Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/9663/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення; Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (усього), з них; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Надіслано для оприлюднення: 11.10.2017. Зареєстровано: 12.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 13.10.2017.
Дата набрання законної сили: 29.09.2020 (частково)
Результат оскарження 29.09.2020 Апеляційний суд міста Києва: скасовано вирок частково з ухваленням нового вироку
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 1-кп/754/63/17 
		Справа№754/9663/16-к
		В И Р О К 
		Іменем України
		11 жовтня 2017 року 
		Деснянський районний суд м.Києва в складі:
		головуючого         судді ОСОБА_1 
		секретаря судового засідання      ОСОБА_2 
		                    
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження відносно 
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		       уродженця с. Білоусівка Сокирянського р-ну Чернівецької обл., 
		громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, 
		мешкає: АДРЕСА_1 ,
		зареєстрований: 
		АДРЕСА_2 ,
		раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.27ч.5, 146 ч.2, 307 ч.2 КК України,
		за участю: прокурора             ОСОБА_4         
		 обвинуваченого             ОСОБА_5 
		 захисника             ОСОБА_6 
		 потерпілого             ОСОБА_7 
		 представника потерпілого     ОСОБА_8                 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		21.01.2014р. в 22.34 години ОСОБА_9 , відносно якого судом ухвалено обвинувальний вирок, по мобільному телефону запропонував раніше знайомому ОСОБА_3  за грошову винагороду в розмірі 800грн. прибути в район станції метро «Бориспільська» в м.Києві, не конкретизуючи мети приїзду, на що ОСОБА_3 погодився та 22.01.2014р. орієнтовно в період часу між 00.18 годин та 00.30 годин приїхав на станцію метро «Бориспільська» в м.Києві та по орієнтуванню ОСОБА_9 направився на місце зустрічі з ним до палаткового табору в лісопосадці неподалік від станції метро «Бориспільська» в районі вул.Колекторної, 24/26 та перетину Харківського і Бориспільського шосе в м.Києві, де зустрівся з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , відносно якого судом ухвалено обвинувальний вирок та особою, досудове розслідування за підозрою якого здійснюється в окремому провадженні, а також іншими особами, в тому числі невстановленими слідством, після чого особа, досудове розслідування за підозрою якого здійснюється в окремому провадженні, з метою сприяння організаторам та виконавцям злочину вчиненню незаконного позбавлення волі людини, а саме потерпілого ОСОБА_7 , який протиправно утримувався в палатці в лісопосадці з часу не пізніше 23.50 годин 21.01.2014р. і якого 21.01.2014р. приблизно в 22.00 години в районі станції метро «Петрівка» було викрадено групою осіб із застосуванням фізичного насильства, залучив до подальшої участі у злочині ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 та інших осіб, у тому числі невстановлених слідством, які на вказівку особи, досудове розслідування за підозрою якого здійснюється в окремому провадженні, зайшли до палатки, в якій утримували потерпілого, та перебували в ній з метою охорони потерпілого, при цьому ОСОБА_3 , з метою пособництва у незаконному позбавленні волі людини, з корисливих мотивів, бажаючи отримати раніше запропоновану ОСОБА_9 грошову винагороду та усвідомлюючи, що ОСОБА_9 діє спільно та погоджено з особою, досудове розслідування за підозрою якого здійснюється в окремому провадженні, виконуючи відведену йому роль, діючи за попередньою змовою групою осіб з особою, досудове розслідування за підозрою якого здійснюється в окремому провадженні, та ОСОБА_9 , а також з іншими особами, у тому числі невстановленими слідством, в період часу приблизно з 00.35 годин до 01.19 годин 22.01.2014р., перебуваючи всередині палатки, в якій протиправно утримували ОСОБА_7 , сприяв незаконному позбавленню волі потерпілого, а саме, шляхом усунення перешкод, охороняючи у складі групи осіб палатку та потерпілого, і у такий спосіб, не допускаючи вільного переміщення останнього, у безпосередній близькості до якого ОСОБА_11 під час вчинення злочину періодично перебував спільно з особою, досудове розслідування за підозрою якого здійснюється в окремому провадженні, ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та невстановленими слідством особами, у групі з ними, перешкоджаючи вибору поведінки потерпілим, волевиявленню останнього щодо залишення місця незаконного позбавлення волі, у тому числі втечі, а також проникненню на територію розміщення палатки, у якій утримували потерпілого, сторонніх осіб, які могли б зашкодити вчиненню злочину або припинити його вчинення, після чого в подальшому отримав від ОСОБА_9  раніше обумовлену грошову винагороду в розмірі 800грн. за участь у вчиненні незаконного позбавлення волі ОСОБА_7 у ролі пособника.
		Крім того, в невстановлені досудовим розслідуванням дату та час приблизно в другій половині березня 2016 року, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_3 незаконно придбав без мети збуту наркотичний засіб - канабіс загальною масою 167,0320г, який знаходився в 9-ти пакетиках із прозорого безбарвного полімерного матеріалу з пазовим замком, які знаходились в одному пакеті із прозорого безбарвного полімерного матеріалу з пазовим замком, поміщених в 3 пакети із прозорого безбарвного полімерного матеріалу кожний з пазовим замком, та у ємності із картону всередині одного пакета із безбарвного полімерного матеріалу, поміщеному в пакет із полімерного матеріалу синього кольору, який незаконно зберігав без мети збуту за місцем свого тимчасового проживання в кімнаті квартири АДРЕСА_3 , і який 25.03.2016р. було виявлено та вилучено в ході проведення обшуку за вказаною адресою. 
		ОСОБА_3 визнається винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ст.27 ч.5, 146 ч.2 КК України, а саме у пособництві незаконному позбавленню волі людини, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб;ст.309 ч.1 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ст.27 ч.5, 146 ч.2 КК України не визнав, у вчиненні кримінального правопорушення за ст.309 ч.1 КК України за встановлених судом обставин визнав повністю та показав, що 21.01.2014р. приблизно в 23.00 години йому зателефонував його друг ОСОБА_9 та попросив під`їхати на метро «Бориспільська» допомогти у здійсненні цивільної оборони, на його прохання приблизно в 01.00 годину 22.01.2014р. він під`їхав на станцію метро «Борипільська», зідзвонився з ОСОБА_9 з приводу місця зустрічі, після чого зустрівся з ним в зазначеному ним місці, при зустрічі ОСОБА_9 попросив його піти на площу, де організовано круговий рух транспорту, спостерігати за автомобілями, які в`їжджають в м.Київ та мають номерні знаки з м.Луганська та м.Донецька, що він і робив приблизно 2 години, потягом яких він не звертав увагу на автомобілі, оскільки спілкувався з дружиною по мобільному телефону шляхом смс-повідомлень, потім неподалік від місця, де знаходився, він побачив багато людей в балаклавах та пішов звідти в іншу сторону, дійшовши до метро «Харківська», де дочекався виїзду маршруток та вранці приблизно в 05.00 годин поїхав додому. В подальшому з приводу вказаних подій він з ОСОБА_9  не спілкувався, грошових коштів від нього за свої дії біля станції метро «Бориспільська» не отримував. Під час зустрічі з ОСОБА_9 біля метро «Бориспільська» неподалік від автозаправки він бачив в лісі палатку, до якої він не підходив та не звертав на неї увагу. Про незаконне позбавлення волі чи про викрадення потерпілого він не знав, під час його перебування біля станції метро «Бориспільська» він в палатку не заходив та потерпілого не бачив, вказівок щодо здійснення охорони потерпілого, який знаходився в палатці, він ні від кого не отримував, на вказаному місці, крім ОСОБА_9 , він ні з ким не бачився та не спілкувався, про вчинення злочину відносно потерпілого ні з ким не домовлявся. Крім того, 24.03.2016р. увечері він йшов на тренування та почув крик жінки, до якої підійшов допомогти, де знаходилось багато хлопців, які при його з`явленні розбіглись і на цьому місці він побачив пакет, при відкритті якого виявив траву, яку вирішив забрати собі, розуміючи, що це канабіс, оскільки вживав його регулярно шляхом куріння з років 16, вказаний пакет з канабісом він приніс до квартири по місцю свого тимчасового проживання, де проживав у свого друга в його кімнаті, наступного дня вранці прийшли працівники правоохоронних органів, провели обшук в квартирі, в ході якого в кімнаті, де він проживав, було виявлено підібраний ним напередодні пакет з канабісом, а також з його сумки було вилучено пакетики з канабісом, які він відклав з вказаного пакету для власного вживання. 
		 
		Встановлені судом обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами у їх сукупності, а саме: 
		за ст.27 ч.5, 146 ч.2 КК України:
		       - показаннями потерпілого ОСОБА_7 про те, що 21.01.2014р. приблизно в 22.00 години біля входу на станцію метро «Петрівка» він був затриманий групою осіб, які його побили та затягли в автобус, після чого вивезли в лісопосадку біля станції метро «Бориспільська» при виїзді з м.Києва, де його вивели з автобусу, завели в палатку, в якій знаходилось багато осіб, один з яких, який представився старшим, вимагав від нього взяти на себе якусь вину, при цьому йому спричиняли фізичні страждання, в результаті заданих йому питань він зрозумів, що його переплутали з іншими особами, коли ці особи покинули палатку до нього приставили приблизно 5 осіб охороняти його, щоб він не вийшов з палатки, і серед них був ОСОБА_3 , який знаходився праворуч від нього в групі з іншими, при цьому ОСОБА_3  відносно нього ніяких дій не вчиняв, однак знаходження ОСОБА_3  в палатці в групі осіб перешкоджало йому покинути палатку та давало підстави розуміти, що ОСОБА_3 був обізнаний про дії інших осіб щодо його незаконного утримання в палатці, та підтримував кількість осіб, які знаходились в палатці з метою його утримання в палатці, тому дії ОСОБА_3 він сприймав як дії у складі групи осіб, потім в палатці з`явився старший та запитав у нього про мету його знаходження біля метро «Петрівка», попросив у нього номер мобільного телефону його дружини для перевірки його відповідей, після розмови з його дружиною старший вивів його з палатки, віддав йому мобільний телефон та наказав йому йти звідти, він дійшов до метро «Бориспільська» та поїхав додому, 
		       - показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що приблизно в лютому 2014 року її чоловік ОСОБА_7 приблизно в 23.00 години не повернувся додому та вона не могла з ним зв`язати, через деякий час чоловік їй зателефонував та повідомив про зустріч ним друзів та про своє повернення додому через години 4, приблизно в 00.30 годин на номер її мобільного телефону зателефонував невідомий чоловік та почав розпитувати її про її чоловіка, на її питання щодо свого чоловіка їй відповіли, що її чоловік був знайдений і в разі надання її чоловіком правильних відповідей на їх питання, вони зателефонують їй через 10 хвилин, через 10 хвилин їй зателефонували та сказали, що вони посадили її чоловіка на таксі та відправили додому, приблизно в 05.00 годин її чоловік прийшов додому, він був побитий, наляканий та якийсь час мовчав, а вранці вони звернулись в органи міліції з відповідною заявою, зі слів свого чоловіка вона дізналась, що напередодні приблизно в 22.00 години біля станції метро «Петрівка» якісь люди його побили, загрузили в автобус та привезли в ліс в палатку, де його також били та лякали, після його допиту та співставлення його слів з її словами за допомогою телефонного зв`язку, його відпустили та дали 200грн. на дорогу додому, 
		       - показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що 21.01.2014р. на пропозицію ОСОБА_13 та ОСОБА_14 він приїхав на метро «Бориспільська» для виконання роботи по охороні, з цією метою він також зателефонував своєму знайомому ОСОБА_3 та запропонував йому під`їхати для здійснення роботи по охороні, по приїзді ОСОБА_11 на метро «Бориспільська» він сказав йому стояти на дорозі, спостерігати за автомобілями, які їдуть з великою кількістю людей в сторону Києва, та повідомляти про це, ОСОБА_3 також бачили ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , через деякий час біля палатки в лісопосадці на прохання ОСОБА_17 він надав йому свій мобільний телефон для здійснення ним дзвінка, коли він зайшов в палатку до ОСОБА_17  за своїм мобільним телефоном він побачив потерпілого ОСОБА_7 , якого до цього привезли на автобусі та завели в палатку, потім ОСОБА_18 знову взяв його мобільний телефон телефонувати, після чого потерпілого вивели з палатки та відправили додому, за роботу по охороні ОСОБА_18 передав йому гроші, і він в подальшому передав ОСОБА_3 за його роботу по охороні біля станції «Бориспільська» гроші в сумі 800грн., 
		       - показання ОСОБА_19 , досудове розслідування відносно якого проводиться в окремому провадження, про те, що 21.01.2014р. його керівництвом йому була поставлена задача зібрати людей з числа спортсменів для контролювання в`їзду в м.Київ, оскільки вказаних людей не вистачало, він попросив ОСОБА_17 знайти їх, приблизно в 21.00 годину ОСОБА_18 повідомив його про знайдення ним 15-17 чоловік, які вже знаходяться на метро «Бориспільська», по приїзді на місце біля метро «Бориспільська» біля палатки в лісопосадці ОСОБА_18 представив його особам, які були з ним, а саме ОСОБА_20 та ОСОБА_3 , для подальшої розмови вони всі зайшли в палатку, де знаходився потерпілий, охорону якого здійснювали два чоловіка, і він розумів, що потерпілий утримується в палатці проти волі, потім його попросили провести впізнання потерпілого щодо його причетності до подій, які їх цікавили, потерпілий заперечував свою причетність до вказаних подій, зазначав, що його чекає дружина, у потерпілого взяли номер телефону його дружини, якій він зателефонував, співставив слова потерпілого та його дружини, які співпали, 
		       - даними, які містяться в інформації ТОВ «Нова пошта» №687-15 від 29.07.2015р. та в протоколі тимчасового доступу до речей та документів від 23.09.2015р. у володінні ПАТ КБ «Приват банк» щодо клієнту банка, згідно яких було встановлено ОСОБА_3 як особу, яка користується абонентським номером телефону НОМЕР_1 , 
		       - даними, які містяться в аналізі телефонних з`єднань за номером НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , з приводу дзвінків та місцезнаходження ОСОБА_3 20-22 січня 2014 року, згідно якого 22.01.2014р. в 00.19 годин ОСОБА_3 перебував в зоні дії ретрансляційних веж по місцю знаходження метрополітену, в 00.39 годин  в зоні дії ретрансляційної вежі по Харківському шосе, 201/203, та в 00.43 годин - в зоні дії ретрансляційної вежі вул.Колекторна, 24/26, в зоні дії яких було розташовано палатку в лісопосадці біля метро «Бориспільська», 
		       - даними, які містяться в інформації №207 від 28.04.2016р. КП «Київський метрополітен», згідно яких останні електропоїзди зі станції «Бориспільська» в ніч з 21 на 22 січня 2014 року відправлялись: в напрямку станції «Сирець» в 00.02.30 годин, в напрямку станції «Червоний хутір» в 00.57.30 годин, 
		       - даними, які містяться в інформації №333 від 26.07.2016р. КП «Київський метрополітен» щодо графіку руху поїздів, який був задіяний на Сирецько-Печерській лінії 21.01.2014р., яким було передбачено відправлення електропоїздів з пасажирами по станції «Бориспільська»: в напрямку станції «Червоний хутір» - в 23.09.00, 23.20.00, 23.30.30, 23.42.00, 23.53.00, 00.05.30, 00.18.00, 00.30.30, 00.44.00, 00.57.30 годин, в напрямку станції «Сирець» - в 23.07.30, 23.18.30, 23.29.30, 23.40.30, 23.51.30, 00.02.30 годин, порушень графіка руху електропоїздів 21.01.2014р. не було, 
		       - даними, які містяться в роздруківці телефонних з`єднань за номером мобільного телефону, належного ОСОБА_19 в період з 16.23 годин 21.01.2014р. по 02.39 годин 22.01.2014р., із зазначенням місцязнаходження, згідно якого ОСОБА_19  знаходився в зоні дії ретрансляційних веж по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , в зоні дії яких було розташовано палатку в лісопосадці біля метро «Бориспільска», з 00.10.13 годин до 01.01.18 годин 22.01.2014р.
		Суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_9 в частині того, що він не бачив ОСОБА_3 , в палатці, та показання ОСОБА_19 в частині того, що при знаходженні їх, в тому числі ОСОБА_3 в палатці, вони не були обізнані про події з потерпілим, оскільки вказані показання свідків суперечать наведеним доказам та спростовуються ними. 
		за ст.309 ч.1 КК України:
		       - даними, які містяться в протоколі обшуку від 25.03.2016р., згідно якого було проведено обшук в квартирі АДРЕСА_3 , в ході якого в кімнаті, в якій зі слів ОСОБА_3 він проживає останні два тижні, в сумці виявлено три пакета, які містять 7 та 2 пакетики з травоподібною речовиною, та 2 пакетики із залишками речовини зеленого кольору, в нижній шухляді письмового столу виявлено пакет з травоподібною речовиною, пакет з 50 менших пакетиків, що зі слів ОСОБА_3  він відібрав приблизно в 17.00 годин 24.03.2016р. у групи молодих хлопців по вул.Милославській в м.Києві, які планував викинути, які були вилучені в ході обшуку, 
		       - даними, які містяться у висновку експерта №11-02/08 від 06.04.2016р., згідно якого надані на дослідження речовини рослинного походження та мікрочастинки на внутрішній частині пакету із прозорого безбарвного матеріалу з пазовим замком, які були вилучені 25.03.2016р. в ході проведення обшуку по АДРЕСА_6 , є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, канабісом, загальна маса якого в перерахунку на суху речовину становить 167,0320г, 
		       - речовими доказами, якими визнано пакети та канабіс масою 167,0320г. 
		       З приводу зазначення у висновку експерта №11-02/08 від 06.04.2016р. про те, що горловина чорного поліетиленового пакету, в який була поміщена вилучена в ході проведення 25.03.2016р. обшуку по АДРЕСА_6 речовина, була прошита ниткою білого кольору, було встановлено, що вказане міститься в частині висновку експерта, де зазначається про обставини справи (відомі із постанови про призначення експертизи), а при безпосередньому дослідженні експертом наданого пакету зазначено, що верхня частина пакету зав`язана ниткою сірого кольору. Як показав в судовому засіданні експерт ОСОБА_21 , зазначення ним у висновку про прошиття горловини наданого на дослідження пакету ниткою білого кольору, було цитуванням ним постанови слідчого про призначення експертизи, а при безпосередньому огляді ним вказаного пакету було виявлено, що горловина пакету прошита ниткою сірого кольору, що він і зазначив у своєму висновку. 
		При цьому, при безпосередньому дослідженні експертом при візуальному огляді наданого на дослідження пакету порушення цілісності упаковки та опечатування не було виявлено, що також зазначено у висновку, а також підтверджено експертом ОСОБА_21 в судовому засіданні. 
		Тому, суд приходить до висновку, що на проведення експертизи надавався пакет, верхня частина якого зав`язана ниткою сірого кольору, як і було запаковано та прошито при проведення обшуку 25.03.2016р. по АДРЕСА_6 .
		       Надані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні докази  протоколи проведення слідчого експерименту від 02.03.2015р. та 14.07.2016р., протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.02.104р., 05.11.2015р., 28.04.2017р., а також протоколи обшуку житла від 15.07.2016р. по місцю проживання ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , суд не враховує при прийнятті процесуального рішення, оскільки вони є недопустимими та неналежними доказами, виходячи з наступного. 
		Відповідно до вимог ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. 
		Відповідно до вимог ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатись суд при ухваленні судового рішення. 
		       Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 02.03.2015р., вказана слідча дія була проведена в період часу з 12.17 до 15.05 годин, з використанням технічних засобів - фотоапарату, в ході якого потерпілий ОСОБА_7 показав про обставини його викрадення на станції метро «Петрівка» 21.01.2014р. приблизно в 22.00 години, про події в автобусі при доставці його до району станції метро «Бориспільська», про події на Бориспільському шосе, де його завели в палатку в лісопосадці, про події, які відбувались з ним в палатці та обставини, за яких його відпустили. 
		       Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 14.07.2016р., вказана слідча дія була проведена з 21.25 до 00.39 годин, для уточнення показань потерпілого ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_3  по подіям в ніч з 21 на 22 січня 2014 року, в ході якого на Бориспільському шосе біля знаку щодо кінцевої межі міста Києва потерпілий ОСОБА_7  показав про обставини його привезення у вказане місце та поміщення в палатку, про події в палатці, про місце знаходження ОСОБА_3 в палатці, в ході чого було перевірено про можливість потерпілого бачити ОСОБА_3 під час знаходження в палатці, а також підозрюваний ОСОБА_3 показав про його рух від станції метро «Бориспільська» та місце його знаходження, з якого він спостерігав за в`їздом в місто Київ транспорту з номерними знаками, які не належить до регіону м.Києва, та підозрілими пасажирами, в ході чого було перевірено час, який витратив ОСОБА_3 для подолання відстані від станції метро «Бориспільська» до місця зустрічі з ОСОБА_9 , який дорівнює приблизно 5-ти хвилинам. 
		Згідно вимог ст.240 КПК України слідчий експеримент проводиться слідчим, прокурором з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. Про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами КПК України. 
		       Згідно вимог ст.104 КПК України, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. Протокол повинен містити відомості, зокрема, про всіх осіб, присутніх під час проведення процесуальної дії. Протокол підписують всі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. 
		       Згідно вимог ст.106 КПК України, протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення. 
		       Аналіз даних норм закону свідчить про складання протоколу слідчої дії під час її проведення або безпосередньо після її закінчення, і свідчить про підписання протоколу слідчої дії всіма учасниками, які брали в ній участь. 
		       Вказані слідчі експерименти з потерпілим ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_3 були зафіксовані без дотримання вимог ст.ст.240, 104, 106 КПК України. 
		В порушення вимог ст.106 КПК України, вказані протоколи слідчих експериментів були складені не під час проведення слідчого експерименту або безпосередньо після закінчення проведення слідчого експерименту, а через деякий час в іншому місці. 
		Про складання протоколів слідчого експерименту через деякий час вбачається зі змісту вказаних протоколів, в яких зазначено про повідомлення слідчим всім учасникам слідчої дії, що за результатами проведення слідчого експерименту слідчим буде складений протокол, який з огляду на технічну складність та тривалість виготовлення буде наданий ним для ознайомлення та підписання пізніше.
		Про надання для ознайомлення протоколу проведення слідчого експерименту від 14.07.2016р. через деякий час після проведення слідчого експерименту також показали в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_7 .
		       Допитаний в судовому засіданні слідчий ОСОБА_28 , який проводив вказану слідчу дію та складав протокол за результатами проведення слідчої дії, показав, що 14.07.2016р. він проводив слідчу дію - слідчий експеримент в період часу з 21.25 годин 14.07.2016р. до 00.39 годин 15.07.2016р., і враховуючи вечірній та нічний час проведення слідчої дії, закінчення проведення слідчої дії в нічний час, необхідність часу для складання протоколу слідчої дії, він почав складати протокол слідчого експерименту в приміщенні прокуратури з початку робочого дня та складав його протягом чотирьох днів, при цьому він протягом цих чотирьох днів займався і іншими процесуальними діями, в протоколі слідчого експерименту ним було зазначено тільки час проведення самого слідчого експерименту, а час складання протоколу проведення слідчого експерименту він не зазначав, оскільки вважає, що складання протоколу слідчої дії не входить в саму слідчу дію. 
		Однак, зазначені дії слідчого ОСОБА_29 протирічать вимогам ст.ст.104,106 КПК України. 
		Крім того, згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 14.07.2016р., учасниками слідчої дії були, крім потерпілого ОСОБА_7 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_6 та понятих, також слідчий ОСОБА_30 та прокурор ОСОБА_4 , який активно користувався своїми правами як учасника слідчої дії та ставив запитання іншим учасникам слідчої дії з приводу встановлюваних вказаним слідчим експериментом обставин. 
		       Однак, в порушення вимог ст.104 КПК України, слідчим ОСОБА_31 та прокурором ОСОБА_4 як учасниками слідчої дії вказаний протокол проведення слідчого експерименту підписаний не був. 
		За таких обставин, вказаний слідчий експеримент був зафіксований з порушенням норм КПК України, а саме ст.ст.240, 104, 106 КПК України, тому протокол проведення слідчого експерименту є недопустимим доказом і суд не може його використати при прийнятті процесуального рішення та не може посилатись на нього при ухваленні судового рішення. 
		Посилання сторони обвинувачення на те, що такі порушення фіксування слідчої дії не впливають на зафіксований в протоколі зміст слідчого експерименту, протирічать вимогам ст.86 КПК України, оскільки вказаний протокол як доказ отриманий у порядку, який не встановлений КПК України, тому є недопустимим доказом, і тому не може бути використаний при прийнятті процесуального рішення, в тому числі не може бути використано і зміст протоколу. 
		Протокол проведення слідчого експерименту від 02.03.2015р., крім того, що є недопустимим доказом внаслідок фіксування його з порушенням вимог ст.ст.240, 106 КПК України, є ще і неналежним доказом обвинувачення ОСОБА_3 , оскільки не містить даних щодо обставин, інкримінуємих ОСОБА_3 за його участю. 
		       Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.02.2014р., потерпілому ОСОБА_7 , який зазначив, що може впізнати осіб, яких він бачив в салоні автобусу, в якому його утримували та переміщували, а також в наметі в лісопосадці неподалік станції метро «Бориспільська» в ніч з 21 на 22 січня 2014 року, було надано фототаблицю із фотознімками 20 осіб, в ході якого потерпілий впізнав, зокрема ОСОБА_9 як особу, яка періодично перебувала в наметі в лісопосадці та жодних дій відносно нього не вчиняла. 
		       Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.11.2015р., потерпілому ОСОБА_7 , який зазначив, що може впізнати осіб, яких він бачив в районі лісопосадки неподалік станції метро «Бориспільська» в період його незаконного утримання в ніч з 21 на 22 січня 2014 року, було пред`явлено фототаблицю із фотознімками 52 осіб, в ході якого потерпілий впізнав осіб, зокрема на фотознімку під №27 категорично впізнав ОСОБА_3 , який в період з 21 на 22 січня 2014 року під час утримання його в палатці перебував у групі осіб, якій була надана команда дивитись за ним, щоб він не міг самовільно залишити палатку, якого він помітив після вчинення відносно нього катування у групі ще кількох осіб в той момент, коли його проти його волі продовжували утримувати в палатці. 
		       Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.04.2017р., підозрюваному ОСОБА_19 , який зазначив, що може впізнати осіб, які приймали участь у подіях в ніч з 21 на 22 січня 2014 року в районі Бориспільського шосе за загальними рисами обличчя, було надано фототаблицю із фотознімками 56 осіб, в ході якого ОСОБА_19 категорично впізнав на фотознімку під №23 ОСОБА_3 , якого бачив в ніч 21-22 січня 2014 року в районі Бориспільського шосе, епізодично бачив в палатці в той час, коли в палатці знаходився потерпілий, спільно з особою на фотознімку №12  ОСОБА_9 , який знайомив його з ОСОБА_3 . 
		Згідно вимог ст.228 КПК України, перед тим, як пред`явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з`ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. За необхідності впізнання може провадитись за фотознімками з додержанням вищевказаних вимог. Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. 
		       Аналіз даної норми закону свідчить про пред`явлення для впізнання особи з попереднім з`ясуванням про обставини, за яких особа, яка впізнає, бачила цю особу, а не про пред`явлення для впізнання осіб із загальним зазначенням події, при якій ці особи знаходились, і після впізнання цих осіб вже зазначати, при яких саме обставинах впізнані особи знаходились. 
		       Як вбачається з вказаних протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, потерпілому ОСОБА_7 та підозрюваному ОСОБА_19 було надано фототаблицю із фотознімками 20, 52 та 56 осіб, при цьому потерпілий ОСОБА_7 зазначав, що може впізнати осіб, яких він бачив в салоні автобусу, в якому його утримували та переміщували, а також в наметі в лісопосадці неподалік станції метро «Бориспільська» в ніч з 21 на 22 січня 2014 року, підозрюваний ОСОБА_19 зазначав, що може впізнати осіб, які приймали участь в подіях в ніч з 21 на 22 січня 2014 року в районі Бориспільського шосе.
		       Однак, ст.228 КПК України вимагає окреме пред`явлення для впізнання особи, а не осіб, при цьому слідчий, прокурор попередньо з`ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, а не осіб, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а не осіб, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, а не осіб. 
		       Однак, перед пред`явленням фотознімків для впізнання у потерпілого ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_19 було з`ясовано саме про впізнання ними осіб, яких вони бачили в районі лісопосадки та наметі неподалік станції метро «Бориспільська» в ніч з 21 на 22 січня 2014 року, а не про впізнання особи та про обставини, за яких вони бачили саме цю особу. Про обставини, за яких ОСОБА_7 та ОСОБА_19 бачили особу, яку вони впізнали, вони зазначають не перед пред`явленням особи для впізнання за фотознімками, а лише після впізнання даної особи. 
		За таких обставин, вказані пред`явлення для впізнання за фотознімками були проведені з порушенням норм КПК України, а саме ст.228 КПК України, тому протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками є недопустимими доказами і суд не може їх використати при прийняття процесуального рішення та не може посилатись на них при ухваленні судового рішення. 
		Посилання сторони обвинувачення на те, що проведення слідчої дії в такому порядку не впливає на зафіксований в протоколі зміст пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протирічать вимогам ст.86 КПК України, оскільки вказані протоколи як докази отримані у порядку, який не встановлений КПК України, тому є недопустимими доказами, і тому не можуть бути використані при прийнятті процесуального рішення, в тому числі не може бути використано і зміст протоколів. 
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.02.2014р., крім того, що є недопустимим доказом внаслідок проведення слідчої дії з порушенням вимог ст.228 КПК України, є ще і неналежним доказом обвинувачення ОСОБА_3 , оскільки не містить даних щодо обставин, інкримінуємих ОСОБА_3 за його участю. 
		Згідно вимог ст.337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Керуючись вимогами ст.337 КПК України, суд виключає з обвинувачення ОСОБА_3 по кримінальному правопорушенню за ст.ст.27 ч.5, 146 ч.2 КК України пособництво у незаконному позбавленні волі людини, що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань, та виключає дану кваліфікуючу ознаку з кваліфікації його дій за ст.27 ч.5, 146 ч.2 КК України, та змінює правову кваліфікацію кримінального правопорушення за ст.307 ч.2 КК України та кваліфікує його дії за ст.309 ч.1 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, а не за ст.307 ч.2 КК України як незаконне придбання та зберігання з метою збуту, за попередньою змовою групою осіб, особливо небезпечного наркотичного засобу, як кваліфіковано стороною обвинувачення, що покращує становище обвинуваченого, виходячи з наступного.
		Допитавши обвинуваченого, потерпілого, свідків, дослідивши всі надані докази, всебічно, повно і об`єктивно розглянувши всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_3  пособництва у супроводженні заподіянням потерпілому ОСОБА_7 фізичних страждань при його незаконному позбавленні волі та про відсутність в діях ОСОБА_3  придбання та зберігання наркотичного засобу саме з метою збуту за попередньою змовою групою осіб.
		       Згідно показань потерпілого ОСОБА_7 , під час спричинення йому фізичних страждань при незаконному позбавленні його волі в палатці в лісопосадці біля станції метро «Бориспільська» він ОСОБА_3 не бачив, ОСОБА_3 він побачив в палатці через деякий час після того, як йому припинили спричиняти фізичні страждання. 
		       Згідно показань ОСОБА_19 , під час їх знаходження в палатці, де незаконно утримувався потерпілий, ОСОБА_3 не бачив спричинення потерпілому фізичних страждань. 
		Заподіяння фізичних страждань означає, що під час незаконного позбавлення волі потерпілий мав інтенсивні фізичні чи фізіологічні відчуття негативного характеру - сильний фізичний біль, тривале або гостре відчуття спраги чи голоду, відчуття, що виникають при нестачі повітря, впливу високих або низьких температур, тощо. 
		З висунутого ОСОБА_3 обвинувачення взагалі не вбачається про обставини пособництва ОСОБА_3 у спричиненні потерпілому фізичних страждань при його незаконному позбавленні волі під час його знаходження в палатці в лісопосадці біля станції метро «Бориспільська». 
		Також обвинувачення ОСОБА_3 за ст.27 ч.5, 146 ч.2 КК України містить посилання на висновок експерта №481 від 06.03.2014р., яким встановлено наявність у потерпілого легких тілесних ушкоджень, при цьому обставин, за яких у потерпілого виникли вказані тілесні ушкодження в обвинуваченні не зазначено. 
		       Як вбачається з даних, які містяться у висновку експерта №481 від 06.03.2014р., при судово-медичній експертизі ОСОБА_7 встановлено, що на момент звернення за медичною допомогою 22.01.2014р. о 22.30 годин у нього мали місце тілесні ушкодження: синець на повіках лівого ока, садна обличчя, контузія 1 ступеня лівого ока, які були спричинені тупими предметами, індивідуальні особливості яких в тілесних ушкодженнях не відобразились, могли утворитись 21.01.2014р., не були небезпечними для життя та відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Потерпілий ОСОБА_7 в своїх показаннях зазначав, що при його затриманні 21.01.2014р. біля станції метро «Петрівка» групою осіб та поміщенні його в автобус, а також і в самому автобусі під час його перевезення в лісопосадку, невідомі особи наносили йому удари.
		       Враховуючи наведене в сукупності, в ході судового розгляду не знайшов підтвердження факт пособництва ОСОБА_3 у заподіянні потерпілому фізичних страждань при його незаконному позбавленні волі. 
		Крім того, згідно висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час приблизно в другій половині березня 2016 року, за невстановлених слідством обставин, у невстановлених осіб ОСОБА_3 умисно, незаконно придбав з метою збуту, за попередньою змовою групою осіб, в групі з невстановленими особами, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою 185, 440 г, що в перерахунку на суху речовину становить 167,0320 г, який надалі, розфасувавши по пакетах із прозорого безбарвного полімерного матеріалу, зокрема: 9 (дев`яти) пакетах із прозорого безбарвного полімерного матеріалу, кожний з пазовим замком та смужкою фіолетового кольору, у яких зберігався вказаний наркотичний засіб масами 1,9745г, 1,9040г, 2,1652г, 1,9789г, 1,9142г, 2,1398г, 2,7505г, 2,2303г, 2,3825г, маса канабісу (в перерахунку на суху речовину) становить 1,7968г,    1,7326г, 1,9638г, 1,8008г, 1,7362г, 1,9472г, 2,5030г, 2,0073г, 2,1443г відповідно; 1 (одному) пакеті із прозорого безбарвного полімерного матеріалу з пазовим замком та смужкою фіолетового кольору, на внутрішній поверхні якого виявлено мікрочастинки канабісу, поміщених, у свою чергу, в 3 пакети із прозорого безбарвного полімерного матеріалу кожний з пазовим замком та смужкою фіолетового кольору; 1 (одному) пакеті із безбарвного полімерного матеріалу із ємністю із картону всередині, у якій зберігався вказаний наркотичний засіб масою 166,0г, що в перерахунку на суху речовину становить 149,4г, поміщеному, в свою чергу, в пакет із полімерного матеріалу синього кольору, незаконно упродовж невстановленого часу зберігав з метою збуту, за попередньою змовою групою осіб, у групі з невстановленими особами, за місцем свого тимчасового проживання, в кімнаті, де він мешкав разом з ОСОБА_32 , у квартирі АДРЕСА_3 до 25.03.2016р., тобто до моменту, коли вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб всупереч волі ОСОБА_11 , з незалежних від нього причин, було виявлено та вилучено в ході обшуку, проведеного за даною адресою.
		Про умисел на збут наркотичних засобів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби, та і інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір, спосіб упакування та розфасування, поведінка суб`єкта злочину, те, що особа сама наркотичні засоби не вживає, але виготовляє та зберігає їх, тощо. 
		Згідно показань обвинуваченого ОСОБА_3 , пакет з травою, який було вилучено при проведенні обшуку в кімнаті по місцю його тимчасового проживання, він підібрав 24.03.2016р. увечері, при цьому він розгорнув пакет та виявив в ньому рослинну речовину, яку вирішив забрати з собою, розуміючи що це є наркотичним засобом, оскільки він вживав такий наркотичний засіб, і вказаний пакет з наркотичним засобом він забрав з собою та приніс в кімнату по місцю свого тимчасового проживання, наміру на збут вказаного наркотичного засобу у нього не було. При цьому, вказаний пакет з наркотичною речовиною був вилучений в ході обшуку в тому упакуванні, в якому він його підібрав. Наркотичну речовину, яка знаходилась в пакеті, він не фасував. Збутом наркотичних засобів він ніколи не займався. Наміру збути наркотики, які вилучили у нього в ході проведення обшуку 25.03.2016р., у нього не було, він мав намір їх сам вжити шляхом куріння. На збут наркотичних засобів він в змову ні з ким не вступав. 
		В ході судового розгляду сторона обвинувачення не надала суду переконливих доказів про наявність у ОСОБА_3 мети на збут наркотичних засобів, які він придбав та зберігав, за попередньою змовою групою осіб, а саме наркотичних засобів, які були вилучені 25.03.2016р. в ході проведення обшуку по місцю тимчасового його проживання. 
		Показання обвинуваченого ОСОБА_3 в частині часу придбання вилученого в ході обшуку наркотичного засобу, а саме вечір 24.03.2016р., наданими суду доказами спростовані не були, враховуючи, що обвинувачення ОСОБА_3  щодо часу придбання вказаного наркотичного засобу пред`явлено як приблизно друга половина березня 2016 року (встановити більш точну дату не виявилось можливим). 
		Наявність відповідної домовленості з ОСОБА_3 як з особою, яка придбала ці засоби, що може свідчити про умисел на збут наркотичних засобів, досудовим розслідуванням взагалі встановлено не було, що вбачається і з обвинувачення, а саме про придбання наркотичних засобів ОСОБА_3 за невстановлених обставин, також про наявність відповідної домовленості з ОСОБА_3  на придбання у нього саме наркотичних засобів, які були вилучені 25.03.2016р. в ході проведення обшуку, не було встановлено і в ході судового розгляду. 
		Інші обставини, які можуть свідчити про умисел ОСОБА_3  на збут наркотичних засобів, вилучених 25.03.2016р. в ході проведення обшуку, зокрема: великий або особливо великий їх розмір, спосіб упакування та розфасування, поведінка суб`єкта злочину, те, що особа сама наркотичні засоби не вживає, але виготовляє та зберігає їх, тощо, також не були встановлені в ході судового розгляду. 
		Так, розмір вилученого під час проведення обшуку 25.03.2016р. наркотичного засобу - канабісу становить 167,0320г, що не є великим та особливо великим його розміром. Спосіб упакування та розфасування вказаного наркотичного засобу, а саме: знаходження частини канабісу в 9-ти пакетиках із прозорого безбарвного полімерного матеріалу з пазовим замком та смужкою фіолетового кольору кожний, масами від 1,7326г до 2,5030г, поміщених в свою чергу в 3 пакети із прозорого безбарвного полімерного матеріалу з пазовим замком та смужкою фіолетового кольору кожний, та знаходження іншої частини канабісу масою 149,4г в ємності з картону в пакеті з полімерного матеріалу синього кольору, поміщеному в один пакет із безбарвного полімерного матеріалу, також не свідчить про наявність мети на збут даного наркотичного засобу, та не спростовує показання ОСОБА_3  про підібрання та зберігання ним вказаного канабісу для власного вживання. Крім того, будь-яких доказів щодо розфасування та пакування вказаного наркотичного засобу саме ОСОБА_3 , та доказів на спростування показань ОСОБА_3 щодо підібрання вказаного канабісу саме в такому пакуванні, стороною обвинувачення в ході судового розгляду надано не було. 
		Поведінка ОСОБА_3  також не свідчить про наявність у нього умислу на збут наркотичного засобу, вилученого 25.03.2016р. в ході проведення обшуку. 
		       Показання свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_9 не доводять обвинувачення ОСОБА_3  у незаконному придбання та зберіганні наркотичного засобу саме з метою збуту. 
		       Свідок ОСОБА_22  показав, що ОСОБА_3 був знайомим його племінника ОСОБА_23 , який і познайомив його з ОСОБА_3 , ніяких розмов у нього з ОСОБА_3 з приводу наркотиків ніколи не було, про те, що ОСОБА_3  має справу з наркотиками, йому стало відомо від працівників поліції в ході проведення обшуку в його квартирі. 
		       Свідок ОСОБА_23  показав, що з ОСОБА_3  вони разом займались спортом та дружили, особисто він в минулому декілька раз вживав наркотики, а саме курив, які придбавав у знайомих, також одного разу він брав у ОСОБА_3  пів цигарки з коноплею, про вживання та збут ОСОБА_3  наркотичних засобів він нічого не знає. 
		       Свідок ОСОБА_25 показала, що з ОСОБА_3 вона познайомилась та бачилась декілька раз в розважальному закладі, де вони відпочивали, одного разу весною ОСОБА_3 зателефонував та запропонував їй придбати наркотики, на що вона відмовилась, з приводу вживання ОСОБА_3 наркотиків їй нічого невідомо, наркотики у ОСОБА_3 вона ніколи не придбавала. 
		       Свідок ОСОБА_26  показала, що з приводу збуту наркотиків ОСОБА_3 , з яким у неї були дружні відносини, їй нічого не відомо, вона чула розмови, що ОСОБА_3  може вживати наркотики, про збут ОСОБА_3 наркотиків їй повідомив слідчий в ході проведення обшуку в її квартирі, про начебто збут наркотиків ОСОБА_3  вона могла чути від їх спільних знайомих на рівні слухів.
		       Свідок ОСОБА_27 показав, що про вживання ОСОБА_3 , якого він знає з дитинства, наркотиків він не знає, одного разу влітку 2016 році ОСОБА_32 , у якого проживав ОСОБА_3 , виніс йому канабіс і вони разом покурили, перед цим він зателефонував ОСОБА_37 , другий раз через декілька днів під час його телефонування ОСОБА_38 слухавку взяв ОСОБА_3 , він зрозумів, що ОСОБА_3 обізнаний про наркотики та запитав у нього про два пакетика, на що ОСОБА_3 повідомив його про наявність запитуваного та коли він прийшов до квартири по місцю проживання ОСОБА_33 , ОСОБА_3  виніс йому на сходову клітину два пакетика, за що він дав йому 200грн.
		       Свідок ОСОБА_32  показав, що його друг ОСОБА_3 деякий час проживав у нього в квартирі разом з ним в його кімнаті, про знаходження у ОСОБА_3  наркотичних засобів він нічого не знав, поки їх не виявили в його кімнаті в ході проведення обшуку, про що він дізнався від своїх батьків, з ОСОБА_3 з приводу наркотичних засобів він взагалі не спілкувався, про продаж наркотиків між ними взагалі ніколи розмов не було, про вилучені в його кімнаті наркотики ОСОБА_3 сказав, що вони належать йому, він декілька раз бачив, як ОСОБА_3  курив траву марихуану, під час проживання ОСОБА_3 в його квартирі до нього ніхто не приходив, в іншому випадку його батьки це помітили б та зробили йому зауваження. 
		       Свідок ОСОБА_39  показав, що знайомий його сина ОСОБА_3  проживав в його квартирі АДРЕСА_7  в кімнаті його сина приблизно два тижні, про марихуану, яку знайшли під час обшуку в квартирі, йому нічого невідомо, про вживання ОСОБА_3  наркотиків йому також нічого невідомо, під час проживання ОСОБА_3  в його квартирі до нього ніхто не приходив. 
		 
		       Свідок ОСОБА_35 показала, що з початку березня 2016 року на прохання її сина у них в квартирі став проживати його знайомий ОСОБА_3 , який жив в одній кімнаті з її сином, 25.03.2016р. в ході проведення обшуку в їх квартирі були виявлені речовини, під час проживання в їх квартирі ОСОБА_3 до нього ніхто не приходив. 
		       Свідок ОСОБА_40  показав, що зі своїм знайомим ОСОБА_3 він деякий час з червня 2015 року по січень 2016 року проживали разом в одній квартирі, яку знімали, він знає, що ОСОБА_3 вживав наркотичні засоби, а саме курив марихуану, про те, що ОСОБА_3 розповсюджував наркотичні засоби він не знає та не помічав, під час їх сумісного проживання ніяких сторонніх осіб до них не приходило.
		       Свідок ОСОБА_9  показав, що він знав, що ОСОБА_3 , з яким у нього були дружні стосунки, збуває траву та курить її сам, також він телефонував ОСОБА_3  з приводу трави.
		       З показань свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 вбачається, що їм невідомо про збут ОСОБА_3 наркотичних засобів. 
		       Показання свідка ОСОБА_23 про надання йому одного разу ОСОБА_3 пів цигарки з коноплею, показання свідка ОСОБА_25 про телефонну пропозицію ОСОБА_3 про придбання у нього наркотичного засобу, показання свідка ОСОБА_27 про надання йому ОСОБА_3 двох пакетиків, показання свідка ОСОБА_9 про його телефонування ОСОБА_3 з приводу трави, не підтверджують наявність у ОСОБА_3  мети збуту наркотичного засобу, вилученого 25.03.2016р. в ході проведення обшуку.
		       Надані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні протоколи обшуку житла від 15.07.2016р. по місцю проживання ОСОБА_22 та ОСОБА_23 по АДРЕСА_8 , по місцю проживання ОСОБА_24 по АДРЕСА_9 , по місцю проживання ОСОБА_25 по АДРЕСА_10 , по місцю проживання ОСОБА_26 по АДРЕСА_11 , по місцю проживання ОСОБА_27  по АДРЕСА_12 , містять дані щодо проведення обшуків житла по місцю проживання вказаних осіб та вилучення в ході обшуку речей, які були в подальшому оглянуті протоколами огляду, та є не належними доказами пред`явленого обвинувачення ОСОБА_3 . 
		       Дані, які містяться в протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 14.04.2016р., згідно якого було оброблено інформацію, отриману в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж мобільного номеру телефону, який належить ОСОБА_3 , і який містить роздруківки телефонних розмов по мобільному номеру ОСОБА_3 за період часу з 21.02.2016р. по 09.04.2016р., додатком до якого є оптичний носій АRІТА DVD-RW інв.№233т/16 (1055), також не підтверджують придбання та зберігання наркотичного засобу ОСОБА_3 з метою збуту за попередньою змовою групою осіб. 
		       Як було встановлено в ході судового розгляду, текс розмов, який міститься у вказаному протоколі, в деяких місцях не співпадає з текстом, який міститься на відтвореному в судовому засіданні аудіо запису на оптичному носії DVD-RW інв.№233т/16 (1055), який є додатком до даного протоколу, при цьому, у вказаному тексті розмов відсутні прямі посилання на наркотичні засоби. 
		       Згідно показань свідка ОСОБА_41 , який склав вказаний протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, текст протоколу він склав з інформації, яка знаходиться на електронному носії DVD-R, який записується одноразово за допомогою спеціального програмного забезпечення, в протоколі він зазначав повний текст розмов та місцями зазначав текст частково, оскільки на момент складання протоколу він керувався внутрішнім переконанням - вирішував яка телефонна розмова на той час стосується справи, а яка не стосується. 
		       За таких обставин, дані, які містяться в протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 14.04.2016р., носять характер припущення, тому не є належним доказом на підтвердження придбання та зберігання наркотичного засобу ОСОБА_3 з метою збуту за попередньою змовою групою осіб. 
		Те, що ОСОБА_3  сам наркотичні засоби не вживає, але зберігає їх, також не було доведено в ході судового розгляду. 
		Так, згідно показань обвинуваченого ОСОБА_3 в судовому засіданні, він вживав марихуану шляхом куріння з різною періодичністю років з 16, канабіс, який був вилучений в ході проведення обшуку 25.03.2016р. в кімнаті по місцю його тимчасового проживання, він мав намір викурити сам. 
		       Згідно показань свідка ОСОБА_42 , яка є матір`ю ОСОБА_3 , приблизно з часу, коли її сину ОСОБА_3 було років 15 вона почала помічати зміну в очах сина, на що він пояснював, що він збирає траву та курить її, що це не є наркотиками і у такий спосіб спортсмени розслабляються. 
		       Згідно показань свідка ОСОБА_33 , він був свідком куріння ОСОБА_3 наркотичного засобу, свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_40 показали про їх обізнаність про куріння ОСОБА_3 наркотичних засобів, свідок ОСОБА_26 показала, що вона з розмов чула про куріння ОСОБА_3 наркотичних засобів. 
		       Як вбачається з висновку судово-психіатричного експерта №499 від 30.06.2016р., при проведення вказаної експертизи ОСОБА_3 зазначав, що курив марихуану вперше в 2012 році, потім з 2013 року курив приблизно один раз в декілька днів, залежності не відчував, останній раз курив приблизно в 20-х числа березня 2016 року. Крім того, вказаним висновком експерта встановлено наявність у ОСОБА_3 на час обстеження ознак епізодичного вживання канабіоїдів. 
		       Висновком експерта №127-2016/о від 22.06.-18.07.2016р. було встановлено, що ОСОБА_3 не є «ін`єкційним наркоманом», тобто  «довго тривало» не вживає наркотичні засоби шляхом їх введення в судинне русло, даних за вживання ОСОБА_3 приблизно з 22.03.-07.04.2016р. до 29.06.2016р. наркотичних речовин, в т.ч. канабісу, не отримано, відповідь на питання з приводу часу знаходження канабісу в біологічному середовищі організму людини з моменту вживання канабісу не надано, оскільки питання носить умовний характер, що залежить від багатьох факторів - частоти вживання, характеру наркотичної речовини, тощо. В даному випадку, умови про термін «невживання» ОСОБА_3 наркотичної речовини, обумовлений довжиною волосся, яке було відібрано для дослідження, а саме довжина зразків волосся від 5мм до 25мм, а приблизний термін росту волосся у людини складає приблизно 1см за 1 місяць. 
		       Згідно протоколу отримання біологічних зразків для експертизи від 22.06.2016р., у підозрюваного ОСОБА_3  біологічний зразок для експертизи - сеча та зразок волосся були отримані 22.06.2016р. 
		        Згідно інформації КМНКЛ «Соціотерапія» №574 від 30.05.2016р., період можливого виявлення речовин - канабіоїдів в організмі при разовому вживанні  3 доби, вживанні з середньою частотою - 4 доби, часте (щоденне)  10 діб, тривале часте вживання  36діб.
		       Оскільки, як було зазначено ОСОБА_3 , останній раз він вживав канабіс в 20-х числах березня 2016 року, а біологічні зразки для експертного дослідження щодо наявності в організмі канабіоїдів відбирались у ОСОБА_3  22.06.2016р., тобто приблизно через три місяці, враховуючи інформацію КМНКЛ «Соціотерапія» щодо строків можливого виявлення канабіоїдів в організмі, судом встановлено, що вказаний висновок експерта №127-2016/о ніяким чином не спростовує показання обвинуваченого ОСОБА_3  про вживання ним канабісу. 
		 
		Будь-яких інших обставин, які б свідчили про наявність у ОСОБА_11  мети збуту наркотичного засобу канабісу, який був вилучений 25.03.2016р. в ході проведення обшуку в кімнаті по місцю його тимчасового проживання, в ході судового розгляду встановлено не було. 
		 
		Вчинення ОСОБА_3 інкримінованих йому дій за попередньою змовою групою осіб, також не було встановлено в ході судового розгляду. 
		Так, згідно ст.28 КК України, злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовились про спільне його вчинення. 
		Співвиконавство за попередньою змовою групою осіб буде мати місце в тих випадках, коли між учасниками такої групи, ще до початку вчинення злочину, була домовленість про спільне його вчинення як співвиконавців. При цьому між співвиконавцями такого злочину може мати місце і розподіл ролей щодо дій кожного з них по виконанню злочину. В цьому випадку важливо встановити, що всі учасники групи дали згоду на здійснення певної, відведеної кожному з них дії щодо виконання злочину і досягнення єдиного злочинного результату. 
		З досліджених судом доказів не було встановлено наявність попередньої змови між ОСОБА_3 та групою осіб з невстановленими особами на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту. 
		Крім того, враховуючи вимоги ст.337 КПК України щодо меж судового розгляду, а саме проведення судового розгляду лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, судом встановлено, що обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 за ст.307 ч.2 КК України, містить лише формулювання щодо незаконного придбання з метою збуту ОСОБА_3  за попередньою змовою групою осіб, в групі з невстановленими особами наркотичного засобу, та взагалі не містить даних про обставини попередньої змови ОСОБА_3 з невстановленими особами, а саме не містить даних щодо обставин, за яких ОСОБА_5 вступив в попередню змову на вчинення злочину з невстановленими особами, обставини домовленості між ОСОБА_3 та іншими особами про спільне вчинення злочину до початку злочину, обставини про спільне вчинення злочину ОСОБА_3 та невстановленими особами, про дії кожного зі співвиконавців злочину по виконанню злочину, наявність згоди всіх співучасників на здійснення певної, відведеної кожному з них дії щодо виконання злочину і досягнення єдиного злочинного результату. 
		Показання обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що 22.01.2014р. він не був присутнім в палатці в лісопосадці біля станції метро «Бориспільська», де утримувався потерпілий ОСОБА_7 , не сприяв вчиненню злочину відносно потерпілого та про вчинення вказаного злочину в попередню змову з іншими особами не вступав, грошових коштів за вказані дії не отримував, спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_7 , згідно яких ОСОБА_3 знаходився в палатці в групі осіб, які були приставлені до нього для охорони, хоча відносно нього і ніяких дій не вчиняв, однак знаходження ОСОБА_3  в палатці в групі осіб перешкоджало йому покинути палатку та свідчило про те, що ОСОБА_3 був обізнаний про дії інших осіб щодо його незаконного утримання в палатці, тому дії ОСОБА_3 він сприймав як сумісні дії у складі групи осіб, які в своїй сукупності та взаємозв`язку з дослідженими судом доказами, зокрема показаннями ОСОБА_19 та свідка ОСОБА_9 , даними, які містяться в аналізі телефонних з`єднань за номером мобільного зв`язку ОСОБА_3 з приводу дзвінків та місцезнаходження ОСОБА_3 20-22 січня 2014 року, які в сукупності та взаємозв`язку з даними, які містяться в інформації №333 від 26.07.2016р. КП «Київський метрополітен» щодо графіку руху поїздів, підтверджують знаходження ОСОБА_3  в час утримання потерпілого в палатці в місці розташування палатки в лісопосадці біля метро «Бориспільска», та спростовують показання обвинуваченого ОСОБА_3  про невчинення ним даного кримінального правопорушення. 
		Суд вважає достовірними показання потерпілого ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_3 знаходився в палатці під час його незаконного утримання та своєю присутністю сприяв діям осіб щодо його незаконного позбавлення волі, оскільки показання потерпілого послідовні, логічні, несуперечливі, узгоджені між собою та з дослідженими судом доказами, та в сукупності зі всіма іншими дослідженими судом доказами дають достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3  вчинив кримінальне правопорушення відносно потерпілого, яке йому інкримінується. 
		Судом не встановлені підстави, за яких потерпілий ОСОБА_7 може обмовляти обвинуваченого ОСОБА_3 , таких підстав не вказав і обвинувачений. 
		За таких обставин, суд вважає показання обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що 22.01.2014р. він не вчиняв злочин відносно потерпілого в палатці в лісопосадці біля станції метро «Бориспільська», як намагання уникнення покарання за умисний злочин, оскільки всебічно, повно і об`єктивно розглянувши всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд виходить з сукупності всіх обставин справи та бере до уваги ті з них, які переконливо свідчать про вчинення ОСОБА_5  пособництва у незаконному позбавленні волі людини за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів. 
		Обставини, які згідно ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , та обставини, які згідно ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлені. 
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, кожне з яких відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційно не працював, посередньо характеризується по місцю тимчасового проживання, його вік, конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, характер та ступінь участі у вчиненні злочину щодо потерпілого ОСОБА_7 , думку потерпілого щодо міри покарання, який просить призначати покарання на розсуд суду відповідно до вимог КК України. 
		Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_3  покарання у виді позбавлення волі, яке він має відбувати в ізоляції від суспільства з урахуванням особи і тяжкості вчинених злочинів, строком позбавлення волі в межах санкції ст.ст.146 ч.2, 309 ч.1 КК України, який суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. 
		Згідно вимог ст.100 КПК України речовий доказ по справі: пакети та канабіс - підлягають знищенню. 
		Згідно вимог ст.124 КПК України з ОСОБА_3 на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта в сумі 1228,80грн. - вартість проведеної судово-хімічної експертизи. 
		       Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_3  моральної шкоди в сумі 200000грн., підлягає задоволенню частково. 
		Заподіяння моральної шкоди потерпілий ОСОБА_7 обґрунтовує незаконним його утриманням проти волі, завданням йому фізичного болю та страждань в зв`язку з ушкодженням здоров`я, душевними стражданнями внаслідок протиправної поведінки відносно нього, в зв`язку з чим він відчував страх за своє життя, приниженням його честі та гідності. Заподіяння моральної шкоди з боку ОСОБА_3 потерпілий ОСОБА_7 обґрунтував знаходженням ОСОБА_3  в групі осіб, які незаконно позбавили його волі під час його утриманні в палатці в лісопосадці біля станції метро «Бориспільська». 
		При визначенні розміру завданої потерпілому ОСОБА_7 моральної шкоди діями ОСОБА_3  суд враховує ступінь, характер і обсяг спричинених потерпілому моральних страждань, яких він зазнав у зв`язку з незаконним позбавленням його волі, у співвідношенні до ступеню участі ОСОБА_3  в цих діях, а також враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає співрозмірним моральним стражданням потерпілого ОСОБА_7 внаслідок дій ОСОБА_3 розмір моральної шкоди в сумі 5000грн., та задовольняє цивільний позов на вказану суму. 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд
		ЗАСУДИВ:
		        ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст.ст.27 ч.5, 146 ч.2, 309 ч.1 КК України та призначити йому покарання:
		за ст.27 ч.5, 146 ч.2 КК України - у виді 1-го (одного) року 6-ти (шести) місяців позбавлення волі,
		за ст.309 ч.1 КК України - у виді 1-го (одного) року 3-х (трьох) місяців позбавлення волі. 
		       На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 2-х (двох) років 5-ти (п`яти) місяців позбавлення волі. 
		       Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з 21.07.2016р. 
		Зарахувати ОСОБА_3  у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення, а саме строк його затримання та тримання під вартою як запобіжний захід з 21.07.2016р. по 11.10.2017р., виходячи з співвідношення одного дня попереднього ув`язнення двом дням позбавлення волі відповідно до ст.72 ч.5 КК України в редакції Закону, який діяв на час затримання та обрання запобіжного заходу, враховуючи вимоги ст.5 КК України, яка передбачає зворотню дію в часі закону про кримінальну відповідальність, який поліпшує становище особи. 
		       В зв`язку з відбуттям ОСОБА_3 призначеного покарання, враховуючи його перебування під вартою з 21.07.2016р., суд звільняє його від відбування призначеного покарання в зв`язку з його відбуттям.
		       Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили у виді тримання під вартою скасувати, звільнивши його з-під варти негайно. 
		Речовий доказ по справі: пакети та канабіс - знищити. 
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 1228,80грн. 
		       Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7  5000грн. у відшкодування моральної шкоди, задовольнивши цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди частково. 
		 
		       Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		       Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
		       Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		 
		       Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...