ст. 263 КК України, -
		за участі сторін кримінального провадження :
		прокурора                                 ОСОБА_4 
		потерпілого( в режимі відеоконференції)        ОСОБА_5 
		захисника ОСОБА_6 обвинуваченого ОСОБА_3 
		ВСТАНОВИВ:
		   До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області з Апеляційного суду Кіровоградської області надійшов обвинувальний акт зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12014120200000433 від 10.12.2014 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч. 1 ст. 263 КК України.
		 Під час проведення підготовчого судового засідання від захисника обвинуваченого надійшло клопотання про необхідність повернення обвинувального акту процесуальному прокурору, так як відсутнє належне формулювання обвинувачення відносно кримінальних правопорушень, вчинення яких інкримінуються  ОСОБА_3 .
		   Прокурор заперечила щодо даного клопотання зазначивши, що ці обставини та формулювання обвинувачення можливо встановити під час судового розгляду справи, що також і роз`яснено листом ВССУвід 03.10.2012 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України».
		   Потерпілий підтримав позицію прокурора.
		   Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт суд дійшов висновку про неможливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, виходячи з наступного. 
		   Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, згідно ч. 1 ст.412 КПК України є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		   На виконання ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2017 року, Апеляційний суд Кіровоградської області ухвалою від 17.07.2017 скасував вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 22 березня 2016 року та призначив новий судовий розгляд в тому ж суді в іншому складі зі стадії підготовчого засідання.
		   Призначаючи новий судовий розгляд у суді першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що у мотивувальній частині вироку, взагалі відсутнє формулювання обвинувачення за ч.1 ст.296 КК України та не зазначено місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
		   Зазначені порушення у вироці суду першої інстанції на думку суду зумовлені відсутністю належного формулювання обвинувачення в обвинувальному акті. Зокрема, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначає, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить чіткого формулювання обвинувачення. Суд зазначає, що у обвинувальному акті формулюється не зміст підозри, а зміст обвинувачення. Зокрема, п. 5 ч.2 ст. 291 КПК України визначає, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Також направлений до суду обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 не містить чіткого формулювання обвинувачення, а лише вказує на те що особа підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.296, ч. 1 ст. 263 КК України. 
		   Суд зазначає, що в обвинувальному акті взагалі відсутнє формулювання обвинувачення за ч.1 ст.296 КК України та не зазначено місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
		   В частині кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст. 263 КК України як носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, суд зазначає, що частина 1 статті 263 КК України є бланкетною нормою, а тому у формулюванні обвинувачення повинна бути зазначена конкретна норма конкретного закону (нормативно правового акту), яка передбачає видачу дозволу на придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї.
		   В обвинувальному акті, як у фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, так і у формулюванні обвинувачення, таку правову норму не зазначено. Та й взагалі відсутнє формулювання обвинувачення про те: коли, де, та за яких обставин ОСОБА_3 носив, зберігав та придбавав вогнепальну зброю, протягом якого періоду часу і де зберігав її без передбаченого законом дозволу.
		   Таким чином, розгляд справи без формулювання обвинувачення є неможливим, а винесене рішення буде вважатись незаконним, адже відповідно до ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи виправданою або винуватою, в мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений - правова норма кваліфікації має відповідати формулюванню обвинувачення.
		   Крім того в судових рішеннях Європейського Суду з прав людини, які стосуються формулювання обвинувачення зазначено: 
		- В рішенні від 26.06.2008 року у справі "Ващенко проти України": «"обвинувачення" для цілей пункту 1 статті 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51)»; 
		- В рішенні від 25.07.2000, у справі «Маттоціа проти Італії": «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. "b" ч. 3 ст. 6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення»; 
		- В рішенні від 09.10.2008 року у справі "Абрамян проти Росії": «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення». 
		   Отже суд зазначає, що формальний підхід до формулювання обвинувачення призведе до порушення положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, а саме право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. Суд наголошує, що у кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та правильна правова кваліфікація, якій суд може дати правову оцінку, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. 
		   Таким чином судом встановлено, що даний обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, що унеможливлює призначення кримінального провадження з цим обвинувальним актом до судового розгляду, враховуючи і мотиви наведені апеляційним судом.
		   Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у разі невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України, суд у підготовчому судовому засіданні повертає обвинувальний акт прокурору.
		   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314 КПК України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		    Клопотання захисника обвинуваченого задовольнити.
		   Повернути обвинувальний акт із матеріалами кримінального провадження в 3 томах у кримінальному провадженні №12014120200000433 від 10.12.2014 прокурору Новоархангельському відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч. 1 ст. 263 КК України .
		   Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Кіровоградської області на протязі семи днів з дня отримання її копії, шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції .
		   
		   
		Суддя    Добровеличківського районного суду
		Кіровоградської області                             ОСОБА_1 .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...