Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/5462/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 10.10.2017. Зареєстровано: 11.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 13.10.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 296/5462/16-а
		2-а/296/25/17 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		  03 жовтня 2017 року                                                                                            м.Житомир
		Корольовський районний суд м. Житомира в складі: 
		головуючого - судді Бондарчука В.В., 
		суддів: Шалоти К.В., Сингаївського О.П.,
		за участю секретаря судового засідання Тузенко А.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Житомирського міського голови Сухомлина Сергія Івановича про скасування розпорядження та
		за позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Житомирського міського голови Сухомлина Сергія Івановича про визнання нечинним та скасування розпорядження, -
		                                                       ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися з позовом до Житомирського міського голови Сухомлина С.І., в обгрунтуваня якого вказали, що вони є жителями АДРЕСА_1 яка була перейменована з АДРЕСА_1 на підставі розпорядження відповідача №112 від 19.02.2016 на виконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал - соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та пропаганди їх символіки», що вступив в дію 21.05.2015. Однак, 19.04.2016 Житомирський міський голова видав розпорядження №303 «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 19.02.2016 №112 «Про перейменування топонімічних об"єктів та демонтаж пам"ятних знаків у м.Житомирі»», пунктом 1.1. якого виключено із додатку 1 пункт 26 (стосовно АДРЕСА_1). Вважають, що перейменування АДРЕСА_1 протирічать закону, оскільки останній обіймав керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище) та керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), тому розпорядження міського голови №303 від 19.04.2016 з пунктом 1.1. про виключення з додатку 1 (до розпорядження №112) пункту 26 (стосовно АДРЕСА_1) має бути скасоване.
		ОСОБА_5 та ОСОБА_6, теж жителі АДРЕСА_1 вступили у справу в якості третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги, пред"явивши позов до Житомирського міського голови Сухомлина С.І., в якому просили визнати нечинним та скасувати розпорядження міського голови №112 від 19.02.2016 «Про перейменування топонімічних об"єктів та демонтаж пам"ятних знаків у м.Житомирі» в частині пункту 1 стосовно перейменування АДРЕСА_1 на вулицю АДРЕСА_1 в м.Житомирі згідно пункту 26 додатку №1 до вказаного розпорядження. На вмотивування позову вказали, що під час прийняття цього документу в спірній частині не було дотримано вимог чинного законодавства, зокрема не було враховано пропозицій громадськості та науковців, не було отримано рекомендацій від Українського інституту національної пам"яті тощо. Вважають, що АДРЕСА_1 не підпадає під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал - соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та пропаганди їх символіки», оскільки ОСОБА_7 був організатором та учасником партизанського руху на Житомирщині, членом Українського штабу партизанського руху, командиром партизанського з"єднання. 
		В судовому засіданні позивачі позов підтримали та просили його задовольнити.
		Треті особи і їх адвокат також підтримали заявлений ними позов та просили його задовольнити.
		Представник відповідача заперечив проти задоволення обох позовів та просив відмовити у їх задоволенні за безпідставністю.
		Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що обидва позови не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.
		21 травня 2015 року набрав чинності Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (далі Закон № 317-VIII).
		Згідно п. 6 статті 7 Закону № 317-VIII Раді міністрів АРК, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом поміж іншого доручено в установленому порядку перейменувати райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об'єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об'єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.
		У разі, якщо протягом зазначеного в абзаці першому цього пункту строку сільською, селищною, міською радою в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке рішення у формі розпорядження приймається відповідним сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту.
		Згідно п.п. «є» п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» символіка комуністичного тоталітарного режиму - символіка, що включає: назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об'єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов'язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні зїзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов'язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).
		У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал- соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, у тому числі у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їх фрагментів на всій території України заборонено.
		На виконання вказаних норм Закону, 19.02.2016 року Житомирським міським головою Сухомлиним С.І. було видано розпорядження № 112 «Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятних знаків у м. Житомирі» з додатками № 1 та № 2, якими перейменовано топонімічні об'єкти в м. Житомирі без зміни нумерації будівель згідно з додатком 1, в тому числі й пунктом 26 перейменовано АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 4-7). 
		Розпорядженням № 303 від 19.04.2016 «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 19.02.2016 №112 «Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятних знаків у м.Житомирі»», пунктом 1.1. якого виключено із додатку 1 пункт 26 (стосовно АДРЕСА_1). Таке розпорядження міським головою було прийнято, враховуючи листи Українського інституту національної пам'яті щодо перейменування АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 41, 42).
		Як вбачається із пояснень представника відповідача та підтверджено матеріалами справи, метою прийняття такого розпорядження є виправлення помилки при перейменуванні АДРЕСА_1 та приведення його у відповідність до вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал - соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Наслідком прийняття оскаржуваного пункту розпорядження міського голови стало повернення АДРЕСА_1 
		Повно та всебічно дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що розпорядження міського голови №303 від 19.04.2016 «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 19.02.2016 №112 «Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятних знаків у м Житомирі», прийнято в межах та в порядку, передбаченому Законом України «Про місцеве самоврядування», Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об"єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв дат та історичних подій», з метою приведення розпорядження міського голови від 19.02.2016 №112 до вимог Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборони пропаганди їхньої символіки» та повернення АДРЕСА_1
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відповідно до статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова видає розпорядження. Відповідно до частини другої і статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.
		Враховуючи практику Конституційного Суду України, висновки якого щодо офіційного тлумачення положень законодавства є обов'язковими до врахування, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України). Така позиція Конституційного Суду України висловлена у рішенні від 16.04.2009 року №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування).
		Таким чином Житомирський міський голова мав повне право вносити зміни у своє розпорядження з метою приведення останнього до вимог законодавства.
		Щодо аргументів позивачів про порушення Житомирським міським головою тримісячного строку для перейменування вулиць, встановленого Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», судом встановлено, що даний закон не регулює спірні правовідносини, а отже і не може бути застосований до них.
		Вказаний вище Закон прийнятий з метою заборони пропаганди та використання символіки комуністичного тоталітарного режиму. До символіки, серед іншого, належать назви вулиць (п. «є» ч.4 ст. 1 Закону). Закон регулює правовідносини щодо перейменування лише тих вулиць, які у назві містять символіку комуністичного тоталітарного режиму та присвоєння цим вулицям нових назв відповідно до вимог закону. Разом з тим, АДРЕСА_1 є назвою, яка не містить комуністичної символіки, а відповідно і положення закону про «декомунізацію», в тому числі і будь-які строки, встановлені даним нормативним актом, не можуть регулювати діяльність міського голови в частині повернення вулиці АДРЕСА_1 її попередньої законної назви.
		Крім того, позивачі помилково обґрунтовують неправомірність розпорядження міського голови № 303 положеннями Закону України «Про географічні назви». Відповідно до преамбули вказаного закону, даний нормативно-правовий акт визначає правові основи регулювання відносин та діяльності, пов'язаних із встановленням назв географічних об'єктів, а також унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням та збереженням географічних назв.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про географічні назви» географічні об'єкти - цілісні і відносно стабільні утворення Землі природного або антропогенного походження, що існують або існували в минулому і характеризуються певним місцеположенням: орографічні - материки, гори, хребти, скелі, ущелини, льодовики, рівнини, низовини, яри, балки, острови, коси, вулкани, печери тощо; гідрографічні - океани, моря, затоки, протоки, лимани, озера, болота, водосховища, річки, канали тощо; адміністративно- територіальні - держави, автономні території, області, райони, міста, селища, села тощо; соціально-економічні - залізничні станції, роз'їзди, порти, пристані, аеропорти тощо; природно-заповідні - природні парки, заповідники, заказники, заповідні урочища та інші подібні об'єкти.
		Вулиці до географічних об'єктів не належать.
		Натомість, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», під об'єктами права власності також розуміються: сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости.
		Таким чином, законодавець чітко визначив, що назву вулиці слід присвоювати в порядку, передбаченому Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних по дій», а не в порядку, передбаченому Законом України «Про географічні назви». Тому посилання позивача на порушення міським головою норм Закону України «Про географічні назви» є неправильним, адже вказаний закон не регулює правовідносини, що склались при прийнятті розпорядження від 19.04.2016 року №303.
		Таким чином, судом встановлено, що розпорядження міського голови від 19.04.2016 року №303 «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 19.02.2016 №112» прийняте в межах та в порядку передбаченому Законом України «Про місцеве самоврядування», Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» з метою приведення розпорядження міського голови від 19.02.2016 №112 до вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та повернення АДРЕСА_1
		Разом з тим, на обгрунтування позову позивачі посилаються, в тому числі, і на лист Українського інституту національної пам'яті від 30.05.2016 за №02/1386, в якому зазначено, що забороняється перейменовувати або надавати географічним об'єктам ім'я ОСОБА_7 (1909-1983) - особи, яка обіймала керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище) та керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР) (том 1, а.с. 9 ).
		Однак, суд критично ставиться до таких доводів позивачів, оскільки вони спростовуються наступними матеріалами, які були предметом розгляду міським головою.
		Зокрема, як вбачається із матеріалів справи, листом того ж Українського інституту національної пам'яті від 23.03.2016 за №01/790, повідомлено, що АДРЕСА_1 не підпадає під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», оскільки названа на честь ОСОБА_7 (1909-1983) - особи, яка пов'язана з опором та вигнанням нацистських окупантів з України (у роки другої світової війни очолював партизанську дивізію) (том 1, а.с. 41). Листом того ж Українського інституту національної пам'яті від 15.04.2016 за №01/1001 повідомлено, що АДРЕСА_1 не підпадає під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал - соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», оскільки на ОСОБА_10 (1909-1983) як учасника партизанського руху на Житомирщині (член Українського штабу партизанського руху, командир партизанського з'єднання) поширюється виняток, викладений у пп. «є» п. 4 ч. 1 ст. 1 вищеназваного Закону - «...(крім назв, пов'язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури)» (том 1, а.с. 42).
		Також листом Ученого секретаря Інституту історії України НАНУ, доктора історичних наук, професора ОСОБА_11 підтверджено, що «АДРЕСА_1 не підпадає під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», оскільки прямих доказів злочинної діяльності ОСОБА_10 в архівних матеріалах не виявлені. На постать ОСОБА_10 поширюється виняток, викладений у пп. «є» п. 4 ст. 1 - «…(крім назв, пов'язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України… ») (том 1, а.с. 116). Такий же висновок міститься і в листі заступника директора Інституту історії України НАНУ, члена - кореспондента НАНУ ОСОБА_14
		Зазначене вище також стверджується наявною в матеріалах справи інформацією про діяльність ОСОБА_7 в партизанському русі в роки Другої світової війни (том 1, а.с. 102-107).
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а тому відмовляє в задоволенні позову.
		Крім того, суд вважає безпідставним позовні вимоги третіх осіб, які звернулися з позовом до Житомирського міського голови Сухомлина С.І., з огляду на наступне.
		Статтею 1 КАС України передбачено, що Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 2 цього ж Кодексу, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		Як вбачається із матеріалів справи, треті особи оскаржують розпорядження міського голови №112 від 19.02.2016 «Про перейменування топонімічних об"єктів та демонтаж пам"ятних знаків у м.Житомирі», яким в частині пункту 1 перейменовано АДРЕСА_1 згідно пункту 26 додатку №1 до вказаного розпорядження.
		 Однак, достовірно встановлено, що 19.04.2016 Житомирський міський голова видав розпорядження №303 «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 19.02.2016 №112 «Про перейменування топонімічних об"єктів та демонтаж пам"ятних знаків у м.Житомирі»», пунктом 1.1. якого виключено із додатку 1 пункт 26 (стосовно АДРЕСА_1). Тобто, розпорядження міського голови №112 від 19.02.2016 в частині зміни топонімічної назви АДРЕСА_1 на вулицю АДРЕСА_1 в м.Житомирі втратило свою чинність, в зв»язку з чим останнє на момент судового розгляду не породжує жодних юридичних наслідків, не порушує прав та законних інтересів третіх осіб, а тому не може бути предметом судового розгляду.
		 
		Керуючись ст.ст. 8-11, 70, 71, 86, 87, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Корольовський районний суд м. Житомира, -
		                                                                  ПОСТАНО В ИВ :
		Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Житомирського міського голови Сухомлина Сергія Івановича про скасування розпорядження Житомирського міського голови №303 «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 19.02.2016 №112 «Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам"ятних знаків у м.Житомирі»» від 19.04.2016 з пунктом 1.1 про виключення із додатку 1 (до розпорядження №112) пункту 26 (щодо АДРЕСА_1).
		Відмовити в задоволенні позову третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Житомирського міського голови Сухомлина Сергія Івановича про визнання нечинним та скасування розпорядження Житомирського міського голови №112 від 19.02.2016 «Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам"ятних знаків у м.Житомирі»» в частині пункту 1 про перейменування АДРЕСА_1 у вулицю АДРЕСА_1 згідно пункту 26 додатку №1 до вказаного розпорядження.
		Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної , відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. 
		 
		       Головуючий суддя                                                                                 В. В. Бондарчук 
		 
		Судді:                                                                                                           К.В. Шалота
		 
		                                                                                                                       О.П. Сингаївський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...