Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/15874/17 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку КПК України; Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження.
Надіслано для оприлюднення: 06.10.2017. Зареєстровано: 06.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 10.10.2017.
Дата набрання законної сили: 27.09.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 11-сс/785/1603/17
		Номер справи місцевого суду: 522/15874/17 
		Головуючий у першій інстанції  ОСОБА_1  
		Доповідач         ОСОБА_2 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 27.09.2017 року                                 м. Одеса
		Апеляційний суду Одеської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_2 
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участю секретаря ОСОБА_5 ,
		прокурора ОСОБА_6 ,
		підозрюваного  ОСОБА_7 , 
		захисника ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.09.2017 року про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого 1-ого СВ управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_9 про відсторонення від посади:
		ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Олешків Херсонської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, працюючого на посаді в.о. начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України в рамках кримінального провадження №42017160000001132 від 20.08.2017 року,
		встановив:
		Зазначеною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого 1-ого СВ управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органами прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_9 про відсторонення ОСОБА_7 від посади в.о. начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України строком на два місяці. 
		Мотивуючи відмову у застосуванні зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя вказав, що слідчий та прокурор не довели наявність достатніх підстав, які б свідчили про те, що, перебуваючи на посаді,  ОСОБА_7 може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Окрім того, слідчий суддя зазначив, що  ОСОБА_7 є єдиною особою, яка може виконувати обов`язки начальника управління та має право підпису фінансових документів, зокрема платіжних документів до установ Державного казначейства щодо закупок продуктів, розрахунків за енергоносії та виплати заробітної плати особовому складу, отже від нього залежить безперебійна робота 24-х закладів виконання покарань в чотирьох областях: Кіровоградській, Миколаївській, Одеській та Херсонській, а відсторонення його від посади неминуче призведе до колапсу та буде мати вкрай негативні наслідки для великої кількості інших осіб.
		В апеляційній скарзі прокурор зазначив, що слідчий суддя безпідставно відмовив у задоволенні клопотання, посилаючись на наступне:
		- прокурором зазначені всі вимоги, передбачені ст. 155 КПК України та надані докази, які свідчать про те, що  ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України, він є особою, яка займає відповідальне становище, обізнаний про форми і методи роботи правоохоронних органів, безпосередньо сам або через своїх колег може впливати на свідків та потерпілих, які продовжують утримуватись в ОУВП №21;
		- слідчий суддя помилково зазначив про те, що слідчий в своєму клопотанні стверджував про виключну компетенцію ОСОБА_7 на організацію загального обшуку, оскільки слідчий конкретно зазначив про виключну компетенцію ОСОБА_7 на залучення воєнізованого формування для проведення обшуків;
		- визнавши ризики, щодо можливого тиску на свідків, необґрунтованими через те, що всі свідки вже «давно допитані», залишається незрозумілим, з яких міркувань слідчий суддя визначив коло свідків та їх вичерпаність у вказаному кримінальному провадженні;
		- твердження слідчого судді про те, що слідству невідомо кого саме ОСОБА_7 організував, є хибним, оскільки на стадії досудового розслідування достовірно встановлено, що особами, які безпосередньо катували ув`язнених та засуджених під час проведення обшуків у ДУ «ОУВП (№21)» 18.08.2017 року - є невстановлені особи, що були вдягнуті у камуфльовану одежу, мали спецзасоби, та елементи одягу, що перешкоджають ідентифікації їх особистості (маски-балаклави), не дозволяють слідству, на даному етапі, встановити їх повні анкетні дані.
		- перебуваючи на вказаній вище посаді, ОСОБА_7 , з метою уникнення відповідальності, може вчиняти активні дії, направлені на протидію повному, об`єктивному, всебічному та неупередженому судовому розгляду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також може впливати на свідків та потерпілих з метою схилити їх до зміни показань.
		Посилаючись на викладене, прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відсторонити підозрюваного ОСОБА_7 від займаної посади на строк два місяці.
		У запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 зазначив, що вважає апеляційну скаргу прокурора необґрунтованою і просить залишити її без задоволення, посилаючись на наступне:
		- управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України не відноситься до правоохоронних органів тому твердження прокурора про обізнаність ОСОБА_7 про форми і методи роботи правоохоронних органів є лише його припущенням;
		- твердження прокурора про те, що слідчим суддею невірно зазначено про виключну компетенцією керівника територіального органу з питань виконання покарань, на залучення воєнізованого формування при проведенні загального обшуку не відповідає дійсності, оскільки в клопотанні про відсторонення від посади арк. 2 абзац 3 прямо зазначено «слідством установлено, що посада, на яку ОСОБА_7 призначено, сприяла вчиненню даного злочину, адже проведення загального обшуку, залучення до таких заходів воєнізованого формування - є виключною компетенцією керівника територіального органу з питань виконання покарань»;
		- твердження прокурора в апеляційній скарзі про те, що «на стадії досудового розслідування достовірно встановлено, що особами, які безпосередньо катували ув`язнених та засуджених під час проведення обшуків у ДУ «ОУВП (№21)» 18.08.2017 року - є невстановлені особи...» не спростовує висновок слідчого судді про те, що слідством не встановлено, кого саме ОСОБА_7 як організатор організував на скоєння злочину;
		- прокурор не оспорює висновків слідчого суді стосовно того, що відповідно до «Інструкції із забезпечення режиму, охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України», затвердженої Наказом МЮ України №21/5-ДСК від 17.03.2015 року (зареєстрованим в МЮ України 19.03.2015 року за №309/2674) загальний обшук проводиться планово не менше ніж один раз на місяць, а позапланово він проводиться за рішенням начальника СІЗО або його заступника з питань режиму (глава 1 розділу VIII Інструкції, пункти 1, 2, 3);
		- прокурор не оспорює висновків слідчого судді стосовно необґрунтованості твердження слідчого в клопотанні про те, що перебування ОСОБА_7 на посаді створює ризик фальсифікації документів щодо проведення обшукових заходів на території слідчого ізолятора 18.08.2017 року, а саме видання наказів та інших розпорядчих документів, яких станом на проведення заходів не існувало. Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що за місяць, який пройшов з дати реєстрації матеріалів в ЄРДР, а з урахуванням суспільного резонансу, який надали цій справі органи прокуратури, було більше ніж достатньо часу для того, щоб видати будь-які накази, але цього не було зроблено, оскільки в цьому немає жодної необхідності. Підставою для відсторонення від посади може бути лише наявність такого ризику, а встановлення судом відсутності такого ризику, є підставою для відмови в задоволенні клопотання;
		- прокурор не оспорює висновок слідчого судді щодо наявності сумнівів в обґрунтованості підозри, адже слово «катування» передбачає наявність осіб, яким спричинена шкода, а на час розгляду клопотання слідчий пояснив суду, що потерпілих по справі немає.
		- окрім того, прокурор не спростовує висновок слідчого судді про те, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 157 КПК України при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати, зокрема наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
		ОСОБА_7 є за посадою заступником начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України і виконує обов`язки начальника управління. Посади начальника управління та першого заступника начальника управління на теперішній час є вакантними.
		Таким чином, ОСОБА_7 є єдиною особою, яка може виконувати обов`язки начальника управління та має право підпису фінансових документів, зокрема платіжних документів до установ Державного казначейства щодо закупок продуктів, розрахунків за енергоносії та виплати заробітної плати особовому складу. 
		Отже, саме від ОСОБА_7 залежить безперебійна робота 24 закладів виконання покарань в чотирьох областях: Кіровоградській, Миколаївській, Одеській та Херсонській, а відсторонення його від посади неминуче приведе до колапсу та буде мати вкрай негативні наслідки для великої кількості інших осіб.
		- сумнівним є сам факт скоєння злочину. Як вбачається з витягу з ЄРДР підставою для реєстрації кримінального правопорушення за ст. 127 ч. 2 КК України зазначено «матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень». При цьому дату надходження інформації зазначено 19.08.2017 року, в ЄРДР інформацію внесено 20.08.2017 року о 00:19:13, а сам витяг датовано 14.09.2017 року.
		Які саме матеріали стали підставою для реєстрації відомостей в ЄРДР з наданих слідством суду матеріалів не вбачається. Станом на сьогоднішній день, в розпорядження слідства немає жодної заяви від осіб в кількості 15 чоловік, які нібито зазнали катувань. Так само, по справі на час розгляду клопотання не було потерпілих.
		- ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України, тобто у організації вчинення катування за попередньою змовою групою осіб. ОСОБА_7 зазначено в повідомленні про підозру у якості організатора. У той же час, кого саме ОСОБА_7 «організував» слідству невідомо, оскільки в повідомленні про підозру зазначено, що ОСОБА_7 «як організатор, дав незаконну усну вказівку невстановленим співробітникам територіального органу розробити план «проведення загального обшуку в ДУ «Одеська установа виконання покарань (№21)» із залученням сил та засобів інших установ», проведення якого заплановано на 18.08.2017 року», а у першому режимному корпусі під час проведення обшуку невстановлені співробітники здійснили побиття 15 засуджених та ув`язнених.
		Таким чином, це перший випадок в юридичній практиці, коли на думку слідства є «організатор» злочину, але немає виконавців, тобто осіб, які входили до групи та безпосередньо вчиняли злочин, і потерпілих. Насправді, за таких обставин, відсутня подія злочину.
		Враховуючи викладене, захисник просив апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.09.2017 року залишити без змін.
		Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновків про таке. 
		Згідно з положеннями п. 4 ч. 2ст. 131 КПК України, відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження.
		Відповідно до ч. 1 ст. 154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.
		Частина 1 ст. 157 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Натомість, прокурор ОСОБА_6 , в судовому засіданні суду апеляційної інстанції заявив, про відсутність допустимих доказів, які би свідчили про достатність підстав вважати, що відсторонення від посади ОСОБА_7 необхідне для припинення або запобігання його протиправній поведінці те, що він може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 157 КПК України при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини: 1) правову підставу для відсторонення від посади; 2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб. 
		За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про відсторонення від посади; 2) перелік документів, які посвідчують обіймання особою посади та які підлягають поверненню особі або вилученню на час відсторонення від посади; 3) строк відсторонення від посади, який не може становити більше двох місяців; 4) порядок виконання ухвали.
		Як видно з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону виконав та врахував їх при постановленні ухвали, а доводи прокурора в апеляційній скарзі є надуманими і суперечать фактичним обставинам справи.
		Так, слідчим суддею встановлено, що довід слідчого у клопотанні про те, що проведення загального обшуку є виключною компетенцією керівника територіального органу з питань виконання покарань, не відповідає дійсності, адже, відповідно до п.п. 1, 2, 3 розділу VIII глави 1 Інструкції із забезпечення режиму, охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України, загальний обшук проводиться планово не менше ніж один раз на місяць, а позапланово - за рішенням начальника слідчого ізолятору або його заступника з питань режиму.
		Слідчий суддя обґрунтовано встановив, що твердження про те, що ОСОБА_7 може впливати на свідків є припущенням, оскільки доказів такого впливу слідчим та прокурором не надано.
		Посилання у клопотанні на те, що перебування ОСОБА_7 на посаді, створює ризик фальсифікації документів, щодо проведених заходів на території слідчого ізолятора 18.08.2017 року, а саме видання наказів та інших розпорядчих документів, яких станом на проведення заходів не існувало, слідчий суддя обґрунтовано визнав безпідставним, адже за той час, який пройшов з дати реєстрації матеріалів в ЄРДР, нічого цього не було зроблено.
		До того ж, план обшуку, станом на 18.08.2017 року та Наказ від 21.07.2017 р. №236 «Про залучення особового складу воєнізованого формування Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації МЮ України для проведення заходів щодо забезпечення режиму та його основних вимог в установах та слідчих ізоляторах Одеської області», - існували.
		Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя в ухвалі висловив обґрунтовані сумніви, щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_7 , виходячи з того, що «катування» передбачає наявність осіб, яким спричинена шкода, але у кримінальному провадженні немає жодного потерпілого, що може свідчити про передчасність оголошеної підозри.
		Більш того, відповідно до витягу із ЄРДР за № №42017160000001132 від 20.08.2017 року у фабулі кримінального правопорушення зазначено, що відповідно до матеріалів перевірки відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Одеської області, невстановлені особи правоохоронних органів, діючи за попередньою змовою 18.08.2017 року, під час здійснення обшуків у камерних приміщеннях Одеського слідчого ізолятору, вчинили побиття арештованих (а.п.3). 
		Вказана фабула кримінального правопорушення свідчить про відсутність, на момент внесення відомостей до ЄРДР, ознак злочину передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України, а саме катування, вчинене за попередньою змовою групою осіб. 
		Отже, апеляційний суд вважає, що прокурор не довів наявність достатніх підстав для задоволення клопотання слідчого про відсторонення  ОСОБА_10 від займаної посади, а доводи заперечень захисника ОСОБА_8 є змістовними і обґрунтованими, тому, у даному випадку, немає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.
		Керуючись ст.ст. 154-157, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, 
		ухвалив:
		Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
		Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.09.2017 року про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого 1-ого СВ управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органами прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_9 про відсторонення від посади в.о. начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції  ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України - залишити без змін.
		Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		Судді Апеляційного суду Одеської області:
		 
		ОСОБА_2              ОСОБА_3              ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...