Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/6898/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 11.10.2017. Зареєстровано: 11.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 13.10.2017.
Дата набрання законної сили: 10.11.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 1-кп/643/700/17 
		Справа № 643/6898/17
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10.10.2017 року Московський районний суд м. Харкова в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		при секретарі  ОСОБА_2 
		за участю прокурора  ОСОБА_3 
		обвинуваченої  ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220470006917 від 31.12.2015року за обвинуваченням
		 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Стрільськ Сарненського району Рівненської області, громадянки України, із вищою освітою, розлученої, не працюючої, раніше судимої:
		- 25.01.1999року Київським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.143 КК України (в ред.1960р.) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненої 31.03.2001року по відбуттю строку покарання;
		- 08.12.2003року Орджонікідзевським районним судом м.Харкова за ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки;
		- 07.04.2005року Орджонікідзевським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.190, ч.5 ст.71 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненої 05.03.2008року умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 11 днів, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
		 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		Наприкінці серпня 2009 року, точна дата та час в ході судового розслідування не встановлена, ОСОБА_4 , знаходячись в квартирі ОСОБА_5 , що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , маючи намір спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно з корисливого мотиву, запропонувала ОСОБА_5 надати допомогу в оформленні візи до США за рахунок коштів останньої, не маючи наміру та можливості виконати вказані зобов`язання. ОСОБА_5 не підозрюючи злочинних намірів ОСОБА_4 , передала ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 2200 доларів США, що за курсом НБУ на момент вчинення злочину було еквівалентно 17575,80 гривень, після чого ОСОБА_4 , обернула дані грошові кошти на свою користь, з місця вчинення злочину зникла та візу не оформила.
		Крім того, на початку жовтня 2009 року, точної дати в ході судового слідства не встановлено, в вечірній час, ОСОБА_4 продовжуючи свої злочинні наміри направлені на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, взяла у ОСОБА_5 в своє володіння грошові кошти в сумі 1500 доларів США за курсом НБУ еквівалентно 17575,80 гривень, для оформлення візи до США, після чого ОСОБА_4 , обернула дані грошові кошти на свою користь, з місця вчинення злочину зникла та візу не оформила.
		Крім того, 25.11.2009року, приблизно об 11:00год., ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, діючи повторно, взяла у ОСОБА_5 в своє володіння грошові кошти в сумі 2500 доларів США за курсом НБУ еквівалентно 19975,00 гривень, для оформлення візи до США, після чого ОСОБА_4 , обернула дані грошові кошти на свою користь, з місця вчинення злочину зникла та візу не оформила.
		Крім того, в середині січня 2010 року, точна дата в ході судового розслідування не встановлена, ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, діючи повторно, взяла у ОСОБА_5 в своє володіння грошові кошти в сумі 1500 доларів США за курсом НБУ еквівалентно 12003,60 гривень, для оформлення візи до США, після чого ОСОБА_4 , обернула дані грошові кошти на свою користь, з місця вчинення злочину зникла та візу не оформила.
		Крім того, в середині квітня 2010 року, точна дата та час в ході судового розслідування не встановлені, ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, діючи повторно, взяла у ОСОБА_5 в своє володіння грошові кошти в сумі 2500 доларів США за курсом НБУ еквівалентно 19815,75 гривень, для оформлення візи до США, після чого ОСОБА_4 , обернула дані грошові кошти на свою користь, з місця вчинення злочину зникла, зобов`язання щодо оформлення візи не виконала, таким чином спричинила ОСОБА_5 шкоду на загальну суму 81 376 гривень 15 копійок, що є значною шкодою.
		Крім того, ОСОБА_4 , діючи повторно із корисливих мотивів, маючи намір спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману та реалізуючи його, в період часу з 10.07.2011року до 11.07.2011року, точна дата та час в ході судового розслідування не встановлені, ОСОБА_4 маючи намір спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, прибула до раніше знайомої їй ОСОБА_6 , до будинку АДРЕСА_4 , за місцем мешкання останньої. Знаходячись за вищевказаною адресою, ОСОБА_4 діючи повторно із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, маючи злочинні наміри, направлені на заволодіння чужим майном шляхом обману, будучи впевненою в беззастережній довірі до себе зі сторони ОСОБА_6 через те, що вони знайомі понад 10 років, усвідомлюючи, що останнім часом вони не спілкувалися та ОСОБА_6 не може бути усвідомленою стосовно справжнього її працевлаштування, повідомила останній неправдиву інформацію про те, що займає відповідальну посаду, а саме являється завідуючою продовольчим складом в зв`язку з чим має можливість поставити ОСОБА_6 два мішки цукру. При цьому, ОСОБА_4 маючи на меті викликати впевненість у ОСОБА_6 у вигідності запропонованого нею придбання двох мішків цукру, бажаючи реалізувати свої злочинні наміри направлені на заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами останньої, завідомо назвала ціну на цукор нижче ринкової. ОСОБА_6 в свою чергу, помиляючись в дійсній вигідності для себе придбати два мішки цукру за нижчою від ринкової ціною, добровільно погодилася, як вона вважала, для економії власних грошових коштів. Так, 20.07.2011року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 за попередньою домовленістю з ОСОБА_6 , прибула за адресою АДРЕСА_4 , де продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, отримала від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 700 гривень, тим самим незаконно ними заволоділа, після чого ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зникла, обернула вищевказані грошові кошти на свою користь та не поставила два мішки цукру ОСОБА_7 , чим спричинила останній матеріальної шкоди на суму 700 гривень.
		У судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнала свою вину у інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.2 ст.190 КК України та надала пояснення про обставини їх скоєння за всіма епізодами, як вказано вище. Фактичних обставин справи не оспорювала. У скоєному щиро розкаюється. Просить застосувати до неїЗакон України «Про амністію у 2016 році»та звільнити від відбування покарання.
		Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду кримінального провадження повідомлялися належним чином. Кожна окремо, подали до суду заяви з проханням розглядати кримінальне провадження за їх відсутності. 
		У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. 
		Даючи оцінку показанням ОСОБА_4 , суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об`єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченою злочинів, підстав для самообмови судом не встановлено.
		За таких обставин суд вважає, що винність ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена у повному обсязі та кваліфікує дії ОСОБА_4  за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинене повторно, та як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинене повторно що спричинило значної шкоди потерпілому.
		Суд, керуючись ст. 65 КК України,при призначені покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Згідно класифікації злочинів, передбаченій ст.12 КК України, ОСОБА_4 вчинила злочини, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості.
		Вивченням в процесі судового розгляду даних про особу обвинуваченої ОСОБА_4 , встановлено, що вона раніше судима, офіційно не працевлаштована, розлучена, має постійне місце реєстрації та проживання, характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
		У відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, каяття у вчиненому та сприяння розкриттю злочину.
		Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.
		Відповідно до вимогКК Українита постанови Пленуму Верховного Суду № 8 від 12.06.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.
		При обранні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості скоєних нею злочинів, дані про особу обвинуваченої, обставини що пом`якшують покарання, та приходить до висновку, що їй слід призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.190 КК України.
		Крім того, в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 заявила клопотання про застосування до неї амністії, звільнивши її від відбування покарання, оскільки вона є хворою на активну форму туберкульозу, категорії 4, вчинила кримінальне правопорушення середньої тяжкості, повністю визнає свою вину, з наслідками застосування амністії ознайомлена.
		Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти звільнення обвинуваченої від відбування покарання на підставі п.«г»ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
		Як встановленост. 85 КК Українина підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
		Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2ст. 86 КК України).
		Відповідно до ч.ч.1, 2ст. 1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні"амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положеньКонституції України, Кримінального Кодексу Українита цьогоЗакону.
		Статтею 3 вказаного Законувстановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
		07.09.2016 р. набрав чинностіЗакон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 р. №1810-VII. Дія цьогоЗакону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.
		Відповідно дост. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році»питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
		Відповідно до п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно дост. 12 КК України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно дост. 12 КК України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких з зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: підлягають особи хворі на активну форму туберкульозу(диспансерні категорії 1-4).
		Згідно повідомлення КЗОЗ «Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер №7» від 25.09.2017року за №12/1690, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходиться на обліку в амбулаторному відділенні №2 з 2003року по теперішній час з діагнозом: РРТБ (04.04.2013) легень (Інфільтративний) Дестр+ МБТ+М+К+ РезістІ(HRSE) Резіст ІІ (KmOfPt) Гіст0 Кат 4 Ког2. 08.09.2017 року перебувала на обстеженні у диспансері.
		ОСОБА_4 вчинила кримінальні правопорушення, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно дост. 12 КК України. Вказані кримінальні правопорушення вона вчинила в 2009-2011рр., тобто до дня набрання чинності (07 вересня 2017р.)Закону України «Про амністію у 2016 році». 
		Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_4 амністії, передбаченихст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні"таст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено.
		За таких обставин суд вважає, що на обвинувачену ОСОБА_4 поширюється діяЗакону України «Про амністію у 2016 році», а тому вона підлягає звільненню від відбування покарання.
		Суд роз`яснює обвинуваченій ОСОБА_4 наслідки застосування амністії, а саме: застосування амністії в подальшому протягом останніх десяти років амністія до неї не може бути застосована.
		Цивільні позови не заявлялися.
		Процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
		Керуючись ст. ст.349,369-371,373-374 КПК України, Законом України «Про амністію у 2016 році», суд, -
		 УХВАЛИВ:
		Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.190 КК Українита призначити їй покаранняу виді 2 років позбавлення волі.
		На підставі п. «г»ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді 2 років позбавлення волі. 
		Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Роз`яснити учасникам судового провадження право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
		Копію судового рішення не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
		Суддя -  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...