Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/151/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: 11.10.2017. Зареєстровано: 12.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 17.10.2017.
Дата набрання законної сили: 05.10.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 357/151/17   Головуючий у І інстанції Цуранов А. Ю.Провадження № 22-ц/780/4595/17                           Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18                                                                                                 05.10.2017      
		<s>                                                                                                                                                                                            </s>
		 
		УХВАЛА
		Іменем України
		     05 жовтня 2017 року                                          м. Київ
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
		     головуючого - Мельника Я.С.,
		суддів: Коцюрби О.П.,, ОСОБА_2, 
		та секретаря Тимошевської С.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Білоцерківмаз" на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Білоцерківмаз» про стягнення заборгованості та моральної шкоди, 
		ВСТАНОВИЛА:
		У січні 2017 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду із позовом, в якому просили стягнути з відповідача ТОВ НВП «Білоцерківмаз» на їхню користь суму боргу у загальному розмірі 36422 грн. за договором 06П-03 на передачу права на одержання патенту України на промисловий зразок УДА-3,1-20 від 20 травня 2003 року, а також судові витрати.
		Позов обґрунтований тим, що вони є авторами винаходу УДА  3,1-20, патент на який за вищевказаним договором був впроваджений на ТОВ НВП «Білоцерківмаз» з 16 червня 2003 року та у відповідності до п. 3 цього договору винагорода авторам винаходу повинна виплачуватись один раз на рік у десятикратному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.
		Зазначають, що відповідач продовжує користуватися їхнім винаходом, проте не сплачує їм винагороду як авторам винаходу, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість по 10926, 60 грн. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і 14568, 80 грн.  ОСОБА_5, через що вони змушені звертатися до суду із цим позовом.
		Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2017 року позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ НВП «Білоцерківмаз» на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суму боргу у розмірі 10926, 60 грн., та 14568, 80 грн. на користь ОСОБА_5, а також судові витрати по 183, 73 грн. на кожного, закрито провадження у частині вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди.
		Не погоджуючись із цим рішенням, представник ТОВ НВП «Білоцерківмаз» подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та неповне зясування судом усіх обставин справи.
		Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
		Відповідно до ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
		Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач продовжує користуватися патентом, авторами якого є позивачі, та не повідомляв їх у встановленому договором порядку про відмову у від використання цього виробу, то позовні вимоги про стягнення невиплаченої винагороди підлягає задоволенню.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		З матеріалів справи вбачається, що позивачі є співавторами винаходу Універсальний дисковий агрегат (УДА-3,1-20) по заявці № НОМЕР_1 від 20 травня 2003 року (патент на промисловий зразок № 8874).
		14 травня 2003 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як співавторами, та ТОВ НВП «Білоцерківмаз» було укладено договір про передачу права на одержання патенту України на промисловий зразок Універсальний дисковий агрегат (УДА-3,1-20).
		Згідно п. 5.2. акту естетично-правової експертизи патент України на промисловий зразок №8874 вважається впровадженим на ТОВ НВП «Білоцерківмаз» з 16 червня 2003 року.
		Відповідно до п. 3 укладеного між сторонами договору, винагорода авторам повинна виплачуватись один раз на рік. Розмір винагороди за використання промислового зразка згідно п. 3.1. дорівнює десятикратному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством за повний чи неповний рік використання.
		Відповідно до умов укладеної угоди про розподіл винагороди за використання промислового зразка «Універсальний дисковий агрегат» від 18.08.2003 року між позивачами визначено розмір винагороди в процентах від загальної суми: ОСОБА_3 - 30%; ОСОБА_4 - 30%; ОСОБА_5 - 40 %.
		Відповідно до п. 2.3. договору ТОВ НВП «Білоцерківмаз» зобовязалося повідомляти авторів у письмовій формі при достроковому припиненні дії патенту за три місяці до закінчення строку дії сплаченого збору.
		Згідно до п. 2.5. укладеного між сторонами договору, при припиненні використання патенту України на промисловий зразок № 8874 згідно заявки № НОМЕР_1 від 20.05.2003 року на ТОВ НВП «Білоцерківмаз» завод оформляє матеріали на передачу прав власника патенту на імя авторів.
		Протягом 2003-2007 років ТОВ НВП «Білоцерківмаз» сплачувало позивачам передбачену умовами договору винагороду, однак у 2013, 2014, 2015 роках таку виплату не здійснювало, що не заперечується сторонами.
		Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що представники ТОВ «Білоцерківмаз» повідомляли авторів патенту про відмову від використання цього виробу підприємством, а також щодо оформлення матеріалів на передачу прав власника патенту на імя авторів.
		Відповідно до ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший обєкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.
		Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних обєктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.
		Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
		Згідно ст. 421 ЦК України субєктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) обєкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.
		Відповідно до ч. 1 ст. 465 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону.
		Частиною 2 ст. 427 ЦК України встановлено, що умови передання майнових прав інтелектуальної власності можуть бути визначені договором, який укладається відповідно до цього Кодексу та іншого закону.
		Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» право на одержання патенту має роботодавець, якщо промисловий зразок створено у звязку з виконанням службових обовязків чи доручення роботодавця, за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено інше. Роботодавець повинен укласти письмовий договір з автором і за його умовами видати винагороду автору відповідно до економічної цінності промислового зразка та іншої вигоди, одержаної роботодавцем від промислового зразка.
		Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку, що відповідачем не було належним чином повідомлено позивачів про відмову від використання запатентованого виробу та не було оформлено матеріалів на передачу прав власника патенту на імя його авторів, тому обґрунтованим є висновк про задоволення позову.
		Посилання апелянта на те, що у виробництві використовується удосконалений агрегат, який відрізняється від запатентованого, не спростовує факту невиконання відповідачем вимог щодо повідомлення авторів винаходу про припинення використання патенту і у наслідку не спростовує правильних висновків суду у цій частині.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 309 ЦПК України могли б бути підставою для його скасування, через що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.
		Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України,-
		УХВАЛИЛА:
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Білоцерківмаз" відхилити.
		Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2017 року залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
		Головуючий:                      Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...