Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/1041/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку.
Надіслано для оприлюднення: 10.10.2017. Зареєстровано: 11.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 17.10.2017.
Дата набрання законної сили: 05.10.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		           
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		_____________________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		"05" жовтня 2017 р.Справа № 916/1041/17 
		Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Колоколова С.І.
		суддів: Разюк Г.П., Діброви Г.І.
		секретар судового засідання:   Полінецька В.С
		за участю представників сторін: 
		від прокуратури: Бескровний М.О. (посвідчення № 044624 від 20.10.2016)
		від Кабінету Міністрів України Тригубенко Ю.Г. (довіреність № 03-35/1703 від 22.02.2017)
		від Міністерства оборони України Дідух С.П. (довіреність № 220/220/д від 10.05.2017)
		від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Орнатовська К.Ю. (довіреність № 2746 від 30.08.2017)
		від Молодіжненської сільської ради Сорокін К.О. (довіреність № 819 від 03.10.2017)
		від Товариства з обмеженою відповідальністю „Саймон" Шолар О.Ю. (довіреність № б/н від 18.05.2017)
		від Концерну „Військторгсервіс" Назаровець В.В. (довіреність № 130 від 30.12.2016)
		від ОСОБА_9 - Недашківський А.В. (посвідчення адвоката № 002830 від 15.06.2016)
		від ОСОБА_11 - ОСОБА_12 (довіреність № 380 від 20.09.2017)
		від ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30: не з'явились
		розглянувши у відкритому судовому засіданні  апеляційні скарги
		             - Молодіжненської сільської ради
		           - Першого заступника військового прокурора Південного регіону України          
		           -  ОСОБА_9
		на рішення господарського суду Одеської області від " 18" липня 2017 року, повний текст якого складено та підписано " 24" липня 2017 року
		по справі № 916/1041/17
		за позовом Виконуючого обов'язки військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, в особі Міністерства оборони України, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси   
		до відповідачів: 1 Молодіжненської сільської ради
		                            2 Товариства з обмеженою відповідальністю „Саймон"
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Концерну „Військторгсервіс"
		за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_9, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30
		про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним з моменту укладення договору оренди земельної ділянки
		встановив:
		03.05.2017 року виконуючий обов'язки військового прокурора Південного регіону України звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області та ТОВ «Саймон»:
		про визнання незаконним та скасування рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 20.03.2008 р. № 1104-V «Про передачу ТОВ «Саймон» у довгострокову оренду строком на 49 років земельних ділянок загальною площею 8,5780 га для проведення берегоукріплювальних робіт і будівництва гідротехнічних протизсувних споруд, розміщення та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення для організації відпочинку населення, розташованої в АДРЕСА_1»;
		про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди земельної ділянки від 14.04.2008р., укладеного між Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської області та ТОВ «Саймон» щодо земельної ділянки площею 8,5780 га, розташованої в АДРЕСА_1;
		про визнання незаконним та скасування рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 25.05.2007р. № 716-V «Про вилучення із земель Міністерства оборони України КЕЧ Одеського району земельної ділянки, загальною площею 2,1 га, та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради (в межах с. Молодіжне)».   
		Позовні вимоги мотивовані тим, що земельна ділянка площею 8,5780 га, надана Молодіжненською сільською радою в оренду ТОВ «Саймон» рішенням Ради від 20.03.2008 р. № 1104-V та земельна ділянка площею 2,1 га, вилучена із земель Міністерства оборони України КЕЧ Одеського району та зарахована до земель запасу рішенням Ради від 25.05.2007р. № 716-V за своїм цільовим призначенням належали до земель оборони та перебували у державній власності в силу приписів ст.ст. 78 , 84 ЗК України, ст.14 ЗУ «Про збройні сили України», ст.ст. 1, 2 ЗУ «Про використання земель оборони», тоді як Молодіжненська сільська рада, приймаючи спірні рішення про вилучення цих земельних ділянок із державної у комунальну власність діяла з перевищенням наданих їй повноважень, що полягають у незаконному розпорядженні земельними ділянками, наданими свого часу для потреб оборони, що, в свою чергу, призвело до порушення права власності держави на вказану земельну ділянку. В обґрунтування заявлених вимог заступник прокурора також послався на те, що на земельній ділянці площею 2,1 га дотепер розміщені об'єкти нерухомості, які знаходяться у державній власності в особі МОУ та закріплені на праві господарського відання за Концерном «Військторгсервіс». Прокурор вважав порушеним право МОУ на постійне користування спірними земельними ділянками, ще й за умови того, що на підставі спірного рішення № 1104-V, яке є незаконним, укладено договір оренди земельної ділянки від 14.04.2008 р., що підлягає також, на думку прокурора, визнанню недійсним, так як сільрада не мала прав орендаря.           
		В порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України господарським судом Одеської області ухвалою від 29.06.2017р. залучено до участі у справі ОСОБА_34, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_11,  ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21,ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_9, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29,  ОСОБА_30 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
		Рішенням господарського суду Одеської області від 18.07.2017р. позовні вимоги виконуючого обов'язки військового прокурора Південного регіону України задоволено частково: припинено провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Молодіжненської сільської ради від 20.03.2008 р. № 1104-V, відмовлено у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним з моменту укладання договору оренди земельної ділянки від 14.04.2008 року, укладеного між Молодіжненською сільською радою та ТОВ «Саймон», визнано незаконним та скасовано рішення Молодіжненської сільської ради від 25.05.2007 р. № 716-V.
		Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що з врахуванням того, що Господарським судом Одеської області по справі № 916/4329/14, яке набрало законної сили та скасоване не було, вже розглянуто позовну вимогу прокурора щодо визнання незаконним та скасування рішення від 20.03.2008р. № 1104-V «Про передачу ТОВ «Саймон» у довгострокову оренду строком на 49 років земельних ділянок загальною площею 8,5780 га для проведення берегоукріплювальних робіт і будівництва гідротехнічних протизсувних споруд, розміщення та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення для організації відпочинку населення, розташованої в АДРЕСА_1, Овідіопольського району, Одеської області» та не віднайдено незаконності цього рішення, на підставі п.2 ч. 1 ст.80 ГПК України має бути припиненим провадження по справі № 916/1041/17 в частині позовних вимог прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 20.03.2008 р.              № 1104-V «Про передачу ТОВ «Саймон» у довгострокову оренду строком на 49 років земельних ділянок загальною площею 8,5780 га для проведення берегоукріплювальних робіт і будівництва гідротехнічних протизсувних споруд, розміщення та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення для організації відпочинку населення, розташованої в АДРЕСА_1, Овідіопольського району Одеської області».
		Розглянувши позовну вимогу прокурора про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди земельної ділянки від 14.04.2008р., укладеного між Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської області та ТОВ «Саймон» щодо земельної ділянки площею 8,5780 га, розташованої у АДРЕСА_1, Овідіопольського району Одеської області, суд встановив, що з огляду на законність рішення Ради від 20.03.2008 р. № 1104-V, яка встановлена рішенням суду, що набрало законної сили (у справі  № 916/4329/14), та відсутності підтвердження обставин, на які послався прокурор, як на підставу своїх вимог про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 14.04.2008р., зокрема, на відсутність у сільради повноважень орендодавця відповідно до чинного на момент укладення договору законодавства, підстави для визнання недійсним Договору оренди від 14.04.2008 року відсутні.
		Щодо позовної вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 25.05.2007р. № 716-V «Про вилучення із земель Міністерства оборони України КЕЧ Одеського району земельної ділянки, загальною площею 2,1га, зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради (в межах с. Молодіжне)», суд взяв до уваги доводи Прокурора та позивачів щодо того, що на земельній ділянці площею 2,10 га до цього часу розташовані нерухомі об'єкти, що перебувають у державній власності, частина з яких знаходиться у зруйнованому та напівзруйнованому стані,  - будівлі та споруди бази відпочинку «Ювілейний».
		Зокрема, суд першої інстанції як доказ вищевказаному врахував акт філії «ОУВТ» Концерну «Військторгсервіс» від 02.09.2016 року, складеного за результатами обстеження земельної ділянки, будівель та споруд бази відпочинку «Ювілейна» (АДРЕСА_1, Овідіопольського району).
		Так як КМУ, МОУ не приймались рішення про надання згоди на списання об'єктів нерухомого державного майна бази відпочинку «Ювілейна», ФДМУ відповідного погодження не надавав, об'єкти на земельній ділянці 2,10 га не реалізовані, суд зробив висновок, що прийняття Молодіжненською сільською радою 25.05.2007 р. рішення № 716-V про вилучення цієї земельної ділянки із земель оборони та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради є передчасним, таким, що порушує права власника вище названих будівель як користувача земельної ділянки, на якій ця нерухомість розташована, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.  
		Одночасно, суд дійшов висновку про те, що рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 25.05.2007р. № 716-V  хоч і має ненормативний характер одноразового застосування, проте, є не реалізованим з причини того, що державні акти про право власності громадян України оформлені лише на частину цієї земельної ділянки.
		Не погодившись з рішенням місцевого суду, перший заступник військового прокурора Південного регіону України звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14.04.2008 року та в частині припинення провадження у справі щодо визнання незаконним та скасування рішення Молодіжненської сільської ради від 20.03.2008 р. № 1104-V, та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. 
		Доводи апеляційної скарги Прокурора ґрунтуються на тому, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для припинення провадження згідно п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України у частині позовних вимог, зважаючи на відмінність справи № 916/1041/17 та розглянутої раніше господарськими судами справи № 916/4329/14 за суб'єктним складом та змістом позовних вимог. Окрім того, Прокурор вважає, що суд першої інстанції неправомірно послався на встановлені судовим рішенням у справі  № 916/4329/14 обставини як преюдиціальні, відмовивши у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним Договору оренди від 14.04.2008 року.
		Доводи апеляційної скарги Молодіжненської сільської ради ґрунтуються на тому, що на земельній ділянці 2,10 га відсутнє нерухоме майно Міністерства оборони України, тому земельна ділянка могла бути вилучена із земель Міністерства оборони України та зарахована до земель запасу, до того ж спірне рішення вичерпало свою дію шляхом його виконання, а тому є ненормативним актом індивідуальної дії та не підлягає скасуванню. Окрім того, Рада в своїй апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції протиправно не застосував строки позовної давності, оскільки позивачами було пропущено строки звернення до суду із позовною вимогою про скасування спірного рішення Ради від 25.05.2007р. № 716-V.
		З апеляційною скаргою на рішення суду від 18.07.2017 року також звернулась третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, ОСОБА_9. Згідно доводів її апеляційної скарги, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази знаходження нерухомого майна бази відпочинку «Ювілейний» на земельній ділянці площею 2,10 га, що була вилучена із земель Міністерства оборони України та зарахована до земель запасу спірним рішенням Ради від 25.05.2007р. № 716-V. Також апелянт наголосила на тому, що спірне рішення вичерпало свою дію шляхом його виконання, зокрема, вказала, що внаслідок прийняття даного рішення ОСОБА_9 в подальшому був отриманий Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га за адресою АДРЕСА_1. Окрім того, апелянт ОСОБА_9 вважає, що суд першої інстанції повинен був  застосувати строки позовної давності до позовної вимоги про скасування спірного рішення Ради від 25.05.2007р. № 716-V. Виходячи з такого, ОСОБА_9 просила скасувати рішення в частині визнання незаконним та скасування рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 25.05.2007р. № 716-V.
		В судове засідання 05.10.2017 року не з'явились треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_9, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, хоча вказані особи належним чином повідомлялись про судове засідання. Оскільки явка сторін не визнавалась обов'язковою, у зв'язку з обмеженістю строку апеляційного розгляду, судова колегія дійшла висновку про можливість завершення апеляційного перегляду без участі зазначених осіб.
		          ТОВ «Саймон» було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого представник в судовому засіданні просив апеляційну скаргу Першого заступника військового прокурора Південного регіону України залишити без задоволення , оскаржуване рішення в частині припинення провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Молодіжненської сільської ради від 20.03.2008 № 1104-V та відмовити у задоволенні позову про визнання недійсним з моменту укладання договору оренди земельної ділянки від 14.04.2008 року.
		    Від ТОВ «Саймон» надійшли пояснення до апеляційної скарги Молодіжненської сільської ради, відповідно до яких в судовому засіданні просив апеляційну скапну ради задовольнити.
		    Представником Кабінету Міністрів України у відзиві на апеляційні скарги також просив  скасувати оскаржуване в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 14.04.2008 року та скасувати рішення в частині припинення провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Молодіжненської сільської ради від 20.03.2008 № 1104-V, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Виконуючого обов'язки військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, в особі Міністерства оборони України, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси задовольнити  у повному обсязі.
		Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено під час апеляційного перегляду, у 1986 році виконавчим комітетом Овідіопольської районної Ради народних депутатів видано Квартирно-експлуатаційній частині Одеського району державний акт на право користування землею серії Б № 032344, у відповідності до якого для задоволення державних потреб землекористувачу надано в безстрокове та безоплатне користування земельну ділянку 586,5 га, до складу якої, зокрема, увійшла земельна ділянка, розташована на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.
		На частині вказаної земельної ділянки площею 12,5 га, розташованої за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, АДРЕСА_1, розміщувалися будівлі та споруди бази відпочинку, закріпленої за Державним підприємством Міністерства оборони України "Оздоровчий комплекс "Ювілейний", яке в подальшому відповідно до наказу Міністра оборони України від 25.07.2006р. № 454 було реорганізовано шляхом його приєднання до Державного підприємства Міністерства оборони України "Управління торгівлі Південного оперативного командування", правонаступником якого на теперішній час є Концерн "Військторгсервіс".
		11.07.2003р. Овідіопольською районною державною адміністрацією винесено розпорядження № 459 „Про визнання права власності на будівлі та споруди „ОК „Ювілейний", відповідно до якого визнано за ДП МОУ право власності на будівлі та споруди „ОК „Ювілейний", які перебувають на балансі вказаного підприємства і знаходяться в АДРЕСА_1, Овідіопольського району Одеської області, про що видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14.07.2003 р.  
		У зв'язку з реалізацією будівель та споруд Державного підприємства Міністерства оборони України "Оздоровчий комплекс "Ювілейний", розташованих по АДРЕСА_1 в с. Молодіжному Овідіопольського району, міністр оборони України звернувся з листом до голови державної адміністрації Овідіопольського району Одеської області із листом від 23.12.2004р. №220/2826, в якому повідомив, що Міністерство оборони України не заперечує проти вилучення земельної ділянки площею 12,5 га із земель оборони з метою землевідведення новому власнику майна.
		25.03.2005р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Саймон" (покупцем) укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу майна об'єкта соціальної сфери шляхом продажу на аукціоні, відповідно до умов якого товариством придбано у власність 73/5000 частини нежитлової будівлі та споруди оздоровчого комплексу "Ювілейний", що знаходяться в Одеській області Овідіопольського району в с. Молодіжному по АДРЕСА_1.
		Право власності ТОВ „Саймон" на придбане за договором купівлі-продажу від 25.03.2005р. майно підтверджується Витягом з Державного реєстру правочинів №821149 від 25.03.2005р., Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7102933 від 26.04.2005р.
		     20.01.2006р. Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району прийнято рішення №1436-IV, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ТОВ "Саймон" у довгострокову оренду строком на 49 років земельної ділянки загальною площею 9,9101га, розташованої на території сільської ради в с. Молодіжному по АДРЕСА_1, для проведення берегоукріплювальних робіт і будівництва гідротехнічних протизсувних споруд, розміщення та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення для відпочинку населення, за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні Міністерства оборони України в особі Одеської квартирно-експлуатаційної частини району і використовуються для розміщення та обслуговування оздоровчого комплексу "Ювілейний", за умови письмової згоди землекористувача на вилучення у нього цієї земельної ділянки.
		Після надання сільською радою дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ТОВ "Саймон" в оренду земельної ділянки загальною площею 9,9101га, Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління листом від 23.11.2006р. за №303/22/1/742 погодило вилучення земельних ділянок у меншому розмірі - загальною площею 8,5780 га із земель, наданих в постійне користування Квартирно-експлуатаційній частині Одеського району на території Молодіжненської сільської ради в межах села Молодіжне по АДРЕСА_1.
		Рішенням виконкому Молодіжненської сільської ради № 38 від 31.03.2006р. надано ТОВ „Саймон" дозвіл на будівництво берегоукріплювальних  протизсувних споруд та реконструкцію існуючих об'єктів рекреаційного призначення для організації відпочинку населення на земельній ділянці загальною площею 9,9101 га, що знаходиться на території сільської ради в с. Молодіжному по АДРЕСА_1, відповідно до погоджених та затверджених у встановленому прядку проектів будівництва та реконструкції вказаних об'єктів.
		14.12.2007р. Молодіжненською сільрадою прийнято рішення №1018-V, яким затверджено містобудівне обґрунтування ТОВ „Саймон" розміщення та будівництво берегоукріплювальних протизсувних споруд на земельній ділянці загальною площею 8,5780 га, розташованої в с. Молодіжному по АДРЕСА_1. Відповідно до рішень Молодіжненської сільської ради № 1436-ІV від 20.01.2006р., №38 від 31.03.2006р. за результатами проведення будівництва берегоукріплювальних робіт ТОВ „Саймон" замовлено та отримано акти ГУ промисловості та розвитку інфраструктури інженерно-геологічного обстеження території та узгодження її використання № 63-06, № 92-06 від 14.06.2006р., дозвіл Інспекції ДАБК Овідіопольського району на виконання будівельних робіт № 54 від 26.12.2006р., дозвіл Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря на відновлення робіт щодо проведення будівництва гідротехнічних робіт на морському узбережжі комплексу „Ювілейний" №04/05/1 від 26.04.2007р., акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 29.08.2008р., декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстровану Інспекцією ДАБК в Одеській області 21.12.2012р.
		В подальшому ТОВ „Саймон", на підставі рішення Молодіжненської сільської ради №212 від 31.10.2012р., отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27.12.2012р. на збудовані гідротехнічні споруди, яким за рішенням Молодіжненської сільської ради №266 від 24.12.2012р. присвоєно адресу:  Одеська область, Овідіопольський район, АДРЕСА_1.       
		Відповідно до наказу МОУ № 454 від 25.07.2006р. „Про реорганізацію ДП МОУ „ОК „Ювілейний" припинено діяльність ДП МОУ „ОК „ Ювілейний", шляхом реорганізації його через приєднання до ДП МОУ „Управління торгівлі Південного оперативного командування", визначено ДП МОУ „Управління торгівлі Південного оперативного командування" правонаступником усіх майнових прав та обов'язків ДП МОУ „ОК „ Ювілейний", основні фонди та оборотні кошти, інші цінності ДП МОУ „Оздоровчий комплекс „ Ювілейний", що реорганізовується, вирішено закріпити за ДП МОУ „Управління торгівлі Південного оперативного командування" на праві господарського відання згідно із затвердженим передавальним актом як внески до статутного фонду (п.п.1, 2, 3 наказу).  
		За наказом МОУ №125 від 06.04.2007р. припинено діяльність ДП МОУ „Управління торгівлі Південного оперативного командування", шляхом реорганізації його через приєднання до Концерну „Військторгсервіс", визначено останнього правонаступником всіх майнових прав та обов'язків ДП МОУ  „Управління торгівлі Південного оперативного командування", основні фонди та оборотні кошти, інші цінності ДП МОУ „Управління торгівлі Південного оперативного командування" закріплено за концерном „Військторгсервіс". 19.01.2009р. МОУ затверджено передавальний акт „Приймання-передачі основних фондів, оборотних активів, власного капіталу та зобов'язань ДП МОУ „Управління торгівлі Південного оперативного командування" у зв'язку із його реорганізацією шляхом приєднання до Концерну „Військторгсервіс", у т.ч. за вказаним актом було передано нежитлові будівлі, будівлі та споруди „ОК „ Ювілейний" за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, АДРЕСА_1.    
		Згідно листа № 303/22/1/762 від 03.11.2006р. Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління повідомило ТОВ „Саймон", що не заперечує проти вилучення земельних ділянок рекреаційного призначення загальною площею 8,5780 га, які розташовані у Одеській області, Овідіопольський район, АДРЕСА_1.
		Рішенням Молодіжненської сільської ради від 20.03.2008р. № 1104-V затверджено проект відведення ТОВ „Саймон" у довгострокову оренду на 49 років земельних ділянок загальною площею 8,5780 га, у зв'язку із придбанням ТОВ „Саймон" 73/5000 частин нежитлової будівлі, будівель та споруд „ОК „Ювілейний", на підставі листа-згоди МОУ № 220/2826 від 23.12.2004р., та передано ці земельні ділянки ТОВ „Саймон" у довгострокову оренду.            
		14.04.2008 р. між Молодіжненською сільською радою (орендодавець) та ТОВ „Саймон" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення V скликання ХVІІІ сесії Молодіжненської сільської ради від 20.03.2008р. №1104-V надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельні ділянки загальною площею 8,5780 га (земельну ділянку № 1 - площею 8,4389 га; земельну ділянку №2 - площею 0,1391 га), яка знаходиться на території Молодіжненської сільської ради в межах населеного пункту за адресою: 67840, Одеська область, Овідіопольський район, АДРЕСА_1.
		Згідно п.п.2.1., 2.2., 2.3. договору оренди земельної ділянки від 14.04.2008р. в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 8,5780га (земельна ділянка №1 площею 8,4389га, кадастровий номер земельної ділянки в державному реєстрі земель - НОМЕР_1; земельна ділянка №2 площею 0,1391га, кадастровий номер земельної ділянки в державному реєстрі земель - НОМЕР_2), в тому числі: 8,5780га - забудовані землі, що використовуються для відпочинку та інші відкриті землі (57 кемпінгів, будинків для відпочинку або для проведення відпусток) для проведення берегоукріплювальних робіт і будівництва гідротехнічних протизсувних споруд, розміщення та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення для відпочинку населення, яка знаходиться на території Молодіжненської сільської ради в межах населеного пункту за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, АДРЕСА_1. На земельній ділянці, яка передається в оренду за цим договором є об'єкти нерухомого майна, на підставі договору купівлі-продажу державного майна об'єкта соціальної інфраструктури шляхом продажу на аукціоні, 73/5000 частин не житлової будівлі, будівель і споруд „ОК „Ювілейний", укладеного 25.03.2005р. між РВ ФДМУ по Одеській області та ТОВ „Саймон". Межі земельної ділянки, яка є об'єктом оренди за цим договором, встановлені в натурі (на місцевості) згідно акту встановлення меж земельної ділянки від 04.04.2008р., що додається до договору.
		За положеннями п.3.1. договору оренди земельної ділянки від 14.04.2008р. договір укладено на 49 років, який починає обчислюватись з дня державної реєстрації договору відповідно до чинного законодавства. Договір за взаємною згодою сторін укладається у простій письмовій формі та не потребує подальшого нотаріального посвідчення у відповідності до приписів Закону України „Про оренду землі".      
		Відповідно до умов  п.п.4.3.1., 4.3.2., 4.3.3., 4.3.4.. 4.4.1. договору оренди земельної ділянки від 14.04.2008р. за користування орендованою земельною ділянкою №1 площею 8,4389га встановлено орендну плату (на нормативний період будівництва) у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що у грошовому еквіваленті становить 147900,15грн. за рік; за користування орендованою земельною ділянкою №2 площею 0,1391га встановлено орендну плату (на нормативний період будівництва) у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що у грошовому виразі становить 2437,86грн. за рік. Після завершення будівництва орендна плата за земельну ділянку №1 площею 8,4389га визначається у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що у грошовому виразі складає 799500,78грн. за рік; після завершення будівництва орендна плата за земельну ділянку №2 площею 0,1391га визначається у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що у грошовому виразі складає 12189,33грн. за рік. Орендна плата, зазначена в п.4.3. договору сплачується орендарем рівними частинами щомісяця в строк до 15 числа кожного місяця за визначеними реквізитами.    
		Крім того, до договору підписано акт від 04.04.2008р. про встановлення в натурі меж земельних ділянок, переданих у довгострокову оренду строком на 49 років ТОВ „Саймон" для проведення берегоукріплювальних робіт і будівництва гідротехнічних протизсувних споруд, розміщення та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення для відпочинку населення за адресою: АДРЕСА_1 Овідіопольського району Одеської області.
		Право оренди ТОВ „Саймон" зареєстровано 23.11.2015р., про що свідчать Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №49395301 від 09.12.2015р., №49394098 від 09.12.2015р.  
		На виконання умов договору оренди від 14.04.2008р. ТОВ „Саймон" сплачував орендну плату, про що свідчать наявні у справі довідка ПАТ „Банк Восток" №008-05-70 від 27.06.2017р., платіжні доручення за період з 30.01.2013р. по 21.09.2015р.
		24.12.2015р. Молодіжненська сільська рада прийняла рішення № 66-VII „Про розроблення детального плану території земельної ділянки, що знаходиться в довгостроковій оренді у ТОВ „Саймон" за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, АДРЕСА_1.
		Згідно Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26.06.2017р. № № 90582486, 90573625,  земельні ділянки площею 8,4389га, кадастровий номер №5123782000:02:004:3019, площею 0,1391га, кадастровий номер №5123782000:02:004:3020, розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, АДРЕСА_1, зареєстровані за територіальною громадою в особі Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району.  
		Листом №661 від 23.04.2007р. КЕВ м. Одеси повідомило Молодіжненську сільську раду про те, що не заперечує проти вилучення земельних ділянок загальною площею 2,1 га із земель наданих у постійне користування КЕЧ Одеського району на території Молодіжненської сільської ради в межах села Молодіжне по АДРЕСА_1
		Рішенням Молодіжненської сільської ради №716-V від 25.05.2007р. ухвалено вилучити із земель Міністерства оборони України (КЕЧ Одеського району) земельну ділянку загальною площею 2,1 га, яка використовується КЕЧ Одеського району на підставі Державного акту на право постійного користування землею №Р-6-86 від 1986р. (Б №032344) за згодою Міністерства оборони України (лист КЕВ від 23.04.2007р. №661) та зарахувати її до земель запасу Молодіжненської сільської ради в т.ч.: земельну ділянку №1, площею 1,59га, до категорії земель житлової та громадської забудови, земельну ділянку №2, площею 0,51га, до категорії земель рекреаційного призначення (в межах с. Молодіжне).    
		09.09.2008р. Молодіжненською сільською радою прийнято рішення №1266-V, яким затверджено технічні документації по складанню державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, що передаються громадянам України, для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) в с. Молодіжне, передано вказані земельні ділянки безкоштовно у власність громадян України, та видано їм відповідні акти на право приватної власності на землю.  
		Про факт перебування земельних ділянок у власності громадян ОСОБА_34, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_11,  ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21,ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_9, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29,  ОСОБА_30 свідчать Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26.04.2017р. №№85910956, 85908359, 85908960, від 22.06.2017р. №90351005, а також державні акти на право власності на земельну ділянку №319445 від 09.10.2009р., №319453 від 30.09.2009р., №319449 від 09.09.2009р., №319455 від 17.07.2009р., №319457 від 17.07.2009р., №319454 від 17.07.2009р., №319458 від 17.07.2009р., №319456 від 17.07.2009р., №319460 від 17.07.2009р., №319459 від 15.12.2008р., №319450 від 15.12.2008р., №319448 від 08.12.2008р., №319447 від 08.12.2008р., №319446 від 08.12.2008р., №319452 від 15.12.2008р., №319444 від 15.12.2008р., №319443 від 15.12.2008р., №319454 від 09.09.2009р.  
		Згідно акту Філії „ОУВТ" Концерну „Військторгсервіс" від 02.09.2016р., складеного за результатами обстеження земельної ділянки, будівель та споруд бази відпочинку „Ювілейний" (АДРЕСА_1, Овідіопольського району), на земельній ділянці бази відпочинку „Ювілейний" загальною площею 58 849 кв.м. розташовані нерухомі об'єкти, частина з яких перебуває у зруйнованому та напівзруйнованому стані.  
		16.07.2015р. КП „БТІ" було складено Технічний паспорт на будівлі та споруди бази відпочинку „Ювілейна" за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, АДРЕСА_1.
		Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.01.2015р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.03.2015р., постановою Вищого господарського суду України від 09.06.2015р., по справі № 916/4329/14 за позовом Першого заступника військового прокурора Південного регіону України, в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до Молодіжненської сільської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Саймон", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кабінету Міністрів України, Концерну "Військторгсервіс", відмовлено повністю у задоволенні позову про визнання незаконним та скасування рішення від 20.03.2008р. № 1104-V "Про передачу ТОВ "Саймон" у довгострокову оренду строком на 49 років земельних ділянок загальною площею 8,5780 га для проведення берегоукріплювальних робіт і будівництва гідротехнічних протизсувних споруд, розміщення та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення для організації відпочинку населення, розташованої в АДРЕСА_1, Овідіопольського району, Одеської області».
		Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.01.2015р. по справі №916/4329/14 встановлено наступне: «... Згода Міністра оборони України на вилучення земельної ділянки за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, АДРЕСА_1 площею 12,5 га з земель оборони з метою землевідведення новому власнику майна була надана в формі листа за                    № 220/2826 від 23.12.2004 р. Враховуючи, що чинним на час прийняття відповідачем спірного рішення законодавством не було встановлено форми, в якій надається згода Міністра оборони України на вилучення земельних ділянок, суд вважає, що лист за  № 220/2826 від 23.12.2004 р. є належним доказом такої згоди, оскільки у ньому викладено волевиявлення щодо вилучення відповідачем спірної земельної ділянки. При цьому, прийняття відповідачем спірного рішення не потребувало прийняття окремого рішення (погодження) Кабінетом Міністрів України, адже згідно чинного на той час законодавства для прийняття рішення про вилучення земельної ділянки державної власності в зв'язку з добровільною відмовою землекористувача достатньою була наявність згоди Міністерства оборони України як суб'єкта управління військовим майном...".
		Також, судом у рішенні від 12.01.2015р. по справі № 916/4329/14 встановлено, що згідно листа Південного територіального Квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України від 23.11.2006 року за                                    № 303/22/1/742, Управління не заперечує проти вилучення земельних ділянок загальною площею 8,5780 га  із земель наданих в постійне користування квартирно-експлуатаційній частині Одеського району на території Молодіжненської сільської ради Одеської області в межах АДРЕСА_1. Отже, враховуючи те, що КЕВ м. Одеси є структурним підрозділом Південного територіального Квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та підпорядковується начальнику цього управління, лист від 23.11.2006р. за №303/22/1/742 за підписом начальника управління ОСОБА_31, на думку суду є належним доказом наявності згоди землекористувача на вилучення земельної ділянки.
		З огляду на встановлені обставини апеляційна інстанція зазначає наступне.
		Згідно ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Відповідно до п.2.6. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
		Таким чином, преюдиціальним для даної справи є встановлення судом по справі № 916/4329/14 фактів надання згоди на вилучення спірних земельних ділянок з боку МОУ у листі № 220/2826 від 23.12.2004р., Південного територіального Квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України у листі №303/22/1/742 від 23.11.2006р.
		Відповідно до п.2 ч. 1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
		          Таким чином, з врахуванням того, що Господарським судом Одеської області по справі № 916/4329/14, яке набрало законної сили та скасоване не було, вже розглянуто позовну вимогу прокурора щодо визнання незаконним та скасування рішення від 20.03.2008р. №1104-V "Про передачу ТОВ "Саймон" у довгострокову оренду строком на 49 років земельних ділянок загальною площею 8,5780 га для проведення берегоукріплювальних робіт і будівництва гідротехнічних протизсувних споруд, розміщення та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення для організації відпочинку населення, розташованої в АДРЕСА_1, Овідіопольського району, Одеської області" та не віднайдено незаконності цього рішення, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необхідності на підставі п.2 ч. 1 ст.80 ГПК України припинення провадження по справі № 916/1041/17 в частині позовних вимог прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 20.03.2008р. №1104-V „Про передачу ТОВ „Саймон" у довгострокову оренду строком на 49 років земельних ділянок загальною площею 8,5780га для проведення берегоукріплювальних робіт і будівництва гідротехнічних протизсувних споруд, розміщення та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення для організації відпочинку населення, розташованої в АДРЕСА_1, Овідіопольського району Одеської області".
		Зважаючи на те, що всі сторони по справі брали участь у розгляді справі                  № 916/4329/14, хоча і в різних процесуальних статусах, а предметом позовної вимоги є скасування того ж самого рішення сільської ради з тих же підстав, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано припинив провадження в цій частині позовних вимог.
		Окрім того, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
		Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи уподовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у справі "Brumarescu v. Romania" від 28 листопада 1999 року наголосив, що "право на справедливий судовий розгляд», гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів".
		"Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі" (справа "Ryabykh v. Russia" від 24 липня 2003 року).
		Згідно ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
		Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України „Про оренду землі").
		За положеннями ч.4 ст.4 Закону України „Про оренду землі" орендодавцями  земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи  виконавчої  влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
		Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам  цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Положеннями ч.ч.1, 2, 3 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.  Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Приписи п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику  розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6.11.2009р. №9  передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Отже, в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
		Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 12.01.2015р. по справі № 916/4329/14 було підтверджено законність рішення Молодіжненської сільської ради від 20.03.2008р. №1104-V "Про передачу ТОВ "Саймон" у довгострокову оренду строком на 49 років земельних ділянок загальною площею 8,5780 га для проведення берегоукріплювальних робіт і будівництва гідротехнічних протизсувних споруд, розміщення та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення для організації відпочинку населення, розташованої в АДРЕСА_1, Овідіопольського району, Одеської області», яким, зокрема, ухвалено укласти із ТОВ „Саймон" договір оренди земельної ділянки загальною площею 8,5780 га строком на 49 років. Крім того, рішенням по справі №916/4329/14 встановлено правомірність надання згоди на вилучення спірних земельних ділянок з боку МОУ у листі №220/2826 від 23.12.2004р., Південного територіального Квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України у листі №303/22/1/742 від 23.11.2006р.
		Інших підстав для визнання недійсним Договору оренди від 14.04.2008 року, окрім незаконності рішення Молодіжненської сільської ради від 20.03.2008 р.  № 1104-V, прокурором не наведено.
		За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої інстанції було перевірено всі обставини, на які послався прокурор, як на підставу своїх вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14.04.2008р., укладеного між Молодіжненською сільською радою та ТОВ „Саймон", досліджено чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, за результатами чого не знайшли свого підтвердження обставини, що на них послався прокурор, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, а саме, відсутності у сільради повноважень орендодавця відповідно до чинного на момент укладення договору законодавства.
		З огляду на вказане, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовної вимоги прокурора про визнання недійсним з моменту укладення Договору оренди земельної ділянки від 14.04.2008р., укладеного між Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської області та ТОВ «Саймон» щодо земельної ділянки площею 8,5780 га, розташованої в           АДРЕСА_1.
		Разом з тим, судова колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо незаконності рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 25.05.2007р. № 716-V «Про вилучення із земель Міністерства оборони України КЕЧ Одеського району земельної ділянки, загальною площею 2,1 га, та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради (в межах с. Молодіжне)», з огляду на таке.
		За змістом ч. 1 ст. 77 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони», землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно законодавства України.
		Частиною 2 ст. 77 Земельного кодексу України унормовано, що землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності (в редакції, яка діяла до 06.09.12 року).
		Цільове призначення земель оборони та виконання ними специфічних соціально-економічних функцій обумовлює їх перебування тільки у державній та комунальній власності. При цьому землі для потреб оборони є об'єктом права саме державної власності. Лише в окремих випадках певні земельні ділянки із земель оборони можуть передаватися у комунальну власність. Така можливість визначається п. б) ч. 3 статті 84 Земельного кодексу України, згідно з якою до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.
		Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб. 
		За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», серед суб'єктів управління об'єктами державної власності нарівні з іншими є міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління).
		Згідно п. 18 ч. 1 ст. 6, Закону України «Про управління об'єктами державної власності», уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань приймають рішення про передачу об'єктів державної власності в комунальну власність.
		Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України», Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.
		Згідно абз. 9 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про оборону України», Міністерство оборони України здійснює управління переданим Міністерству оборони України військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.
		Відповідно до пунктів 44, 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основних правил користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997р. № 483, за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно з статтею 27 Земельного кодексу України. Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.
		Таким чином, Міністерство оборони України виступало уповноваженим органом, який мав право розпоряджатись переданою йому в управління земельною ділянкою, в тому числі приймати рішення про згоду на її вилучення.
		Так, 23.12.2004 року Міністерство оборони України звернулось на адресу голови Державної адміністрації Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_32 з листом за № 220/2826 за підписом Міністра оборони України ОСОБА_33, відповідно до якого, в зв'язку з реалізацією будівель та споруд Державного підприємства Міністерства оборони України «Оздоровчий комплекс «Ювілейний», розташованих в с. Молодіжному по АДРЕСА_1, Овідіопольського району, Міністерство оборони України не заперечує проти вилучення земельної ділянки площею 12,5 га з земель оборони з метою землевідведення новому власнику майна.
		З листа Квартирно-експлуатаційної частини Одеського району від 23.04.2007 року № 661 вбачається, що КЕВ м. Одеси, враховуючи рішення Міністра оборони України від 23.12.2004 р. № 220/2826, не заперечує проти вилучення земельних ділянок загальною площею 2,1 га згідно плану меж, що додається, із земель наданих в постійне користування квартирно-експлуатаційній частині Одеського району на території Молодіжненської сільської ради Одеської області в межах села Молодіжне.
		Отже, лист Міністра оборони України від 23.12.2004 р. за № 220/2826 та лист Квартирно-експлуатаційної частини Одеського району від 23.04.2007 року               № 661 є достатніми доказами про наявність згоди землекористувача на припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. 
		Частиною 5 вказаної статті (у чинній редакції на момент винесення спірного рішення) передбачалося, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		З викладеного вбачається, що наданню органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування у користування земельних ділянок обов'язково передувало припинення прав на них попередніх землевласників шляхом їх вилучення або викупу.
		У статті 141 Земельного кодексу України (у вказаній редакції) зазначався наступний вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою, а саме: 
		а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
		Порядок вилучення земельних ділянок закріплено у статті 149 Земельного кодексу України. 
		Згідно ч. 2 ст. 149 ЗКУ (в чинній на той момент редакції), вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. 
		Згідно ч. 3 ст. 149 ЗКУ, сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.
		Згідно ч. 9 ст. 149 ЗКУ, Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.
		Окрім того, згідно п. 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
		Так як спірна земельна ділянка не належала до категорії земель, визначених у ч. 9 ст. 149 ЗКУ, прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про її вилучення не вимагалось чинним на той час законодавством.
		Таким чином, вилучення земельної ділянки площею 2,10 га було правомірно проведено на підставі рішення Молодіжненської сільської ради за згодою землекористувачів.
		Суд першої інстанції, скасовуючи спірне рішення Ради, взяв до уваги доводи прокурора, що на земельній ділянці площею 2,10 га до цього часу розташовані нерухомі об'єкти, що перебувають у державній власності, частина з яких знаходиться у зруйнованому та напівзруйнованому стані,  - будівлі та споруди бази відпочинку «Ювілейний».
		Зокрема, суд першої інстанції як доказ вищевказаному врахував акт філії «ОУВТ» Концерну «Військторгсервіс» від 02.09.2016 року, складеного за результатами обстеження земельної ділянки, будівель та споруд бази відпочинку «Ювілейна» (АДРЕСА_1, Овідіопольського району). Згідно даного акту, на земельній ділянці бази відпочинку «Ювілейна» загальною площею 58 849 кв. м. розташовані нерухомі об'єкти, частина з яких перебуває у зруйнованому та напівзруйнованому стані, що перебувають у державній власності.
		Так як КМУ, МОУ не приймались рішення про надання згоди на списання об'єктів нерухомого державного майна бази відпочинку «Ювілейна», ФДМУ відповідного погодження не надавав, об'єкти на земельній ділянці 2,10 га не реалізовані, суд зробив висновок, що прийняття Молодіжненською сільською радою 25.05.2007 р. рішення  № 716-V про вилучення цієї земельної ділянки із земель оборони та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради є передчасним та таким, що порушує права власника вище названих будівель, як користувача земельної ділянки, на якій ця нерухомість розташована.  
		Разом з тим, судова колегія вважає, що такий висновок суду не ґрунтується на належних доказах.
		Так, разом із апеляційною скаргою Молодіжненською сільською радою до суду надано Акт розбирання будівель та споруд (на вилученій спірній земельній ділянці) від 18 липня 2008 року за підписами комісії, призначеної наказом від 28 серпня 2006 року за № 23: голови комісії - заступника начальника УТ з ФЕР, членами комісії: помічником начальника з виробництва, провідним інженером з підготовки кадрів та ТБ, завідувачем господарством та затверджений начальником Державного підприємства Міністерства оборони України управління торгівлі ЮОК та скріпленого печаткою, з якого вбачається, що 13 (тринадцять) будівель «Оздоровчого комплексу «Ювілейний»» були розібрані на підставі складених Актів списання основних засобів від 22.11.2006 року.
		Вказане підтверджується наявним в матеріалах справи технічним паспортом на будівлі та споруди бази відпочинку «Ювілейний», розробленим комунальним підприємством «Бюро технічної документації» м. Іллічівська 16.07.2015 року, який містить дані про знесені об'єкти нерухомості.
		Окрім того, з акту філії «ОУВТ» Концерну «Військторгсервіс» від 02.09.2016 року не вбачається, що спірна земельна ділянка площею 2,10 га знаходиться саме в межах земель бази відпочинку «Ювілейна» загальною площею 58 849 кв. м. і що саме на ній розташовані напівзруйновані об'єкти нерухомості, про які йдеться мова в акті.
		Судом першої інстанції також не врахував, що землі 2,10 га згідно наявної в матеріалах справи схеми складались із двох частин: земельної ділянки 1,59 га та земельної ділянки 0,51 га, які не межують одна з одною.
		Таким чином, висновки суду першої інстанції у цій частині не відповідають обставинам справи та зроблені за відсутності належних доказів.
		Конституційний Суд України в п. 5 мотивувальної частини рішення від 16.04.2009р. №7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, зверненні до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.
		Так, судова колегія не може погодитись із висновком суду першої інстанції про те, що спірне рішення хоч і має ненормативний характер одноразового застосування, проте, є не реалізованим з причини того, що державні акти про право власності громадян України оформлені лише на частину цієї земельної ділянки.
		Зокрема, судом не враховано, що на підставі даного спірного рішення, Радою в подальшому були прийняті рішення від 20 березня 2008 року № 1121-V «Про надання дозволу на підготовку технічної документації по складанню державних актів на право власності безкоштовно гр. України (згідно додатку) на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) с. Молодіжне, Овідіопольський  район, Одеської області» та рішення від 09 вересня 2008 року № 1266-V «Про затвердження технічної документації по складанню державних актів та передачу земельних ділянок безкоштовно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) гр. України (згідно додатку) в с. Молодіжне, Овідіопольського району, Одеської області».
		Так, на підставі рішення Ради від 09 вересня 2008 року № 1266-V були видані Державні акти на право користування земельною ділянкою гр. гр. ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_9, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30.
		А отже, спірне рішення є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, яке вичерпало свою дію внаслідок його виконання. Скасування таких актів не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.
		Отже, скасування рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 25.05.2007р. № 716-V «Про вилучення із земель Міністерства оборони України КЕЧ Одеського району земельної ділянки, загальною площею 2,1 га, та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради (в межах с. Молодіжне)» не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.
		Верховним Судом України в постанові від 11.11.2014р. у справі №21-405а14 (висновки за якою є обов'язковими для всіх судів) зазначено, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою силу фактом його виконання і з прийняттям якого визнаються правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.
		Аналогічна правова позиція викладена також в постановах Вищого господарського суду України від 29.07.2015р. у справі № 916/4012/14, від 12.11.2015р. у справі №916/3133/13.
		З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що обраний прокурором спосіб захисту прав позивачів про визнання незаконним та скасування рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 25.05.2007р. № 716-V «Про вилучення із земель Міністерства оборони України КЕЧ Одеського району земельної ділянки, загальною площею 2,1 га, та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради (в межах с. Молодіжне)» не призводить до поновлення порушених прав та інтересів позивачів стосовно земельної ділянки, відносно якої виник спір. 
		Спірне рішення у даній справі прийняте ще у 2007 році, тоді як позов про визнання його незаконним заявлено прокурором лише в 2017 року, тобто через 10 років.
		Верховний Суд України при розгляді справ, пов'язаних із застосуванням статті 15 Цивільного кодексу України, зазначив, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанови Верховного Суду України від 21.01.2015р. у справі № 6-215цс14, від 04.02.2015р. у справах №№ 6-222цс14, 6-233цс14).
		Звертаючись з позовом в інтересах держави через 10 років з моменту прийняття спірних рішень, прокурор, в установленому законом порядку, не довів належними засобами доказування факту порушення, невизнання або оспорювання прав та інтересів держави. Водночас, заявлена прокурором позовна вимога про визнання незаконним та скасування рішення Молодіжненської сільської ради сама по собі зводиться до вирішення питання щодо юридичної долі самого документа, а не щодо захисту порушеного або оспорюваного права позивачів, тоді як в порядку господарського судочинства захисту підлягають порушені або оспорювані права і охоронювані законом інтереси.
		Відповідно до п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» (із змінами і доповненнями), за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність сплинула і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
		Враховуючи те, що позовна вимога, предметом якої є визнання недійсним рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 25.05.2007р. № 716-V «Про вилучення із земель Міністерства оборони України КЕЧ Одеського району земельної ділянки, загальною площею 2,1 га, та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради (в межах с. Молодіжне)» є необґрунтованою, позовна давність у даному випадку не застосовується.
		За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2017 року у справі № 916/1041/17 частково не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому воно підлягає зміні, апеляційні скарги Молодіжненської сільської ради та ОСОБА_9 підлягають задоволенню, а у задоволенні апеляційної скарги Першого заступника військового прокурора Південного регіону України - відмовити.
		 
		Керуючись статтями 99, 101-105  Господарського              
		    процесуального кодексу України, колегія суддів, -
		П О С Т А Н О В И Л А:
		1.У задоволенні апеляційної скарги Першого заступника військового прокурора Південного регіону України - відмовити.
		2.Апеляційну скаргу Молодіжненської сільської ради та ОСОБА_9 задовольнити .
		3.Рішення господарського суду Одеської області від 18 липня 2017 року у справі № 916/1041/17 скасувати частково. 
		Викласти п.3 резолютивної частини рішення в наступній редакції: «У задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 25.05.2007 року № 716-V «Про вилучення із земель Міністерства оборони України КЕЧ Одеського району земельної ділянки, загальною площею 2,1 га та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради » - відмовити.» В решті рішення залишити без змін.                     
		Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
		Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
		 
		Повний текст постанови
		складено „09" жовтня  2017 року
		 
		Головуючий суддя                                                           С.І. Колоколов
		 
		Суддя                                                                               Г.П. Разюк
		 
		Суддя                                                                               Г.І. Діброва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...