Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 920/1855/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 05.10.2017. Зареєстровано: 06.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 06.10.2017.
Дата набрання законної сили: 03.10.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 жовтня 2017 року Справа № 920/1855/15 
		Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
		головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Могил С.К.,  Палія В.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного навчального закладу "Сумське міжрегіональне вище професійне училище"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 18.05.17у справі№920/1855/15господарського судуСумської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Гарпун"доДержавного навчального закладу "Сумське міжрегіональне вище професійне училище"треті особи1)Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, 2)Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Регіональний центр утеплення",  3)Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр штукатурних технологій"провизнання права власності за участю представників від:позивачане з'явилися, були належно повідомлені,відповідачаОСОБА_5 (дов. від 02.10.17),третьої особи-1не з'явилися, були належно повідомлені,третьої особи-2не з'явилися, були належно повідомлені,третьої особи-3не з'явилися, були належно повідомлені
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Гарпун" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом про визнання за ним права власності на штукатурну станцію PFT 54заводський №312140080618332.
		Рішенням господарського суду Сумської області від 12.01.17 у справі №920/880/16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Джепа Ю.А., судді: Соп'яненко О.Ю., Яковенко В.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.17 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Хачатрян В.С., судді: Гетьман Р.А., Ільїн О.В.) позов задоволений повністю. Судові акти мотивовані доведенням ТОВ НВП "Гарпун" права власності на штукатурну станцію PFT 54заводський №312140080618332. Наразі, відповідач доводів позивача стосовно правомірності набуття ним права власності на спірне обладнання не спростував; не подав належних та допустимих доказів придбання у власність саме штукатурної станції PFT 54, а не моделі PFT 5.
		Не погоджуючись із судовими актами, відповідач просив касаційний суд їх скасувати, у позові відмовити повністю. Скарга мотивована не вірною оцінкою судами обставин справи щодо поставки обладнання позивачу. Так, з матеріалів справи видно, що штукатурна станція взята позивачем на облік 01.08.12, а видаткова накладна датована 03.08.12, що є порушенням вимог ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки видаткова накладна є єдиним документальним доказом факту приймання-передачі товару, та без її оформлення бухгалтерія не має права ставити устаткування на інвентарний облік.
		Крім того, матеріали справи не містять оригінала договору оренди, за яким штукатурна станція передана позивачем ФО-П ОСОБА_4 Проте, саме договір оренди має підтверджувати факт передачі обладнання третій особі-1, оскільки договір має містити технічні характеристики та відповідний стан устаткування, а також питання відповідальності орендаря у випадку пошкодження або втрати майна. Це питання судами не досліджувалося.
		Більше того, на думку скаржника, висновок судів про необґрунтованість клопотання відповідача про залучення у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ТОВ "Лізар Техно Сервіс" є помилковим, оскільки саме це підприємство може підтвердити факт та надати відповідні документи на продаж оскаржуваного обладнання на користь ТОВ "ВКП "Регіональний центр утеплення", що у подальшому відчужено на користь ДНЗ "Сумське міжрегіональне вище професійне училище". Зазначене підприємство може підтвердити технічні характеристики оскаржуваного обладнання, при тому що наявність даної особи під час розгляду справи про визнання права власності впливає на права і обов'язки по усьому ланцюгу постачальників.
		Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 31.07.12 Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Гарпун" придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр штукатурних технологій" штукатурну станцію PFT 54 Е заводський №312140080618332 для власних потреб та водоповітряний шланг 3/4*40м, а з 01.08.12 агрегат поставлено на облік основних засобів підприємства.
		Рахунок-фактура від 31.07.12 №СФ-0000041 на суму 80 880,00 грн. оплачений позивачем відповідно до платіжного доручення від 31.07.12 №158, за яким кошти перераховані на поточний рахунок продавця.
		Факт отримання обладнання підтверджується видатковою накладною від 03.08.12 №РН-0000034.
		У квітні 2013 року штукатурна станція передана в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 (далі - третя особа-1), який 21.05.13 повідомив, що обладнання вкрадено з об'єкта, на якому він працював, розташованого за адресою: Сумська область, с. Червоне, вул. Грушевського,23.
		За заявою третьої особи-1 до СВ Сумського РВ УМВС України в Сумській області розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12013200260000813 за фактом таємного викрадення майна з будинку ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 а саме: штукатурної станції, 12 радіаторів та іншого обладнання, на загальну суму 94 500,00 грн. Під час слідчих дій (санкціонованого суддею обшуку) по вказаному кримінальному провадженню у приміщенні, яке належить відповідачу, виявлено штукатурну станцію PFT 54 заводський №312140080618332 та документи, якими представники відповідача обґрунтовували правомірність знаходження штукатурної станції у ДНЗ "Сумське міжрегіональне вище професійне училище".
		Зважаючи на тривалість кримінального провадження ТОВ НВП "Гарпун", вважаючи себе власником майна, звернулося до слідчого СВ Сумського РВ УМВС України у Сумській області Журко К.С. з клопотанням про повернення штукатурної станції. До клопотання були надані копії первинних документів, які підтверджують право власності на штукатурну станцію.
		Повідомленням від 22.06.15 №6395 слідчим СВ Сумського РВ УМВС України у Сумській області Журко К.С. відмовлено у поверненні станції, оскільки вказане обладнання є речовим доказом по кримінальному провадженню №12013200260000813.
		ТОВ НВП "Гарпун", вважаючи себе власником даного майна, не погоджуючись із позицією слідчого, звернулося до Ковпаківського районного суду м. Суми зі скаргою на дії слідчого, зважаючи на вимоги положень ст.169 КПК України.
		За результатами розгляду скарги Ковпаківський районний суд м. Суми 20.07.15 скаргу задовольнив, зобов'язав слідчого СВ Сумського РВ  УМВС України у Сумській області Журко К.С. повернути власнику - ТОВ НВП "Гарпун", вказану штукатурну станцію, оскільки на тимчасово вилучене майно не накладений арешт.
		10.08.15 ТОВ НВП "Гарпун" повторно звернулося до слідчого СВ Сумського РВ УМВС України у Сумській області Журко К.С. із заявою про повернення обладнання, до якої додано оригінал ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 20.07.15.
		У той же час, 23.09.15 прокурор Сумського району Передерій В.Г. звернувся до Ковпаківського районного суду міста Суми з клопотанням про арешт штукатурної станції. Під час розгляду клопотання виявилося, що на штукатурну станцію претендує ДНЗ "Сумське міжрегіональне вище професійне училище" (відповідач у справі), стверджуючи, що це майно придбано в установленому законом порядку у 2012 році. Зважаючи на наявність спору про належність штукатурної станції слідчим суддею відмовлено у задоволенні клопотання про арешт даного майна, одночасно роз'яснено представникам ТОВ НВП "Гарпун", що питання про право власності на спірну штукатурну станцію і її подальшу долю повинні вирішуватися у порядку господарського судочинства, оскільки ДНЗ "Сумське міжрегіональне вище професійне училище" також вважає себе законним власником штукатурної станції.
		На підтвердження права власності позивачем подані копії наступних документів: - рахунок-фактура від 31.07.12 №СФ-0000041 від 31.07.12 на суму 80 880,00 грн.; - платіжне доручення від 31.07.12 №158; - податкова накладна від 31.07.12 №12; видаткова накладна від 03.08.12 №РН-0000034; довіреність на отримання цінностей видана на ім'я ОСОБА_8 від 01.08.12 №13; інвентарна картка на штукатурну станцію.
		У той же час, відповідач, також вважає себе власником спірного майна з огляду на наступні факти.
		Згідно з обласною програмою розвитку профтехосвіти на 2012-2015 роки Сумською обласною радою виділені кошти на створення інноваційного будівельно-технічного центру на базі ДНЗ "Сумське міжрегіональне вище професійне училище". Частина отриманих коштів планувалася на закупівлю шпаклювальної та штукатурної станцій.
		Так, навчальним закладом за договором поставки від 17.04.12 №26 придбана у ТОВ "ВКП "Регіональний центр утеплення" (далі-третя особа-2) штукатурна станція PFT 5, зварювальні автомати, шпаклювальна станція ТМАХ-506, нівелір лазерний, лазерна лінійка, шліфувальна машина для штукатурки. Вказана штукатурна станція PFT 5 та зварювальні напівавтомати передані відповідачу за накладною від 21.05.12                 №РН-0000005/1.
		Відповідач - ДНЗ "Сумське міжрегіональне вище професійне училище" розрахувався за штукатурну станцію 23.05.12, що підтверджується копією платіжного доручення №14 та випискою про рух коштів із банківського рахунку відповідача. Вартість штукатурної станції згідно первинних облікових документів - 99 900,00 грн.
		Судами також встановлено, що, отримавши штукатурну станцію у травні 2012 року, відповідач з'ясував, що станція не укомплектована повністю, а саме - відсутній шланг високого тиску, тому повернув її постачальнику (ТОВ "ВКП "Регіональний центр утеплення") на відповідальне зберігання за договором відповідального зберігання від 25.05.12 на підставі акту приймання-передачі №1, копія якого міститься у матеріалах справи.
		При цьому, суди зазначили, що в акті приймання-передачі №1 відсутні характеристики обладнання, яке передано третій особі-2 за договором відповідального зберігання, а лише зазначено: шпаклевочна станція, у кількості 1 шт., вартістю 95 000,00 грн.; штукатурна станція у кількості 1 шт. вартістю 99 900,00 грн.
		Штукатурна станція у стані, придатному до використання, нова, у заводському пакуванні, доукомплектована шлангом для подачі сумішей повернута відповідачу згідно акту приймання-передачі від 18.06.13 ТОВ "ВКП "Регіональний центр утеплення". При цьому постачальник пояснив, що доукомплектування поставленої за договором від 17.04.12 штукатурної станції не можливе, оскільки шланг високого тиску окремо виробниками не поставляється, а нові штукатурні станції PFT в Україну не завозилися. За таких обставин третя особа-2 передала відповідачу штукатурну станцію      G-54 Е, яка мала, як зазначив постачальник, кращі технічні характеристики. Так, з акту приймання-передачі від 18.06.13 №2 вбачається, що відповідачу передані шпаклевочна станція (поршневий розпилювач RTX1500-220V EUROPE(702200001/2012/016458)) у кількості 1 шт., вартістю 95 000,00 грн., штукатурна станція (G-54 Е-(380В)) у кількості 1 шт. вартістю 99 900,00 грн.
		На підставі зазначеного відповідач вважає, що штукатурна станція        G-54 Е-(380В) є його власністю, а враховуючи організаційно-правову форму навчального закладу - державною власністю та з травня 2012 року вона перебуває на бухгалтерському обліку навчального закладу.
		Отже, предметом розгляду вказаної справи є правомірність набуття та визнання права власності на штукатурну станцію PFT 54заводський №312140080618332.
		Суди попередніх інстанцій, задовольняючи повністю позовні вимоги, про визнання права власності на штукатурну станцію PFT 54, 2008 року випуску, заводський №312140080618332 за ТОВ НВП "Гарпун" виходили із того, що первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції на придбання предмета спору, як то видаткова накладна від 03.08.12 №РН-0000034, за якою взято на облік позивачем устаткування, засвідчує факт придбання позивачем спірної штукатурної станції PFT Е.
		А видаткова накладна від 21.05.12 №РН-0000005 підтверджує факт придбання відповідачем як покупцем за договором поставки від 17.04.12 №26 штукатурної станції PFT 5, яка суттєво відрізняється по якісним та вартісним показникам від спірного обладнання. При цьому, відповідачем не подано належних та допустимих доказів придбання у власність саме штукатурної станції PFT 54, а не моделі PFT 5.
		Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки попередніх інстанцій вірними, зважаючи на наступне.
		Одним із способів захисту порушених прав та інтересів, у силу вимог ст.16 ЦК України є визнання права.
		Стаття 316 ЦК України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Відповідно до положень ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, лише якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.
		Оскільки відповідно до ст.328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, визначеному ст.392 цього Кодексу.
		Зі змісту висновків судів попередніх інстанцій вбачається, що предмет оскарження, а саме: штукатурна станція PFT 54придбана та проплачена позивачем 31.07.12 на підставі рахунку-фактури №СФ-0000041. Оскільки кошти за товарно-матеріальні цінності перераховані у повному обсязі у той же день, фактична поставка здійснена 01.08.12 на підставі належним чином оформленого первинного документа - доручення, за актом приймання-передачі основних засобів. Разом із тим, видаткова накладна №РН-0000034 надіслана контрагентом на адресу позивача пізніше, але у рамках дії довіреності (яка була дійсна до 11.08.12).
		Штукатурна машина та водоповітряний шланг доставлені на підприємство 01.08.12 на підставі довіреності №13 і у цей же день після огляду поставлені на інвентарний облік.
		Вказаний порядок прийняття штукатурної станції та складення видаткової накладної після її отримання не суперечить чинному законодавству, та узгоджується із вимогами положень ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до якої первинні документи мають складатися під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
		На підтвердження придбання саме штукатурної машини PFT 54матеріали справи містять досліджені належним чином судами докази, як то: видаткову накладну від 03.08.12 №РН-0000034, довіреність на отримання матеріальних цінностей на ім'я ОСОБА_8 від 01.08.12 №13, інвентарну карту обліку основних засобів від 01.08.12 (а.с.13-15 т.1).
		Зазначене, спростовує доводи скаржника щодо невірної оцінки судами обставин справи про поставку оскаржуваного обладнання позивачу та порушення порядку взяття його на облік.
		Наразі, відповідачем зазначені докази та доводи позивача про підстави та способи набуття позивачем предмета позову не спростовані.
		При цьому, матеріали справи не містять належних доказів на придбання відповідачем штукатурної машини PFT 54у спосіб визначений законодавством. Наявні лише документи на придбання штукатурної станції PFT 5 у ТОВ "ВКП "Регіональний центр утеплення" на підставі договору поставки від 17.04.12 №26, про що матеріали справи містять видаткову накладну від 21.05.12 №РН-0000005. Однак, вказана документація підтверджує факт придбання відповідачем устаткування PFT 5, яка суттєво відрізняється по якісним та вартісним показникам від спірного обладнання. При цьому, відповідачем не подано належних та допустимих доказів придбання у власність саме штукатурної станції PFT 54, а не моделі PFT 5.
		Щодо доводів скаржника про відсутність у матеріалах справи оригінала договору оренди, за яким предмет спору переданий ФО-П ОСОБА_4 позивачем, колегія суддів касаційної інстанції має за необхідне погодитися із позицією судів попередніх інстанцій та наголосити на наступному.
		Як вірно встановлено судами, оригінал договору оренди штукатурної станції, який, на думку скаржника, має підтверджувати факт передачі обладнання третій особі-1, оскільки договір має містити технічні характеристики та відповідний стан устаткування, а також питання відповідальності орендаря у випадку пошкодження або втрати майна, - вилучений слідчим, що вів справу стосовно крадіжки штукатурної станції. У свою чергу, слідчий листом від 29.01.14 №684 надав оригінал договору разом з іншими документами, зокрема, актом приймання-передачі основних засобів від 01.08.12 до НДЕКЦ УМВС України для виконання додаткової товарознавчої експертизи.
		Таким чином, надання оригіналу відповідного договору до матеріалів справи не вбачається можливим.
		Втім, відсутність у матеріалах справи оригінала вказаного документа не впливає на суть розгляду позовних вимог та не спростовує висновків про правомірність і доказовість придбання позивачем предмета спору, що вбачається із встановлених обставин та документів, наведених вище.
		Щодо доводів скаржника про необґрунтованість судових висновків про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залучення у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ТОВ "Лізар Техно Сервіс".
		Позиція судів з цього питання є вірною, оскільки відповідно до положень ст.27 ГПК України, залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору є диспозитивним повноваженням суду і його здійснення передбачає встановлення впливу рішення суду на права та обов'язки вказаних осіб, що не є стороною у справі.
		Наразі, судами визначено, що залучення ТОВ "Лізар Техно Сервіс", яке є одним із постачальників устаткування, не вплине на права та обов'язки останнього, за наслідком винесення рішення про визнання права власності на зазначене обладнання, висновки про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залучення зазначеної особи у якості учасника спору без самостійних вимог, є законним аргументованим.
		Отже, у зв'язку із тим, що позивачем у порядку передбаченому ст.ст.33, 34 ГПК України доведено набуття і оформлення за ним права власності на штукатурну станцію PFT 54заводський №312140080618332, при цьому, вказане право оспорюється і не визнається відповідачем, то суди, врахувавши вимоги ст.392 ЦК України, дійшли до правильного висновку про наявність підстав для визнання за позивачем права власності на спірне майно, а тому правомірно задовольнили позов через його обґрунтованість.
		А тому, колегія суддів вважає, що судові акти підлягають залишенню без змін, оскільки вони прийняті при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Державного навчального закладу "Сумське міжрегіональне вище професійне училище" залишити без задоволення.
		Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.17 та рішення господарського суду Сумської області від 12.01.17 у справі №920/1855/15 залишити без змін.
		 
		Головуючий - суддя                    Б. М.  Грек
		 
		 
		Судді                                                                                                    С. К. Могил
		 
		 
		                    В. В. Палій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...