Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/8503/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 05.10.2017. Зареєстровано: 06.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 10.10.2017.
Дата набрання законної сили: 02.10.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        
		УКРАЇНА 
		Апеляційний суд Житомирської області 
		             
		Справа №295/8503/16-ц                                                                        Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М. 
		Категорія 27                                                                                           Доповідач Коломієць  О. С.   
		                                                               
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:
		головуючого судді    Коломієць О.С.,
		суддів                           Талько О.Б., Шевчук А.М.
		з участю секретаря
		судового засідання     ОСОБА_1,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором 
		за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 09 серпня 2016 року
		в с т а н о в и л а :
		У червні 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 03.09.2012 р. у розмірі 28622,77 грн. При цьому посилається на те, що 03.09.2012р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір б/н, за яким остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Умови договору належним чином відповідач не виконувала, щомісячно кредит не погашала, в звязку з чим станом на 09.05.2016р. утворилась заборгованість в розмірі 28622,77 грн. 
		Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 09 серпня 2016 року позов задоволено повністю. Вирішено питання про судові витрати.
		Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема зазначила, що суд не звернув уваги на ті обставини, що банк не надав їй графік платежів та не ознайомив з умовами кредитування за платіжною карткою «Універсальна» GOLD із встановленим на неї кредитним лімітом. Кредитний договір вважає неукладеним.
		Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
		Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що відповідачкою порушено умови кредитного договору щодо його сплати, внаслідок чого утворилась заборгованість. Стягуючи відповідну суму заборгованості, суд поклав в основу розрахунок боргу, здійснений позивачем.
		Однак, колегія суддів не погоджується повністю з таким висновком суду.
		Судом встановлено, що 3 вересня 2012 року між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_2 укладено договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 12000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
		Вказані обставини підтверджуються копією анкети-заявиОСОБА_2 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, із змісту якої вбачається, що своїм підписом позичальник засвідчила факт ознайомлення із вказаними Умовами та Правилами і взяла на себе зобов'язання їх виконувати та регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку. Також з моменту виникнення договірних відносин відповідач укладення, чи не укладення кредитного договору не оспорювала, а з розрахунку кредитної заборгованості вбачається, що позичальник частково сплачувала заборгованість, користувалася кредитними коштами, тобто погоджувалася з Умовами і правилами надання банківських послуг та тарифами.
		Згідно з розрахунком, наданим банком, боржник ОСОБА_2 належним чином не виконувала умови кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 09.05.2016 р.утворилась заборгованість в розмірі 28 622 грн. 77 коп., із яких: 10 865 грн. 86 коп. - заборгованість за кредитом, 15 417 грн. 73 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 500 грн. - заборгованість за пенею та комісією, штрафи: 500 грн. - фіксована частина, 1 339 грн. 18 коп. - процентна складова.
		Останній платіж за кредитом ОСОБА_2 провела 16 грудня 2015 року у сумі 448 грн.
		Згідно зі ст. 526 ЦПК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
		У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).
		Вирішуючи спір у справі, суд врахував вищевказані вимоги закону та встановивши, що  відповідач належним чином зобовязань, передбачених кредитним договором, не виконує, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог банку про стягнення заборгованості за кредитом.
		Разом з тим, колегія суддів вважає, що підстави для стягнення одночасно з відповідача як пені так і штрафу за невиконання умов договору та суми комісії відсутні виходячи з наступного. 
		Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
		Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
		Відповідно до ст. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання(ч.3 ст. 549 ЦК України).
		За положеннями ст. 61 Конституції Україниніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
		Умовами кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником обовязків по погашенню кредиту.
		У той самий час,кредитним договором передбачена сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності також за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту. 
		Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК Україништраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції Українищодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 2003цс15). 
		Положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозвязку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
		Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи,договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
		Суд першої інстанції, дійшовши висновку про стягнення з відповідача суми комісії не звернув уваги, що, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються відповідачу. При цьому позивач нараховував, а відповідач сплатила комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок відповідача, що є незаконним (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16). 
		У звязку з чим, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача комісії в розмірі 500 грн. та штрафу в розмірі 1190,21 грн.  
		За таких обставин, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового - про часткове задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 26 783 грн. 59 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10865 грн. 86 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 15417 грн. 73 коп., заборгованості за штрафом в розмірі 500 грн. 00 коп.
		Відповідно до ст.88 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума понесених судових витрат в розмірі 1289 грн. 39 коп., а з позивача на користь відповідача судові витрати за апеляційну скаргу в розмірі 97 грн. 47 коп.
		Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
		в и р і ш и л а :
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 задовольнити частково.
		Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 09 серпня 2016 року скасувати, ухваливши нове рішення про часткове задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 03 вересня 2012 року в розмірі 26 783 грн. 59 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10865 грн. 86 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 15417 грн. 73 коп., заборгованості за штрафом в розмірі 500 грн. 00 коп.
		У задоволенні решти вимог відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати в розмірі 1289 грн. 39 коп.
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» на користь ОСОБА_2 судові витрати за апеляційну скаргу в розмірі 97 грн. 47 коп.
		Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня його проголошення.        
		Головуючий:                                                      Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...