Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 423/1405/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: 10.10.2017. Зареєстровано: 11.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 17.10.2017.
Дата набрання законної сили: 04.10.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Головуючий суду 1 інстанції - Лизенко І.В. 
		Доповідач - Коновалова В.А.
		 
		Справа №  423/1405/17
		Провадження №    22ц/782/599/17 
		  
		                                                    РІШЕННЯ
		                                               Іменем України
		4 жовтня 2017 року                                                                                        м. Сєвєродонецьк
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі: 
		головуючого - Коновалової В.А.,
		суддів: Луганської В.М., Яреська А.В., 
		за участю секретаря Подрябінкіна Я.Г.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області цивільну справу
		за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3, від імені яких діє представник ОСОБА_4,  
		на рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 14 липня 2017 року   
		за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання інформації недостовірною, її спростування, захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, 
		                                                                    в с т а н о в и л а:
		У травні 2017 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання інформації недостовірною, її спростування, захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, в обґрунтування якого вказав, що він з листопада 2016 року займає посаду начальника Попаснянського міжрайонного відділу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Луганській області (далі Попаснянський МРВ ГУ ДСНС). Відповідач ОСОБА_2 з 19 грудня 2016 року займає посаду фахівця з персоналу відділення забезпечення 30-ї Державної пожежно-рятувальної частини (далі ДПРЧ-30), а відповідач ОСОБА_3 з 19 грудня 2016 року - посаду діловода ДПРЧ-30. 
		14 березня 2017 року в ДПРЧ-30 сталася конфліктна ситуація у зв'язку з тим, що відповідачі не погодились з накладеними на них дисциплінарними стягненнями у вигляді догани, оголошеними т.в.о. начальника ДПРЧ-30. Того ж дня ОСОБА_2 звернулась до Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області із заявою щодо порушення відносно неї норм трудового законодавства, за результатами розгляду якого останній було рекомендовано звернутися до суду у порядку цивільно-трудового законодавства. 
		Після цього 17 березня 2017 року ОСОБА_2, а 20 березня 2017 року ОСОБА_3 звернулися на Урядову телефонну «гарячу лінію» щодо дій позивача як посадової особи. Для перевірки відомостей, викладених відповідачами, наказом ДСНС України від 20 березня 2017 року № 161 до Попаснянського МРВ ГУ ДСНС було направлено робочу групу з двох осіб, якими були опитані декілька службовців: ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 
		При цьому, позивач зазначив, що відповідачі виклали відносно нього завідомо недостовірну та негативну інформацію, яка порочить його честь, гідність та ділову репутацію, а також завдає йому моральних страждань і нервових переживань. 
		Так, ОСОБА_2 стверджувала, що «через тиждень після початку її роботи ОСОБА_5 почав їй натякати, а згодом і відкрито пропонувати вступити з ним у сексуальні відносини, на що ОСОБА_2 відповіла відмовою. У подальшому ОСОБА_5 не відмовився від наполегливих пропозицій щодо сексуальних стосунків, постійно встановлюючи нові терміни розгляду його вимог. Це відбувалося при кожній зустрічі з ним протягом тривалого часу. Надалі ОСОБА_5 на її неодноразові відмови щодо вступу з ним в сексуальні відносини розпочав чинити психологічний тиск, який виявлявся у прискіпливому ставленні до її службових обов'язків, наданні усних вказівок щодо виконання завдань, які не стосуються фахівця з персоналу та інше; мали місце аналогічні домагання сексуального характеру ОСОБА_5 до інших співробітниць».
		Відповідач ОСОБА_3 виклала, що «ОСОБА_5 неодноразово пропонував їй відвідати його за місцем проживання з метою вступу в інтимні стосунки та пропонував спільний відпочинок за кордоном за його рахунок, і що в розмовах з іншими жінками дізналася про аналогічні випадки сексуальних домагань ОСОБА_5 до інших співробітниць».
		Позивач зазначив, що дії відповідачів є поширенням недостовірної та негативної інформації лише з однією метою: опорочити позивача як серед колег по роботі, так і серед мешканців міста та інших громадян, посадовців в системі ДСНС України. 
		Також позивач вказав, що діями відповідачів йому задана моральна шкода, яка виразилась у емоційних переживаннях та стражданнях. 
		Позивач просив суд визнати недостовірною, негативною та такою, що принижує честь і гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації позивача поширену відповідачем ОСОБА_2 інформацію про те, що «через тиждень після початку її роботи ОСОБА_5 почав їй натякати, а згодом і відкрито пропонувати вступити з ним у сексуальні відносини, на що ОСОБА_2 відповіла відмовою. У подальшому ОСОБА_5 не відмовився від наполегливих пропозицій щодо сексуальних стосунків, постійно встановлюючи нові терміни розгляду його вимог. Це відбувалося при кожній зустрічі з ним протягом тривалого часу. Надалі ОСОБА_5 на її неодноразові відмови щодо вступу з ним в сексуальні відносини розпочав чинити психологічний тиск, який виявлявся у прискіпливому ставленні до її службових обов'язків, наданні усних вказівок щодо виконання завдань, які не стосуються фахівця з персоналу та інше; мали місце аналогічні домагання сексуального характеру ОСОБА_5 до інших співробітниць»; визнати недостовірною, негативною та такою, що принижує честь і гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації позивача, поширену відповідачем ОСОБА_3 інформацію про те, що «ОСОБА_5 неодноразово пропонував їй відвідати його за місцем проживання з метою вступу в інтимні стосунки та пропонував спільний відпочинок за кордоном за його рахунок, і що в розмовах з іншими жінками дізналася про аналогічні випадки сексуальних домагань ОСОБА_5 до інших співробітниць»; зобов'язати відповідачів негайно з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом направлення листа до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Луганській області, листа на ім'я начальника Державної служби з надзвичайних ситуацій України та доведення змісту спростування на колективних зборах персоналу відділення забезпечення 30 Державної пожежно-рятувальної частини з повідомленням наступного змісту: ОСОБА_2: «В моєму зверненні від 17.03.2017 року на Урядову телефонну «гарячу лінію», а потім в поясненнях, наданих групі ДСНС, які відповідно до наказу № 161 від 20.03.2017 року проводили перевірку мого звернення, мною були зазначені відомості, які не відповідають дійсності, а саме: мною безпідставно було звинувачено начальника Попаснянського міжрайонного відділу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Луганській області ОСОБА_5 в здійсненні неправомірних дій, які не мали місце - ніби то ОСОБА_5 пропонував вступити з ним у сексуальні відносини, і на неодноразові відмови щодо вступу з ним в сексуальні відносини розпочав чинити психологічний тиск, який виявлявся у прискіпливому ставленні до її службових обов'язків, наданні усних вказівок щодо виконання завдань, які не стосуються фахівця з персоналу та інше, а також те, що мали місце аналогічні домагання сексуального характеру ОСОБА_5 до інших співробітниць»; ОСОБА_3: «В моєму зверненні від 17.03.2017 року на Урядову телефонну «гарячу лінію», а потім в поясненнях, наданих групі ДСНС, які відповідно до наказу № 161 від 20.03.2017 року проводили перевірку мого звернення, мною були зазначені відомості, які не відповідають дійсності, а саме: безпідставно було звинувачено начальника Попаснянського міжрайонного відділу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Луганській області ОСОБА_5 в здійсненні неправомірних дій, які не мали місце - ніби то ОСОБА_5 пропонував відвідувати його за місцем проживання з метою вступу в інтимні стосунки та пропонував спільний відпочинок за кордоном за його рахунок, і що в розмовах з іншими жінками дізналася про аналогічні випадки сексуальних домагань ОСОБА_5 до інших співробітниць»; стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача моральну шкоду в розмірі 50000 грн. та судові витрати.
		Рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 14 липня 2017 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання інформації недостовірною, її спростування, захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Суд визнав недостовірною, негативною та такою, що принижує честь і гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_5, поширену ОСОБА_2 інформацію про те, що «через тиждень після початку її роботи ОСОБА_5 почав їй натякати, а згодом і відкрито пропонувати вступити з ним у сексуальні відносини, на що ОСОБА_2 відповіла відмовою. У подальшому ОСОБА_5 не відмовився від наполегливих пропозицій щодо сексуальних стосунків, постійно встановлюючи нові терміни розгляду його вимог. Це відбувалося при кожній зустрічі з ним протягом тривалого часу. Надалі ОСОБА_5 на неодноразові відмови ОСОБА_2 щодо вступу з ним в сексуальні відносини розпочав чинити психологічний тиск, який виявлявся у прискіпливому ставленні до її службових обов'язків, наданні усних вказівок щодо виконання завдань, які не стосуються фахівця з персоналу та інше; мали місце аналогічні домагання сексуального характеру ОСОБА_5 до інших співробітниць». Визнав недостовірною, негативною та такою, що принижує честь і гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_5,поширену ОСОБА_3 інформацію про те, що «ОСОБА_5 неодноразово пропонував їй відвідати його за місцем проживання з метою вступу в інтимні стосунки та пропонував спільний відпочинок за кордоном за його рахунок, і що в розмовах з іншими жінками дізналася про аналогічні випадки сексуальних домагань ОСОБА_5 до інших співробітниць». Зобов'язав ОСОБА_2 негайно з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом направлення листа до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Луганській області, листа на ім'я начальника Державної служби з надзвичайних ситуацій України та довести зміст листа на колективних зборах персоналу відділення забезпечення 30 Державної пожежно-рятувальної частини, наступного змісту: «В моєму зверненні від 17.03.2017 на Урядову телефонну «гарячу лінію», а потім в поясненнях, наданих групі ДСНС, які відповідно до наказу № 161 від 20.03.2017 проводили перевірку мого звернення, мною були зазначені відомості, які не відповідають дійсності, а саме: мною безпідставно було звинувачено начальника Попаснянського міжрайонного відділу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Луганській області ОСОБА_5 в здійсненні неправомірних дій, які не мали місце - ніби то ОСОБА_5 пропонував вступити з ним у сексуальні відносини, розпочав чинити психологічний тиск, який виявлявся у прискіпливому ставленні до її службових обов'язків, наданні усних вказівок щодо виконання завдань, які не стосуються фахівця з персоналу та інше, а також, що мали місце аналогічні домагання сексуального характеру ОСОБА_5 до інших співробітниць». Зобов'язав ОСОБА_3 негайно з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом направлення листа до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Луганській області, листа на ім'я начальника Державної служби з надзвичайних ситуацій України та довести зміст листа на колективних зборах персоналу відділення забезпечення 30 Державної пожежно-рятувальної частини, наступного змісту: «В моєму зверненні від 17.03.2017 на Урядову телефонну «гарячу лінію», а потім в поясненнях, наданих групі ДСНС, які відповідно до наказу № 161 від 20.03.2017 проводили перевірку мого звернення, мною були зазначені відомості, які не відповідають дійсності, а саме: безпідставно було звинувачено начальника Попаснянського міжрайонного відділу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Луганській області ОСОБА_5 в здійсненні неправомірних дій, які не мали місце - ніби то ОСОБА_5 пропонував відвідати його за місцем проживання з метою вступу в інтимні стосунки та пропонував спільний відпочинок за кордоном за його рахунок, і що в розмовах з іншими жінками дізналася про аналогічні випадки сексуальних домагань ОСОБА_5 до інших співробітниць». Вирішено питання про судові витрати.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, від імені яких діє представник ОСОБА_4,  просять рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 14 липня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення про відому у задоволенні позовних вимог, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального та матеріального права. 
		Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце повідомлений належним чином і в установленому законом порядку.  
		В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу не визнала, надала письмові заперечення.
		Відповідачі та їх представник в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
		Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
		В ч. 1 статті 303 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. 
		Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди ніким не оскаржене в  установленому законом порядку. Згідно п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року „Про практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується. Тому рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних  вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди апеляційним судом не переглядається.
		Ухвалюючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що ним були встановлені факти про те, що позивач з листопада 2016 року займає посаду начальника Попаснянського МРВ ГУ ДСНС.
		Відповідач ОСОБА_2 з 19 грудня 2016 року займає посаду фахівця з персоналу відділення забезпечення ДПРЧ-30, а ОСОБА_3 з 19 грудня 2016 року - посаду діловода ДПРЧ-30.
		Згідно доповідної записки начальника відділу власної безпеки та протидії корупції ДСНС України від 18 квітня 2017 року, складеної за результатами перевірки звернень співробітників ДПРЧ-30 ОСОБА_2 від 17 березня 2017 року та ОСОБА_3 від 20 березня 2017 року на Урядову телефонну «гарячу лінію» щодо можливих зловживань начальника Попаснянського МРВ ГУ ДСНС ОСОБА_5, проведеної робочою групою ДСНС, у зверненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на «гарячу лінію» зазначається, що після прийняття їх на роботу до ДПРЧ-30 від ОСОБА_5 на їх адресу почали надходити натяки інтимного характеру, а коли останні відмовили йому у зазначених стосунках, їх намагалися незаконно звільнити, притягнули до дисциплінарної відповідальності за надуманими мотивами, чиниться психологічний тиск, вчиняються дії, направлені на притягнення їх до чергової дисциплінарної відповідальності з метою звільнення з посад за негативними мотивами.
		Згідно цієї ж доповідної записки опитана робочою групою ОСОБА_2 повідомила, що, зокрема «…через тиждень після початку її роботи ОСОБА_5 почав їй натякати, а згодом і відкрито пропонувати вступити з ним у сексуальні відносини, на що ОСОБА_2 відповіла відмовою…у подальшому ОСОБА_5 не відмовився від наполегливих пропозицій щодо сексуальних стосунків, постійно встановлюючи нові терміни розгляду його вимог. Це відбувалося при кожній зустрічі з ним протягом тривалого часу. Надалі ОСОБА_5 на її неодноразові відмови щодо вступу з ним в сексуальні відносини розпочав чинити психологічний тиск, який виявлявся у прискіпливому ставленні до її службових обов'язків, наданні усних вказівок щодо виконання завдань, які не стосуються фахівця з персоналу та інше…;… мали місце аналогічні домагання сексуального характеру ОСОБА_5 до інших співробітниць».
		Під час опитування робочою групою ОСОБА_3 повідомила «аналогічні факти та дії щодо сексуальних домагань начальника Попаснянського МРВ ОСОБА_5, а також спроби її незаконного звільнення, накладення на неї дисциплінарного стягнення, вчинення психологічного тиску тощо. Окрім перелічених фактів ОСОБА_3 додала, що ОСОБА_5 неодноразово пропонував їй відвідати його за місцем проживання з метою вступу в інтимні стосунки та пропонував спільний відпочинок за кордоном за його рахунок... Крім того, заявник поінформувала робочу групу ДСНС, що в розмовах з іншими жінками дізналася про аналогічні випадки сексуальних домагань ОСОБА_5 до інших співробітниць».  
		Також суд першої інстанції виходив з того, що встановлено факт повідомлення особисто відповідачами негативної інформації на Урядову телефонну «гарчу лінію», робочій групі ДСНС України, свідку ОСОБА_7 у розмові та показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 підтверджуються широкі межі опосередкованого поширення зазначеної інформації серед колективу Попаснянського МРВ ДСНС, мешканців міста Попасна.
		Окрім того, суд вважав, що повідомлення негативної інформації свідку ОСОБА_7 та повідомлення на Урядову телефонну «гарчу лінію», робочій групі ДСНС України є поширенням інформації в розумінні ст. 277 ЦК України.
		Тому, з урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що поширена відповідачами інформація є негативною, оскільки стверджується про вчинення позивачем злочину, порушення принципів моралі, відповідачами не надано доказів на підтвердження достовірності цієї інформації, обраний позивачем спосіб спростування недостовірної інформації відповідає завданому порушенню, тому позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання інформації недостовірною, її спростування, захист честі, гідності, ділової репутації підлягають задоволенню.
		Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, виходячи з наступного.
		За правилами ст. ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації, а також право на спростування недостовірної інформації та право на відповідь.
		Відповідно до положень п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
		В п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз'яснено, що відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. 
		Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації. 
		Разом з тим наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було викликано не наміром виконати свій громадський обов'язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України.
		Так, із тексту позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати недостовірною та негативною інформацію, яка викладена відповідачами у зверненні на Урядову телефонну «гарячу лінію» та робочій групі ДСНС.
		З матеріалів справи вбачається, що 16 березня 2017 року на Урядову гарячу лінію 1545 надійшло звернення за № ГО 667370 від ОСОБА_2 наступного змісту: «Заявниця звертається зі скаргою на начальника відділу Попаснянського ПМРВ 30-ї державної пожежної рятувальної частини м. Попасна ГУ ДСНС у Луганській області - ОСОБА_5. Повідомляє, що під час влаштування на роботу три місяці тому від заявниці було прийнято дві заяви про влаштування на роботу та про звільнення (заявниця вважає це неправомірним, проте без заяви про звільнення на роботу не приймали). Зауважує, що пізніше з боку ОСОБА_5 почались неприємні натяки інтимного характеру та, коли начальник відділу отримав від заявниці відмову, останній видав наказ про звільнення заявниці (підписав заяву, яку було написано на звільнення при першочерговому влаштуванні на роботу). Зауважує, що звільнення було неправомірним, заявниця наказу не підписувала. Наголошує, що 14.03.2017 р. викликала працівників поліції, проте, по приїзді працівників поліції ОСОБА_5 повідомив, що наказ на звільнення було надано помилково та порвав документ при працівниках поліції. Наголошує, що наступного дня на заявницю було неправомірно складено рапорт про порушення, таким чином ОСОБА_5 намагається звільнити заявницю по статті. Наразі на заявницю відбувається тиск з боку начальника відділу, погрози звільнення через особисту неприязнь. Прохання заявниці провести перевірку щодо правомірності дій ОСОБА_5, у разі виявлення порушень трудового законодавства вжити по відношенню до ОСОБА_5 відповідних заходів».
		17 березня 2017 року на Урядову гарячу лінію 1545 надійшло звернення за № ЛА-667824 від ОСОБА_3 наступного змісту: «Заявниця діловод Державної пожежної рятувальної частини № 30 ГУ ДНС України у Луганській області звертається зі скаргою на керівника, ОСОБА_5 - начальника Попаснянського міськрайонного відділу ГУ ДСНС України у Луганській області. Повідомляє, що при прийомі на роботу її зобов'язали подати і заяву на звільнення.14.03.2017 р. ОСОБА_5 планував незаконне звільнення на підставі вказаної заяви у зв'язку з особистою неприязню. З даного приводу заявниця 14.03.2017 р. викликала поліцію, заяву на звільнення Ландик забрав та повідомив, що це був помилковий наказ, натомість після від'їзду поліції виніс догану та погрожував звільненням за статтею. Прохання провести перевірку по факту неправомірних дій ОСОБА_5 та вжити відповідних заходів реагування».
		Урядова гаряча лінія (Національна система опрацювання звернень до органів виконавчої влади)  - центр спілкування Уряду з громадянами, що дозволяє їм оперативно отримувати інформацію від органів виконавчої влади. Усі дзвінки приймають фахівці Урядового контактного центру та надсилають їх органам виконавчої влади відповідно до компетенції, які розглядають звернення та надають відповіді заявникам.
		У зв'язку з зазначеними вище зверненнями, робочою групою ДСНС, створеною відповідно до наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 20.03.2017 року № 161, компетентним органом, у період з 26 березня по 3 квітня 2017 року здійснено перевірку дотримання дисципліни і законності особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту Головного управління ДСНС України у Луганській області та підпорядкованих йому підрозділів під час виконання ними службових обов'язків. 
		В доповідній записці начальника відділу власної безпеки та протидії корупції ДСНС України від 18 квітня 2017 року, складеної за результатами перевірки звернень співробітників ДПРЧ-30 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на Урядову телефонну «гарячу лінію» щодо можливих зловживань начальника Попаснянського МРВ ГУ ДСНС ОСОБА_5, проведеної робочою групою ДСНС зазначається про те, що полковником служби цивільного захисту ОСОБА_5, начальником Попаснянського міськрайонного відділу Головного управління ДСНС України у Луганській області допущено випадки неетичної поведінки до підлеглих у вигляді пропозицій інтимного характеру;
		лейтенантом служби цивільного захисту ОСОБА_9, заступником начальника 30 ДПРЧ Головного управління ДСНС України у Луганській області, та ОСОБА_7, начальником відділення забезпечення 30 ДПРЧ Головного управління ДСНС України у Луганській області порушено службову та трудову дисципліну відповідно, вимоги законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту та положень Кодексу законів про працю України, що призвело до підготовки та виданні актів, документів і матеріалів, які суперечать нормам чинного законодавства. 
		В матеріалах перевірки фактів, викладених у зверненнях міститься акт про відмову від дачі письмового пояснення від 19 квітня 2017 року в якому зазначено, що ОСОБА_5 відмовився надавати письмові пояснення по фактам, викладеним у зверненнях співробітників 30 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України у Луганській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на Урядову телефонну «гарячу лінію» щодо можливих зловживань.
		Зазначені вище обставини свідчать про те, що у відповідачів  були підстави для звернення з заявою та у них не було наміру  принизити  честь, гідність та ділову репутацію позивача. Звернення відповідачів до Урядової гарячої лінії (органу виконавчої влади) та викладення ними фактів під час перевірки не може вважатися поширенням відомостей, які порочать ділову репутацію позивача.
		Отже, в даному випадку мала місце реалізація відповідачами  конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації, тому відсутні підстави для спростування інформації, яка викладена ними  у зверненні на Урядову телефонну «гарячу лінію» та робочій групі ДСНС.
		Перевірка звернень співробітників ДПРЧ-30 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на Урядову телефонну «гарячу лінію» щодо можливих зловживань начальника Попаснянського МРВ ГУ ДСНС ОСОБА_5, проводилася компетентним органом, за результатами службової перевірки комісією надано оцінку фактам викладеним у зверненнях. 
		Посилання суду на те, що відповідач ОСОБА_3 особисто повідомила негативну інформацію на Урядову телефонну «гарячу лінію» не відповідає матеріалам справи, а саме змісту інформації, яка зазначена у її зверненні 17.03.2017 року на Урядову гарячу лінію та викладена вище. 
		Посилаючись на те, що факт повідомлення особисто відповідачами негативної інформації свідку ОСОБА_7 у розмові підтверджено показами ОСОБА_7, суд не звернув уваги, що згідно показань свідка ОСОБА_7, які зафіксовані звукозаписувальним технічним записом під час розгляду справи в суді першої інстанції, свідок зазначив, що 12.03.2017 року після конфлікту перебуваючи разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вона почула від них, що ОСОБА_5 хоче їх звільнити бо вони йому відмовили у сексуальних домаганнях. Після приїзду комісії та опитування з'ясувалося, що ОСОБА_5 звинувачують в домаганні до відповідачів. Ця інформація поширилася серед всіх працівників ДПРЧ-30 та мешканців м. Попасна. На цей час також є зауваження до роботи відповідачок, але вона утримуються від їх висловлення, так як боїться спіткати долю ОСОБА_5 
		На запитання представника відповідачів свідок пояснила, що слова «сексуального» не було сказано відповідачами. Є такі слова, які всі розуміють.
		Зазначені вище обставини свідчать про те, що відповідачі свідку ОСОБА_7 не повідомляли негативну інформацію стосовно позивача.
		Отже, суд прийшов до помилкового висновку про те, що відповідачі повідомляли негативну інформацію стосовно позивача свідку ОСОБА_7
		    Зазначаючи в рішенні про те, що викладена відповідачами інформація формально містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 154 КК України, та органом, уповноваженим на перевірку таких заяв, є орган поліції, однак, звернення ОСОБА_2 до поліції стосувалося порушення її трудових прав, суд першої інстанції не надав належної оцінки зверненню ОСОБА_2 до поліції та наданим нею поясненням. 
		Так, в висновку Попаснянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області від 21.03.2017 року зазначено, що 14.03.2017 року до чергової частини Попаснянського ВП ГУНП надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що їй потрібна допомога поліції. 
		Під час розгляду звернення від ОСОБА_2 ст.о/у Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області капітаном поліції Ландік П.Ю. відбиралися пояснення, в яких ОСОБА_2 зазначала про те, що ОСОБА_5 не неодноразово пропонував їй, натякавши на вступ з ним у статевий зв'язок, на що вона постійно відмовляла і робила зауваження. 10.03.2017 року після чергової відмови ОСОБА_5 сказав що звільнить її на підставі заяви написаної при прийнятті на роботу, вигадав видуманий факт про те, що вона не виконує свої функціональні обов'язки.
		Отже, під час дачі пояснень ОСОБА_2 зазначала про відомості, які потім повідомляла під час звернення 17 березня 2017 року на Урядову гарячу лінію з метою реалізації конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, та захисту своїх прав.
		У висновку Попаснянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області від 21.03.2017 року зазначено, що у зв'язку з відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, враховуючи те, що дані відносини регулюються цивільно-трудовим законодавством, в даному випадку будь-яких ознак вчинення кримінального правопорушення не вбачається.
		Зазначені вище обставини, свідчать про те, що відповідачем ОСОБА_2 вживалися заходи для захисту своїх прав, так вона зверталася до поліції, та цим органом надана оцінка звернення. 
		Колегія суддів вважає, що позивачем не надано суду доказів поширення відповідачами негативної інформації.
		Проаналізувавши зазначені вище обставини по справі у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що рішення суду в оскаржуваній частині слід скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання інформації недостовірною, негативною та такою, що принижує честь і гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_5, поширену ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та зобов'язання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію шляхом направлення листа до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Луганській області, листа на ім'я начальника Державної служби з надзвичайних ситуацій України та довести зміст листа на колективних зборах персоналу відділення забезпечення 30 Державної пожежно-рятувальної частини відмовити за необґрунтованістю. 
		Оскільки  апеляційна скарга підлягає задоволенню, то у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір в сумі 1232 грн. кожній, сплачений при поданні апеляційної скарги.
		Керуючись ст.ст. 303, 309, 319 ЦПК України,ст. 40 Конституції України, ст. 277 ЦК України, колегія суддів, 
		в и р і ш и л а:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3, від імені яких діє представник ОСОБА_4,  задовольнити. 
		Рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 14 липня 2017 року   в оскаржувані частині щодо визнання інформації недостовірною, негативною та такою, що принижує честь і гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_5, поширену ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та зобов'язання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію шляхом направлення листа до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Луганській області, листа на ім'я начальника Державної служби з надзвичайних ситуацій України та довести зміст листа на колективних зборах персоналу відділення забезпечення 30 Державної пожежно-рятувальної частини скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання інформації недостовірною, негативною та такою, що принижує честь і гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_5, поширену ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та зобов'язання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію шляхом направлення листа до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Луганській області, листа на ім'я начальника Державної служби з надзвичайних ситуацій України та довести зміст листа на колективних зборах персоналу відділення забезпечення 30 Державної пожежно-рятувальної частини відмовити за необґрунтованістю. 
		     Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1232 грн.
		     Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 1232 грн. 
		Рішення суду набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів  після його проголошення у касаційному порядку.
		 
		     Головуючий 
		           Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...