Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/4650/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; визнання незаконним акта, що порушує право власності.
Надіслано судом: 09.10.2017. Зареєстровано: 10.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2017.
Дата набрання законної сили: 18.09.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"18" вересня 2017 р.           Справа№ 910/4650/17
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Скрипки І.М.
		суддів:            Гончарова С.А. 
		          Тищенко А.І. 
		від позивача: Семеняка В.В. - дов. №439/16-Н від 15.07.2016р.
		                       Сандуляк С.А.  - дов.№421/16 від 07.07.2016р.
		від відповідача - 1: Субота О.В. дов. №7/8/2411 від 27.02.2017р.   
		від відповідача - 2: Субота О.В. дов. №7/33/111 від 05.01.2017р.   
		від відповідача - 3: Пархоменко О.О. дов. б/н від 12.01.2016р.
		від відповідача - 4: Сацюк В.В.  - дов. б/н від 12.04.2017р.
		від відповідача - 5: не з'явились
		 
		розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2017р.
		у справі      № 910/4650/17 (суддя Чинчин О.В.)
		за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»
		до  Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві (відповідач-1)
		Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України (відповідач-2)
		Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг» (відповідач-3)
		Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа» (відповідач-4)
		Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Експерт» (відповідач-5)
		про   визнання протиправними рішення, свідоцтв, скасування свідоцтв та зобов'язання вчинити дії
		 
		          В судовому засіданні 18.09.2017р. відповідно до ст. ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови. 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (надалі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києва; Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України; державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києва Дахно Артема Миколайовича; державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києва Музиченко Олени Володимирівни; державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києва Хиба А.В.  про визнання протиправними рішення, свідоцтв, скасування свідоцтв та зобов'язання вчинити дії. 
		Позовні вимоги вмотивовано тим, що 03.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг» (Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки № 10/14/03/043/1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 03.04.2007 та зареєстрований в реєстрі за №873-50, відповідно до якого Іпотекодавець передав в заставу (іпотеку) належне йому нерухоме майно - нежитлову будівлю (літ. Г), розташовану за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 (будівля виробничого корпусу № 8Б загальною площею 6 013,60 кв.м.), заставною вартістю 38 847 000, 00 грн. 
		Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг» здійснило реконструкцію об'єкта іпотеки, внаслідок якого площа об'єкта стала 7818,3 кв.м., внаслідок чого здійснено державну реєстрацію прав та їх обтяжень, видано свідоцтво про право власності. Станом на 24.11.2015р. за Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг» обліковувались наступні об'єкти: 1) нежитлові приміщення будівлі, виробничого комплексу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2023,1 кв м., адреса: м. Київ, вул. Сурикова, 3; підставою виникнення права власності є свідоцтво про право власності 46228364, видане 23.10.2015р.; підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 25537508 від 23.10.2015р.; 2) нежитлові приміщення будівлі, виробничого комплексу №8б (групи приміщень №№3,4,5,7,10,14) (літ. Г), загальна площа 5859 кв м., адреса: м. Київ, вул. Сурикова, 3; підставою виникнення права власності є свідоцтво про право власності 46684421, видане 30.10.2015р.; підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 21626771 від 27.05.2015р. 
		Позивач вказує, що всупереч Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор протиправно вніс зміни щодо опису нерухомого майна, також не переніс записи щодо обтяження на кожен новостворений об'єкт нерухомого майна, чим порушено права іпотекодержателя, внаслідок чого було здійснено відчуження частини предмету іпотеки, а саме нежитлових приміщень будівлі, виробничого комплексу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2023,1 кв м., адреса: м. Київ, вул. Сурикова, 3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа».
		За вказаних підстав позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними рішення, свідоцтв, скасування свідоцтв та зобов'язання вчинити дії. 
		05.05.2017р. від позивача надійшла заява про уточнення (зміна предмету) позову, якою позивачем відповідачами у справі визначено: 1.Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, 2.Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України; 3.Товариство з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг", 4.Товариство з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа", 5.Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт" та викладено позовні вимоги в наступній редакції:
		1. Визнати за Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" право іпотеки на будівлю виробничого корпусу №8б (літ.Г), загальна площа 7    818,3 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, належній Товариству з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності, серія та номер: 38175289, виданого 27.05.2015 року державним реєстратором Дахно А.М., згідно Договору іпотеки №10/14/03/043/1 від 03.04.2017 року;
		2. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 25537508 від 23.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 з моменту його прийняття;
		3. Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності, серія та номер: 46228364, видане 23.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 з моменту його видачі;
		4. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30 жовтня 2015 року №25739850 з моменту його прийняття;
		5. Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності, серія та номер: 46684421, видане 30.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№3,4,5,7,10,14) (літ. Г), загальна площа 5 859 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 з моменту його видачі;
		6. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Хиба А.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 26426241 від 24.11.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2  023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3;
		7. Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності, серія та номер: 48291504, видане 24.11.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2    023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 з моменту його видачі.
		          Вказана заява фактично є заявою про зміну предмету позову і прийнята судом до розгляду.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2017р. у справі №910/4650/17 позов задоволено.
		Визнано за Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» право іпотеки на будівлю виробничого корпусу №8б (літ.Г), загальною площею 7 818,3 кв.м, за адресою м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, належній Товариству з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності, серія та номер: 38175289, виданого 27.05.2015 року державним реєстратором Дахно А.М., згідно з Договором іпотеки №10/14/03/043/1 від 03.04.2017 року.
		Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 25537508 від 23.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3.
		Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності, серія та номер: 46228364, видане 23.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальною площею 2 023,1 кв.м, за адресою м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3.
		Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30 жовтня 2015 року №25739850.
		Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності, серія та номер: 46684421, видане 30.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№3,4,5,7,10,14) (літ. Г), загальною площею 5 859 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3.
		Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Хиба А.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 26426241 від 24.11.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальною площею 2 023,1 кв.м, за адресою м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3.
		Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності, серія та номер: 48291504, видане 24.11.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальною площею 2  023,1 кв.м, за адресою м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3.
		Розподілено судові витрати.
		Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач-3 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.
		Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
		Апелянт вважає, що нежитлові приміщення будівлі виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ.Г), загальною площею 2023,1 кв.м., розташовані за адресою: м.Київ, вул.Сурикова, буд.3 , є новоствореним (новозбудованим) майном, яке не є частиною предмета іпотеки.
		Скаржник вважає, що технічні паспорти на вказані приміщення не відображають, яким саме чином вони були створені, у зв'язку з чим судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
		На думку апелянта, реконструкція будівлі була проведена відповідачем-3 з дотриманням усіх необхідних дозволів і окремий об'єкт площею 2023,1 кв.м. виділений правильно зі складанням окремого технічного паспорта.
		Крім цього, зазначає, що положення іпотечного договору, на його думку, не містять заборони іпотекодавцю здійснювати реконструкцію  предмета іпотеки без згоди позивача, у зв'язку з чим вважає, що права та інтереси позивача не порушені.
		Вважає рішення суду в частині визнання рішень реєстраторів незаконними та скасування свідоцтв про право власності необґрунтованими та постановленими з порушенням приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу відповідача-3  передано 04.07.2017р. на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Тищенко А.І.
		Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач-4 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмовув позові, призначити у справі  судову будівельно-технічну експертизу.
		Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права (ст.41 ГПК України), рішення прийнято при недоведеності обставин, які суд помилково вважав встановленими.
		Апелянт вважає, що нежитлові приміщення спірної будівлі загальною площею 2023,1 кв.м., розташовані за адресою: м.Київ, вул.Сурикова, буд.3 , є новоствореним (новозбудованим) майном, яке не є частиною предмета іпотеки, згода позивача на їх відчуження не потребувалася.
		На думку апелянта, судом безпідставно визнано рішення протиправними, а права та інтереси Банка оспорюваними реєстраційними діями порушені не були.
		Згідно пп. 2.3.44. п. 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, апеляційну скаргу позивача у справі №910/5994/17 передано раніше визначеному автоматизованою системою складу суду: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Тищенко А.І.
		Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2017р. апеляційні скарги прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі, об'єднано в одне апеляційне провадження та призначено до розгляду на 06.09.2017р.
		Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст.69 ГПК України продовжено строк розгляду справи, відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.09.2017р. 
		Представник відповідача-3 в судовому засіданні апеляційної інстанції 18.09.2017р. підтримав свою апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній та додаткових поясненнях до неї, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові. Одночасно підтримав апеляційну скаргу відповідача-4.
		Представник відповідача-4 в судовому засіданні апеляційної інстанції 18.09.2017р. підтримав свою апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові. Одночасно підтримав апеляційну скаргу відповідача-3.
		Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 18.09.2017р. заперечували проти доводів апеляційних скарг відповідача-3 та 4, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просили її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
		Представник відповідачів 1-2 в судовому засіданні апеляційної інстанції 18.09.2017р. підтримав апеляційні скарги відповідачів 3 та 4 з підстав, викладених у них, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.
		Представник відповідача-5 в судове засідання апеляційної інстанції 18.09.2017р., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився, причини його неявки суду не відомі. 
		Оскільки  його явка в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність представника відповідача-5 за наявними у справі матеріалами.
		Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
		Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
		Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.
		З матеріалів справи вбачається, що 03.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") в якості позикодавця та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкрістар" в якості позичальника укладено Кредитний договір № 010/14/043, відповідно до якого позичальнику відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 7 000 000, 00 доларів США строком до 31.03.2014 зі сплатою процентної ставки в розмірі Libor (1 month) + 6,18 % річних та одноразової комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування кредиту в розмірі 0,99 % від ліміту кредитної лінії. 
		29.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкрістар" (далі - первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" (далі - новий боржник) за згодою кредитора Відкритого акціонерного товариства  "Райффайзен Банк Аваль" укладено договір про переведення боргу, відповідно до якого первісний боржник переводить на нового боржника свої зобов'язання, що випливають із кредитного договору від 03.04.2007 № 010/14/043, укладеного банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкрістар".
		29.09.2008р. банк та первісний боржник уклали додаткову угоду №010/14/04/443 до кредитного договору № 010/14/043 від 03.04.2007, згідно з якою досягли домовленість про переведення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкрістар" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" згідно з договором про переведення боргу від 29.09.2008 та про внесення змін до преамбули і п. 1.1, 3.4, 5.1, 6.1, а також до розділу "Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін".
		Відповідно до п. 1.1 кредитного договору з урахуванням внесених змін позичальнику було відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 6 200 000 доларів США строком до 31.03.2014 зі сплатою процентної ставки в розмірі Libor (1 month)+6,18% річних та одноразової комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування кредиту в розмірі 0,99% від ліміту кредитної лінії.
		Відповідно до пункту 3.4 договору забезпеченням є, зокрема, іпотека належного  Товариству з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг"  нежилого будинку за адресою: м. Київ, вул. Сурікова, 3, що належить йому на  праві власності.
		В якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором 03.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг» (Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки №10/14/03/043/1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 03.04.2007 та зареєстрований в реєстрі за №873-50, відповідно до якого Іпотекодавець передав в заставу (іпотеку) належне йому нерухоме майно - нежитлову будівлю (літ. Г), розташовану за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 (будівля виробничого корпусу № 8Б загальною площею 6 013,60 кв.м.), заставною вартістю 38 847 000, 00 грн. 
		Державну реєстрацію даного обтяження було проведено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (реєстраційний номер 4744403, контрольна сума 6317Д8В700) та в Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер 4752617, контрольна сума 04Д1039ЕГ8).
		Згідно п.п. 3.1.2 іпотечного договору іпотекодавець зобов'язується забезпечити цілісність переданого в іпотеку майна та створити належні умови для його зберігання.
		У п.п. 3.1.4 договору іпотеки передбачено, що іпотекодавець не має права проводити будь-які будівельні роботи відносно предмета іпотеки, окрім поточного або капітального ремонту, в тому числі реконструкції (переобладнання, перепланування).
		До вказаного договору іпотеки іпотекодавцем та іпотекодержателем вносились зміни шляхом укладання додаткових угод. 
		Зокрема, 29.09.2008р. Сторони уклали договір про внесення змін №010/14/04/442 до договору іпотеки №010/14/03/043/1 від 03.04.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. та зареєстрований в реєстрі за №-3929, відповідно до якого п. 1.1 розділу 1 "Предмет договору" було викладено в новій редакції у зв'язку із переведенням боргу за кредитним договором з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкрістар" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" (розмір зобов'язання іпотекодавця за кредитним договором визначено в сумі 6 200 000,00 доларів США) та вирішено у подальшому "позичальника" іменувати "іпотекодавцем".
		15.04.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг"  укладено договір про внесення змін №010/14/03/043/1/3 до договору іпотеки № 010/14/03/043/1 від 03.04.2007, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. та зареєстрований в реєстрі за №840, відповідно до якого абзац 6 п. 1.2 та п. 1.3 було викладено в новій редакції (відповідно до Витягу з технічної документації № Ю-28916/2010 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Головним управлінням земельних ресурсів КМДА від 26.03.2010 та відповідно до технічного звіту про встановлення зовнішніх меж землекористування, виданого ПП "Сектор" та перевіреного ГУ ЗР - КМДА - КІЗВ 21.07.2006 вказано кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:063:0064, а також заставна вартість предмета іпотеки визначена в сумі 52 716 755,00 грн.).
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2014р. у справі №5011-33/7282-2012 з урахуванням ухвали від 03.02.2015р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2015р., звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №010/14/03/043/1 від 03.04.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. та зареєстрований за №-873/50, укладений між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг", предметом якого є нерухоме майно - нежила будівля (літ. Г), розташована за адресою: м. Київ, вулиця Сурикова, будинок № 3 (виробничий корпусу № 8б, загальною площею 6013,60) в рахунок погашення кредитної заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг" за кредитним договором №010/14/043 від 03.04.2007р. у загальній сумі 6 276 720 дол. США 44 центів, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 073 677 дол. США 19 центів, заборгованість за відсотками в розмірі 1 773 327 дол. США 50 центів,  пеня за кредитом в розмірі 386  260 дол. США 90 центів та пеня за відсотками в розмірі 43 454 дол. США 85 центів. 
		Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки - нежилої будівлі (літ. Г), розташованої за адресою: м. Київ, вулиця Сурикова, будинок № 3 (виробничий корпусу № 8б, загальною площею 6013,60), шляхом її продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною в розмірі 80 582 240,00 грн. 
		Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг" на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 73 080,00 грн. судового збору.  
		11.11.2014р. на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014р. у справі №5011-33/7282-2012 видано наказ.
		Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.09.2015 року відкрито виконавче провадження ВП №48706661.
		Як вбачається з технічного паспорту на виробничий будинок №3 по вулиці Сурикова у м. Києві, складеного ПП «Макропроект» станом на 28.05.2015р., всього по літері Г загальна площа приміщень 7818,3 кв.м. 
		Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно №38175289 від 27.05.2015р. будівля, виробничого корпусу №8б (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 7818,3 кв.м., належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг».
		Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг», оформлених протоколом №21/12 від 28.05.2015р., вирішено здійснити поділ об'єкту нерухомого майна, що складається з будівлі, виробничого корпусу №8б (лі. Г), загальною площею 7818,3 кв.м., розташованою за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3 на 2 окремих об'єкта: 
		- будівлю, виробничого корпусу №8б (літ. Г), загальною площею 5859,0 кв.м.; 
		- будівлю, виробничого корпусу №8б (літ. Г), загальною площею 2023,1 кв.м., які залишаються за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3; у зв'язку з поділом нерухомого майна, яке описано вище, виготовити 2 окремих свідоцтва про право власності.
		Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно №46228364 від 23.10.2015р. нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 2023,1 кв.м., належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг».
		Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно №46684421 від 30.10.2015р. нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№3,4,5,7,10,14) (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 5859 кв.м., належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг».
		Як вбачається з технічного паспорту на виробничий будинок №3 корпус 8б по вулиці Сурикова у м. Києві, складеного ПП «Макропроект» станом на 24.10.2015р., всього по літері Г загальна площа приміщень 2023,1 кв.м. 
		24.10.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг» (Сторона - 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа» (Сторона - 2) укладено Договір про припинення зобов'язання переданням відступного, за яким Сторони прийняли рішення про припинення всіх зобов'язань, що випливають із Договорів про надання поворотної фінансової допомоги всього на 1847000,00 грн. 
		Згідно п.1.3 Договору Сторона - 1 безоплатно передала у власність Стороні - 2, як відступне - групу нежитлових приміщень 2,6,8,9,11,12,13,15 будівлі, виробничого корпусу №8б (по частині літ. Г) загальною площею 2023,1 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3. 
		Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно №48291504 від 24.11.2015р. нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 2023,1 кв.м., належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа». 
		Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з наступного.
		Внаслідок укладення Договору іпотеки № 10/14/03/043/1 від 03.04.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 03.04.2007 та зареєстрованого в реєстрі за №873-5, між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
		Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
		Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
		Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
		Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
		Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
		Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
		Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
		До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		У відповідності до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.
		Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
		Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх.
		Забезпечувальне зобов'язання (взаємні права і обов'язки) виникає між іпотекекодержателем (кредитором за основним зобов'язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов'язанням).
		Виконання забезпечувального зобов'язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов'язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).
		Частиною п'ятою статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
		Як вбачається з матеріалів справи, в якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором 03.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг» (Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки № 10/14/03/043/1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 03.04.2007 та зареєстрований в реєстрі за №873-50, відповідно до якого Іпотекодавець передав в заставу (іпотеку) належне йому нерухоме майно - нежитлову будівлю (літ. Г), розташовану за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 (будівля виробничого корпусу № 8Б загальною площею 6 013,60 кв.м.), заставною вартістю 38 847 000, 00 грн. 
		Державну реєстрацію даного обтяження було проведено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (реєстраційний номер 4744403, контрольна сума 6317Д8В700) та в Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер 4752617, контрольна сума 04Д1039ЕГ8).
		З Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом ДАБІ у м. Києві вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг» здійснено реконструкцію приміщень будівлі виробничого корпусу з влаштуванням антресолей за рахунок внутрішнього простору за адресою: вул. Сурикова, буд. 3, корпус 8б, літера Г у м. Києві, за якою загальна площа будівлі склала 7818,3 кв.м. 
		Відповідно до технічного паспорту на виробничий будинок №3 по вулиці Сурикова у м. Києві, складеного ПП «Макропроект» станом на 10.02.2015р., всього по літері Г загальна площа приміщень 7818,3 кв.м. 
		Державним реєстратором прав на нерухоме майно Молдовановою Г.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №21626771 від 27.05.2015р. на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вулиця Сурикова, 3 за суб'єктом Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг». 
		Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно №38175289 від 27.05.2015 року будівля, виробничого корпусу №8б (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 7818,3 кв.м., належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг».
		Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №38175900 від 27.05.2015 року, 20.05.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Дахно А.М. здійснено державну реєстрацію права власності за №9822256.
		У зв'язку із здійсненням Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг» реконструкції приміщень будівлі виробничого корпусу з влаштуванням антресолей за рахунок внутрішнього простору за адресою: вул. Сурикова, буд. 3, корпус 8б, літера Г у м. Києві, про що зазначено у Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом ДАБІ у м. Києві, загальна площа будівлі була збільшена до 7818,3 кв.м.
		В той же час, за Договором іпотеки № 10/14/03/043/1 від 03.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 03.04.2007 та зареєстрованого в реєстрі за №873-5, об'єктом іпотеки є нежитлова будівля (літ. Г), розташована за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 (будівля виробничого корпусу № 8Б загальною площею 6 013,60 кв.м.)
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року по справі №910/23031/15, яке набрало законної сили, встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг» було укладено з Товариством  з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" інвестиційний договір від 18.03.2013р., відповідно до якого інвестор приймає інвестиційну участь у проваджені комплексу заходів, пов'язаних з реконструкцією нежитлової будівлі № 8Б (літера Г), що знаходиться в Солом'янському районі м. Києва по вул. Сурикова, 3, загальною площею 6 013,6 кв.м. (об'єкт інвестування), а саме: влаштування антресолей в приміщеннях об'єкту інвестування за рахунок внутрішнього простору, наслідком якого стала зміна (реконструкція) предмету іпотеки, без повідомлення про це іпотекодержателя за наявності переданого на вирішення суду спору про звернення стягнення на цей же предмет іпотеки, порушивши таким чином, прийняті на себе зобов'язання перед банком, адже за умовами п. 2.6 договору іпотеки відчуження предмету іпотеки, передача його в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування, наступну іпотеку без письмової згоди іпотекодержателя не допускається. Доказів погодження з банком змін предмету іпотеки суду подано не було. При цьому, як вказувалося вище, умови інвестиційного договору передбачали проведення комплексу заходів, пов'язаних з реконструкцією нежитлової будівлі через влаштування антресолей у приміщеннях за рахунок внутрішнього простору.
		Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").
		Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
		Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаній справі.
		Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
		Таким чином, судове рішення у справі № 910/23031/15 не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити, а тому факт проведення Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг» комплексу заходів, пов'язаних з реконструкцією нежитлової будівлі через влаштування антресолей у приміщеннях за рахунок внутрішнього простору, наслідком якого стала зміна (реконструкція) предмету іпотеки, без згоди на це іпотекодержателя, підтверджено рішенням Господарського суду м. Києва від 17.11.2015 року у справі №910/23031/15, яке набрало законної сили.
		Отже, в результаті реконструкції предмету іпотеки в 2015 році,без згоди на те банку як іпотеко держателя, шляхом влаштування антресолей за рахунок внутрішнього простору загальна площа предмета іпотеки - будівлі виробничого корпусу №8-б (літ.Г) за адресою: м.Київ, вул..Сурикова, 3 збільшена та становила 7 818,3 кв.м., у зв'язку з чим ТОВ «Західбудінвест Компані Консалтинг» подано заяву про проведення державної реєстрації змін щодо нерухомого майна.
		Відповідні зміни про нову площу об'єкта в розмірі 7818,3 кв.м. внесені до державного реєстру.
		Реконструкція іпотечної будівлі шляхом влаштування антресолей за рахунок внутрішнього простору підтверджується відповідною декларацією відповідача-3, що свідчить про те, що нові приміщення у складі будівлі виробничого корпусу №8-б (літ.Г) не є новоствореним майном, яке було приєднане до предмета іпотеки як окремий об'єкт нерухомості.
		          Крім того, відповідно до Додатку до №10 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України №127 від 24.05.2001 року, антресоль - це майданчик, що займає  верхню  частину  об'єму приміщення житлового, громадського чи виробничого  будинку, призначена для  збільшення  його площі, розміщення  допоміжних, складських та інших приміщень. 
		Отже, антресоль не є самостійною будівлею чи приміщенням, а є частиною приміщення, що призначена для  збільшення його площі, розміщення допоміжних, складських та інших приміщень. 
		Відповідно до п.1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до 1-111 категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).
		Відповідно до п.7 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів якщо згідно з будівельним паспортом передбачено будівництво декількох об'єктів, кожен з них може бути прийнятий в експлуатацію окремо.
		При цьому, реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконаленням виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшенням умов експлуатації та якості послуг.
		Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).
		Відповідно до Додатку №1 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, у декларації про готовність об'єкта до експлуатації зазначається найменування закінченго будівництвом об'єкта  відповідно до затвердженого проекту будівництва.
		Зі змісту вказаних норм вбачається, що відомості про вид будівництва - нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, каті пальний ремонт тощо визначаються проектною документацією та відображаються у декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
		При цьому згідно п.п.20,21 Порядку, інспекція перевіряє протягом 10 робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію. У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
		У декларації ТОВ «Західбудінвест Компані Консалтинг» чітко зазначено назву закінченого будівництвом об'єкта відповідно до затвердженого проекту будівництва - «Реконструкція приміщень будівлі виробничого корпусу з влаштування антресолей за рахунок внутрішнього простору за адресою: вул.Сурикова,3, корпус 8-Б, літ.Г, Соломянський район м.Києва».
		Повнота даних, зазначених у декларації перевірена Інспекцією, про що свідчить реєстрація декларації департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м.Києві 16.04.2015р.
		Будь-які заяви до Департаменту ДАБІ у м.Києві у зв'язку з невідповідністю зазначених у декларації відомостей або їх неповноту матеріали справи не містять.
		Більш того, декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 16.04.2015 подана ТОВ «Західбудінвест Компані Консалтинг» до державного реєстратора для реєстрації змін характеристик нежитлової будівлі виробничого корпусу №8б по вул.Сурикова, 3 у м.Києві внаслідок збільшення площі будівлі до 7 8181,3 кв.м., що свідчить про визнання товариством відомостей, зазначених у декларації.
		Враховуючи викладене, обставини зміни предмета іпотеки внаслідок реконструкції з влаштування антресолей за рахунок внутрішнього простору, а не побудови нового нерухомого майна підтверджується матеріалами справи та є доведеними.
		З огляду на викладене, клопотання апелянта (відповідача-4) про призначення у справі  судової будівельно-технічної експертизи з визначення який вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт тощо) фактично виконаний на нежитлових приміщеннях будівлі виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9, 11,12,13,15)(літ.Г) загальна площа 2023,1 кв.м. по вул.Сурикова,3 в м.Києві, та чи є вказані приміщення окремим нерухомим майном, не підлягає задоволенню, оскільки за наявності вищезазначених документів та доказів у справі, відсутня потреба у спеціальних знаннях, аби встановити, що нежитлові приміщення будівлі виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ.Г), загальною площею 2023,1 кв.м., розташовані за адресою: м.Київ, вул.Сурикова, буд.3 , не є новоствореним (новозбудованим) майном, і є частиною предмета іпотеки.
		Вказане також підтверджується відповідними технічними паспортами, наявними в матеріалах справи, з яких вбачається, що як об'єкт нерухомості станом на 03.04.2007р., так і об'єкт нерухомості станом на 10.02.2015р. є будівлею, виробничим корпусом №8б за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3 у літері Г. 
		Згідно п.п. 3.1.2 іпотечного договору іпотекодавець зобов'язується забезпечити цілісність переданого в іпотеку майна та створити належні умови для його зберігання.
		У п.п. 3.1.4 договору іпотеки передбачено, що іпотекодавець не має права проводити будь-які будівельні роботи відносно предмета іпотеки, окрім поточного або капітального ремонту, в тому числі реконструкції (переобладнання, перепланування).
		При цьому, згідно даного пункту договору, відповідач-3 міг проводити лише поточний та капітальний ремонт предмету іпотеки, а не його реконструкцію.
		Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.
		Отже, незалежно від того, чи були внесені зміни до договору іпотеки у зв'язку перебудуванням, добудовою тощо предмета іпотеки, чи ні, іпотека поширюється й на таку реконструкцію. 
		Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 20.04.2011р. у справі № 6-61027св10.
		При цьому новоствореним об'єктом нерухомості може вважатись виключно такий, що був створений без прив'язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів. Тобто, неможливо визнати новоствореним нерухомим майном об'єкт нерухомого майна, що являє собою вже існуючий об'єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами.
		Таким чином, будівля виробничого корпусу №8-б (літ.Г), загальною площею 7818,3 кв.м. за адресою: м.Київ, вул.Сурикова, 3 є предметом іпотеки відповідно до Договору іпотеки №10/14/03/043/1 від 03.04.2007р., характеристики якого змінені в результаті реконструкції першопочаткової площі одного й того самого об'єкту шляхом влаштування антресолей у складі вже існуючої заставленої нерухомості за рахунок її внутрішнього простору, та відповідно з використанням її функціональних елементів.
		З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що на будівлю виробничого корпусу №8б (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 7 818,3 кв.м., на яку зареєстровано право приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг» відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно №38175289 від 27.05.2015р., поширюється дія іпотеки на підставі Договору іпотеки № 10/14/03/043/1 від 03.04.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 03.04.2007 та зареєстрованого в реєстрі за №873-5.
		Одночасно судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2017р. у справі №910/16049/16 в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт" про звернення стягнення на майно, яке передане в іпотеку відповідно до договору іпотеки №10/14/03/043/1 від 03.04.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 03.04.2007 та зареєстрованого в реєстрі за №873/50, а саме: нежитлові приміщення будівлі виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 15) (літ. Г), загальна площа 2023,1 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт" на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1003, виданий 05.04.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О., в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором №010/14/043 від 03.04.2007 у загальній сумі 6  234  157,38 доларів США, у тому числі: за тілом кредиту - 3 959677,19 доларів США, за відсотками -  2 274  480,19 доларів США, відмовлено повністю.
		Вищевикладене свідчить, що станом на момент звернення Позивача до суду з вказаним позовом Відповідачами не визнається розповсюдження іпотеки на підставі Договору іпотеки № 10/14/03/043/1 від 03.04.2007р. на нежитлові приміщення будівлі виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 15) (літ. Г), загальною площею 2023,1 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, в той час, як на будівлю виробничого корпусу №8б (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 7818,3 кв.м., поширюється дія іпотеки за вказаним договором, що підтверджується наявними матеріалами справи. 
		Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку, що підставою для звернення до Суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
		Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
		Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. 
		Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. 
		Приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виконання вимог якої є обов'язковим для України,  визначено  право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 цієї ж Конвенції на ефективний спосіб захисту прав, що означає право особи на пред'явлення в суді такої вимоги на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
		Отже, обрання позивачем певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.  
		Позивач, заявляючи позов та обираючи спосіб захисту, повинен дбати про те, щоб резолютивна частина рішення, в якій остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача, могла бути виконана в процесі виконавчого провадження у справі, адже у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. 
		Враховуючи, що підставою для звернення до суду Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» з вказаним позовом в частині визнання за банком права іпотеки на будівлю виробничого корпусу №8б (літ.Г), загальна площа 7  818,3 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, належній Товариству з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності, серія та номер: 38175289, виданого 27.05.2015р. державним реєстратором Дахно А.М., згідно з Договором іпотеки №10/14/03/043/1 від 03.04.2017р., є наявність порушеного права іпотекодержателя, місцевий господарський суд правомірно визнав позовні вимоги обґрунтованими.
		Щодо заявлених позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 25537508 від 23.10.2015р., на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 з моменту його прийняття; визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: 46228364, виданого 23.10.2015р., на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м., адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 з моменту його видачі, колегія суддів зазначає наступне. 
		Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг», оформлених протоколом №21/12 від 28.05.2015р., вирішено здійснити поділ об'єкту нерухомого майна, що складається з будівлі, виробничого корпусу №8б (лі. Г), загальною площею 7818,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3 на 2 окремих об'єкта:
		- будівлю, виробничого корпусу №8б (літ. Г), загальною площею 5859,0 кв.м.;
		- будівлю, виробничого корпусу №8б (літ. Г), загальною площею 2023,1 кв.м., які залишаються за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3; 
		у зв'язку з поділом нерухомого майна, яке описано вище, виготовити 2 окремих свідоцтва про право власності.
		20.10.2015р. Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві зареєстровано заяву №13861040 про державну реєстрацію права власності.
		Державний реєстратор прав на нерухоме майно Музиченко О.В. прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №25537508 від 23.10.2015р. на нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг».
		Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №46228618 від 23.10.2015р., 20.10.2015р. державним реєстратором Музиченко О.В. здійснено державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг», підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 25537508 від 23.10.2015р., на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3. 
		Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно №46228364 від 23.10.2015 року нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 2023,1 кв.м., належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг».
		          Відповідно до статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на момент проведення реєстраційної дії 23.10.2015р.) державний реєстратор: 
		1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: 
		відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); 
		відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; 
		відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 
		наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;
		наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
		Статтею 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на момент проведення реєстраційної дії 23.10.2015р.) передбачено, що у Державному реєстрі прав на кожний об'єкт нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше, за рішенням державного реєстратора відкривається відповідний розділ та реєстраційна справа.  Розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються на підставі рішення державного реєстратора у разі: 
		1) знищення об'єкта нерухомого майна; 
		2) поділу, об'єднання об'єкта нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна. 
		Згідно зі статтею 21 Закону (в редакції станом на момент проведення реєстраційної дії 23.10.2015р.) у разі поділу об'єкта нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, реєстраційний номер цього об'єкта скасовується. 
		Водночас для кожного з новостворених об'єктів нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав і нова реєстраційна справа, кожному з таких об'єктів присвоюється новий реєстраційний номер. Записи про речові права та їх обтяження щодо об'єкта, який поділяється, або при виділі частки із цього об'єкта переносяться до розділів Державного реєстру прав, що відкриті на кожний новостворений об'єкт. Якщо правочином або актом відповідного органу встановлено, що речові права та їх обтяження не поширюються на всі новостворені об'єкти нерухомого майна, записи про такі права та обтяження переносяться лише до розділів, відкритих для новостворених об'єктів, яких вони стосуються. У разі об'єднання об'єктів нерухомого майна відповідні розділи Державного реєстру прав та реєстраційні справи закриваються, реєстраційні номери таких об'єктів скасовуються. Водночас для новоствореного об'єкта нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав і нова реєстраційна справа, такому об'єкту присвоюється новий реєстраційний номер. 
		Записи про речові права та їх обтяження щодо об'єктів, що об'єднуються, переносяться до розділу Державного реєстру прав, відкритого для новоствореного об'єкта, із зазначенням тієї його частини, щодо якої вони були зареєстровані. 
		Проте, всупереч вищезазначеним нормам чинного законодавства України, державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві при здійсненні реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг» на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна скасовано не було, а лише внесено зміни щодо площі спірного приміщення, новий номер присвоєно не було. 
		Крім того, всупереч статті 21 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на момент проведення реєстраційної дії 23.10.2015р.) державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві при здійсненні реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг» не було перенесено записи до розділів Державного реєстру прав про речові права та їх обтяження щодо об'єкта, чим порушено права Банка як іпотекодержателя.
		Згідно ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
		Частиною 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотеко держателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.
		Порядок проведення робіт з поділу, виділення та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна, крім земельних ділянок, визначає Інструкція щодо проведення поділу, виділення та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затверджена наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 № 55, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 за №774/14041.
		Згідно п. 1.2 зазначеної Інструкції поділ і виділення частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна або висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна.
		Пунктом 2.3 Інструкції визначено, що не підлягають поділу об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти нерухомого майна.
		Питання поділу об'єктів нерухомого майна може розглядатися тільки після визнання права власності на них відповідно до закону. Внаслідок цього, до прийняття в експлуатацію та оформлення права власності на частину предмета іпотеки, яка приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору, така частина є частиною предмета іпотеки і не може бути виділена в натурі.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов вірного висновку, що дії державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві при здійсненні реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг» на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, здійснені з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 25537508 від 23.10.2015р., на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 є незаконним та підлягає скасуванню.
		Заперечення Відповідачів в частині, як на їх думку, правомірного прийняття рішення державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. відповідно до вимог чинного законодавства України, судом відхиляються, оскільки спростовуються вищенаведеними доказами, наявними у справі. 
		Щодо вимог Банку в частині визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: 46228364, виданого 23.10.201р., на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 з моменту його видачі, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до п.6 ч.2 ст. 9 Закону (в редакції станом на момент проведення реєстраційної дії 23.10.2015р.) державний реєстратор видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону.
		Згідно ст. 15 Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 
		1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 
		2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 
		3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 
		4) внесення записів до Державного реєстру прав; 
		5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 
		6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. 
		          Статтею 18 Закону визначено, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається: 
		1) фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна; 
		2) членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески; 
		3) юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками); 
		4) фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що ліквідується (реорганізується); 
		5) фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримали у власність об'єкт нерухомого майна, переданий їм; 
		6) реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об'єкти нерухомого майна; 
		7) у разі виділення окремого об'єкта нерухомого2.  майна зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об'єктів; 
		8) фізичним та юридичним особам на об'єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки; 
		8 1) фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.
		          Оскільки свідоцтво про право власності підтверджує факт здійснення реєстрації дії державним реєстратором відповідно до вимог чинного законодавства України, а в даному випадку Судом встановлено протиправність дій державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві при здійсненні реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг» на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, з огляду на предмет та підстави позову в зазначеній частині, у державного реєстратора були відсутні правові підстави для видачі спірного свідоцтва. 
		Відновлення становища, яке існувало до порушення, як спосіб захисту цивільного права та інтересу, застосовується у тому разі, якщо покладення обов'язку на особу, яка його порушила, припинити дії не відновлює повністю суб'єктивне право, а цього можна досягти вчиненням інших, передбачених законом, заходів. 
		Відновлення становища, яке існувало до порушення, досить часто в позовних вимогах поєднується з припиненням дії, яка порушує право, та може знаходити свій прояв у вимогах про виселення особи з незаконно зайнятого нею приміщення; про усунення перешкод у здійсненні права власності, про повернення власнику його майна із чужого незаконного володіння; про застосування наслідків недійсного правочину, про заборону використання твору без дозволу автора. 
		Цей спосіб захисту не може бути застосований у разі припинення суб'єктивного права особи, яке було порушене. Можна погодитись із позицією, що відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсними свідоцтв про право власності, державного акта про право власності на земельну ділянку, про що зазначено в Аналізі практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України, здійсненого Верховним Судом України. 
		Оскільки в даному випадку вимоги щодо визнання свідоцтва про право власності недійсним та його скасування відповідають такому способу захисту цивільних прав та інтересів, передбаченому ст.16 Цивільного кодексу України, як відновлення становища, що існувало до порушення, саме у такий спосіб порушене право позивача на спірне майно може бути захищено з метою відновлення становища, що існувало до порушення права, а тому позовні вимоги в частині визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: 46228364, виданий 23.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 також підлягають задоволенню. 
		Позивачем також заявлено позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30 жовтня 2015 року №25739850 з моменту його прийняття; визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: 46684421, виданого 30.10.2015р., на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№3,4,5,7,10,14) (літ. Г), загальна площа 5 859 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 з моменту його видачі.
		Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи, 30.10.2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг» подано до державного реєстратора заяву про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме зменшення площі у зв'язку із зміною технічних характеристик об'єкта. 
		Державним реєстратором прав на нерухоме майно Музиченко О.В. прийнято рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №25739850 від 30.10.2015р. за №9822256 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 283937480000. 
		Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно №46684421 від 30.10.2015р. нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№3,4,5,7,10,14) (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 5859 кв.м., належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг».
		Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №46684522 від 30.10.2015р., нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№3,4,5,7,10,14) (літ. Г), об'єкт в процесі поділу, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, загальною площею 5859,00 кв.м. 
		Питання поділу об'єктів нерухомого майна може розглядатися тільки після визнання права власності на них відповідно до закону. Внаслідок цього, до прийняття в експлуатацію та оформлення права власності на частину предмета іпотеки, яка приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору, така частина є частиною предмета іпотеки і не може бути виділена в натурі.
		Враховуючи вищенаведене, внесення змін державним реєстратором до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №25739850 від 30.10.2015р. за №9822256 в частині зазначення площі нежитлового приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№3,4,5,7,10,14) (літ. Г), адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, у розмірі 5859,00 кв.м., як створеного об'єкту в процесі поділу, з подальшою видачею свідоцтва про право власності є незаконним, оскільки вона є частиною іпотеки і не може бути виділена в натурі. 
		Крім того, за Договором іпотеки № 10/14/03/043/1 від 03.04.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 03.04.2007 та зареєстрованого в реєстрі за №873-5, предметом іпотеки є нежитлова будівля (літ. Г), розташована за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 (будівля виробничого корпусу № 8Б загальною площею 6 013,60 кв.м.)
		Згідно п.п. 3.1.2 іпотечного договору іпотекодавець зобов'язується забезпечити цілісність переданого в іпотеку майна та створити належні умови для його зберігання. За умовами п. 2.6 договору іпотеки відчуження предмету іпотеки, передача його в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування, наступну іпотеку без письмової згоди іпотекодержателя не допускається. 
		У відповідності до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
		Частиною 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.
		Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34, 36 ГПК України на підтвердження отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг» письмової згоди Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на зменшення загальної площі предмета іпотеки, переданого на підставі Договору іпотеки № 10/14/03/043/1 від 03.04.2007р., а саме з 6 013,60 кв.м. до 5859,00 кв.м.
		За таких підстав, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в частині визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30 жовтня 2015р. №25739850; визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: 46684421, виданого 30.10.2015р., на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№3,4,5,7,10,14) (літ. Г), загальна площа 5 859,00 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, вірно задоволені місцевим господарським судом.
		Позивачем заявлено також і вимоги про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Хиба А.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 26426241 від 24.11.2015р., на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3; визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: 48291504, виданого 24.11.2015р., на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 з моменту його видачі.
		24.10.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг» (Сторона - 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа» (Сторона - 2) укладено Договір про припинення зобов'язання переданням відступного, за яким Сторони прийняли рішення про припинення всіх зобов'язань, що випливають із Договорів про надання поворотної фінансової допомоги всього на 1847000,00 грн.  
		Згідно  п.1.3 Договору Сторона - 1 безоплатно передала у власність Стороні - 2, як відступне - групу нежитлових приміщень 2,6,8,9,11,12,13,!5 будівлі, виробничого корпусу №8б (по частині літ. Г) загальною площею 2023,1 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3. 
		Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи, 20.11.201р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа» звернулось з заявою про державну реєстрацію права власності.
		Державним реєстратором прав на нерухоме майно Хиба А.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №26426241 від 24.11.2015р. на нежитлове приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 2023,1 кв.м. за  Товариством з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа».
		Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно №48291504 від 24.11.2015р. нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 2023,1 кв.м., належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа». 
		Особливу увагу слід звернути на те, що в порушення вимог законодавства України, а саме положень ст.ст.19,21,24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», постанови КМУ від 17.10.2013р. №8686 «Про затвердження порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.2,4,15,22,40,57 вказаного Порядку, Закону України «Про іпотеку» державним реєстратором не перенесено запис про обтяження предмета іпотеки.
		Так, в результаті реєстрації за ТОВ «Проджектс Медіа» права власності на нежитлові приміщення будівлі виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 2023,1 кв.м., відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний №26426241 від 24.11.2015р. державного реєстратора Хиба А.В., права АТ «Райффайзен Банк Аваль» як іпотекодержателя є порушеними у зв'язку зі зміною предмета іпотеки, відчуження без згоди банку його частини, внаслідок чого частина предмета іпотеки, що залишилась під обтяженням є меншою, ніж передана в заставу іпотекодавцем.
		05.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернет Експерт» (покупець) укладено Договір купівлі - продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О. за реєстровим №1003, відповідно до умов якого продавець передав, а покупець прийняв у власність нежитлові приміщення №№2,6,8,9,11,12,13,15 (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 2023,1 кв.м.
		Згідно п.п. 3.1.2 іпотечного договору іпотекодавець зобов'язується забезпечити цілісність переданого в іпотеку майна та створити належні умови для його зберігання. За умовами п. 2.6 договору іпотеки відчуження предмету іпотеки, передача його в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування, наступну іпотеку без письмової згоди іпотекодержателя не допускається. 
		Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
		Частиною 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотеко держателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.
		Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34, 36 ГПК Ураїни на підтвердження отримання ТОВ «Західбудінвест компані консалтинг» письмової згоди Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на відчуження Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтернет Експерт» нежитлових приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15 (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 2023,1 кв.м., які, як встановлено вище, є частиною іпотеки на підставі Договору іпотеки № 10/14/03/043/1 від 03.04.2007р., а тому такий правочин в силу частини 3 статті 12 Закону України «Про іпотеку» та 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним. 
		В даному випадку вказаний договір не підлягає визнанню недійсним згідно ч. 1 ст. 83 ГПК України, оскільки за змістом частини другої статті 215 Цивільного кодексу України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. 
		Оскільки дії державного реєстратора, що передували прийняттю рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №26426241 від 24.11.2015р. на нежитлове приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 2023,1 кв.м. за  Товариством з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа», вже визнано судом незаконними та скасовані із подальшим скасуванням виданих на їх підставі свідоцтв про право власності, позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Хиба А.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 26426241 від 24.11.2015р., на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3; визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: 48291504, виданого 24.11.2015р., на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, також підлягають задоволенню. 
		Решта доводів апеляційних скарг відповідачів 3 та 4 не свідчить про порушення судом норм матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для скасування рішення суду.
		Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).
		За таких обставин решту аргументів апеляційних скарг відповідачів 3 та 4, суд апеляційної інстанції визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позову.
		Згідно ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі  є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.
		Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.
		Відповідно до статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідачів 1, 2, 3, 4 порівну. 
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, - 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2017р. у справі  № 910/4650/17 залишити без задоволення.
		2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2017р. у справі  №910/4650/17  залишити без змін.
		3. Матеріали справи №910/4650/17  повернути до Господарського суду міста Києва.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття. 
		 
		Головуючий суддя                                                             І.М. Скрипка 
		 
		Судді                                                                                С.А. Гончаров
		 
		                                                                                А.І. Тищенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...