Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/8168/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; державного регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 11.10.2017. Зареєстровано: 12.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 13.10.2017.
Дата набрання законної сили: 30.11.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		11 жовтня 2017 року                      № 826/8168/17
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні
		за позовом          Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації
		"Київоблгаз"
		до                    Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики
		                    та комунальних послуг
		про                    визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
		 
		На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач, в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - Відповідач), в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ідентифікаційний код юридичної особи: 39369133) щодо незабезпечення належного розгляду заяви позивача про перегляд тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами для публічного акціонерного товариства «Київоблгаз» (ідентифікаційний код юридичної особи 20578072) убік економічно обґрунтованого; зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ідентифікаційний код юридичної особи: 39369133) встановити для Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (ідентифікаційний код юридичної особи: 20578072) економічно обґрунтований тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, зокрема, включивши до складу такого тарифу: витрати на придбання природного газу для потреб виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат на період 2016 року в обсязі, розрахованому відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за № 570/7891, Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за N 571/7892; витрати на оплату природного газу для потреб виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат за період 2014-2016 років, в частині, що не була компенсована внаслідок невідповідності тарифу на розподіл природного газу економічно обґрунтованому рівню, а саме 319,6 млн. грн. без ПДВ; компенсацію недоотриманої тарифної виручки у зв'язку зі зменшенням обсягів розподілу газу за 2016 рік в сумі 124,6 млн. грн. без ПДВ.
		В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що внаслідок бездіяльності НКРЕКП з перегляду та встановлення економічно обґрунтованого тарифу на розподіл природного газу та внаслідок встановлення тарифів, які не покривають підприємству фактичних витрат, ПАТ «Київоблгаз» призвело до дефіциту коштів для оплати природного газу на потреби виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» станом на день подання позовної заяви на загальну суму - 289 млн.грн.
		Представником Позивача подано Суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.
		Представник Відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи. 
		У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Київоблгаз» на підставі ліцензії серії АГ №507469, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики 30.06.2011 року (01.09.2015 переоформлена на безстрокову) здійснює розподіл природного нафтового газу (метану) вугільних родовищ.
		Позивач зазначає, що ПАТ «Київоблгаз» отримує плату за розподіл природного газу за тарифами, встановленими НКРЕКП на підставі пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540 (далі - Закон про НКРЕКП), ст. 8, 9 Закону України «Про публічні монополії», пункту 8 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)».
		Станом на день подання позовної заяви для ПАТ «Київоблгаз» діє тариф, затверджений постановою НКРЕКП від 15.12.2016 року N2290, який не передбачає необхідних для товариства компенсацій витрат, що виникли внаслідок неврахування НКРЕКП в тарифах 2014-2015 років необхідних обсягів природного газу для потреб виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат (далі - ВТВ) та різниці в цінах на ВТВ і недоотримання тарифної виручки у зв'язку із зменшенням обсягів розподілу газу за 2016 рік і залишаються некомпенсованими, в розмірі 444,2 млн.грн. без ПДВ. Тобто, тариф не є економічно обґрунтованим.
		ПАТ «Київоблгаз» 19 травня 2017 року звернулось до НКРЕКП із заявою про встановлення економічно обґрунтованого тарифу, де просило встановити компенсації непередбачених в тарифах 2014-2015 років обсягів природного газу для потреб ВТВ та різниці в цінах на ВТВ в розмірі 289 млн. грн. без ПДВ та в тарифах 2016 року в розмірі 30,6 млн. грн без ПДВ, та недоотримання тарифної виручки у зв'язку із зменшенням обсягів розподілу газу за 2016 рік - 124,6 млн. грн. без ПДВ, але відповіді у встановлений законодавством 30-денний строк не отримало. 
		Позивач зазначає, що чинний на сьогодні тариф не забезпечує Позивачу відшкодування його обґрунтованих витрат та отримання прибутку.
		На думку Позивача, НКРЕКП протягом 2014-2016 років допускала бездіяльність у здійсненні своїх повноважень з перегляду тарифів на розподіл природного газу та приведення їх до рівня економічно обґрунтованих, що призвело до штучного нарощування дефіциту обігових коштів Позивача. Внаслідок чого Позивача позбавлено можливості компенсувати необхідні для ведення власної господарської діяльності виробничі витрати, зокрема, здійснювати оплату природного газу на потреби виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат власнику - Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» (далі - НАК «Нафтогаз»), що стало підставою для звернення до Суду з відповідним позовом.
		Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.
		У відповідності до ч. 1 - ч. 3 ст. 1 Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 р. №1540-VIII (надалі - Закон №1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.
		Згідно з ст. 3 Закону №1540-VIII, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом. Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
		Відповідно до п. 13 ч. 1, абз. 2 ч. 4 ст. 17 Закону №1540-VIII, для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом. У разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення тарифів повинні забезпечити покриття економічно обґрунтованих витрат, залучення необхідних інвестицій, дотримання екологічних вимог, вимог якості та безпеки, обґрунтованої прибутковості. Такі порядки (методики) повинні сприяти використанню місцевих, відновлюваних та вторинних енергетичних ресурсів, а також сприятливих до навколишнього природного середовища технологій.
		Статтею 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення» встановлено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).
		Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ПАТ «Київоблгаз» є суб'єктом природної монополії з розподілу природного газу та включений до переліку суб'єктів природних монополій Антимонопольним комітетом України, розміщеному в публічному доступі на сайті АМК України.
		Виходячи з норм пункту 13 частини 1 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», ст.ст. 8, 9 Закону України «Про публічні монополії», пункту 8 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» тариф на розподіл природного газу відноситься до державних регульованих цін на послуги.
		Вимога щодо включення до тарифів на розподіл природного газу при їх встановленні економічно обґрунтованих витрат також міститься в статті 9 Закону України «Про природні монополії». Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 січня 2010 року № 12, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15 січня 2010 р. за № 29/17324, які діяли до 26.03.2017, в пункті 3.8 встановлено, що ліцензіат одержує плату за послуги з транспортування газу розподільними трубопроводами від замовників цих послуг за встановленим НКРЕ тарифом. Тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами розраховується ліцензіатом на наступний (плановий) період та затверджується НКРЕ. Тариф установлюється таким чином, щоб забезпечити ліцензіату відшкодування його обґрунтованих витрат та отримання прибутку, а також стимулювати його до скорочення цих витрат і підвищення рентабельності його діяльності.
		Вимога щодо встановлення НКРЕКП (в минулому - НКРЕ) економічно обґрунтованого тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами, який би забезпечував ліцензіату відшкодування його обґрунтованих витрат виробництва, сплату всіх податків, обов'язкових платежів та бюджетних відрахувань відповідно до чинного законодавства України, а також отримання обґрунтованого рівня прибутку міститься і в постановах НКРЕ, що регулюють питання встановлення відповідних тарифів (далі - нормативні акти з питань тарифів), а саме: в пункті 2.1 Порядку формування тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання, закачування, зберігання та відбору природного газу, затвердженого постановою НКРЕ від 28.07.2011 року № 1384 (далі - Порядок 1384); в пунктах 1.5, 1.7, 4.1, розділу 5 Методики розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації, затвердженої постановою НКРЕ від 04.09.2002 № 983 (далі - Методика 983), діяла до 01.04.2017; в пунктах 3, 4 розділу ІІ, пункт 4 розділу ІІІ, розділ IV Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затвердженої постановою НКРЕКП від 25 лютого 2016 року № 236, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03 листопада 2016 р. за № 1434/29564 (далі - Методика 236), є чинною на час прийняття рішення; в Процедурі встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу, затвердженій постановою НКРЕ від 03.04.2013 № 369, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.04.2013 за № 685/23217 (далі - Процедура 369).
		Як вбачається з матеріалів справи та пояснень Позивача, які не заперечуються Відповідачем, однією зі складових тарифу на розподіл природного газу є компенсація витрат газорозподільного підприємства на придбання природного для потреб виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат (ВТВ). 
		Відповідно до п. 4.1 розділу 4 «Розрахунок тарифів» Методики 983, що діяла до 01.04.2017 р., основними аналітичними показниками при визначенні тарифів на послуги з транспортування природного газу є: витрати підприємства та обсяги протранспортованого природного газу. Витрати підприємства на транспортування природного газу визначаються згідно з національним Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» та Методичним положення по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) за економічними елементами витрат на підприємствах з газопостачання та газифікації та їх структурних підрозділах. Відповідно до пункту 2.5 Процедури 369 суб'єкт   господарювання при зверненні до НКРЕ за встановленням тарифу обґрунтовує кожну складову витрат з відповідного виду діяльності, пов'язаних з операційною діяльністю, фінансових витрат та прибутку. До таких витрат, зокрема, відносяться витрати на закупівлю природного газу, що використовується для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат природного газу.
		Чинною на час розгляду справи Методикою 236 в розділі III «Перелік витрат, що враховуються при визначенні планованої тарифної виручки» в пункті 4 наведено перелік планованих прямих матеріальних витрат, до складу яких включаються витрати, пов'язані з «використанням природного газу на виробничо-технологічні витрати, нормативні та питомі втрати (далі - ВТВ). Величина таких витрат визначається з урахуванням діючих цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання та обсягів ВТВ. Обсяг ВТВ визначається з урахуванням динаміки використання природного газу на зазначені цілі за попередні періоди та максимально допустимих їх розмірів, розрахованих відповідно до методик, затверджених центральним органом виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної політики в нафтогазовому комплексі».
		НКРЕКП, затверджуючи тариф на розподіл, затверджує і структуру цього тарифу (додаток 23 до Процедури 369), яка містить перелік елементів витрат суб'єкта господарювання при здійсненні відповідного виду діяльності, що групуються за елементами витрат собівартості відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за N 27/4248, та витрат із прибутку. Структура тарифу, форма якої міститься в додатку 23 до Процедури 369, містить окрему строку 2.1.1.1 «вартість газу на технологічні та власні потреби», тобто обсяги ВТВ включаються до структури тарифу на розподіл. 
		Відповідно до пп. 4.1.2 п. 4 додатку 2 до Процедури 369 обсяги природного газу для ВТВ та НВтр розраховуються суб'єктом господарювання відповідно до чинного законодавства, а саме: наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 23.11.2011 № 737 «Про визначення розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах» (надалі - Наказ 737), Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за № 570/7891, Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за N 571/7892 (надалі - Методики ВТВ). 
		Так, Наказом Міненерговугілля України від 24 вересня 2014 року № 664 встановлено граничні обсяги виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат природного газу для позивача в розмірі 54528 тис. куб. м., що менше, ніж розраховані позивачем за Методиками ВТВ, на 50524,3 ти. куб. м., тобто обсяг ВТВ занижено на 48,1 % на 2014 рік (Додаток до Наказу).
		Наказом Міненерговугілля від 02 березня 2015 року № 122 для ПАТ «Київоблгаз» встановлено граничний обсяг природного газу для потреб ВТВ в розмірі 49812 тис. куб. м., що менше, ніж розраховані відповідно до вимог чинного законодавства на 62008,857 куб. м., тобто обсяг ВТВ занижено більш як на 55% на 2015 рік (Додаток до Наказу). 
		Суд звертає увагу, що Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2015 року по справі №826/15132/15 визнано незаконність дій Міністерства енергетики та вугільної промисловості України із встановлення занижених розмірів ВТВ для 30 (тридцятьох) газорозподільних підприємств, в тому числі і Позивача, яким Додаток до Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02.03.2015 № 122 "Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік" - скасовано. 
		В Постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2015 року по справі №826/15132/15 зазначено наступне: «Відповідно до пункту 1.3 наказу № 737, на підставі даних, отриманих від газорозподільних підприємств щодо розрахованих річних обсягів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу Міністерство енергетики та вугільної промисловості України впродовж місяця затверджує щодо кожного газорозподільного підприємства обсяги ВТВ на наступний календарний рік. 
		За змістом пункту 1.5 наказу № 737, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України може не погодити розраховані газорозподільним підприємством річних обсяги нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу, надавши такому підприємству вмотивовану відмову.
		Відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів, які підтверджують направлення позивачам відмови в затвердженні розмірів нормативних втрат і виробничо- технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах позивачів на 2015 рік та не надано будь-яких пояснень, що спричинили затвердження в оскаржуваному наказі розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах позивачів на 2015 рік в обсягах нижчих ніж розраховані Позивачами на підставі Наказу № 737.
		Судом встановлено, що єдиною підставою для відмови в затвердженні розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах відповідно до тексту наказу № 737 є неправильний розрахунок заявниками таких розмірів відповідно до Методик, а саме недодержання заявниками під час звернення до міністерства Положень пункту 1.1 Наказу № 737.
		При цьому, суд приходить висновку, що факт ігнорування Міністерством енергетики та вугільної промисловості України листів позивачів свідчить про відсутність у відповідача будь-яких зауважень, щодо правильності здійснених позивачами розрахунків розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах позивачів на 2015 рік і як наслідок підтверджує погодження самостійно розрахованих позивачами таких розмірів на момент отримання розрахунків.
		Суд також звертає увагу на те, що Міністерством енергетики та вугільної промисловості України порушено процедуру затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах Позивачів на 2015 рік, а саме пункту 1.3 Наказу № 737, яким встановлено місячний строк для затвердження таких розмірів з моменту отримання від заявника необхідних розрахунків.
		Відповідачем, при прийнятті оскаржуваного Наказу, також не було додержано обов'язку щодо затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на наступний календарний рік у році, який йому передує, що є порушенням в розумінні пункту 1.3. Наказу № 737.
		За таких обставин, суд приходить висновку, що оскаржуваний Наказ, Міністерство енергетики та вугільної промисловості прийняло з перевищенням своїх повноважень, без дотримання процедури його прийняття, та всупереч положенням Наказу № 737, що є регуляторним актом по відношенню до оскаржуваного Наказу. Відтак, оскаржуваний Наказ повинен відповідати Наказу № 737 та Методикам, затвердженим на його виконання. Прийняття оскаржуваного наказу призвело до необґрунтованого зменшення розмірів річних обсягів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу позивачів…».
		Судом під час розгляду справи по справі №826/15132/15 визнано неправомірним дії Міненерговугілля щодо встановлення розмірів ВТВ меншими, ніж розраховані газорозподільними підприємствами відповідно до Методик. Судом зазначено про перевищення Міністерством повноважень під час заниження розмірів річних обсягів ВТВ.
		У відповідності до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2015 року по справі №826/15132/15 набрала законної сили 17.12.2015 р., а отже підлягає виконанню.
		Як вбачається з матеріалів справи, не зважаючи на скасування адміністративним судом (Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2015 року по справі №826/15132/15) Наказу Міненерговугілля від 02.03.2015 р. №122, Відповідачем не було вжито жодних дій для коригування тарифів на розподіл природного газу, затверджених на підставі незаконного наказу. 
		В той же час НКЕРКП могло в подальшому передбачити компенсацію не врахованих раніше обсягів природного газу на ВТВ при затвердженні тарифів 2016-2017 років, 
		Проте, як свідчать матеріали справи, Відповідач при прийнятті оскаржуваної Постанови не встановив для Позивача відповідних компенсацій.
		Нормативні акти з питань тарифів не передбачають для НКРЕКП правила щодо включення до тарифу саме затверджених Міністерством енергетики та вугільної промисловості величин ВТВ. Як свідчать матеріали звернення позивача до НКРЕКП від 19 травня 2017 року про перегляд тарифу ПАТ «Київоблгаз» подає до відповідача заяви про перегляд чи встановлення тарифів з економічними розрахунками обсягів витрат  на природний газ для потреб ВТВ відповідно до вимог Методик ВТВ, навіть у випадку, якщо Міністерство енергетики та вугільної промисловості власним наказом необґрунтовано, з порушенням чинного законодавства затвердило менші, ніж розраховані відповідно до зазначених Методик величини. У відповідача, в свою чергу, немає обов'язку включати до тарифу тільки ті величини ВТВ, які затверджені Міністерством енергетики та вугільної промисловості, однак є обов'язок включити до тарифу всі економічно обґрунтовані витрати ліцензіата.
		Судом встановлено, що станом на день прийняття рішення для Позивача діє тариф, затверджений постановою НКРЕКП від 15.12.2016 року №2290, що набрала чинності з 1 січня 2017 року, який не передбачає такого виду необхідних для товариства компенсацій витрат як природний газ для потреб ВТВ, що складаються з: витрат на оплату природного газу для потреб виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат за період 2014-2016 років, в частині, що не була компенсована внаслідок невідповідності тарифу на розподіл природного газу економічно обґрунтованому рівню, а саме 319,6 млн. грн. без ПДВ; компенсацію недоотриманої тарифної виручки у зв'язку зі зменшенням обсягів розподілу газу за 2016 рік в сумі 124,6 млн. грн. без ПДВ, всього зазначених витрат на загальну суму 444,2 млн. грн.
		Доказів щодо економічної необґрунтованості заявлених Позивачем витрат Відповідачем не надано. Відповідач також протягом 2014-2017 років не надавав Позивачу жодних аргументів щодо необґрунтовано заявлених останнім вимог про включення до тарифів на розподіл природного газу обсягів ВТВ, але як свідчать матеріали справи, при встановленні кожного нового тарифу вимоги Позивача ігнорувались Відповідачем. 
		Твердження Відповідача щодо пропуску Позивачем строків звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанов Відповідача про встановлення тарифів за 2014-2016 роки не приймаються до уваги Судом, оскільки Позивач оскаржує бездіяльність НКРЕКП з перегляду тарифу на транспортування природного газу газорозподільними трубопроводами, який був встановлений постановою Відповідача від 15 грудня 2016 року № 2290, що стала відома Позивачу по закінченні передбаченого законодавством 30-денного строку розгляду відповідної заяви позивача про перегляд тарифу від 19 травня 2017 року № KV-Сл-5216-0517, і полягала у порушенні передбаченого законодавством порядку встановлення тарифів.
		Розділом ІІІ «Порядок розгляду заяви» Процедури №369, пунктом 3.1 встановлено, що заява та документи, що до неї додаються, перевіряються структурним підрозділом НКРЕ, до компетенції якого належить формування цінової, тарифної та інвестиційної політики в нафтогазовому комплексі, щодо її відповідності вимогам цієї Процедури. У разі надання неповного пакета документів, визначеного пунктом 2.1 розділу II цієї Процедури, заява не розглядається, про що НКРЕ повідомляє заявника у письмовій формі у 10-денний строк з дня надходження таких документів до НКРЕ та повертає їх заявнику. У разі відповідності заяви та доданих до неї документів, визначених пунктом 2.1 розділу II цієї Процедури, відповідний структурний підрозділ НКРЕ, до компетенції якого належить формування цінової, тарифної та інвестиційної політики в нафтогазовому комплексі, розглядає їх протягом 30 календарних днів з дня надходження до НКРЕ. У разі потреби НКРЕ може звернутися до суб'єкта господарювання, що провадить або має намір провадити господарську діяльність, щодо надання додаткових пояснень та обґрунтувань, які подаються суб'єктом господарювання до НКРЕ у визначений нею строк. Розгляд заяви призупиняється на строк, необхідний для доопрацювання структури тарифу або інвестиційної програми, якщо при розгляді структурними підрозділами НКРЕ виникають питання, що потребують додаткового вивчення і доопрацювання, про що НКРЕ письмово повідомляє суб'єкта господарювання.
		В порушення вимог законодавства Відповідачем не надіслано ні відмови у розгляді заяви, ні повідомлень про необхідність надання додаткових матеріалів чи  додаткового вивчення документів, ні повідомлень про необґрунтованість наведених Позивачем розрахунків витрат, що в свою чергу свідчить про бездіяльність Відповідача.
		Суд звертає увагу, що тарифи 2014-2016 років не є предметом позовних вимог. Їх опис та характеристика наведено Позивачем для обґрунтування суми витрат за минулі періоди, які Позивач просив включити в якості компенсацій до тарифу заявою від 19 травня 2017 року, що є предметом оскарження. Тому Суд вважає позовну заяву поданою в межах строків звернення до адміністративного суду.
		Твердження Відповідача про встановлення протягом 2014-2017 років тарифів на розподіл природного газу, в яких простежується поступове, як правило, збільшення розміру кожного наступного тарифу порівняно з попереднім, не спростовує доводів Позивача щодо невключення до тарифів економічно обґрунтованих витрат Позивача на природний газ для потреб ВТВ.
		Підпункт 3.8.2 літера «б» Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 січня 2010 року № 12, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15 січня 2010 р. за № 29/17324, які діяли до 26.03.2017, зобов'язує Позивача використовувати кошти, отримані за рахунок надання послуг з транспортування газу розподільними трубопроводами, за цільовим призначенням. 
		Так, пп. 16 п. 2.2 розділу 2 «Вимоги до провадження господарської діяльності з розподілу природного газу» Ліцензійних умов з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16 лютого 2017 року № 201 (чинні з 26 березня   2017 року) також містить вимогу до Позивача при провадженні ліцензованої діяльності дотримуватися такої вимоги як використовувати кошти, отримані за рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачені структурою тарифу (річної планованої тарифної виручки) у визначеному розмірі та за цільовим призначенням.
		Установлення факту нецільового використання коштів, передбачених структурою тарифу є підставою для перегляду тарифу НКРЕ у бік зменшення (підпункт 4.3.3 пункту 4.3 Процедури 369). Нецільовим використанням коштів є використання коштів, передбачених установленою структурою тарифу на інші цілі (абзац  шостий пункту 1.4 Процедури 369).
		Пункт 6 розділу V Методики 236, чинної на день винесення рішення, передбачає, що  суб'єкт господарювання з розподілу природного газу може використовувати кошти, передбачені структурою тарифу на фінансування витрат, пов'язаних із закупівлею обсягів природного газу на ВТВ, для фінансування послуг балансування, що надаються Оператором газотранспортної системи відповідно до розділу IX Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року N 2497, в обсягах, що не перевищують обсяг природного газу на ВТВ, врахований при розрахунку тарифу.
		З матеріалів справи вбачається, що Позивач не має змоги без порушення законодавства розраховуватись за природний газ для потреб ВТВ з інших джерел, ніж відповідна складова на ВТВ в затвердженому тарифі, оскільки всі кошти, які надходять до Позивача в оплату за розподіл природного газу мають відповідне цільове призначення, якого Позивач повинен дотримуватись.
		Відповідно до п. 4.1.2 Додатку 2 до Процедури № 369 до примірного переліку питань, які висвітлюються в пояснювальній записці до розрахунку відповідних тарифів ліцензіат при поданні заяви про перегляд тарифів повинен, зокрема, вказати обсяг природного газу на виробничо-технологічні витрати та нормативні втрати, виходячи з розрахунку відповідно до чинного законодавства та прикласти договір з постачальником природного газу. 
		Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про допущення НКРЕКП бездіяльності щодо розгляду заяви Позивача від 19 травня 2017 року про перегляд тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами убік економічно обґрунтованого, невиконання вимог чинного законодавства, що регламентує порядок розгляду таких заяв, внаслідок чого чинний на час винесення рішення тариф, встановлений постановою НКРЕКП від 15 грудня 2016 року № 2290, не забезпечує Позивачу відшкодування його обґрунтованих витрат в частині компенсації витрат природного газу для потреб ВТВ минулих періодів 2014-2016 років. 
		Судом встановлено, що внаслідок таких дій (бездіяльності) Відповідача, у Позивача росте заборгованість на користь власника природного газу за договором купівлі-продажу природного газу для потреб ВТВ з незалежних від дій та волі позивача причин.
		Як вбачається з матеріалів справи НКРЕКП своєю бездіяльністю ставить Позивача в стан боржника за договорами перед власником і Позивач не має змоги вийти зі стану боржника, що свідчить про дискримінаційний характер встановлених тарифів та дій (бездіяльності) Відповідача. 
		Частиною 6 ст. 4 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що ціни на ринку природного газу, що регулюються державою (зокрема тарифи на послуги з розподілу), повинні бути: 1) недискримінаційними; 2) прозорими; 3) встановленими з урахуванням вимог цілісності газотранспортної системи виходячи із економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного суб'єкта ринку природного газу та з урахуванням належного рівня рентабельності, а також, де це можливо, встановленими з урахуванням зіставлення з показниками аналогічних категорій регульованих цін, встановлених Регулятором для інших суб'єктів ринку природного газу, або таких, що діють на ринках природного газу інших держав.
		Таким чином, Відповідач в порушення норм чинного законодавства та власних нормативних актів допустив бездіяльність, не розглянувши належним чином заяву Позивача про перегляд тарифу, не повідомив про наслідки її розгляду, а також не усунув існуючої протягом тривалого часу невідповідності тарифів фактичним витратам Позивача, внаслідок чого для Позивача залишається чинним економічно необґрунтований та дискримінаційний тариф, який не покриває витрат Позивача на придбання природного газу для потреб ВТВ.
		Водночас Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
		Враховуючи позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні «Суомінен проти Фінляндії» від 01.07.2003, в якому Суд зазначив, що, попри те, що національні суди мають певну свободу розсуду під час вибору аргументів в конкретній справі і прийнятті доказів, що надаються сторонами, судовий орган зобов'язаний обґрунтовувати свої дії, вказуючи мотиви своїх рішень.
		Як наслідок підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ідентифікаційний код юридичної особи: 39369133) встановити для Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (ідентифікаційний код юридичної особи: 20578072) економічно обґрунтований тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, зокрема, включивши до складу такого тарифу:  витрати на придбання природного газу для потреб виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат на період 2016 року в обсязі, розрахованому відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за № 570/7891, Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за N 571/7892; витрати на оплату природного газу для потреб виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат за період 2014-2016 років, в частині, що не була компенсована внаслідок невідповідності тарифу на розподіл природного газу економічно обґрунтованому рівню, а саме 319,6 млн. грн. без ПДВ; компенсацію недоотриманої тарифної виручки у зв'язку зі зменшенням обсягів розподілу газу за 2016 рік в сумі 124,6 млн. грн. без ПДВ.
		Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
		У відповідності до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинення дій та бездіяльності.
		З урахуванням викладеного, Суд приходить висновків про задоволення позовних вимог повністю.
		Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		ПОСТАНОВИВ:
		1          Адміністративний позов задовольнити повністю.
		2          Визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ідентифікаційний код юридичної особи: 39369133) щодо незабезпечення належного розгляду заяви позивача про перегляд тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами для Публічного акціонерного товариства «Київоблгаз» (ідентифікаційний код юридичної особи 20578072) убік економічно обґрунтованого. 
		3          Зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ідентифікаційний код юридичної особи: 39369133) встановити для Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (ідентифікаційний код юридичної особи: 20578072) економічно обґрунтований тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, зокрема, включивши до складу такого тарифу: витрати на придбання природного газу для потреб виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат на період 2016 року в обсязі, розрахованому відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за № 570/7891, Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за N 571/7892; витрати на оплату природного газу для потреб виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат за період 2014-2016 років, в частині, що не була компенсована внаслідок невідповідності тарифу на розподіл природного газу економічно обґрунтованому рівню, а саме 319,6 млн. грн. без ПДВ; компенсацію недоотриманої тарифної виручки у зв'язку зі зменшенням обсягів розподілу газу за 2016 рік в сумі 124,6 млн. грн. без ПДВ.
		4          Постанову НКРЕКП від 15 грудня 2016 року №2290 вважати такою, що втратила чинність з моменту встановлення нового економічно обґрунтованого тарифу.
		5          Стягнути з Національної комісії, що здійснює державну регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за рахунок державних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «Київоблгаз» (ЄДРПОУ 20578072)  судові витрати в сумі 4800,00 грн. (чотири тисячі вісімсот гривень).
		Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої  статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		 
		Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...