Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 641/11756/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 09.10.2017. Зареєстровано: 10.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2017.
Дата набрання законної сили: 01.04.2020
Результат оскарження 01.04.2020 Харківський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Комінтернівський районний суд м.Харкова 
		 
		Номер провадження 1-кп/641/88/2017  Справа № 641/11756/15-к 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 09 жовтня 2017 року Комінтернівський районний суд м. Харкова  в складі:  головуючого - судді ОСОБА_1 
		 суддів  ОСОБА_2 , , ОСОБА_3 
		 запасного судді - ОСОБА_4 
		   при секретарі  ОСОБА_5 
		    за участі прокурора  ОСОБА_6 
		 захисника адвоката  ОСОБА_7 
		 потерпілої  ОСОБА_8 
		 представника потерпілої  ОСОБА_9 
		 обвинуваченого - ОСОБА_10 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220540002456щодо  ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого у місті Харкові, громадянина України, середньою-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрований та мешкає у АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України. 
		    
		 В С Т А Н О В И В:
		17.10.2015 року, близько 20 годин 00 хвилин, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем свого мешкання у квартирі АДРЕСА_2 , під час сварки, що виникла на грунті особистих неприязних відносин та його сестрою ОСОБА_8 , маючи умисел на спричинення їй смерті, взяв у праву руку побутовий ніж, що знаходився на кухні, ті підійшовши до своєї сестри, яка була на той час у приміщенні коридору, направляючись із кухні в свою кімнату, наніс їй один удар в область грудної клітини зліва, чим спричинив колото-різане поранення, що проникає у плевральну порожину, та супроводжується лівобічним гемопневмотораксом, яке є тяжким тілесним ушкодженням за критерієм небезпеки для життя. Після цього, ОСОБА_10 забрав ніж та вийшов з квартири,вважаючи свій умисел доведеним до кінця. Потерпіла ОСОБА_8 , після нанесення їй ножового поранення змогла переміститися до своєї кімнати, та телефоном викликала швидку. По приїзду працівників медичної допомоги ОСОБА_8 була госпіталізована до медичного закладу ХМКЛШНМД ім. проф.. Мещанінова, де їй було надано медичну допомогу. Таким чином, ОСОБА_10 виконав всі дії, які він вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця, але не довів їх до кінця з причин які не залежали від його волі.
		    Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України визнав частково, так обвинувачений не заперечував час і місце конфлікту з потерпілою, та факт поранення ножем потерпілої ОСОБА_8 . Однак, стверджував, що не мав умислу на вбивство потерпілої. Щодо обставин вчинення кримінального правопорушення обвинуваченийпояснив, що 17 жовтня 2015 року близько 19 годин 00 хвилин-20 годин,00 хвилин, він знаходився у себе вдома на кухні квартири АДРЕСА_2 . До кухні зайшла його сестра ОСОБА_8 та почала його ображати і погрожувати. Він сидів на стільці за столом, а сестра стояла на відстані 0,5 м. - 1 м. від столу, обличчям до нього. Не витерпівши її образ, він взяв в руки ножа, який лежав на столі, і наніс ОСОБА_8 один удар ножем в область грудної клітини, після чого вона побігла до кімнати, а він залишився сидіти на кухні. Після цього, він чув, як ОСОБА_8 викликає швидку допомогу, а також ОСОБА_11 . Допомогу сестрі він не надавав. Через деякий час приїхав ОСОБА_11 , швидка допомога та поліція, яка його і затримала. 
		Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим, вина ОСОБА_10 у фактично скоєному підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, які були надані суду сторонами кримінального провадження і безпосередньо досліджені судом в процесі судового розгляду, а саме:
		- показами потерпілої ОСОБА_8 , відповідно до яких 17 жовтня 2015 року близько 20 годин 00 хвилин, вона зайшла до кухні своєї квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де вона мешкає разом з братом ОСОБА_10 , для того, щоб приготувати собі вечерю. На кухні вона побачила свого брата ОСОБА_10 , який сидів за столом, на якому стояла пляшка горілки. ОСОБА_10 був в стані алкогольного сп`яніння. Вона розпочала готувати собі вечерю і попросила у ОСОБА_10 дозволу також повечеряти за столом, на що ОСОБА_10 почав лаятися та виганяти її з кухні. Вона взяла їжу та пішла до своєї кімнати, однак дійшовши до дверей відчула удар ножем в область грудної клітини, трохи нижче серця. Після цього, вона побачила, як ОСОБА_10 закурив цигарку, вибіг до кухні та залишив квартиру. Зажавши рану рукою вона увійшла до кімнати та викликала швидку допомогу, також подзвонила ОСОБА_11 , який був другом ОСОБА_10 , і попрохала його прийти. Першим приїхав ОСОБА_11 , вона відчинила йому двері і він допоміг їй зібрати речі до лікарні. Швидка допомога приїхала через 5 хвилин, відвезла її до лікарні. В лікарні вона пробула 2 тижні, із них 3 дні в реанімації. 
		 
		- показами свідка ОСОБА_11 , з яких вбачається, що 17 жовтня 2015 року близько 19 годин 00 хвилин-20 годин 00 хвилин до нього подзвонила ОСОБА_8 та повідомила, що ОСОБА_10 наніс їй удар ножем в область грудної клітини. Він сів на велосипед та поїхав до їхнього будинку. Через декілька хвилини він зайшов до квартири ОСОБА_12 та побачив ОСОБА_8 , яка трималася рукою за лівий бік, халат в який вона була одягнута, був також у крові Він викликав швидку допомогу, дочекався її приїзду та приїзду міліції. ОСОБА_10 на місці він спочатку не бачив, але ОСОБА_10 з`явився десь через 20 хвилин після його приходу і перебував в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_10 вів себе дуже спокійно, на поставлені ним питання спочатку не відповідав, однак ситуацію, що сталася прокоментував так: «Дістала». Коли приїхала швидка допомога, він допоміг ОСОБА_8 зібрати речі, і її було госпіталізовано до лікарні, а він залишився в квартирі. Співробітники міліції допитали його і при понятих вилучили ключі від квартири. Також свідок повідомив, що конфлікти в сім`ї ОСОБА_12 продовжувалися дуже довгий час, останні пів року ОСОБА_8 постійно йому дзвонила з проханнями приїхати і вгамувати її брата. ОСОБА_10 постійно вживав спиртні напої, не працював і продавав речі з квартири. Особисто він не бачив ані насильства з його сторони відносно сестри, ані тілесних ушкоджень на ОСОБА_8 , однак вона скаржилася, що брат її неодноразово бив.
		 
		- показами додаткового свідка ОСОБА_13 з яких вбачається, що в період з 2007 року по 2014 рік він працював разом з ОСОБА_10 , який гарно виконував свої професійні обов`язки, характеризувався як особа неконфліктна, спокійна. Охарактеризував ОСОБА_10  як людину добру, мудру, він дуже любив свою матір, завжди купував їй харчі. Не вживав алкогольні напої. Лише незабаром перед звільненням, він почав не з`являтися на роботу і в режимі телефонної розмови повідомляв, що захворів, однак підтверджуючі це документи так і не надав, за що і був звільнений. Незабаром після звільнення з роботи ОСОБА_10 його мати померла, після тяжкої хвороби, і їх трудовий колектив вирішив допомогти ОСОБА_10 , зібравши деякі харчі. На наступний день після передачі харчів, ОСОБА_10 подзвонив на роботу і поскаржився, що їх пакунок з продуктами його сестра заховала від нього. Один раз він заходив до квартири ОСОБА_12 , щоб провідати ОСОБА_10 і під час розмови з сестрою, вона йому скаржилася, що брат її б`є. 
		 
		- протоколом огляду місця події від 17 жовтня 2015 року, з якого вбачається, що місцем скоєння злочину є квартира АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено фрагмент шпалер, два фрагменти наволочки, фрагменти штор.
		-протоколом проведення слідчого експерименту від 06 жовтня 2015 року за участю потерпілої ОСОБА_8 обвинуваченого ОСОБА_10 ,його захисника, де в присутності двох понятих на місці скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_10 показав та докладно розповів як та при яких обставинах він скоїв кримінальне правопорушення, яким способом завдав потерпілій удар ножем в грудну клітину. Даний протокол оформлений як стенограма прямої мови, яка зафіксована на відеозаписі компакт-диска, який переглянутий усіма учасниками, про що свідчить запис у протоколі про ознайомлення з ним та з фактичними результатами технічного документування та підписи всіх учасників слідчої дії.
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 06 листопада 2015 року з участю потерпілої ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_10 , в ході якого вони розповіли та показали обставини вчиненого кримінального правопорушення, при цьому ОСОБА_10 вказав на місце де знаходилась потерпіла під час спричинення ним їй ножового поранення, фактично вказав на механізм завдання їй ножового поранення, пояснив, що не пам`ятає точно всі події та не заперечував, що вживав у цей день спиртні напої. 
		- відеозаписом при проведенні слідчого експерименту від 06 листопада 2015 року з участю потерпілої ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_10 ,його захисника., з якого вбачається, як саме ОСОБА_10 завдав потерпілій удар ножем в грудну клітину.
		 - висновком судово-імунологічної експертизи № 2645-И/15 від 10 листопада 2015 року, згідно якого на фрагменті шпалер, двох фрагментів наволочки, фрагментах штор, в зішкрібі з полу виявлена кров людини групи А з ізогемагглютином анті-В, походження якої від ОСОБА_8 не виключено, оскільки група її крові А (11)
		- висновком судово-імунологічної експертизи № 2701-И/15 від 18 листопада 2015 року, згідно якої на халаті потерпілої ОСОБА_8  виявлена кров людини групи А з ізогемагглютином анті-В, походження якої від ОСОБА_8 не виключено, оскільки група її крові А (11)
		- відповідно до судово-медичної експертизи № 1035-А/15 від 11 листопада 2015 року та № 1110-А/15 від 11 листопада 2015 року, згідно яких у ОСОБА_8 має місце колото-різане поранення грудної клітини зліва, що проникає у плевральну порожнину, яке супроводжувалося лівобічним гемопневмотораксом, яке утворилося від дії гострого колюче-ріжучого предмету, є тяжким по критерію небезпеки для життя, утворилося в термін та за обставинами на які ОСОБА_8 вказує в ході допиту, не виключено, що від ножа, який був представлений на експертизу, малоймовірно, що від випадково нанесеного удару. Локалізація ушкодження, яке мало місце у ОСОБА_8 свідчить про недоступність нанесення його власною рукою, виключено його отримання при падінні з висоти власного росту, механізм утворення тілесного ушкодження вірогідніше стався при тих обставинах на які ОСОБА_8 вказує при проведенні слідчого експерименту.
		- речовими доказами, а саме кухонним ножем та халатом на якому є сліди крові та розрізу, які були оглянуті та досліджені у судовому засіданні.
		Зазначені письмові докази сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.
		Аналізуючи покази потерпілої, свідків, суд дійшов висновку про те, що їх покази співпадають одне з одним, не суперечать фактичним обставинам встановленим по справі, підстав оговорювати ОСОБА_10 судом не встановлено, а тому суд вважає їх достовірними. Не вірити показанням допитаних у судовому засіданні потерпілої та свідків підстав у суду не має. 
		Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності - достатніми та взаємозв`язаними для прийняття процесуального рішення.
		Твердження обвинуваченого ОСОБА_10 про те, що він не мав наміру вчинити умисне вбивство потерпілої спростовується фактичними обставинами - локалізацією та характером ножового поранення, а саме умисне нанесення потерпілій одного удару ножем в грудну клітину зліва, що проникає у плевральну порожнину що супроводжувалося лівобічним гемопневтораксом, тобто у місце знаходження життєво - важливого органу, в той саме момент коли потерпіла ОСОБА_8  намагалася уникнути конфлікту та зайти до своєї кімнати, внаслідок чого потерпілій було спричинено ножове поранення, яке є тяжкими тілесним ушкодженням за критерієм небезпеки для життя. Після нанесення удару ножем потерпілій ОСОБА_8 в життєво-важливий орган-ліву частину грудної клітини, ОСОБА_10 був впевнений в тому, що довів до кінця свій умисел, який був направлений на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілій, покинув квартиру, не надавши ОСОБА_8 медичної допомоги, залишив потерпілу помирати. Однак потерпілій ОСОБА_8 була надана своєчасна кваліфікована медична допомога, що зберегло їй життя, тобто, ці обставини не залежали від волі ОСОБА_10 .
		Також з наданих учасниками кримінального провадження доказів та фактичних обставин не вбачається можливості спричинення ОСОБА_10 ножового поранення потерпілій ОСОБА_8 при інших обставинах, крім обставин, які встановлені під час судового розгляду.
		Постановою Пленуму Верховного суду України №2 від 7.02.2003 рокуроз`яснено , що для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для зясуваннязмісту та спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирувати виходячи з усіх обставин вчиненого діяння, зокрема ,враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість та локалізацію поранень, поведінку винного та потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
		Відповідно до положень п.п. 4, 22Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 « Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров,я особі» вирішуючи питання про те, з яким ( прямим чи непрямим) умислом діяв винуватий, тобто для з`ясування змісту і спрямованості умислу, необхідно зважати на сукупність всіх обставин учиненого діяння і враховувати не тільки поведінку винуватого до, під час і після злочину , його взаємини з потерпілим, що передували події, кількість, характер і локалізацію поранень (поранення життєво важливих органів), заподіяних потерпілому, причин припинення злочинних дій, а й спосіб вчинення злочину, засоби і знаряддя злочину. При цьому якщо винна особа відмовилась від убивства потерпілого вже після вчинення дій, які вважала за необхідне виконати для доведення злочину до кінця, але його не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, діяння належить кваліфікувати відповідно до частини другої статті 15 КК України,як закінчений замах на умисне вбивство, яке може бути вчинено лише з прямим умислом. Про наявність прямого умислу можуть свідчити, зокрема, конкретні дії винуватого, які завідомо для нього повинні були потягти смерть потерпілого і не призвели до смертельного наслідку лише в силу обставин, які не залежали від його волі.
		Суд, виходячи із досліджених доказів, вважає, що ОСОБА_10 усвідомлював суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки та бажав їх настання. ОСОБА_10 діяв з прямим умислом по відношенню до можливих наслідків у виді смерті потерпілої ОСОБА_8 і бажав настання її смерті, однак не довів свій умисел до кінця, у зв`язку з наданням потерпілій ОСОБА_8  своєчасної кваліфікованої медичної допомоги. 
		Суд розцінює покази обвинуваченого ОСОБА_10 як спосіб захисту та вважає, що вони свідчать про його бажання ухилитися від кримінальної відповідальності за фактичне вчинене кримінальне правопорушення. 
		За таких обставин, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_10 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю.
		Таким чином, суд вважає, що своїми умисними діями ОСОБА_10 скоїв кримінальне правопорушення -злочин, передбачене ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, а саме закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (закінчений замах на умисне вбивство).
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст.66 КК України, судом не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України,слід визнати вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.
		Вивчаючи відомості про особу обвинуваченого, суд встановив, що ОСОБА_10 раніше не судимий, не одружений, не працює, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, у лікаря нарколога перебував на обліку з 1998 року по 01.2015 року з діагнозом синдром залежності від алкоголю, знятий обліку у зв`язку з ремісією, за місцем мешкання характеризується негативно.
		Відповідно до висновку судової - психіатричної експертизи № 966 від 09 листопада 2015 року, ОСОБА_10 ознак психозу та слабоумства не виявлено. Виявлений синдром залежності від алкоголю. Може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, який відноситься до правопорушення, ОСОБА_10 знаходився поза будь - якого тимчасово хворобливого розладу психічної діяльності, а знаходився в стані гострої не ускладненої алкогольної інтоксикації, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час за своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_10 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про його особу, сукупність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції його та поміщення на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу, при цьому суд вважає за можливе не призначати йому максимальне покарання, передбачене Законом.
		   У зв`язку з тим, що ОСОБА_10 призначається покарання у виді позбавлення волі, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити йому запобіжний захід у вигляді тримання від вартою.
		Суд вважає за необхідне строк покарання обвинуваченому ОСОБА_10 обчислювати з 17 жовтня 2015 року та відповідно до положень ч.5ст.72 КК України суд зараховує у строк відбування покарання обвинуваченому строк попереднього ув`язнення з 17.10.2015 року по 20.06.2017 року включно та проводить його з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		   Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової-дактилоскопічної експертизи № 109 від 20.10.2015 року в сумі 613 грн.80 коп. підлягають стягненню з ОСОБА_10 на користь держави відповідно до ст.124 КПК України.
		Цивільний позов по справі відсутній.
		Питання щодо скасування арешту майна суд вирішує відповідно до вимогст. 174 КПК України
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		 Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд
		 
		 УХВАЛИВ:
		 ОСОБА_10 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України та призначити йому покарання у виді 9 (дев`яти ) років позбавлення волі.
		Строк покарання ОСОБА_10 обчислювати з 17 жовтня 2015 року, зарахувавши до покарання строк тримання під вартою з 17.10.2015 року по 20.06.2017 року включно та проводити його з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№ 27)». 
		Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави витрати на залучення експерта для проведенням експертизи в сумі 613 (шістсот тринадцять) грн. 80 коп.
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду міста Харкова від 21 жовтня 2015 року на побутовий ніж, який був вилучений 17.10.2015 року під час місця огляду місця події  скасувати.
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду міста Харкова від 10 листопада 2015 року на жіночий халат потерпілої ОСОБА_8  скасувати.
		Речові докази: 
		- DVD- диск з відеозаписом слідчого експерименту від 06.11.2015 року-зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		- ніж побутового призначення-столовий ніж, поміщений до картонної коробки, змиви речовини бурого кольору,поміщені до паперового конверту, халат потерпілої ОСОБА_8  знищити.
		 Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
		    На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
		Головуючий суддя -  ОСОБА_1   
		 
		Судді- ОСОБА_4 
		 
		 
		 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...