Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/33114/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: 06.10.2017. Зареєстровано: 06.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2017.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/33114/17
		Провадження №1-кп/761/1649/2017 
		В И Р О К 
		іменем України
		 05 жовтня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
		   головуючого судді                 ОСОБА_1 ,
		   за участі секретаря с/з             ОСОБА_2 ,
		   прокурора                     ОСОБА_3 ,
		   захисника                     ОСОБА_4 ,
		   потерпілого                     ОСОБА_5 (        ОСОБА_6 )
		   обвинуваченого                 ОСОБА_7 ,
		перекладача                     ОСОБА_8 ,
		   розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду обвинувальний акт та угоду про примирення у кримінальному провадженні № 12017100100004774 від 24 квітня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гребінка Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,
		                      В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_7 , відповідно до Наказу начальника УП НП у м. Києві № 39 о/с від 01.02.2017 призначений на посаду поліцейського  водія взводу № 1 роти реагування Печерського районного відділу Управління поліції охорони в місті Києві.
		Відповідно до вимог наказу МВС України № 505-2008 в системі єдиної дислокації Головного управління у Печерському районі міста Києва 21.04.2017 старший сержант поліції ОСОБА_7 на службовому автомобілі «Фольксваген «Джета», д.н.з. (шифр НОМЕР_1 (синього фону), заступив в наряд групи реагування маршруту № 570 разом з молодшими інспекторами групи затримання: старшим сержантом поліції ОСОБА_9 та старшим сержантом поліції ОСОБА_10 .
		У подальшому, під час несення добового чергування 22 квітня 2017 року приблизно о 01 годині 20 хвилин, самоусунувшись від прийняття та прибуття за сигналом «тривога» з охоронюваної квартири АДРЕСА_2 , перебуваючи неподалік будинку №6 на вул. Костьольній в місті Києві, не маючи на це достатніх підстав, зазначений наряд реагування поліції охорони зупинився біля громадянина Канади ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), під надуманим приводом перевірки документів.
		Після чого, один із працівників поліції охорони запропонував йому сісти у салон службового автомобіля вказавши рукою на автомобіль на якому вони приїхали.
		Сприймаючи дії вказаних працівників поліції законними та вважаючи їх дії такими, що не суперечать чинному законодавству ОСОБА_5 погодився на пропозицію сісти до патрульного автомобілю.
		Перебуваючи на задньому сидінні патрульного автомобілю «Фольксваген «Джета», д.н.з. (шифр області 11) 1715 (синього фону) разом з потерпілим, ОСОБА_7 з метою заволодіння чужим майном, не повідомляючи іншим працівникам поліції групи про свої злочинні наміри, з корисливих мотивів, не маючи на це достатніх підстав, провів поверхневу перевірку особи під час якої виявив у передньому кармані джинсів особисті речі, а саме: грошові кошти в розмірі приблизно 1700 (однієї тисячі семисот) гривень та кредитну карту.
		Після цього ОСОБА_7 взяв вказані речі, та утримуючи їх при собі вийшов з патрульного автомобіля.
		У подальшому, ОСОБА_7 відчинив задні двері патрульного автомобіля та вказав ОСОБА_5 вийти, після чого віддав частину вилучених коштів та кредитну карту, а іншу частину залишив у себе.
		ОСОБА_5 перерахувавши грошові кошти, які було йому повернуто ОСОБА_7 виявив те, що сума яку йому було повернуто менша за суму яку працівник поліції ОСОБА_7 виявив під час нібито поверхневої перевірки особи у патрульному автомобілі поліції, а саме на 1600 (одну тисячу шістсот) гривень менше, ніж у нього було в наявності перед зустріччю з працівниками поліції, про що повідомив останньому.
		Після чого продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів ОСОБА_7 повернув потерпілому ОСОБА_5 ще 200 (двісті) гривень однією купюрою, а решту коштів залишив у себе, тим самим відкрито заволодів належними ОСОБА_5 грошовими коштами у сумі 1400 (одна тисяча чотириста) гривень, після чого сів до патрульного автомобіля та зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
		   Такі дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковано за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
		   У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину визнав повністю та беззаперечно, підтвердивши, що він дійсно при вказаних обставинах вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення та має твердий намір відшкодувати завдану потерпілому шкоду. Просив затвердити угоду про примирення, добровільно укладену між ним та потерпілим.
		Тим самим, на час розгляду справи в суді, встановлено достатність фактичних даних для визнання винуватим ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , у незаконному відкритому викраденні чужого майна (грабіж), тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
		Згідно з оголошеною у судовому засіданні угодою про примирення від 18 вересня 2017 року, укладеною між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_7 під час досудового розслідування останній повністю та беззастережно визнав свою винуватість вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України в обсязі та за обставин, викладених у повідомленні про підозру від 22 вересня 2017 року та добровільно ініціював укладання угоди про примирення, при цьому ОСОБА_7 зобов`язується у повному обсязі відшкодувати заподіяну своїми протиправними діями потерпілому шкоду. 
		Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення.
		Захисник ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_7 та потерпілий ОСОБА_5 також наполягали на затвердженні угоди про примирення.
		Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про примирення, судом під час судового засідання з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_7 цілком розуміє зміст положення п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а саме, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
		Крім того встановлено, що ОСОБА_7 розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, а також вид покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження цієї угоди судом.
		Також судом встановлено, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Сторонам угоди зокрема відомо та зрозуміло про обмеження їх прав на оскарження вироку у разі її затвердження.
		Умовами угоди правильно враховано, що ОСОБА_7 щиро розкаюється в скоєному, критично оцінює свою злочинну поведінку, в тому числі шляхом повного визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність та відшкодувати заподіяну шкоду.
		Крім цього, при укладенні угоди вірно враховано, що ОСОБА_7 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проходження служби, його вік, сімейний стан та інші обставини, які його характеризують.
		Встановлено також обставину, яка, згідно з вимогами ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_7 , а саме: щире каяття. 
		   Вказані вище обставини, на переконання суду, істотно впливають та вказують на допустимість прийняття позитивного рішення щодо затвердження угоди про примирення з можливістю при цьому застосування покарання за вчинене ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 186 КК України, обумовленого та запропонованого суду сторонами угоди, а саме штрафу.
		   На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді і, що угода відповідає вимогам закону, у зв`язку з чим вона підлягає затвердженню. 
		Цивільний позов в рамках даного кримінального провадження не заявлено.
		   В рамках кримінального провадження експерти не залучались.    
		   Речові докази відсутні.
		   Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_7 не застосовувався. 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 471, 473, 474-475 КПК України, суд
		                       У Х В А Л И В:
		Угоду про примирення від 18 вересня 2017 року, укладену між потерпілим ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) та підозрюваним ОСОБА_7  - затвердити.
		На підставі угоди про примирення від 18 вересня 2017 року, ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.
		   На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням положень ст.ст. 394, 424, 469, 474 КПК України. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...