Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/6197/13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 05.10.2017. Зареєстровано: 06.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 06.10.2017.
Дата набрання законної сили: 03.10.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 жовтня 2017 року Справа № 910/6197/13 
		Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Корсак В.А. і Палій В.В.
		розглянув касаційні скарги: товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров'я", м. Харків (далі - Фармацевтична компанія);
		товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична група "Здоров'я", м. Харків (далі - Фармацевтична група),
		на рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2017 та
		постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017
		зі справи № 910/6197/13  
		за позовом Berlin-Chemie AG (Menarini Group) [Берлін Хемі АГ (Менаріні Груп)], м. Берлін, Німеччина (далі - Компанія),
		до: Фармацевтичної компанії;
		Міністерства охорони здоров'я України, м. Київ (далі - Міністерство),
		про припинення порушення прав інтелектуальної власності, визнання незаконним та часткове скасування наказу Міністерства,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Міністерства - державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України", м. Київ (далі - Підприємство).
		Судове засідання проведено за участю представників:
		Компанії - Лавренової Н.О.,
		Фармацевтичної компанії - Титаренка Ю.П.,
		Міністерства - Маковецької І.М.,
		Підприємства - не з'яв., 
		Фармацевтичної групи - Панасенка О.О.
		 
		За результатами розгляду касаційних скарг Вищий господарський суд України 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.
		Так, рішенням господарського суду міста Києва від 11.12.2013, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015, позов задоволено.
		Постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2016 згадані рішення і постанову скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду з урахуванням допущених попередніми судовими інстанціями у розгляді справи порушень процесуального характеру.
		Рішенням господарського суду міста Києва від 06.06.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016, у позові відмовлено.
		Постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2016: касаційну скаргу Компанії задоволено частково; згадані судові рішення від 06.06.2016 і від 26.07.2016 з цієї справи скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
		Рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2017 (суддя Мандриченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 (колегія суддів у складі: Верховець А.А. - головуючий, Сітайло Л.Г. і Отрюх Б.В.):
		- позов задоволено; 
		- визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства від 23.08.2012   № 658 "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін до реєстраційних матеріалів" (далі - Наказ № 658) у частині реєстрації лікарського засобу (далі - ЛЗ) ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я (таблетки, вкриті оболонкою по 125 мг № 7 (7х1), № 14 (7х2), № 21 (7х3), № 10 (10х1) у блістерах, заявник - Фармацевтична компанія, номер реєстраційного посвідчення UA/12456/01/01), зазначений під номером 5 у додатку № 1 до Наказу № 658;
		- визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства від 07.06.2013 № 480 "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін до реєстраційних матеріалів" (далі - Наказ № 480) у частині реєстрації ЛЗ ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я (краплі оральні, 40 мг/мл по 30 мл у флаконах з пробкою-крапельницею № 1 у коробці, заявник - Фармацевтична компанія, номер реєстраційного посвідчення UA/12946/01/01), зазначений під номером 6 у додатку № 1 до Наказу № 480;
		- Міністерство зобов'язано виключити лікарські засоби ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я, реєстраційні посвідчення UA/12456/01/01 та UA/12946/01/01, з Державного реєстру лікарських засобів України шляхом видання наказу;
		- Фармацевтичній компанії заборонено використовувати позначення ЕСПУЗІН, схоже із знаком для товарів і послуг (далі - ЗТП) за свідоцтвом України № 25612, стосовно товарів 5 класу МКТП;
		- Фармацевтичну компанію зобов'язано усунути позначення ЕСПУЗІН з лікарських засобів власного виробництва. 
		У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Фармацевтична компанія просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи і передати останню на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу з посиланням на положення Цивільного кодексу України  (далі - ЦК України), Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон),  Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано прийняттям зазначених судових рішень з порушенням норм матеріального і процесуального права. 
		Фармацевтична група, що подала касаційну скаргу як особа, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд, на її думку, вирішив питання про її права та обов'язки (абзац перший статті 107 ГПК України), у відповідній касаційній скарзі просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи і направити останню на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу з посиланням на положення ЦК України, Закону та ГПК України мотивовано тим, що відповідні судові рішення прийнято про права та обов'язки особи, що не брала участі у справі (тобто Фармацевтичної групи), у зв'язку з чим судами порушено відповідні норми матеріального і процесуального права.
		Компанія у відзиві на касаційну скаргу Фармацевтичної компанії заперечує проти доводів названого скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та безпідставність, та просить "апеляційну" (фактично - касаційну) скаргу Фармацевтичної компанії залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення з даної справи - без змін.
		У відзиві на касаційну скаргу Фармацевтичної групи Компанія так само заперечує щодо її доводів, зазначаючи, зокрема, про відсутність будь-яких порушень прав Фармацевтичної групи у зв'язку з прийняттям оскаржуваних рішень, та просить враховувати наведені у відзиві обставини, розглянути справу належним чином, керуючись нормами матеріального права, і залишити відповідну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Інші відзиви на касаційні скарги не надходили.
		Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг.
		Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг з огляду на таке.
		Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.
		Компанія є володільцем таких свідоцтв України на ЗТП: 
		- № 25612 "ЕСПУМІЗАН" [словесний; заявка від 15.09.1999 № 99093242; торговельну марку (далі - ТМ) зареєстровано для товарів 05 класу МКТП "Фармацевтичні препарати, ліки для людини"]; 
		- № 95707 "ESPUMISAN" [словесний; заявка від 19.03.2007 №; ТМ зареєстровано для товарів 05 та 10 класів МКТП "Фармацевтичні препарати; дієтичні речовини на лікарські (медичні) потреби" та "Лікарські (медичні) прилади та інструменти"];
		- № 94540 "ЕСПУМІЗАН" [словесний; заявка від 19.03.2007 №; ТМ зареєстровано для товарів 10 класу МКТП "Лікарські (медичні) прилади та інструменти"].
		Компанія є виробником лікарських засобів з діючою речовиною Simethicone (симетикон), а саме: ЕСПУМІЗАН® (реєстраційне посвідчення UA/0152/02/01); ЕСПУМІЗАН® L (реєстраційне посвідчення UA/0152/01/01); ЕСПУМІЗАН® БЕБІ (реєстраційне посвідчення UA/10476/01/01).
		23.08.2012 Міністерство згідно з Наказом № 658 (пункт 5 додатку № 1 до цього наказу) зареєструвало ЛЗ під назвою ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я. Його виробником є Фармацевтична компанія. Таблетка ЛЗ ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я містить симетикону 125 мг, таблетки, вкриті оболонкою, по 125 мг № 7 (7х1), № 14 (7х2), № 21 (7х3), № 10 (10х1) у блістерах, реєстраційне посвідчення номер UA/12456/01/01.
		Крім того, Міністерство згідно з Наказом № 480 зареєструвало ЛЗ під назвою ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я (краплі оральні, 40 мг/мл по 30 мл у флаконах з пробкою-крапельницею № 1 у коробці; реєстраційне посвідчення UA/12946/01/01). Виробником цього ЛЗ також є Фармацевтична компанія.
		ЕСПУМІЗАН та ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я (і краплі, і таблетки) показано для застосування при функціональних розладах кишечника, також ці препарати мають однакову діючу речовину Simethicone (симетикон). 
		Відповідні товари Компанії і Фармацевтичної компанії є фармацевтичними препаратами.
		На думку Компанії, реєстрація Міністерством вказаних лікарських засобів порушує її права як власника зареєстрованого ЗТП ЕСПУМІЗАН, оскільки позначення ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я є схожим на нього настільки, що їх можна сплутати.
		Фармацевтична група є володільцем свідоцтва України № 170776 на ЗТП "Эспузин-Здоровье" (заявка від 27.06.2012 № m201210916; ТМ зареєстровано для товарів 05 класу МКТП "Ліки для людини; фармацевтичні препарати"). 
		Вказана ТМ є комбінованою й містить, зокрема, словесне позначення "Эспузин-Здоровье", що складається з двох слів, написаних кирилицею.
		01.05.2008 Фармацевтичною компанією (ліцензіат) і Фармацевтичною групою (ліцензіар) було укладено ліцензійний договір від № 4 (далі - Договір), відповідно до пункту 2.1 якого ліцензіар надає ліцензіату на строк дії Договору за винагороду, що сплачується ліцензіатом, виключну ліцензію на використання об'єктів права інтелектуальної власності. Додатковою угодою від 01.04.2013 до Договору ліцензіар і ліцензіат продовжили його дію до 01.05.2018.
		13.05.2013 (після порушення провадження в даній справі) Фармацевтична група і Фармацевтична компанія підписали додаткову угоду № 58 до Договору, за умовами якої доповнили перелік об'єктів права інтелектуальної власності, щодо яких надається ліцензія, додавши до них ЗТП "Эспузин-здоровье", свідоцтво України № 170776, для всіх зазначених у ньому товарів 05 класу МКТП. 
		У матеріалах справи наявні три висновки судових експертиз, надані експертами у галузі інтелектуальної власності:
		- за висновком від 07.10.2013 № 900 об'єктів інтелектуальної власності назва ЛЗ ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я, що виробляється Фармацевтичною компанією, є схожою настільки, що її можна сплутати із ЗТП ЕСПУМІЗАН за свідоцтвом України від 17.06.2002 № 25612; крім того, назва ЛЗ ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я, що виробляється Фармацевтичною компанією, є такою, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар;
		- за висновком від 05.09.2014 № 3928/10006 повторної комплексної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності позначення "ЕСПУЗІН" не є домінуючою частиною назви ЛЗ "ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я", назва ЛЗ "ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я", що виробляється Фармацевтичною компанією, не є тотожною або схожою настільки, що її можна сплутати із ЗТП ЕСПУМІЗАН за свідоцтвом України від 17.06.2002 № 25612. Крім того, назва ЛЗ ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я, що виробляється Фармацевтичною компанією, не є такою, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар. ЗТП ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я, який засвідчується свідоцтвом України від 13.05.2013 № 170776, не є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар, та не є тотожним або схожим із ЗТП України "ЕСПУМІЗАН", який засвідчується свідоцтвом України від 07.06.2002 № 256123;
		- за висновком судових експертів від 31.08.2015 № 15693/14-53 за результатами повторної комісійної експертизи у сфері інтелектуальної власності позначення "ЕСПУЗІН" є домінуючою частиною назви ЛЗ "ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я", а назва ЛЗ ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я, що виробляється Фармацевтичною компанією, є схожою настільки, що її можна сплутати із ЗТП ЕСПУМІЗАН за свідоцтвом України від 17.06.2002 № 25612; назва ЛЗ "ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я" містить позначення "ЕСПУЗІН", схоже із ЗТП "ЕСПУМІЗАН" (свідоцтво України від 17.06.2002 № 25612) за фонетичними (звуковими) та семантичними (смисловими) ознаками. Крім того, назва ЛЗ "ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я", що виробляється Фармацевтичною компанією, є такою, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар, власника свідоцтва України від 17.06.2002 № 25612. ЗТП "ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я", який засвідчується свідоцтвом України від 13.05.2013 № 170776, є схожим настільки, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар, та є схожим настільки, що його можна сплутати із ЗТП України "ЕСПУМІЗАН", який засвідчується свідоцтвом України від 07.06.2002 № 256123. ЗТП "ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я" за свідоцтвом України від 13.05.2013 № 170776 не є оманливим. 
		Права Компанії як власника свідоцтва на ЗТП захищені в Україні свідоцтвом від 17.06.2002 № 25612.
		Використання Фармацевтичною компанією позначення ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я способами, зазначеними у частині четвертій статті 16 Закону, підтверджується матеріалами справи та не заперечується Фармацевтичною компанією.
		Висновками судових експертів від 07.10.2013 № 900 та від 31.08.2015 № 15693/14-53 підтверджується, що: назва ЛЗ ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я є схожою із ЗТП ЕСПУМІЗАН настільки, що їх можна сплутати; назва ЛЗ ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я, що виробляється Фармацевтичною компанією, є такою, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар. Отже, доведеним є порушення Товариством прав інтелектуальної власності Компанії, а остання як власник свідоцтва на ЗТП має право на його захист всіма доступними способами, в тому числі шляхом заборони його використання Фармацевтичній компанії як виробнику ЛЗ під назвою ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я.
		Оскільки підставою для використання Фармацевтичною компанією позначення ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я є Накази Міністерства № 658 і № 480, а таке використання є порушенням прав Компанії на ЗТП ЕСПУМІЗАН, і лише ці накази надають право на використання і реалізацію лікарських засобів під такою назвою на території України, то ці накази підлягають скасуванню у відповідних частинах.
		Суд апеляційної інстанції не погодився з доводами Фармацевтичної компанії стосовно правомірності використання останньою ЗТП "Эспузин-здоровье" з посиланням на те, що вона (Фармацевтична компанія) є володільцем свідоцтва від 13.05.2013 № 170776.
		Так, Компанія звернулася з позовом у даній справі 29.03.2013, а 03.04.2013 місцевим господарським судом винесено ухвалу про порушення провадження у справі. При цьому Фармацевтична компанія отримала право на користування ЗТП "Эспузин-здоровье" за свідоцтвом № 170776 лише 13.05.2013 (згідно з додатковою угодою № 58 до Договору). Тобто звернення Компанії з позовною заявою передувало в часі отриманню Фармацевтичною компанією прав на користування знаком за свідоцтвом № 170776.
		До того ж реєстрацію комбінованого знака за свідоцтвом № 170776 (заява на реєстрацію знака подана 27.06.2012) було розпочато вже після початку реєстрації ЛЗ "Еспузін-Здоров'я" (заяви про державну реєстрацію ЛЗ ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я надійшли до Підприємства 24.02.2012 та 24.07.2012).
		Крім того, відповідно до Договору Фармацевтична група надала Фармацевтичній компанії за винагороду виключну ліцензію на використання об'єктів права інтелектуальної власності, які перелічені в додатку № 1 до Договору, і в цьому переліку назва ЛЗ "Еспузін-Здоров'я" відсутня. Разом з тим саме Фармацевтична компанія (а не Фармацевтична група) звернулася до Міністерства із заявою про реєстрацію ЛЗ ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я. Таким чином: Компанія правомірно звернулася з позовом у справі саме до Фармацевтичної компанії, оскільки до предмета позову зі справи відноситься заборона використання позначення як назви ЛЗ (виробником якого є саме Фармацевтична компанія), а не як торговельної марки; необґрунтованим є твердження Фармацевтичної компанії про необхідність залучення до участі у справі як іншого відповідача Фармацевтичної групи - власника свідоцтва на ЗТП "Эспузин-здоровье" від 13.05.2013 № 170776.
		Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність  підстав для задоволення сукупності заявлених у ній позовних вимог.
		Відповідно до приписів Закону: 
		- свідоцтво України на ЗТП надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом (частина друга статті 16);
		-          використанням знака визнається, зокрема, нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, а також пропонування його для продажу, продаж (частина четверта статті 16);
		-          свідоцтво України на ЗТП надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у відповідному свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених із наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати (частина п'ята статті 16);
		-          будь-яке посягання на права власника свідоцтва України на ЗТП, передбачені статтею 16 цього Закону, вважається порушенням прав власника свідоцтва; на його вимогу таке порушення повинно бути припинено (стаття 20);
		-          захист прав на ЗТП здійснюється, зокрема, у судовому порядку (частина перша статті 21).
		Стаття 495 ЦК України також відносить до майнових прав інтелектуальної власності на ТМ: право на використання ТМ, виключне право дозволяти використання ТМ і виключне право перешкоджати неправомірному використанню ТМ, в тому числі забороняти таке використання.
		Частиною першою статті 21 названого Кодексу визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий, зокрема, органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Аналогічний припис містить і частина друга статті 20 Господарського кодексу України.
		Згідно з положеннями Закону України "Про лікарські засоби":
		- лікарський засіб - це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу (стаття 2);
		- лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації. Введення в цивільний оборот на території України лікарських засобів можливе лише після проведення їх державної реєстрації. Державна реєстрація лікарських засобів проводиться на підставі заяви, поданої до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я (стаття 9).
		Відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2005 № 376, державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарського засобу здійснює Міністерство.
		З огляду на наведені законодавчі приписи та з'ясувавши обставини порушення Фармацевтичною компанією прав інтелектуальної власності Компанії, а також порушення прав і законних інтересів останньої у зв'язку із здійсненням державної реєстрації ЛЗ Міністерством, дійшли висновку про наявність підстав для задоволення усіх заявлених у справі позовних вимог.
		Доводи касаційних скарг даного висновку не спростовують.
		Так, факти (фактичні обставини), зазначені ("підтверджені", за висловом Фармацевтичної компанії) у постанові Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 у цій же справі, не можуть братися до уваги у розгляді даної справи, оскільки, як вже зазначалося, цю постанову апеляційної інстанції було скасовано Вищим господарським судом України за результатами її касаційного перегляду, що виключало можливість її подальшого врахування в судовому розгляді.
		Доводи скаржника стосовно прийняття судового рішення про права та обов'язки особи, що не брала участі у розгляді цієї справи (Фармацевтичної групи), так само як і щодо необхідності її участі в такому розгляді вже достатньою мірою спростовано попередніми, зокрема апеляційною, судовими інстанціями, з відповідними висновками яких слід погодитися як з такими, що ґрунтуються на з'ясованих цими інстанціями фактичних обставинах справи та зібраних у ній доказах. При цьому касаційна інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
		Фармацевтична компанія посилалася також на неправомірність, на її думку, відхилення судами попередніх інстанцій її клопотань про призначення "нової первинної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності". У зв'язку з цим суд касаційної інстанції вважає за потрібне зазначити таке.
		За приписами ГПК України:
		-          для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу (частина перша статті 41);
		-          у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу  (частина третя статті 42);
		-          при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту (частина четверта статті 42).
		Наведеними нормами не передбачено можливості призначення господарським судом "нової первинної судової експертизи" (в тому числі об'єктів інтелектуальної власності).
		Водночас судами відзначено, що:
		-          Фармацевтичною компанією не обґрунтовано та документально не підтверджено необхідності призначення у справі додаткової судової експертизи згаданих об'єктів;
		-          матеріали справи містять три висновки судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності (про які зазначалося і в цій постанові);
		-          призначення ще однієї експертизи у цій же справі суперечило б закріпленому в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу розумності строку розгляду справи судом.
		Дані висновки суду Фармацевтичною компанією не спростовані, і суд касаційної інстанції з ними погоджується. Водночас слід відзначити, що скаржником не наведено і не підтверджено доводів стосовно того, що він був позбавлений можливості (або обмежений у ній) під час призначення та проведення судових експертиз у 2013, 2014 і 2015 роках запропонувати для розгляду й вирішити в них усі ті питання, які він вважав за потрібне поставити перед експертом (експертами).
		Попередніми судовими інстанціями також з'ясовано та не спростовано й не заперечено Фармацевтичною групою після прийняття до провадження її касаційної скарги зі справи, що: подання позову в даній справі передувало в часі отриманню Фармацевтичною компанією прав на користування ЗТП за свідоцтвом № 170776, а реєстрацію відповідного знака було розпочато після початку реєстрації ЛЗ "Еспузін-Здоров'я"; саме Фармацевтична компанія (не Фармацевтична група) зверталася до Міністерства із заявою про реєстрацію ЛЗ ЕСПУЗІН-ЗДОРОВ'Я; за змістом та спрямованістю позовних вимог у даній справі йшлося про заборону використання позначення як назви ЛЗ (виробництва Фармацевтичної компанії), а не як торговельної марки. Тому за результатами розгляду касаційної скарги Фармацевтичної групи слід погодитися з висновком судових інстанцій, зокрема апеляційного господарського суду, про відсутність у цих судових інстанцій, - за встановленими ними обставинами справи, - підстав для залучення до участі у ній Фармацевтичної групи як іншого відповідача. Водночас, як зазначалося, суд касаційної інстанції не вправі встановлювати обставини справи та вирішувати питання щодо достовірності доказів. З іншого боку, прийняття касаційної скарги Фармацевтичної групи Вищим господарським судом України було зумовлено необхідністю перевірки як доводів названого скаржника і пов'язаних з ними висновків попередніх судових інстанцій, так і правильності здійсненої цими судовими інстанціями правової оцінки з'ясованих ними фактичних обставин справи.
		Поряд з тим, як відзначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" (заява № 24465/14), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули цієї Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, одним з основоположних аспектів якого є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхні рішення, що набрали законної сили, не може ставитися під сумнів (див. також справу "Брумареску проти Румунії, заява № 28342/95). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією          метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (справа "Рябих проти Росії", заява № 52854/99), існування яких скаржниками не зазначено й не обґрунтовано. 
		Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.
		Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
		 
		ПОСТАНОВИВ: 
		 
		         Рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2017 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 зі справи  № 910/6197/13  залишити без змін, а касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров'я" та товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична група "Здоров'я" - без задоволення.
		 
		 
		Суддя                                                                                              В. Селіваненко 
		 
		 
		Суддя                                                                                              В. Корсак
		 
		 
		Суддя                                                                                              В. Палій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...